ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д
Кіровоградської області
вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
У Х В А Л А
23 червня 2021 рокуСправа № 912/209/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В., розглянувши в попередньому засіданні матеріали справи № 912/209/21 від 05.02.2021
про банкрутство Приватного підприємства "Вісмут", код ЄДР: 31276115; 25005, м. Кропивницький, вул. Юрія Липи, буд. 4,
представники:
від кредитора (Селянського фермерського господарства "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича) - Ткаченко О.І., керівник за даними ЄДР;
від кредитора (Селянського фермерського господарства "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича) - Турчанов О.В., довіреність від 20.06.2019 № 1/06;
від кредитора (Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС") - Руденко С.Л., керівник, виписка з ЄДР;
від кредитора (Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області) - участі не брали;
від кредитора (Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус") - участі не брали;
від кредитора (Публічного акціонерного товариства "Компаніївське ремонтно-транспортне підприємство") - Турчанов О.В., довіреність від 20.06.2019 № 2/06;
від кредитора (Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк") - Кирдан А.В., довіреність від 19.03.2021 № 3988-К-Н-О;
від кредитора (Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт") - участі не брали;
від боржника - участі не брали;
у попередньому засіданні господарського суду бере участь розпорядник майна, арбітражний керуючий Різник О.Ю.;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 05.02.2021 відкрито провадження у справі № 912/209/21 про банкрутство Приватного підприємства "Вісмут". Визнано грошові вимоги Селянського фермерського господарства "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича до Приватного підприємства "Вісмут" в загальному розмірі 1 796 550,00 грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника на строк до 170 календарних днів та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича. Встановлено розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Різнику О.Ю. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів, авансованих заявником на депозитний рахунок Господарського суду Кіровоградської області. Вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби. Попереднє засідання суду призначено на 01.04.2021 на 11:00 год.
Зобов`язано розпорядника майна, арбітражного керуючого Різника О.Ю.: не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та надати інвентаризаційні відомості господарському суду в 10-ти денний строк після закінчення інвентаризації; не пізніше одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів.
З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному вебпорталі судової влади України постановлено оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).
07.02.2021 (номер публікації: 65876, дата публікації на сайті ВГСУ: 07.02.2021 12:20) на вебсайті Вищого господарського суду України офіційно оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Вісмут".
08.02.2021 на адресу господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" надійшла заява від 08.02.2021 № б/н про визнання грошових вимог до боржника в загальній сумі 9 061 201,50 грн, а також 4 540,00 грн сплаченого судового збору.
03.03.2021 на адресу господарського суду від Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області надійшла заява від 02.03.2021 № 814/7/11-28-02-05 про визнання грошових вимог до боржника в загальній сумі 398 811,82 грн.
09.03.2021 на адресу господарського суду від Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" надійшла заява від 02.03.2021 № 537 про включення до реєстру вимог кредиторів, яка по своїй суті, є завою про визнання грошових вимог до боржника в загальній сумі 464 489,67 грн (як забезпечені вимоги).
10.03.2021 на адресу господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Компаніївське ремонтно-транспортне підприємство" надійшла заява від 05.03.2021 № б/н про визнання грошових вимог до боржника в загальній сумі 862 750,00 грн.
10.03.2021 на адресу господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" надійшла заява від 05.03.2021 № б/н про визнання грошових вимог до боржника в загальній сумі 1 725 477,50 грн.
11.03.2021 на адресу господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" надійшла заява від 04.03.2021 № 120/1 про грошові вимоги до боржника в загальній сумі 2 155 529,96 грн.
Ухвалами суду зазначені заяви з грошовими вимогами до боржника прийняті та призначені до розгляду в попередньому засіданні, яке призначене на 01.04.2021, зобов`язано розпорядника майна Різника О.Ю. надати господарському суду письмове повідомлення заявників про результати розгляду заявлених вимог кредиторів, відповідно до положень ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, Приватне підприємство "Вісмут" не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2021 про відкриття провадження у справі про банкрутство, звернулось з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду.
26.02.2021 матеріали справи №912/209/21 були надіслані із супровідним листом від 26.02.2021 до Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку із надходженням апеляційної скарги Приватного підприємства "Вісмут" від 22.02.2021 №б/н (вх.№03-37/42/21 від 24.02.2021).
Попереднє засідання господарського суду, призначене на 01.04.2021, не відбулося у зв`язку із надходженням апеляційної скарги Приватного підприємства "Вісмут" від 22.02.2021 №б/н (вх.№03-37/42/21 від 24.02.2021) та направленням матеріалів справи до Центрального апеляційного господарського суду, про що 29.03.2021 було повідомлено телефонограмами учасників провадження у справі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2021 № 912/209/21 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вісмут" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2021 у справі № 912/209/21 повернуто скаржнику без розгляду.
01.06.2021 матеріали справи № 912/209/21 повернулись до Господарського суду Кіровоградської області.
Ухвалою від 03.06.2021 попереднє засідання суду призначено на 23.06.2021 на 14:30 год.
19.03.2021 та 05.04.2021 до суду від розпорядника майна, арбітражного керуючого Різника О.Ю. на виконання вимог ухвали суду надійшли письмові повідомлення про розгляд грошових вимог кредиторів, що надійшли до суду (а.с. 75-101, 169-177, т. 3).
Крім того, 12.04.2021 до господарського суду від розпорядника майна, арбітражного керуючого Різника О.Ю., на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2021 № 912/209/21 надійшов супровідний лист від 07.04.2021 № 02-08/47, до якого додано матеріали інвентаризації активів та зобов`язань Приватного підприємства "Вісмут" (а. с. 185-208, т. 3).
11.06.2021 до господарського суду від Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" надійшло клопотання про розгляд справи 23.06.2021 о 14:30 год без участі уповноваженого представника.
22.06.2021 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" надійшли письмові пояснення від 18.06.2021 № 40 про уточнення грошових вимог до боржника, в частині заміни вимоги 7 280 000,00 грн на суму 4 220 000,00 грн (з врахування експертного висновку Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати від 12.06.2019 № В-440, 400 тон * 10 550,00 грн/т = 4 220 000,00 грн).
23.06.2021 до господарського суду від розпорядника майна, арбітражного керуючого Різника О.Ю. надійшло клопотання від 18.06.2021 № 02-08/60 про витребування документів та інформації, в якому містяться наступні вимоги:
- зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Кіровоградській області (філія ГСЦ МВС) (м. Кропивницький, вул. Ю. Бутусова, 22, код 43611823) надати Господарському суду Кіровоградської області у справу № 912/209/21 належним чином посвідчені копії документів, на підставі яких 15.12.2018 із обліку ПП "Вісмут" (код 31276115) було знято автомобіль марки Тоуоtа модель Ніlux, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 ; надати інформацію про номери кузова, шасі, двигуна автомобіля марки Тоуоtа модель Ніlux, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , який був зареєстрований за ПП "Вісмут" (код 31276115) та інформацію про особу за якою на сьогодні зареєстровано автомобіль (П.І.Б., ІПН, адреса) і на підставі яких документів;
- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНИКАВТО" (Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, село Соколівське(пн), ПРОВУЛОК САДОВИЙ, будинок 1, код 41605121) надати Господарському суду Кіровоградської області у справу № 912/209/21 копію договору купівлі-продажу чи інших документів, що посвідчувалися товариством, на підставі яких 15.12.2018 із обліку ПП "Вісмут" (код 31276115) було знято автомобіль марки Тоуоtа модель Ніlux, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 та надати інформацію про особу покупця за цим договором купівлі-продажу автомобіля (П.І.Б., ІПН, адреса).
Клопотання розпорядника майна, арбітражного керуючого Різника О.Ю. обґрунтовано наступними обставинами.
Листом від 23.02.2021 №31/11-431 РСЦ ГСЦ МВС в Кіровоградській області повідомило, що у період із 25.10.2017 по 15.12.2018 на обліку Приватного підприємства "Вісмут" значився автомобіль марки Тоуоtа Ніlux, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 . Однак автомобіль було відчужено товариством.
09.03.2021 розпорядник майна звернувся до РСЦ ГСЦ МВС в Кіровоградській області із запитом про відчуження автомобіля марки Тоуоtа Ніlux д.н.з. НОМЕР_1 , РСЦ ГСЦ МВС в Кіровоградській області листом від 18.03.2021 повідомило про неможливість надання документів щодо перереєстрації автомобіля марки Тоуоtа Ніlux д.н.з. НОМЕР_1 та зазначило, що авто 15.12.2018 було перереєстровано на нового власника на підставі договору купівлі - продажу укладеного у ТОВ "ЮНИКАВТО". РСЦ зазначило, що інформацію стосовно нового власника т/з надати неможливо, оскільки вона містить персональні дані особи, які не можуть бути надані без її згоди.
09.03.2021 розпорядник майна звернувся до ТОВ "ЮНИКАВТО" із запитом про надання договору купівлі-продажу та інформацію про особу покупця. Однак, будь-якої відповіді на запит розпорядника майна не було надано.
Розпорядником майна відбувається аналіз правочинів боржника (в т.ч. про відчуження майна). В рамках здійснення повноважень арбітражного керуючого існує необхідність в отримання інформації та копій документів про правомірність відчуження т/з Приватного підприємства "Вісмут", а також в отриманні інформації про дійсного власника майна (П.І.Б., ІПН, адреса). Ненадання запитуваної інформації створює перешкоди діям розпорядника майна із аналізу правочинів боржника.
Ухвалою від 23.06.2021 клопотання розпорядника майна, арбітражного керуючого Різника О.Ю. від 15.03.2021 № 02-08/36 про припинення повноважень керівника Приватного підприємства "Вісмут" у справі № 912/209/21 задоволено. Припинено повноваження керівника Приватного підприємства "Вісмут" громадянина Козловського Олександра Валерійовича та тимчасово покладено виконання обов`язків керівника Приватного підприємства "Вісмут" на розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича. Зобов`язано громадянина Козловського Олександра Валерійовича протягом трьох днів з дати винесення ухвали передати за актом приймання-передачі розпоряднику майна боржника Різнику Олександру Юрійовичу наступні документи та цінності підприємства: автомобіль легковий, марка: VOLKSWSGEN, модель: TOUAREG, рік випуску: 2017, колір: чорний, номер об`єкта: WVGZZZ7PZHD041283, номер державної реєстрації: НОМЕР_2 ; транспортний засіб ГКБ 8350, номер державної реєстрації: НОМЕР_3 , 1983 року випуску; транспортний засіб КМЗ ДНЕПР МТ16, номер державної реєстрації: НОМЕР_4 , рік випуску 1992, дата реєстрації 05.03.2003.; бухгалтерську та іншу документацію підприємства, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності Приватного підприємства "Вісмут".
В попереднє засідання суду 23.06.2021 прибули уповноважені представники кредиторів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС", Селянського фермерського господарства "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича, Публічного акціонерного товариства "Компаніївське ремонтно-транспортне підприємство", Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та розпорядник майна, арбітражний керуючий Різник О.Ю.
Боржник та кредитори: Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус", Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" участь повноважних представників в попередньому засіданні не забезпечили.
Водночас, явка боржника та кредиторів у попереднє засідання обов`язковою не визнавалась.
За ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
1. 08.02.2021 на адресу господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" надійшла заява від 08.02.2021 № б/н про визнання грошових вимог до боржника в загальній сумі 9 061 201,50 грн, а також 4 540,00 грн сплаченого судового збору.
Ухвалою від 12.02.2021 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" 08.02.2021 № б/н про визнання грошових вимог до боржника до розгляду. Розгляд заяви кредитора призначено в попередньому засіданні, яке призначено на 01.04.2021 об 11:00 год.
Зобов`язано розпорядника майна, арбітражного керуючого Різника О.Ю. до засідання суду надати господарському суду: письмове повідомлення заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" про результати розгляду вимог такого кредитора, відповідно до вимог ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Господарський суд, враховуючи пояснення кредитора від 18.06.2021 № 40 про уточнення грошових вимог до боржника, в частині заміни вимоги 7 280 000,00 грн на суму 4 220 000,00 грн, здійснює подальший розгляд заяви кредитора з таким врахуванням.
Вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" обґрунтовані, зокрема, такими обставинами.
18.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" (Покупець) та Фермерським господарством Зобенка Леоніда Васильовича (Постачальник) укладено Договір поставки №2СН, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник за даним Договором постачає і продає, а Покупець покупає Товар - насіння соняшника врожаю 2013 року, на умовах, визначених даним договором.
Загальна орієнтовна сума договору з урахуванням можливої дооцінки товару складає 5 000 000,00 грн +/- 10%, в т.ч. ПДВ 20% (п. 1.2. Договору).
Згідно з умовами п. п. 2.1 - 2.2 Договору Покупець проводить передоплату за товар в довільних розмірах за погодженням з Постачальником протягом строку дії Договору Постачальник поставляє Товар Покупцеві в межах загальної суми Договору, але не менше, ніж на суму отриманої передоплати.
Пунктом 2.5 Договору сторонами узгоджено, що кінцевий строк поставки Товару Постачальником - до 30.10.2013, якщо інше не буде погоджено сторонами в письмовій формі.
Згідно пункту 5.1. Договору, строк дії Договору: початок 18 лютого 2013 року, закінчення - 31 грудня 2013 року, але у будь-якому разі до проведення сторонами кінцевих взаєморозрахунків.
Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
В подальшому між сторонами підписано ряд додаткових угод до Договору.
Додатковою угодою № 1 від 01.11.2013 до Договору сторонами визначено, що Постачальник зобов`язався за рахунок отриманої передоплати в сумі 3 997 000,00 грн поставити Покупцеві насіння соняшника врожаю 2013 року в кількості 1 865 т за ціною 2143,1635 грн за кожну тонну. Постачальник поставляє сільгосппродукцію на умовах EXW склад Постачальника в селі Виноградівка Компаніївського району Кіровоградської області (умови "Інкотермс-2000"). Строк поставки сільгосппродукції - не пізніше 20.11.2013.
За умовами Додаткової угоди № 2 від 20.11.2013 до Договору сторонами узгоджено, що Постачальник зобов`язався поставити на користь Покупця насіння соняшника 2013 року на суму 3 830 086,59 грн в кількості 1787,118 т за ціною 2143,1638 грн за кожну тонну у наступні строки: 1200 т - не пізніше 10.12.2013, 587 т 118 кг - не пізніше 31.01.2014.
09.12.2013 сторони уклали Додаткову угоду № 3 по Договору, відповідно до п. 1. якої Постачальник зобов`язується в рахунок своєї заборгованості станом на 20.11.2013 поставити Покупцеві насіння соняшнику врожаю 2013 на суму 3 830 086,59 грн, в т.ч. ПДВ, в кількості 1 787 тон 118 кг за ціною 2 143,1638 грн, в т.ч. ПДВ, за кожну тонну сільгосппродукції, що відповідає якості, зазначеному в п. 3 цієї угоди. Ціна сільгосппродукції розрахована на умовах п. 2.3. Договору і є дійсною при виконанні Постачальником всіх умов цього договору.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 3 Постачальник поставляє сільгосппродукцію на умовах EXW склад Постачальника в селі Виноградовка Компанієвського району Кіровоградської області (умови "Інкотермс-2000"). У вартість сільгосппродукції входить її навантаження Постачальником в автотранспорт, наданий Покупцем.
Термін поставки сільгосппродукції, зазначеної в п.1. цієї угоди, наступний: 1 200 т - не пізніше 22.12.2013, 587 т 118 кг - не пізніше 01.02.2014. У разі прострочення виконання поставки сільгосппродукції Постачальник зобов`язується виплатити Покупцю кошти в сумі необхідної для закупівлі кількості насіння соняшника, яке зазначено в п. 1 цієї угоди, за ціною ПрАТ "Креатив" на елеваторі ПрАТ "Креатив" на дату повернення коштів Постачальником. Виплату коштів Постачальник повинен здійснити протягом 7 днів після настання прострочення поставки сільгосппродукції.
У разі прострочення виконання поставки сільгосппродукції Постачальник зобов`язується відшкодувати Покупцю завдані збитки в розмірі вартості кількості насіння соняшнику, яке зазначено в п.1 цієї угоди, за ціною ПрАТ "Креатив" на елеваторі ПрАТ "Креатив" на дату повернення коштів Постачальником. Відшкодування шкоди Постачальник повинен здійснити протягом 14 днів після настання прострочення поставки сільгосппродукції.
14.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" та Фермерським господарством Зобенка Леоніда Васильовича укладено Додаткову угоду №14/04 до Договору, за умовами якої в рахунок заборгованості, що утворилась між Покупцем та Постачальником з вини останнього - на підставі договору поставки №2СН, усіх додаткових угод до нього та факту порушення Постачальником договірних зобов`язань Постачальник зобов`язується поставити Покупцю, а Покупець прийняти товар - насіння соняшника урожаю 2013-2018 у кількості 1220 тонн.
Пунктом 3 вказаної додаткової угоди визначені строки та кількість поставки Товару, а саме: 400 тонн не пізніше 1 грудня 2016 року, 400 тонн не пізніше 1 грудня 2017 року та 420 тонн не пізніше 1 грудня 2018 року.
03.12.2018 сторонами укладено Додаткову угоду № 5, за умовами якої в рахунок заборгованості Постачальника, що утворилась перед Покупцем внаслідок неналежного виконання зобов`язань по договору поставки №2 СН від 18.02.2013, усіх додаткових угод до нього, Постачальник зобов`язується поставити Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти Товар - насіння соняшника урожаю 2018-2019 років у кількості 1220 тонн.
У пункті 3 даної додаткової угоди сторони погодили строки поставки насіння соняшника урожаю 2018-2019 років у кількості 1 220 т, зокрема 400 т не пізніше 01.02.2019 та 820 т не пізніше 01.12.2019.
Пунктом 5 Додаткової угоди №5 погоджено, що у випадку порушення, невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю неустойку (штраф) у розмірі вартості 1220 тонн насіння соняшника. Вартість насіння соняшника, відповідно до якої буде розраховуватись розмір штрафу, має бути визначена на день, коли відбулось перше порушення зобов`язання. Належним доказом визначення вартості насіння соняшника (для розрахунку неустойки (штрафу) на відповідну поточну дату) є висновок (дослідження) фахівця Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати на замовлення будь-якої із сторін або обох сторін даної Угоди. В разі, якщо Постачальник сплатить у повному обсязі неустойку (штраф) Покупцю, то зобов`язання з поставки Товару вважаються припиненими.
18.01.2019 між ТОВ "Інформаційно-торговий дім - ЛС" (Кредитор), ФГ Зобенка Леоніда Васильовича (Боржник) та Приватним підприємством "Вісмут" (Новий боржник) укладено Договір про перевід боргу, за умовами якого, за згодою Кредитора Боржник передає, а Новий кредитор приймає борг, який є зобов`язанням Боржника як постачальника по поставці Кредитору як Покупцю у строк до 01.02.2019 400 тон насіння соняшнику врожаю 2018 року відповідно до умов договору поставки №2СН від 18.02.2013, укладеного в редакції викладеній у додатковій угоді №14/04 від 14.04.2016 та додатковій угоді №5 від 03.12.2018 до такого договору. До Нового боржника переходять зобов`язання по поставці у строк до 01.02.2019 400 тон насіння соняшнику врожаю 2018 року, якість якого має відповідати умовам, визначеним Договором поставки №2СН від 18.02.2013.
Згідно п. 4 Договору про перевід боргу до Нового кредитора переходить обов`язок Боржника - Постачальника по договору поставки №2СН від 18.02.2013 в редакції п. 5 додаткової угоди №14/04 від 14.04.2016 в тій частині, коли у випадку порушення, невиконання чи неналежного виконання зобов`язань по поставці до 01.02.2019 400 насіння соняшника врожаю 2018 року, Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю неустойку (штраф) у розмірі вартості 400 тон насіння соняшника. Вартість насіння соняшника, відповідно до якої буде розраховуватись розмір штрафу, має бути визначена на день, коли відбулось перше порушення зобов`язання. Належним доказом визначення вартості насіння соняшника (для розрахунку неустойки (штрафу) на відповідну поточну дату) є висновок (дослідження) фахівця Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати на замовлення Кредитора та /або Боржника. В разі, якщо Новий кредитор сплатить у повному обсязі неустойку (штраф) Кредитору, то зобов`язання з поставки 400 тон насіння соняшника вважаються припиненими.
Проте, Приватне підприємство "Вісмут" не виконано обов`язок по поставці 400 т насіння соняшника до 01.02.2019, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення 400 т насіння соняшника та штрафу згідно п. 4 Договору про перевід боргу.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.10.2019 у справі №912/1720/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" задоволено повністю та стягнуто з Приватного підприємства "Вісмут" 400 т насіння соняшника врожаю 2018 року, 1 690 100,00 грн штрафу та 88 999,50 грн судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2020 у справі №912/1720/19 змінено спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.10.2019 шляхом стягнення з Приватного підприємства "Вісмут" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно- торговий дім ЛС" - 400 тон насіння соняшнику врожаю 2020 року, 1 690 100,00 грн штрафу, 88 999,50 грн судового збору. Стягнуто з Приватного підприємства "Вісмут" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги - 2102,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова група Адамант" (Покупець) Договір поставки №32СН від 26.10.2020.
Відповідно до пункту 1.1. Договору поставки №32СН від 26.10.2020 Постачальник зобов`язується поставити Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити Товар - насіння соняшника урожаю 2020 років в кількості 400 тон в заліковій вазі на умовах цього договору.
Ціна на Товар визначена сторонами в розмірі 18 200,00 грн за 1 тону, в тому числі ПДВ.
Загальна сума договору становить 7 280 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 1 213 333,33 грн. (п. п. 2.1., 2.2. Договору).
За умовами п. 3.3. Договору поставки №32СН від 26.10.2020 в разі порушення Постачальником строків поставки більше чим на 5 календарних днів договір припиняється.
Кредитор стверджує, що внаслідок неможливості з вини Приватного підприємства "Вісмут" виконати зобов`язання по поставці 400 т насіння соняшника врожаю 2020 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Адамант" постачальник за договором № 32СН від 26.10.2020 не отримав вартості товару - у розмірі 4 220 000,00 грн.
Господарські зобов`язання за договором № 2 СН від 18.02.2013 (з додатковою угодою № 5 від 03.12.2018) та Договір про переведення боргу від 18.01.2019 Приватному підприємству "Вісмут", а також вимоги постанови Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2020 не виконані, будь-яких заходів, необхідних для такого виконання боржником вчинено не було.
Кредитор вважає, що у випадку належного виконання Приватним підприємством "Вісмут" зобов`язання по поставці Товариству з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" 400 т насіння соняшника врожаю 2020 (з урахуванням вимог рішень господарських судів), останнє мало б отримати за договором із Товариством з обмеженою відповідальністю "Адамант" 4 220 000,00 грн (з врахування експертного висновку Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати від 12.06.2019 № В-440, 400 тон * 10550,00 грн/т = 4 220 000,00 грн). Така сума на даний час є збитком Товариства - не отриманим доходом.
Розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім - ЛС", господарський суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В той час, суд враховує, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.
Згідно з абз. 5 ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
Підсумовуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про те, що у кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС", станом на день подання до суду заяви з грошовими вимогами, існують майнові вимоги до боржника з поставки 400 тон соняшника. При цьому, вказані майнові вимоги, що виникли внаслідок невиконання боржником зобов`язань за договором № 2 СН від 18.02.2013 (з додатковою угодою № 5 від 03.12.2018), Договору про переведення боргу від 18.01.2019 Приватному підприємству "Вісмут", а також вимоги постанови Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2020 у справі № 912/1720/19, з урахуванням ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, не є збитками.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)).
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Як зазначалося вище, кредитор у заяві як на правову підставу для стягнення коштів, посилається на норми ст. 224 Цивільного кодексу України, однак останнє є необґрунтованим, так як грошова сума у розмірі 4 220 000,00 грн є не збитками (упущеною вигодою), а вартістю непоставленого боржником кредитору товару відповідно до договору № 2 СН від 18.02.2013 (з додатковою угодою № 5 від 03.12.2018), Договору про переведення боргу від 18.01.2019 Приватному підприємству "Вісмут", а також постанови Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2020 у справі № 912/1720/19.
Аналогічної правової позиції дотримується Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 24.05.2021 по справі № 912/2738/20.
Отже, грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфрормаційно-торговий дім-ЛС" складаються із вартості непоставленого боржником товару - насіння соняшнику у розмірі 400 т врожаю 2020 року.
Враховуючи вищевикладене, кредиторські вимоги - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфрормаційно-торговий дім-ЛС" підтверджені належними та допустимими доказами (документами), наявними в матеріалах справи (а. с.91-117, т. 1; а.с. 112-122, 162 т. 4).
Документальні докази повного чи часткового погашення зазначеної кредиторської заборгованості боржником, господарському суду не надані.
За результатами розгляду кредиторських вимог, розпорядником майна направлено суду та кредитору повідомлення (а.с. 80-82, 169-173 т. 3), а також надано у попередньому засіданні пояснення щодо заявлених кредитором вимог (з врахуванням письмових пояснень кредитора від 18.06.2021 № 40), яким грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфрормаційно-торговий дім-ЛС" визнані в повному розмірі, а саме:
- 4 220 000,00 грн основної заборгованості (непоставленого товару);
- 1 690 100,00 грн штрафу;
- 88 999,50 грн судового збору;
- 2 102,00 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.
В результаті дослідження всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфрормаційно-торговий дім-ЛС" в сумі 6 001 201,50 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими документальними доказами та такими, що підлягають визнанню.
2. 03.03.2021 на адресу господарського суду від Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області надійшла заява від 02.03.2021 № 814/7/11-28-02-05 про визнання грошових вимог до боржника в загальній сумі 398 811,82 грн.
Ухвалою від 09.03.2021 прийнято заяву Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 02.03.2021 № 814/7/11-28-02-05 до боржника до розгляду. Розгляд заяви кредитора призначено в попередньому засіданні, яке призначено на 01.04.2021 об 11:00 год.
Зобов`язано розпорядника майна, арбітражного керуючого Різника О.Ю. до засідання суду надати господарському суду: письмове повідомлення заявника - Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про результати розгляду вимог такого кредитора, відповідно до положень ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Вимоги кредитора - Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області обґрунтовані, зокрема, такими обставинами.
За Приватним підприємством "Вісмут" рахується податковий борг в сумі - 398 811,92 грн, в тому числі:
Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг в сумі 63 417,43 грн, (державний бюджет):
- 30.12.2019 року згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9300602935 від 12.12.2019 за листопад 2019 року в сумі 122 246,00 грн податкового зобов`язання. Частково погашено в сумі 99 519,41 грн. Залишок податкового боргу згідно декларації №9300602935 від 12.12.2019 - 22 726,59 грн;
- 25.02.2020 року - за результатами акту камеральної перевірки №1252/11-28-52-03-4/31276115 від 20.12.2019 року винесено податкове повідомлення-рішення (форма "Ш") №0015255203 від 28.01.2020 року на суму 22 544,11 грн, яке направлено 28.01.2020 року платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено останньому 14.02.2020 року, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення;
- 31.03.2020 року - за результатами акту камеральної перевірки №1030/11-28-52-03-24/31276115 від 04.12.2019 року винесено податкове повідомлення-рішення (форма "Н") №0003735203 від 15.01.2020 року на суму 5 141,13 грн, яке направлено 15.01.2020 року платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено уповноваженій особі 31.01.2020 року, про що свідчить лист Укрпошти від 24.03.2020 №41-07/Є-2855.
- 14.09.2020 року - за результатами акту камеральної перевірки №1398/11-28-52-03-24/31276115 від 24.06.2020 року винесено податкове повідомлення-рішення (форма "Ш") №0080785203 від 28.07.2020 року на суму 13 005,6 грн, яке направлено 28.07.2020 року платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуто до податкового органу по причині "за закінченням терміну зберігання".
Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами в сумі 24 606,38 грн (цільові фонди):
- 11.04.2020 року - згідно Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску (Дод.12) № 0038355207 від 16.03.2020 до платника застосовано штрафну санкцію в сумі 8 880,91грн, яке направлено платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено останньому 01.04.2020 року, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення. З урахуванням переплати в сумі 2 848,27 грн залишок боргу складає 6 032,64 грн.
Згідно Звіту нарахування єдиного внеску № 19169378 від 17.04.2020, 21.04.2020 нараховано 5 313,00 грн податкового зобов`язання.
Згідно Звіту нарахування єдиного внеску № 9111133835 від 19.05.2020, 20.05.2020 нараховано 5 313,00 грн податкового зобов`язання.
Згідно Звіту нарахування єдиного внеску № 9141603549 від 22.06.2020, 22.06.2020 нараховано 5 313,00 грн податкового зобов`язання.
Пеня: 2 634,74грн.
Земельний податок з юридичних осіб в сумі 85 930,91 грн (місцевий бюджет територіальної громади смт Компаніївка):
Згідно податкової декларації з плати за землю № 9030182948 від 19.02.2020 за 2020 рік нараховано 114 474,79 грн податкового зобов`язання. З урахуванням поданої уточнюючої податкової декларації з плати за землю № 9150121138 від 30.06.2020 на зменшення податкових зобов`язань у сумі 28 557,54 грн залишок боргу складав 85 917,25 грн.
Пеня: 13,66 грн.
Орендна плита з юридичних осіб в сумі 133 394,00 грн (місцевий бюджет територіальної громади смт Компаніївка):
Згідно податкової декларації з плати за землю (орендна плата) № 9026668480 від 20.02.2019 за 2019 рік нараховано 84 652,50 грн податкового зобов`язання. З урахуванням сплати в сумі 20 000,00грн. та за рахунок переплати в сумі 20 889,46 грн залишок боргу складав 43 763,04 грн.
Згідно податкової декларації з плати за землю (орендна плата) № 9030182989 від 19.02.2020 за 2020 рік нараховано 84 652,50 грн податкового зобов`язання, податковий борг складав 84 652,50 грн.
08.06.2020 року - за результатами акту камеральної перевірки №009685/11-28-51-03/31276115 від 26.02.2020 року винесено податкове повідомлення-рішення (форма "Ш") №008455103 від 22.04.2020 року на суму 4 000,01 грн, яке направлено 22.04.2020 року платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуто до податкового органу по причині "за закінченням терміну зберігання".
Пеня: 978,45 грн.
Єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків у сумі 91 463,20 грн.
Згідно податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи № 9026649899 від 20.02.2019 за 2019 рік 30.10.2019 нараховано 56 792,38 грн податкового зобов`язання. З урахуванням переплати в сумі 253,63 грн залишок боргу складав 56 538,75 грн.
Згідно податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи № 9026649899 від 20.02.2019 за 2019 рік 30.01.2020 нараховано 34 075,18 грн податкового зобов`язання.
01.04.2020 року - за результатами акту камеральної перевірки №009600/11-28-51-03/31276115 від 31.10.2019 року винесено податкове повідомлення-рішення (форма "Ш") № 007395103 від 18.02.2020 року на суму 849,27грн, яке направлено 19.02.2020 року платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено останньому 03.03.2020 року, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення.
Таким чином, вимоги Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області до Приватного підприємства "Вісмут" складають - 398 811,92 грн, в тому числі:
- з податку на додану вартість - 22 726,59 грн;
- штрафні санкції з податку на додану вартість - 40 690,84 грн;
- єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами в сумі - 15 939 грн;
- штрафні санкції по єдиному внеску, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами в сумі - 60 32,64грн;
- пеня по єдиному внеску, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами - 2 634,74 грн;
- земельний податок з юридичних осіб - 85 917,25грн;
- пеня по земельному податку з юридичних осіб - 13,66 грн;
- орендна плата з юридичних осіб - 128 415,54 грн;
- штрафні санкції з орендної плата з юридичних осіб - 4 000,01 грн;
- пеня з орендної плата з юридичних осіб - 978,45 грн;
- єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків - 90 613,93 грн;
- штрафні санкції по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробиицтва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків - 849,27 грн.
Вказані кредиторські вимоги підтверджені належними та допустимими доказами (документами), наявними в матеріалах справи. (а.с. 9-56, т. 2).
Документальні докази повного чи часткового погашення зазначеної кредиторської заборгованості боржником, господарському суду не надані.
За результатами розгляду кредиторських вимог, розпорядником майна направлено суду та кредитору повідомлення, яким грошові вимоги кредитора Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області визнані в повному розмірі з включенням до реєстру вимог кредиторів в такій черговості:
- 15 939,00 грн основна заборгованість із єдиного внеску, яка підлягає включенню у другу чергу реєстру вимог кредиторів боржника;
- 327 673,31 грн основна заборгованість із сплати податків, зборів, яка підлягає включенню у третю чергу реєстру вимог кредиторів боржника;
- 55 199,61 грн пеня, штрафні санкції;
- 4 540,00 грн судовий збір, що складений за подання заяви із кредиторськими вимогами.
В результаті дослідження всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що грошові вимоги кредитора Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області в сумі 398 811,92 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими документальними доказами та такими, що підлягають визнанню.
3. 09.03.2021 на адресу господарського суду від Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" надійшла заява від 02.03.2021 № 537 про включення до реєстру вимог кредиторів, яка по своїй суті, є завою про визнання грошових вимог до боржника в загальній сумі 464 489,67 грн (як забезпечені вимоги).
Ухвалою від 15.03.2021 прийнято заяву Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" від 02.03.2021 № 537 до боржника до розгляду. Розгляд заяви кредитора призначено в попередньому засіданні, яке призначено на 01.04.2021 об 11:00 год.
Зобов`язано розпорядника майна, арбітражного керуючого Різника О.Ю. до засідання суду надати господарському суду: письмове повідомлення заявника - Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" про результати розгляду вимог такого кредитора, відповідно до положень ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Вимоги кредитора - Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" обґрунтовані, зокрема, такими обставинами.
27.10.2017 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (Банк) та Приватним підприємством "Вісмут" (Позичальник) укладено Кредитний договір №168/ЮК-17МСБ (Авто в кредит), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит в грошовій формі (Кредит) в сумі 899 000,00 грн для придбання нового автомобіля зі строком повернення 26.10.2022 включно (60 місяців строк кредитування) та зі сплатою процентів в розмірі 17,5% .
В забезпечення виконання зобов`язань за п. 3.1. Кредитного договору, 27.10.2017 між Приватним підприємством "Вісмут" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" укладено Договір застави транспортного засобу, згідно якого Кредитний договір в тому числі але не виключно забезпечується заставою автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель: TOUAREG, рік випуску: 2017, колір: чорний, номер об`єкта: WVGZZZ7PZHD041283, номер державної реєстрації: НОМЕР_2 - предмет застави, що належить на праві власності Боржнику.
Господарським судом враховано, що на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" 28.12.2018 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" змінило своє найменування на Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус".
Положеннями п. 1.4. Договору застави, ринкова вартість Предмета застави відповідно до Договору купівлі-продажу/поставки автомобіля №00625-Н2448503 від 24.10.2017 року, становить 1 499 591,30 грн з ПДВ.
Повернення Кредиту Боржником мало здійснюватися шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на рахунок № НОМЕР_5 в Акціонерному товариству "Комерційний банк "Глобус" (Банк). Заборгованість за Кредитом повертається Боржником у відповідності до Графіка повернення заборгованості (додаток №1 до цього Кредитного договору) (п.4.1. Кредитного договору).
Кредитор стверджує, що станом на кінець квітня 2020 року Боржником було порушено умови Кредитного договору, у зв`язку чим у Боржника виникла заборгованості за Кредитним договором. Загальна сума заборгованості Боржника перед Кредитором за Кредитним договором станом на 01.04.2020 року складала 567 942,20 грн, в яку включено:
- строкову заборгованість основного боргу (кредиту) у розмірі - 464 435,00 грн;
- прострочену заборгованість основного боргу(кредиту) у розмірі - 71 669,86 грн;
- строкову заборгованість за процентами у розмірі - 8 229,34 грн;
- прострочену заборгованість за процентами у розмірі - 13 810,46 грн;
- пеню за несвоєчасне погашення основного боргу - 6 499,30 грн;
- пеню за несвоєчасне погашення процентів - 3 298,19 грн.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2020 у справі №912/1605/20 позовні вимоги Акціонерного товариства "Комерційний Банк "Глобус" до Приватного підприємства "Вісмут" задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Вісмут" на користь Акціонерного товариства "Комерційний Банк "Глобус" 536 104,86 грн основного боргу (кредит), 22 039,85 грн заборгованості за процентами, 8 449,96 грн пені, а також 8 498,68 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду від 27.10.2020 у справі № 912/1605/20 набрало законної сили 25.11.2020.
На примусове виконання рішення суду видано наказ від 30.11.2020 №912/1605/20, який Акціонерним товариством "Комерційний Банк "Глобус" до примусового виконання не пред`являвся.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В той час, як вбачається з матеріалів заяви та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2020 у справі №912/1605/20, Приватне підприємство "Вісмут" отримало за Кредитним договором № 168/ЮК-17МСБ від 27.10.2017 Кредит в розмірі 899 000,00 грн та порушило передбачений Графіком порядок і строк погашення Кредиту. Вказане стало підставою для звернення Акціонерного товариства "Комерційний Банк "Глобус" до Приватного підприємства "Вісмут" з вимогою про дострокове повернення всієї суми по Кредиту, що узгоджується з нормами ст. 1050 Цивільного кодексу України. За розрахунком Банку, підтвердженим матеріалами справи, заборгованість за Кредитом становить 536 104,86 грн, з яких: 464 435,00 грн - строкова та 71 669,86 грн - прострочена; заборгованість за процентами становить 22 039,85 грн, з яких: 8 229,39 грн - строкова та 13 810,46 грн - прострочена. Відповідач під час розгляду справи отримання Кредиту та наведений Банком розрахунок не заперечив, доказів сплати заборгованості та свій розрахунок заборгованості не подав.
Разом з тим, 06.07.2020, тобто в ході розгляду Господарським судом Кіровоградської області справи № 912/1605/20, боржником було добровільно здійснено часткове погашення заборгованості за Кредитним договором у сумі 205 000,00 грн.
На виконання п. 6.1.4. Кредитного договору, грошові кошти на виконання зобов`язань, передбачених Кредитним договором, були спрямовані (здійснений розподіл) в наступній черговості:
1) на сплату прострочених процентів за користування Кредитом;
2) на сплату прострочених комісій;
3) на сплату простроченої заборгованості по Кредиту;
4) на сплату нарахованих процентів за користування Кредитом;
5) на сплату нарахованих комісії;
6) на сплату строкової заборгованості по Кредиту;
7) на сплату штрафних санкцій (пені);
8) на сплату інших платежів за Кредитним договором.
Таким чином, вищевказані кошти, в порядку черговості, були зараховані на погашення:
- прострочених процентів за користування Кредитом у сумі - 64 863,92 грн;
- простроченої заборгованості по Кредиту у сумі - 116 624,86грн;
- нарахованих процентів за користування Кредитом у сумі - 8 147,51грн.;
- строкової заборгованості по Кредиту у сумі - 15 363,71грн.
Вказане підтверджується Детальним розрахунком заборгованості Приватного підприємства "ВІСМУТ" згідно Кредитного договору 168/ЮК-17МСБ (Авто в кредит) від 27.10.2017 (а.с. 95-105, т. 3).
Враховуючи той факт, що рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2020 у справі №912/1605/20 не виконано, заборгованість повністю не погашена, кредитором крім підтвердженого розміру основного боргу та пені, також було здійснено нарахування боржнику строкової та простроченої заборгованості за нарахованими процентами річних у розмірі 8 750,84 грн та 43 172,88 грн відповідно (по 26.02.2021).
Господарський суд враховує, що згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В свою чергу, чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.
Разом з тим, господарський суд зауважує, що ухвалою від 05.02.2021 у даній справі введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
З огляду на викладене, боржнику строкової та простроченої заборгованості за нарахованими процентами річних можливе лише до відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, тобто до 04.02.2021.
Враховуючи викладене, а також наданий кредитором Детальний розрахунок заборгованості Приватного підприємства "ВІСМУТ" згідно Кредитного договору 168/ЮК-17МСБ (Авто в кредит) від 27.10.2017 (а.с. 95-105, т. 3), строкова та прострочена заборгованість за нарахованими процентами річних по 04.02.2021 (до відкриття провадження у даній справі) складає 9 624,60 грн та 43 172,88 грн відповідно.
В той час, оскільки сума строкової заборгованості за нарахованими процентами встановлена судом більша за розмір заявленої кредитором, грошові вимоги в частині визнання строкової заборгованості за нарахованими процентами підлягають визнанню в межах заявлених вимог в сумі 8 750,84 грн.
Згідно ч. 6 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.
Враховуючи вищевикладене, загальна сума заборгованості Приватного підприємства "ВІСМУТ" перед Акціонерним товариством "Комерційний Банк "Глобус" за Кредитним договором №168/КЖ-17МСБ (Авто в кредит) від 27.10.2017 станом на 26.02.2021 складає 464 489,67 грн (як забезпечена заставою майна боржника, що підлягає задоволенню позачергово за рахунок предмета застави), яка включає в себе:
- прострочену заборгованість за основним боргом - 299 600,00 грн;
- прострочену заборгованість за основним боргом - 104 516,29грн;
- строкову заборгованість за нарахованими процентами - 8 750,54 грн;
- прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 43 172,88 грн;
- пеню за несвоєчасне погашення основного боргу та процентів - 8 449,96 грн.
Документальні докази повного чи часткового погашення зазначеної кредиторської заборгованості боржником господарському суду не надані.
За результатами розгляду кредиторських вимог, розпорядником майна направлено суду та кредитору повідомлення (а.с. 89-92, т. 3), яким грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства "Комерційний Банк "Глобус" визнані в повному розмірі, а саме:
- 464 489,67 грн (як забезпечена заставою майна боржника, що підлягає задоволенню позачергово за рахунок предмета застави).
В результаті дослідження всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства "Комерційний Банк "Глобус" в сумі 464 489,67 грн (як забезпечені заставою майна боржника, що підлягають задоволенню позачергово за рахунок предмета застави) є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими документальними доказами та такими, що підлягають визнанню.
4. 10.03.2021 на адресу господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Компаніївське ремонтно-транспортне підприємство" надійшла заява від 05.03.2021 № б/н про визнання грошових вимог до боржника в загальній сумі 862 750,00 грн.
Ухвалою від 15.03.2021 прийнято заяву Публічного акціонерного товариства "Компаніївське ремонтно-транспортне підприємство" від 05.03.2021 № б/н до боржника до розгляду. Розгляд заяви кредитора призначено в попередньому засіданні, яке призначено на 01.04.2021 об 11:00 год.
Зобов`язано розпорядника майна, арбітражного керуючого Різника О.Ю. до засідання суду надати господарському суду: письмове повідомлення заявника - Публічного акціонерного товариства "Компаніївське ремонтно-транспортне підприємство" про результати розгляду вимог такого кредитора, відповідно до положень ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Вимоги кредитора - Публічного акціонерного товариства "Компаніївське ремонтно-транспортне підприємство" обґрунтовані такими обставинами.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2020 у справі №912/1764/19 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Компаніївське ремонтно-транспортне підприємство" до Приватного підприємства "Вісмут" задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Вісмут" на користь Публічного акціонерного товариства "Компаніївське ремонтно - транспортне підприємство" борг з повернення сум фінансової допомоги у розмірі 850 000,00 грн, а також 12 750,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду від 17.09.2019 у справі № 912/1764/19 набрало законної сили 16.10.2019.
На примусове виконання рішення суду видано наказ від 21.10.2019 №912/1764/19, який Публічним акціонерним товариством "Компаніївське ремонтно-транспортне підприємство" до примусового виконання не пред`являвся.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, зазначені кредиторські вимоги підтверджені належними та допустимими доказами (документами), наявними в матеріалах справи (а.с. 4-7, т. 3).
Документальні докази повного чи часткового погашення зазначеної кредиторської заборгованості боржником господарському суду не надані.
За результатами розгляду кредиторських вимог, розпорядником майна направлено суду та кредитору повідомлення (а.с. 76-77, т. 3), яким грошові вимоги кредитора Публічного акціонерного товариства "Компаніївське ремонтно-транспортне підприємство" визнані в повному розмірі, а саме:
- 862 750,00 грн основного боргу (850 000,00 грн боргу з повернення сум фінансової допомоги + 12 750,00 грн судового збору);
В результаті дослідження всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що грошові вимоги кредитора Публічного акціонерного товариства "Компаніївське ремонтно-транспортне підприємство" в сумі 862 750,00 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими документальними доказами та такими, що підлягають визнанню.
5. 10.03.2021 на адресу господарського суду від Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" надійшла заява від 05.03.2021 № б/н про визнання грошових вимог до боржника в загальній сумі 1 725 477,50 грн.
Ухвалою від 15.03.2021 прийнято заяву Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" від 05.03.2021 № б/н до боржника до розгляду. Розгляд заяви кредитора призначено в попередньому засіданні, яке призначено на 01.04.2021 об 11:00 год. Зобов`язано розпорядника майна, арбітражного керуючого Різника О.Ю. до засідання суду надати господарському суду: письмове повідомлення заявника - Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про результати розгляду вимог такого кредитора, відповідно до положень ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Господарським судом враховано, що відповідно до Статуту Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (Нова редакція), затвердженого наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) від 21.05.2018 № 519, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк".
Вимоги кредитора - Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" обґрунтовані такими обставинами.
5.1. 29.08.2013 Приватним підприємством "Вісмут" було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява). Згідно Заяви Приватне підприємство "Вісмут" приєдналося до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови). Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті https://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № від 29.08.2013№ б/н (далі -Договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору.
Відповідно до Договору Приватному підприємству "Вісмут" було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_6 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Відповідно до 3.18.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій. що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі). Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до п. 3.18.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.
Відповідно до п. 3.181.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Відповідно до 3.18.1.8. Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк. або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Відповідно до п. 3.18.1.6. Умов зазначає, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду. Клієнт висловлює свою згоду на те. що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Свої зобов`язання за договором Банк виконав в повному обсязі, надавши Приватному підприємству "Вісмут" кредитний ліміт в розмірі 1 000 000,00 грн.
Згідно довідки АТ КБ "ПриватБанк" від 10.07.2019, Приватному підприємству "Вісмут" встановлено наступний розмір ліміту: 02.09.2013 - 10 000,00 грн; 20.09.2013 - 12 000,00 грн; 01.03.2014 - 12 000,00 грн; 07.03.2014 - 12 000,00 грн; 28.12.2017 - 10 000,00 грн; 15.02.2018 - 1 000 000,00 грн; 11.03.2019 - 670 000,00 грн (а.с. 180, т. 2).
Відповідно до розділу Умов 3.18.4., яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетовою сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1. Умов).
При необнулені дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.18.4.1.2. Умов).
У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню. кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3. Умов).
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківською дня (п. 3.18.4,1.4. Умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня. за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Пунктом 3.18.4.4. Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно 3.18.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1. 3.18.4.2. 3.18.4.3, термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.18.1.8. 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4. винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2., 3.18.4.4. 3.18.4.5. 3.18.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту. Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня. коли зобов`язання мало бути виконано, відповідно до 3.18.5.4. Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.18.5.1.. 3.18.5.2., 3.18.5.3. здійснюється протягом 3-х років з дня. коли відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.
Пунктом 3.18.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної у годи в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк. або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами.
Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого "Умовами", змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.
У зв`язку з неналежним виконання Приватним підприємством "Вісмут" зобов`язань за договором від 29.08.2013 №б/н, у боржника утворилась заборгованість перед кредитором у загальному розмірі 837 418,73 грн., а саме:
- 665 762,68 грн - заборгованість за кредитом:
- 16 071,18 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 9 986,43 грн - комісія;
- 145 598,44 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
За результатами розгляду кредиторських вимог, розпорядником майна направлено суду та кредитору повідомлення (а.с. 85-88, т. 3), яким грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" визнані в повному розмірі, а саме:
- 665 762,68 грн - заборгованість за кредитом:
- 16 071,18 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 9 986,43 грн - комісія;
- 145 598,44 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
Господарським судом при розгляді грошових вимог Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк, заявлених на підставі Договору від 29.08.2013 № б/н, враховано наступне.
За правилами частини 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу вимог статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України).
Відповідно ч. 1, 2 ст. 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 1069 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Разом з тим відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
У відповідності до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання сплати процентів та інших зборів з такої суми.
Укладений між Банком та відповідачем договір, який за своєю суттю відноситься до кредитного договору, є підставою для виникнення у сторін за цим договором кредитних правовідносин відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання його сторонами.
В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Водночас вимогами частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як встановлено судом, боржник прийняті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів не виконав, в обумовлені строки кредитні кошти за вказаним договором не повернув, у зв`язку з чим, у Приватного підприємства "Вісмут" виникла заборгованість перед кредитором з погашення отриманого кредиту у розмірі 655 762,68 грн.
Документальні докази повного чи часткового погашення зазначеної кредиторської заборгованості боржником, господарському суду не надані.
Отже, зазначені кредиторські вимоги, в частині заборгованості за кредитом у сумі 665 762,68 грн підтверджені належними та допустимими доказами (документами), наявними в матеріалах справи.
В той час, у зв`язку з неналежним виконання Приватним підприємством "Вісмут" зобов`язань за договором від 29.08.2013 №б/н, кредитором здійснено нарахування боржнику процентів за користування кредитом, комісію та пеню у загальному розмірі 171 656,05 грн (16 071,18 грн заборгованості по процентам за користування кредитом + 9 986,43 грн комісії + 145 598,44 грн пені).
Документальні докази повного чи часткового погашення зазначеної заборгованості боржником, господарському суду не надані.
Разом з тим, господарський суд щодо заявлених до визнання вимог, в частині заборгованості по процентам та комісії за користування кредитом, а також пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Частиною 2 ст. 217 Господарським кодексом України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Стаття 549 Цивільного кодексу України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що у Заяві боржника від 29.08.2013 процентну ставку та розмір процентів за користування кредитом та комісії не зазначено, відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафу) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. При цьому наданий позивачем Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила.
Крім того, зазначений Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не містить підпису боржника, а тому не може вважатися саме частиною договору банківського обслуговування, укладеного між сторонами 29.08.2013.
Таким чином, кредитором не надано підтвердження про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг (вказаний Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг взагалі не містить посилання станом на яку дату є актуальним).
При цьому у Заяві відсутні домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, умов про застосування до боржника відповідальності у вигляді неустойки (пені) за порушення зобов`язання, а також комісії у відповідному розмірі.
Окремо слід зазначити, що кредитор вимоги про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 Цивільного кодексу України не заявляв, а заявлені вимоги аргументовані умовами договору банківського обслуговування з посиланням на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.
Разом з тим, наданий Банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не може вважатися стандартною (типовою) формою, встановленою до укладеного із відповідачем договору банківського обслуговування, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин, в той час як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічні висновки щодо необхідності доведення позивачем (кредитором) належними та допустимими доказами тієї обставини, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка установлена у вигляді сплати процентів за користування кредитом, а також відповідальності у вигляді неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов`язань викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17-ц.
Таких же висновків притримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17.07.2020 у справі № 910/8189/19.
Таким чином, з урахуванням наведених норм чинного законодавства, висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 03.07.2019 по справі №342/180/17, господарський суд констатує, що між сторонами не обумовлена у письмовому вигляді ціна договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії за користування кредитом, а також відповідальність у вигляді пені за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, тобто встановлена договірна домовленість між сторонами в цій частині, в той час, як предметом і підставою заявлених вимог кредитором зазначене стягнення основної заборгованості, відсотків, комісії саме за договором, суд не має права самостійно задовольнити вимоги в частині стягнення відсотків, як таких, що встановлені законом, зокрема ст. 1048 Цивільного кодексу України, на рівні однієї облікової ставки НБУ, а також пені (штрафу), встановлених ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, з огляду на те, що з такої підстави позовна вимога по стягненню відсотків, пені позивачем не заявлялась у позові.
Аналогічної правової позиції дотримується Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 15.02.2021 № 904/3094/20.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання грошових вимог Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до боржника за Договором від 29.08.2013 № б/н у розмірі 171 656,05 грн (16 071,18 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 9 986,43 грн комісії та 145 598,44 грн пені).
Отже, грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", заявлені за Договором від 29.08.2013 № б/н в сумі 665 762,68 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими документальними доказами та такими, що підлягають визнанню. Грошові вимоги у розмірі 171 656,05 грн господарським судом відхиляються.
5.2. 27.10.2016 Приватним підприємством "Вісмут" було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява). Згідно Заяви Приватне підприємство "Вісмут" приєдналося до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті https://privatbank.ua. Таким чином, 27.10.2016 між боржником та кредитором було укладено кредитний договір, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із Анкети-заяви та Умов.
Свої зобов`язання за договором Банк виконав в повному обсязі, надавши Приватному підприємству "Вісмут" кредитний ліміт в розмірі 500 000,00 грн.
У зв`язку з неналежним виконання Приватним підприємством "Вісмут" зобов`язань за договором від 27.10.2016 №б/н, у боржника утворилась заборгованість перед кредитором у загальному розмірі 500 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/209/21 (912/4085/20) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Вісмут" на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 500 000,00 грн заборгованості за кредитом, а також 7 500,36 грн сплаченого судового збору. В іншій частині позову (зокрема, щодо стягнення 134 333,33 грн заборгованість по процентам за користування кредитом та 198 901,45 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором) відмовлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, зазначені кредиторські вимоги, в частині заборгованості за кредитом у сумі 500 000,00 грн підтверджені належними та допустимими доказами (документами), наявними в матеріалах справи.
В той час, у зв`язку з неналежним виконання Приватним підприємством "Вісмут" зобов`язань за договором від 27.10.2016 №б/н, а також рішення суду, кредитором здійснено нарахування боржнику процентів за користування кредитом та пеню.
Таким чином, за розрахунком кредитора станом на дату відкриття провадження у справі, заборгованість по договору складає - 826 892,08 грн, яка складається з наступного:
- 500 000,00 грн - заборгованість за кредитом:
- 134 333,33 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 192 558,75 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
Документальні докази повного чи часткового погашення зазначеної кредиторської заборгованості боржником, господарському суду не надані.
За результатами розгляду кредиторських вимог, розпорядником майна направлено суду та кредитору повідомлення (а.с. 85-88, т. 3), яким грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" визнані в повному розмірі, а саме:
- 500 000,00 грн - заборгованість за кредитом:
- 134 333,33 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 192 558,75 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
Разом з тим, господарський суд щодо заявлених до визнання вимог, в частині заборгованості по процентам за користування кредитом, а також пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, зазначає наступне.
Так, рішенням Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/209/21 (912/4085/20) у задоволенні позову Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", в частині стягнення з боржника 134 333,33 грн заборгованості по процентам за користування кредитом та 198 901,45 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором відмовлено. Відмова обґрунтована тими обставинами, що судом з урахуванням норм чинного законодавства, висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 03.07.2019 по справі №342/180/17, констатовано, що між сторонами не була обумовлена у письмовому вигляді ціна договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії за користування кредитом, а також відповідальність у вигляді пені за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, тобто встановлена договірна домовленість між сторонами в цій частині, в той час, як предметом і підставою позовних вимог позивачем зазначене стягнення основної заборгованості, відсотків, комісії саме за договором, суд не має права самостійно задовольнити позовні вимоги в частині стягнення відсотків, як таких, що встановлені законом, зокрема ст. 1048 Цивільного кодексу України, на рівні однієї облікової ставки НБУ, а також пені (штрафу), встановлених ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, з огляду на те, що з такої підстави позовна вимога по стягненню відсотків, пені позивачем не заявлялась у позові (Аналогічної правової позиції дотримується Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 15.02.2021 № 904/3094/20).
Окремо слід зазначити, що кредитор вимоги про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 Цивільного кодексу України не заявляв, а заявлені вимоги аргументовані умовами договору банківського обслуговування з посиланням на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання грошових вимог Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до боржника за Договором від 27.10.2016 № б/н у розмірі 326 892,08 грн (134 333,33 грн заборгованості по процентам за користування кредитом та 192 558,75 грн пені).
Отже, грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", заявлені за Договором від 27.10.2016 № б/н, в сумі 500 000,00 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими документальними доказами та такими, що підлягають визнанню. Грошові вимоги у розмірі 326 892, 08 грн господарським судом відхиляються.
5.3. 12.03.2018 Приватним підприємством "Вісмут" через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" https://privatbank.ua.
Таким чином, 12.03.2018 року між Приватним підприємством "Вісмут" та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" було укладено кредитний договір № б/н (далі - Договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.
Свої зобов`язання за договором Банк виконав в повному обсязі, надавши Приватному підприємству "Вісмут" кредитний ліміт в розмірі 400 000,00 грн.
У зв`язку з неналежним виконання Приватним підприємством "Вісмут" зобов`язань за договором від 12.03.2018 №б/н, кредитор звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.08.2019 у справі № 912/1697/19 позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Вісмут" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.03.2018 в розмірі 78 324,95 грн, з яких: 66 666,65 грн - заборгованість за кредитом, 1 066,67 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5 864,53 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 4 727,10 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
В той час, станом на дату відкриття провадження у даній справі, за розрахунком кредитора, заборгованість за договором від 12.03.2018 № б/н становить 61 166,69 грн, яка складається з наступного:
- 36 001,31 грн тіло кредиту;
- 1 066,67 грн проценти;
- 5864,53 грн комісія;
- 18 234,18 грн пеня.
Документальні докази повного чи часткового погашення зазначеної кредиторської заборгованості боржником, господарському суду не надані.
За результатами розгляду кредиторських вимог, розпорядником майна направлено суду та кредитору повідомлення (а.с. 85-88, т. 3), яким грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" визнані частково, а саме:
- 36 001,31 грн тіло кредиту;
- 1 066,67 грн проценти;
- 5 864,53 грн комісія;
- 4 724,10 грн пеня.
В той час, розпорядником майна з врахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-г, відхилено заявлені грошові вимоги Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" в частині стягнення 13 510,08 грн пені, нарахованих кредитором після прийняття рішення Господарським судом Кіровоградської області від 22.08.2019 у справі № 912/1697/19.
Господарським судом при розгляді грошових вимог Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк, заявлених на підставі Договору від 12.03.2018 № б/н, враховано наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, враховуючи той факт, що рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.08.2019 у справі № 912/1697/19 набрало законної сили, а також часткове погашення заборгованості Приватним підприємством "Вісмут", зазначені кредиторські вимоги за договором від 12.03.2018 № б/н у сумі 47 659,61 грн (36 001,31+1 066,67+ 5 864,53+ 4 727,10) підтверджені належними та допустимими доказами (документами), наявними в матеріалах справи.
В той час, у зв`язку з неналежним виконання Приватним підприємством "Вісмут" зобов`язань за договором від 12.03.2018 № б/н, а також рішення суду, кредитором здійснено нарахування боржнику пені у розмірі 13 510,08 грн.
Разом з тим, господарський суд щодо заявлених до визнання вимог, в частині пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Частиною 2 ст. 217 Господарським кодексом України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Стаття 549 Цивільного кодексу України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що у анкеті-заяві боржника від 12.03.2018 відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафу) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. При цьому наданий позивачем Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила.
Крім того, зазначений Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не містить підпису боржника, а тому не може вважатися саме частиною кредитного договору, укладеного між сторонами 12.03.2018.
Разом з тим, кредитором не надано підтвердження про конкретні запропоновані боржнику Умови та правила банківських послуг (вказаний Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг взагалі не містить посилання станом на яку дату є актуальним).
При цьому у анкеті-заяві відсутні умови про застосування до відповідача відповідальності у вигляді неустойки (пені) за порушення зобов`язання, а лише містить відсилання до п. 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг.
Разом з тим, наданий Банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не може вважатися стандартною (типовою) формою, встановленою до укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин, в той час як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічні висновки щодо необхідності доведення позивачем (кредитором) належними та допустимими доказами тієї обставини, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка установлена у вигляді сплати процентів за користування кредитом, а також відповідальності у вигляді неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов`язань викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17-ц.
Таких же висновків притримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17.07.2020 у справі № 910/8189/19.
Таким чином, з урахуванням наведених норм чинного законодавства, висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 03.07.2019 по справі №342/180/17, господарський суд констатує, що між сторонами не обумовлена у письмовому вигляді відповідальність у вигляді пені за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, тобто встановлена договірна домовленість між сторонами в цій частині, в той час, як предметом і підставою заявлених вимог кредитором вказано стягнення пені саме за договором, суд не має права самостійно задовольнити зазначені вимоги в частині стягнення пені (штрафу), встановлених ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, з огляду на те, що з такої підстави позовна вимога по стягненню пені кредитором не заявлялась у поданій заяві.
Аналогічної правової позиції дотримується Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 15.02.2021 № 904/3094/20.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання грошових вимог Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до боржника за Договором від 12.03.2018 № б/н у розмірі 13 507,08 грн (13 507,08 грн пені).
В результаті дослідження всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", заявлені за Договором від 12.03.2018 № б/н в сумі 47 659,61 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими документальними доказами та такими, що підлягають визнанню. Грошові вимоги у розмірі 13 510,08 грн господарським судом відхиляються.
Отже, господарський суд визнає вимоги кредитора Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" в сумі 1 213 422,29 грн (665 762,68 грн + 500 000,00 грн + 36 001,31 грн + 1 066,67 грн + 5 864,53 грн + 4 727,10 грн). Грошові вимоги у розмірі 512 055,21 грн (16 071,18 грн + 9 986,43 грн +145 598,44 грн + 134 333,33 грн + 192 558,75 грн + 13 507,08 грн) господарським судом відхиляються.
6. 11.03.2021 на адресу господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" надійшла заява від 04.03.2021 № 120/1 про грошові вимоги до боржника в загальній сумі 2 155 529,96 грн.
Ухвалою від 15.03.2021 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" про недоліки заяви від 04.03.2021 № 120/1 про грошові вимоги до боржника на суму 2 155 529,96 грн та зобов`язано заявника у строк, який не перевищує п`яти днів з дня вручення даної ухвали, усунути недоліки такої заяви, шляхом надання: належних доказів направлення боржнику і розпоряднику майна копії заяви.
23.03.2021 на виконання вимог ухвали суду від 15.03.2021 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" від 22.03.2021 № 191 про усунення недоліків заяви про грошові вимоги, до якої додано докази направлення боржнику і розпоряднику майна копії заяви.
Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви (ч. 2 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства).
Ухвалою від 25.03.2021 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" від 04.03.2021 № 120/1 про визнання грошових вимог до боржника до розгляду. Розгляд заяви кредитора призначено в попередньому засіданні, яке призначено на 01.04.2021 об 11:00 год.
Зобов`язано розпорядника майна, арбітражного керуючого Різника О.Ю. до засідання суду надати господарському суду: письмове повідомлення заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" про результати розгляду вимог такого кредитора, відповідно до вимог ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" обґрунтовані, зокрема, такими обставинами.
6.1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 05.11.2020 у справі № 912/2725/20 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Вісмут" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" основного боргу у розмірі 1 048 559,99 грн, а також судовий збір у розмірі 15 728,40 грн.
Заборгованість стягнута за Договором поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 31.01.2019 № 37/2019.
На виконання вказаного рішення Господарським судом Кіровоградської області видано наказ у справі № 912/2725/20.
08.01.2021 Фортечним відділом ДВС у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження ВП № 64224970, яке на даний час зупинено.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В той час, як вбачається з матеріалів заяви та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.11.2020 у справі № 912/2725/20, боржником було здійснено часткове погашення заборгованості за договором поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 31.01.2019 № 37/2019, шляхом здійснення оплати 36 670,64 грн, а також повернення товару за відповідними накладними на суму 842 937,22 грн.
Враховуючи той факт, що рішення Господарського суду міста Кіровоградської області від 05.11.2020 у справі № 912/2725/20 до цього часу не виконано, кредитором у відповідності до умов Договору нараховано 162 136,65 грн пені та 469 976,82 грн - 30 % річних (з врахуванням часткового повернення товару та здійсненної оплати товару), згідно наступного розрахунку:
пеня за період з 20.02.2019 по 20.08.2019 складає 54 624,65 грн;
пеня за період з 11.10.2019 по 10.04.2020 складає 107 512,00 грн;
30 % річних за період з 20.02.2019 по 31.01.2021 складає 469 976,82 грн.
Документальні докази повного чи часткового погашення зазначеної кредиторської заборгованості боржником, господарському суду не надані.
За результатами розгляду кредиторських вимог, розпорядником майна направлено суду та кредитору повідомлення (а.с. 97-101, т. 3), яким грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" визнані частково, а саме:
- 1 048 559,99 грн основного боргу та 15 728, 40 грн судового збору за судовим рішенням від 05.11.2020 у справі № 912/2725/20.
В той час, розпорядником майна, відхилено заявлені грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" в частині стягнення 162 136,65 грн пені та 469 976,82 грн - 30 % річних, з тих підстав, що у розрахунку пені та 30% річних кредитором не обґрунтовано розмір суми заборгованості за вказані періоди, що є вихідними даними проведених розрахунків. Кредитор не здійснює посилання на будь-які первинні документи в обґрунтування розмірів сум заборгованості за вказані у розрахунках періоди, в зв`язку з чим, неможливо перевірити правильність розрахунків.
Господарським судом при розгляді грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт", заявлених на підставі Договору поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 31.01.2019 № 37/2019, враховано наступне.
Відповідно до п. 11.2.-11.4. Договору поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 31.01.2019 № 37/2019 за порушення строків оплати переданого товару покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сторони погодились не застосовувати скорочені строки позовної давності до нарахування штрафних санкцій (пені), а застосовується загальний строк позовної давності. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов`язання продавець може вимагати від Покупця, а останній зобов`язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 30 % річних від простроченої суми.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В свою чергу, чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.
Відповідно до ст. 610-611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Таким чином, нарахування кредитором пені та 30% річних, у зв`язку із неналежним виконанням боржником грошових зобов`язань, що виникли із Договору поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 31.01.2019 № 37/2019, здійсненні з урахуванням вимог ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, враховуючи умови Договору поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 31.01.2019 № 37/2019, Доповнення про поставку товарів на умовах товарного кредиту № 1/тк від 31.01.2019 до Договору поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 31.01.2019 № 37/2019, Доповнення про поставку товарів на умовах товарного кредиту № 2/тк від 31.01.2019 до Договору поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 31.01.2019 № 37/2019, Доповнення про поставку товарів на умовах товарного кредиту № 4/тк від 08.04.2019 до Договору поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 31.01.2019 № 37/2019, Додаткової угоди № 1 від 14.02.2019 Договору поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 31.01.2019 № 37/2019, видаткові накладні та накладні на повернення товару, а також факт часткової оплати, встановлений судом у рішенні від 05.11.2020 № 912/2725/20, господарський суд не може погодитись із твердженням розпорядника майна про неможливість перевірки правильності розрахунків.
Перевіривши розрахунки кредитора, господарський суд приходе до висновку про невірне визначення кредитором дат виникнення прострочення виконання зобов`язання та розмірів такого прострочення.
Так, за умовами Доповнення про поставку товарів на умовах товарного кредиту № 4/тк від 08.04.2019 до Договору поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 31.01.2019 № 37/2019 покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок продавця до 6 травня 2019 р. в сумі 136 670,64 грн. В той же час, за розрахунком кредитора на суму 136 670,64 грн нараховано пеню та 30 % річних починаючи з 20.02.2019. Крім того, кредитором не враховано за якими саме Доповненнями та видатковими накладними здійснено повернення товару, які строки оплати саме за повернутий товар та відповідно невірно визначено суми зобов`язань після повернення товару.
З урахуванням викладеного та згідно наданих кредитором первинних документів, господарський суд здійснює власний розрахунок пені та 30 % річних.
Пеня:
з 20.02.2019 по 24.03.2019 на суму боргу 295 071,93 грн складає 9 610,49 грн;
з 25.03.2019 по 06.05.2019 на суму боргу 211 463,93 грн складає 8 904,66 грн;
з 07.05.2019 по 23.05.2019 на суму боргу 348 134,57 грн складає 5 675,07 грн;
з 24.05.2019 по 13.06.2019 на суму боргу 243 947,12 грн складає 4 912,36 грн;
з 14.06.2019 по 20.08.2019 на суму боргу 207 276,48 грн складає 13 328,16 грн;
з 11.10.2019 по 10.04.2020 на суму боргу 821 819,46 грн складає 108 112,66 грн, оскільки сума пені за період з 11.10.2019 по 10.04.2020 встановлена судом більша за розмір заявленої кредитором, грошові вимоги в частині визнання пені за період з 11.10.2019 по 10.04.2020 підлягають врахуванню в межах заявлених вимог в сумі 107 512,00 грн.
Таким чином, загальний розмір пені за розрахунком суду складає 149 942,74 грн.
30% річних:
з 20.02.2019 по 24.03.2019 на суму боргу 295 071,93 грн складає 8 008,75 грн;
з 25.03.2019 по 06.05.2019 на суму боргу 211 463,93 грн складає 7 473,66 грн;
з 07.05.2019 по 23.05.2019 на суму боргу 348 134,57 грн складає 4 864,35 грн;
з 24.05.2019 по 13.06.2019 на суму боргу 243 947,12 грн складає 4 210,59 грн;
з 14.06.2019 по 20.08.2019 на суму боргу 207 276,48 грн складає 20 273,34 грн;
з 11.10.2019 по 31.01.2021 на суму боргу 1 048 559,99 грн складає 411 954,80 грн.
Загальний розмір 30% річних за розрахунком суду складає 456 785,49 грн.
В результаті дослідження всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт", заявлені за Договором поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 31.01.2019 № 37/2019 в сумі 1 671 016,62 грн, з яких: 1 048 559,99 грн - основна заборгованість, 149 942,74 грн - пеня, 456 785,49 грн - 30% річних; 15 728,40 грн - судових витрат є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими документальними доказами та такими, що підлягають визнанню. Грошові вимоги у розмірі 25 385,24 грн (12 193,91 грн - пені + 13 191,33 - 30% річних) господарським судом відхиляються.
6.2. 07.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (Власник) та Приватним підприємством "Вісмут" (Зберігач) укладено Договір про відповідальне зберігання № А0000003358 (далі - Договір, а.с. 35, т. 3), за умовами якого Власник передає, Зберігач приймає на відповідальне зберігання, без переходу права власності товар, номенклатура, кількість та вартість якого зазначена в Акті (актах) приймання - передачі товару, далі - "майно", згідно п. 2.1. Договору і забезпечує його зберігання, згідно розпорядження Власника. "Майно" зберігається на складі за адресою вказаною в Акті - приймання - передачі товару (п.1.1.-1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.1. - 2.2. Договору Власник передає на склад Зберігача "майно" в оригінальній упаковці, придатній для його зберігання і передає Зберігачу згідно акту приймання-передачі на відповідальне зберігання, де вказується назва "майна" і його кількість та вартість. Загальна кількість переданого на зберігання Товару визначається Сторонами на підставі укладених актів приймання - передачі до даного Договору.
Розділом 3 Договору визначено права та обов`язки сторін.
Так, відповідно до п. 3.3.1. Договору Зберігач зобов`язаний повернути "майно" по першій письмовій вимозі Власника протягом 5-ти днів з моменту отримання вимоги про повернення товару.
Пунктами 4.1. - 4.2. Договору передбачено, що в разі нестачі переданого на зберігання "майна", або втрати ним товарної якості з вини Зберігача, Зберігач зобов`язаний відшкодувати Власнику вартість такого "майна" відповідно до вартості зазначеної в акті приймання-передачі на відповідальне зберігання протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку Зберігачем. В разі нестачі переданого на зберігання "майна", або втрати ним товарної якості з вини Зберігача, Зберігач зобов`язаний сплатити Власнику штраф в розмірі 30% від вартості такого "майна" протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку Зберігачем.
Згідно п. 6.1. Договору цей Договір набуває чинності з дня підписання його двома Сторонами і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов`язань.
Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
На виконання умов п. 1.2. Договору Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" передало, а Приватне підприємство "Вісмут", прийняло у відповідності до Акта прийому-передачі № 1 від 07.10.2019 на відповідальне зберігання наступний товар (майно):
- Регулятор росту Оптімус (5 кг) - 34 шт, загальною вартістю 29 750,00 грн, без ПДВ;
- Вепо, КЕ (5 л) - 70 л , загальною вартістю 17 610,60 грн, без ПДВ;
- Гербіцид Пріма, с.е. (5 л) - 145 л, загальною вартістю 53 277,35 грн, без ПДВ;
- Гербіцид Пріма, с.е. (5 л) - 25 л, загальною вартістю 9 185,75 грн, без ПДВ;
- Гербіцид Рауднап макс (20 л) - 80 л, загальною вартістю 14 294,40 грн, без ПДВ;
- Гербіцид Рауднап макс (20 л) - 40 л, загальною вартістю 7 147,20 грн, без ПДВ.
З врахуванням ПДВ, загальна вартість Товару складає 157 518,36 грн.
"Майно" зберігається на складі за адресою: с. Федорівка, вул. Горького, 16.
Термін зберігання "Майна" по даному акту до 10.11.2019 (а.с. 36, т. 3).
Крім того, 07.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" передало, а Приватне підприємство "Вісмут", прийняло у відповідності до Акта прийому-передачі № 2 від 07.10.2019 на відповідальне зберігання наступний товар (майно):
- нас.соняшника Метеор - 20 міш, загальною вартістю 59 149,20 грн, без ПДВ;
- Фунгіцид Амістар Екстра 280 SC, к.с. (5 л) - 120 л , загальною вартістю 103 898,40 грн, без ПДВ.
З врахуванням ПДВ, загальна вартість Товару складає 195 657,12 грн.
"Майно" зберігається на складі за адресою: с. Федорівка, Кіровоградський район.
Термін зберігання "Майна" по даному акту до 10.11.2019 (а.с. 36 (оборот), т. 3).
Акти прийому-передачі підписано сторонами та скріплено печатками.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" скористалося своїм правом, встановленим п. 3.3.1. Договору, направило боржнику вимогу № 518 про повернення протягом п`яти днів з моменту отримання даної вимоги зазначеного вище майна. Зазначена вимога не була отримана боржником, конверт повернувся з відміткою органу поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 30 (оборот), т. 3).
Згідно Акта обстеження та витребування майна переданого на зберігання за Договором зберігання від 07.10.2019 № А0000003358, встановленого відсутність переданого майна за адресою зберігання.
Крім того, в матеріалах справи наявні копії рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" від 23.07.2020 № 24/07-00019 та № 24/07-00020 на повернення товару, виставлених боржнику у відповідності до п. 4.1. Договору.
Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.
Частиною 1 ст. 942 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Відповідно до ст. 949 та 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Статтями 950, 951 Цивільного кодексу України передбачено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем, зокрема у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.
Відтак, у силу обов`язків покладених на відповідача, як зберігача за договором, останній відповідає за схоронність даного майна у продовж усього часу та відповідно має прямий обов`язок в силу закону відшкодувати позивачу повну вартість такого майна, у разі його втрати.
Виходячи з наведених норм суд констатує, що відповідачем допущено нестачу речей переданих йому на зберігання в розумінні положень ст. 950, 951 Цивільного кодексу України.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків (пункт 4 статті 611 Цивільного кодексу України).
Окрім того, згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
Частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
У статті 225 Господарського кодексу України закріплено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; - матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: - протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; - наявність збитків; - причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов`язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; - вина боржника.
Матеріали справи містять належні та допустимі докази що підтверджують дійсну вартість неповернутого позивачу товару (а.с. 30 (оборот), 37-38, т. 3)
У свою чергу має місце і наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника і завданою шкодою, який виявляється у неповерненні останнім товару і, як наслідок - позбавлення кредитора права володіти ним.
Відповідно до частини 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Суд вважає, що вина боржника полягає у неповерненні переданого на зберігання товару, оскільки в силу положень частини 2 вказаної статті, боржником не доведено, що він вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання за спірним договором.
Крім цього, не здійснюючи повернення товару кредитору боржник своїми діями порушує одну із загальних засад цивільного законодавства - принцип добросовісності, який є одним із засобів обмеження принципу свободи договору сторін, способом утримання сторін від зловживання своїми правами при виконанні договору, та в силу якого в договірних зобов`язаннях боржник несе обов`язок виконати зобов`язання добросовісно, з урахуванням звичаїв цивільного обороту.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджено, а боржником не спростовано, що на момент формування вимоги про відшкодування збитків та на протязі розгляду заявлених грошових вимог, боржник не повернув кредитору спірне майно на загальну суму 353 175,46 грн прийнятого на зберігання, є правильним висновок про протиправність поведінки боржника. При цьому боржником не надано доказів відшкодування вартості цього майна кредитору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у боржника обов`язку по відшкодуванню збитків, завданих нестачею майна, що передано кредитором на відповідальне зберігання за Договором від 07.10.2019 № А0000003358, у розмірі 353 175,44 грн.
Щодо вимог кредитора про стягнення нарахованого штрафу у розмірі 105 952,64 грн, господарський суд зазначає наступне.
Так, за умовами п. 4.2. Договору, в разі нестачі переданого на зберігання "майна", або втрати ним товарної якості з вини Зберігача, Зберігач зобов`язаний сплатити Власнику штраф в розмірі 30% від вартості такого "майна" протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку Зберігачем.
Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно вимог ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України).
За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Поряд з цим слід зазначити, що між кредитором та боржником, виник спір щодо неповернення переданого кредитором на зберігання товару за договором відповідального зберігання, тобто внаслідок невиконання негрошового зобов`язання. Так, аналізуючи положення глави 47 Цивільного кодексу України, можна зробити висновок, що грошовим зобов`язанням є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.
Відповідно до вимог ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов`язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частинами 1, 2, 4 ст. 217 Господарського кодексу України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
В силу положень ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
З наведеного вбачається, що законодавець поділяє неустойку на законну і договірну. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, вид правопорушення за який вона стягується і конкретний її розмір.
Судом встановлено, що п. 4.2. Договору передбачено застосування штрафу саме за неналежне виконання негрошового зобов`язання, а саме за порушення зберігачем своїх зобов`язань за договором. Право учасників господарських відносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України види забезпечення виконання зобов`язань визначено ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань, зокрема, передбаченої п. 4.2. Договору, яка не суперечить вимогам законодавства.
З огляду на викладене, суд вважає, що п. 4.2. Договору, яким сторони встановили договірну санкцію у відсотках від вартості переданого на зберігання товару, не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому 105 952,64 грн (353 175,46*30 % = 105 952,64) штрафу заявлено кредитом до визнання правомірно.
Таким чином, кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" до Приватного підприємства "Вісмут" за Договором про відповідальне зберігання від 07.10.2019 № А0000003358 складають 459 128,10 грн, з яких: 353 175,46 грн основна заборгованість (збитки) та 105 952,64 грн штраф за втрату переданого на зберігання товару.
Зазначені кредиторські вимоги підтверджені належними та допустимими доказами (документами), наявними в матеріалах справи.
Документальні докази повного чи часткового погашення зазначеної кредиторської заборгованості боржником, господарському суду не надані.
За результатами розгляду кредиторських вимог, розпорядником майна направлено суду та кредитору повідомлення, яким грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" за Договором про відповідальне зберігання від 07.10.2019 № А0000003358 визнані в повному розмірі, а саме: 459 128,10 грн, з яких: 353 175,46 грн основна заборгованість (збитки) та 105 952,64 грн штраф за втрату переданого на зберігання товару.
В результаті дослідження всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт", заявлені за Договором про відповідальне зберігання від 07.10.2019 № А0000003358 в сумі 459 128,10 грн, з яких: 353 175,46 грн основної заборгованості (збитки) та 105 952,64 грн штрафу за втрату переданого на зберігання товару є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими документальними доказами та такими, що підлягають визнанню.
Підсумовуючи все вище викладене, господарський суд визнає вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" частково, в загальній сумі 2 130 144,72 грн (1 671 016,62 грн + 459 128,10 грн). Грошові вимоги у розмірі 25 385,24 грн господарським судом відхиляються.
Інші кредитори, після офіційного оприлюднення зазначеного оголошення, за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, до господарського суду з письмовими заявами з вимогами до боржника не звертались.
Заперечення та скарги кредиторів з приводу результатів розгляду грошових вимог кредиторів під час попереднього засідання до суду не надходили.
За ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:
розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;
розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;
дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;
дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.
Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Враховуючи вище вказані положення, господарський суд вважає, що в ухвалі попереднього засідання має бути зазначено про розмір та перелік не лише тих вимог кредиторів, які були розглянуті у попередньому засіданні суду, а всіх визнаних судом вимог, тобто, у тому числі вимог ініціюючого кредитора - Селянського фермерського господарства "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича, які були розглянуті у підготовчому засіданні суду 05.02.2021.
Крім того, в матеріалах справи міститься клопотання розпорядника майна, арбітражного керуючого Різника О.Ю. від 18.06.2021 № 02-08/60 про витребування документів та інформації.
Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що розпорядник майном боржника зобов`язаний, зокрема: вживати заходів для захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; проводити інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Згідно частини 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений.
Частинами 7 - 9 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України витребування доказів передбачено, що будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Разом з тим, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість розпорядником майна, арбітражним керуючим Різником О.Ю. клопотання від 18.06.2021 № 02-08/60 про витребування документів та інформації, в частині надання інформації про особу, за якою на сьогодні зареєстровано автомобіль Тоуоtа Ніlux, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 (П.І.Б., ІПН, адреса), на підставі яких документів, а також інформації про особу покупця за договором купівлі-продажу автомобіля (П.І.Б., ІПН, адреса), а відтак останнє в цій частині задоволенню не підлягає.
В той час, клопотання розпорядника майна, арбітражного керуючого Різника О.Ю. від 18.06.2021 № 02-08/60 про витребування документів та інформації в іншій частині є обґрунтованим, доведеним належними та допустимими доказами. Таким чином, з метою здійснення розпорядником майна, арбітражним керуючим Різником О.Ю. своїх повноважень відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, клопотання від 18.06.2021 № 02-08/60 про витребування документів та інформації підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 1, 2, 12, 41, 45, 47-49 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 80, 129, 232, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Визнати грошові вимоги кредиторів боржника:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" (25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, к. 510; ідентифікаційний код: 24709890) в сумі 6 001 201,50 грн, 4 540,00 грн судового збору;
- Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55; ідентифікаційний код: 43995486) в сумі 398 811,92 грн, 4 540,00 грн судового збору;
- Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, вул. Куренівський провулок, 19/5; ідентифікаційний код: 35591059) в сумі 464 489,67 грн (як забезпечені заставою майна боржника), 4 540,00 грн судового збору;
- Публічного акціонерного товариства "Компаніївське ремонтно-транспортне підприємство" (28400, Кіровоградська область, смт Компаніївка, вул. Паркова, 29; ідентифікаційний код: 03751592) в сумі 862 750,00 грн, 4 540,00 грн судового збору.
- Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) в сумі 1 213 422,29 грн, 4 540,00 грн судового збору.
Решту вимог кредитора 512 055,21 грн відхилити.
- Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт Приютівка, вул. Межева, 2/1; ідентифікаційний код: 14360570) в сумі 2 130 144,72 грн, 4 540,00 грн судового збору.
Решту вимог кредитора 25 385,24 грн відхилити.
2. Визначити наступний розмір та перелік визнаних господарським судом вимог конкурсного кредитора (ініціюючого кредитора) для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів:
- Селянського фермерського господарства "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 ; код ЄДР: 24710491) 1 770 000,00 грн, 54 000,00 грн витрат пов`язаних із розглядом цієї справи, 22 700,00 грн судового збору.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої Кодексом України з процедур банкрутства.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають. (ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства)
3. Зобов`язати розпорядника майна, арбітражного керуючого Різника О.Ю.:
- внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги;
- протягом 10 днів з дня постановлення даної ухвали письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення.
Збори кредиторів та комітету кредиторів провести 12.07.2021.
Протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів, а також з інших питань віднесених до компетенції зборів кредиторів та комітету кредиторів подати господарському суду не пізніше 19.07.2021 разом з довіреностями представників кредиторів на участь у справі про банкрутство, письмовим повідомленням розпорядника майна на адресу кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів разом з доказами їх направлення кредиторам, згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника.
4. Зобов`язати розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Різника О.Ю.:
надати суду звіт про свою діяльність, здійснити розкриття кредиторам інформацію щодо фінансового стану боржника та хід провадження у справі;
надати суду відомості про:
- вжиття заходів для захисту майна боржника;
- проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
- виявлення (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.
5. Зобов`язати боржника та розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Різника О.Ю. організувати обрання представника працівників боржника в порядку, встановленому ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, та надати йому можливість представляти інтереси працівників боржника при проведенні послідуючих процедур банкрутства. Копію протоколу загальних зборів про обрання представника працівників боржника подати господарському суду до 19.07.2021. Повідомити суду адресу місця проживання представника працівників боржника.
6. Зобов`язати збори кредиторів та комітет кредиторів боржника подати суду клопотання, пропозиції, тощо в межах своєї компетенції визначеної нормами Кодексу України з процедур банкрутства, не пізніше 19.07.2021.
7. Зобов`язати боржника та розпорядника майна, арбітражного керуючого Різника О.Ю., при поданні зборами кредиторів до суду клопотання про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, надати суду документально підтверджену, детальну інформацію про майнову неспроможність боржника наявним майном задовольнити вимоги визнаних судом кредиторів.
8. Підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, призначити на 26.07.2021 на 14:00 год.
9. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, в залі суд. засідань №315, тел. 0(522)32-05-11.
10. Клопотання розпорядника майна, арбітражного керуючого Різника О.Ю. від 18.06.2021 № 02-08/60 про витребування документів та інформації задовольнити частково.
11. Зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Кіровоградській області (філія ГСЦ МВС) (м. Кропивницький, вул. Ю. Бутусова, 22, код 43611823) надати Господарському суду Кіровоградської області у справу № 912/209/21 належним чином посвідчені копії документів, на підставі яких 15.12.2018 із обліку ПП "Вісмут" (код 31276115) було знято автомобіль марки Тоуоtа модель Ніlux, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 ; надати інформацію про номери кузова, шасі, двигуна автомобіля марки Тоуоtа модель Ніlux, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , який був зареєстрований за ПП "Вісмут" (код 31276115).
Витребувані документи та інформацію надати суду у строк до 09.07.2021.
Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНИКАВТО" (Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, село Соколівське(пн), ПРОВУЛОК САДОВИЙ, будинок 1, код 41605121) надати Господарському суду Кіровоградської області у справу № 912/209/21 копію договору купівлі-продажу чи інших документів, що посвідчувалися товариством, на підставі яких 15.12.2018 із обліку ПП "Вісмут" (код 31276115) було знято автомобіль марки Тоуоtа модель Ніlux, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 .
Витребувані документи надати суду у строк до 09.07.2021.
12. В задоволенні решти клопотання розпорядника майна, арбітражного керуючого Різника О.Ю. від 18.06.2021 № 02-08/60 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.
Копії ухвали надіслати Селянському фермерському господарству "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича (на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); Приватному підприємству "Вісмут" (25005, м. Кропивницький, вул. Юрія Липи, буд. 4); розпоряднику майна, арбітражному керуючому Різнику О.Ю. (на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2 ); Товариству з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" (на електронну пошту: itd-ls@ukr.net); Головному управлінню Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, та на електронну пошту: kr.official@tax.gov.ua); Акціонерному товариству "Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, вул. Куренівський провулок, 19/5, та на електронну пошту: info@globusbank.com.ua); Публічному акціонерному товариству "Компаніївське ремонтно-транспортне підприємство" (на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1); Акціонерному товариству "Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30, та на електронну пошту: delo@pbank.com.ua); Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (28001, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Шевченка, 48, та на електронну пошту: office@agroswit.com.ua), Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Кіровоградській області (філія ГСЦ МВС) (м. Кропивницький, вул. Ю. Бутусова, 22), Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮНИКАВТО" (Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, село Соколівське(пн), ПРОВУЛОК САДОВИЙ, будинок 1).
Повний текст ухвали складено 29.06.2021.
Суддя Бестаченко О.Л.
