УХВАЛА
14 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/1810/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н. Г. - головуючого, Банаська О. О., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В. О.
за участю представника Національної поліції України - Тракала А. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної поліції України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021
та ухвалу Господарського суду Київської області від 12.10.2020
у справі № 911/1810/18
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-німецьке спільне підприємство "Шмайсер",-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.09.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «УНСП «Шмайсер».
Постановою Господарського суду Київської області від 27.07.2020, ТОВ "УНСП "Шмайсер" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Данілова А. І.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Національної поліції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 12.10.2020 у справі №911/1810/18.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.03.2021 відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою Національної поліції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 12.10.2020 у справі №911/1810/18; розгляд справи призначено на 14.04.2021 та витребувано з Господарського суду Київської області / Північного апеляційного господарського суду справу №911/1810/18.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 02.04.2021 надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 12.10.2020 у справі №911/1810/18, з яких вбачається, що ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2020 у справі № 911/1810/18 (суддя Янюк О. С.) частково задоволено клопотання ліквідатора ТОВ «УНСП «Шмайсер» про оголошення транспортного засобу у розшук (п. 1 резолютивної частини ухвали) та зокрема, зобов`язано Головне управління національної поліції в Одеській області оголосити в розшук транспортний засіб, що належить ТОВ "УНСП "Шмайсер", а саме: автомобіль легковий марки TOYOTA, модель CAMRY, чорного кольору, 2008 року випуску, VIN НОМЕР_1 , номер державної реєстрації: НОМЕР_2 (п. 2 резолютивної частини ухвали); зобов`язано Національну поліцію України, територіальні органи Національної поліції у випадку затримання оголошеного в розшук транспортного засобу, що належить ТОВ "УНСП "Шмайсер", повідомити ліквідатора ТОВ "УНСП "Шмайсер" арбітражного керуючого Данілова А. І. про фактичне місце затримання та місце зберігання затриманого транспортного засобу протягом трьох календарних днів з дня затримання, та видати його ліквідатору ТОВ "УНСП "Шмайсер" у встановленому законом порядку (п. 3 резолютивної частини ухвали).
Національна поліція України звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою у якій просила частково скасувати п. 3 резолютивної частини ухвали суду першої інстанції в частині зобов`язання Національної поліції України повідомити арбітражного керуючого про фактичне місце затримання та місце зберігання затриманого легкового автомобілю марки TOYOTA, модель CAMRY, чорного кольору, 2008 року випуску, VIN НОМЕР_1 , номер державної реєстрації: НОМЕР_2 та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Данілова А. І.
В обґрунтування апеляційної скарги Національна поліція України посилалась на те , що працівниками апарату Національної поліції України розшук транспортних засобів безпосередньо не здійснюється, а оскільки, оскаржуваною ухвалою було зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області оголосити в розшук автомобіль легковий марки TOYOTA, модель CAMRY, тому суд повинен був також зобов`язати саме Головне управління Національної поліції в Одеській області повідомити ліквідатора ТОВ "УНСП "Шмайсер" про затримання та зберігання вказаного транспортного засобу. Крім того, скаржник зазначав, що також ліквідатор ТОВ "УНСП "Шмайсер" до Національної поліції України (як окремої юридичної особи) із зверненнями про розшук автомобіля, що належить ТОВ "УНСП "Шмайсер", не звертався, Національною поліцією України жодних звернень про розшук вказаного вище транспортного засобу не розглядалося, що вказує на відсутність порушень прав ліквідатора ТОВ "УНСП "Шмайсер" з боку Національної поліції України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 (колегія суддів: Доманська М. Л., Пантелієнко В. О., Верховець А. А.) ухвалу Господарського суду Київської області від 12.10.2020 у справі № 911/1810/18 в оскаржуваній частині залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована необґрунтованістю доводів скаржника щодо неправомірності зобов`язання саме Національну поліцію України повідомити ліквідатора ТОВ "УНСП "Шмайсер" про затримання автомобіля та місце зберігання затриманого транспортного засобу з огляду на те, що Національна поліція України є центральним контролюючим органом територіальних органів поліції. Зобов`язання скаржника вчинити відповідні дії щодо повідомлення ліквідатора про місце затримання та зберігання автомобіля не суперечать нормам чинного законодавства. Крім того, враховуючи, що місцезнаходження належного ТОВ "УНСП "Шмайсер" транспортного засобу невідоме, а ліквідатор банкрута позбавлений повноважень безпосередньо вимагати від територіальних органів поліції оголосити транспортний засіб в розшук, з метою недопущення затягування ліквідаційної процедури у справі та недопущення порушень прав та законних інтересів кредиторів та банкрута, суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого суду про наявність підстав для часткового задоволення відповідного клопотання ліквідатора в тій частині, що оскаржувалась за апеляційною скаргою.
У касаційній скарзі Національна поліція України просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 12.10.2020 у справі № 911/1810/18 скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Данілова А. І. про зобов`язання оголосити в розшук транспортний засіб та у випадку затримання оголошеного в розшук транспортного засобу, що належить ТОВ "УНСП "Шмайсер" повідомити ліквідатора ТОВ "УНСП "Шмайсер" арбітражного керуючого Данілова А. І. про фактичне місце затримання та місце зберігання затриманого транспортного засобу протягом трьох календарних днів з дня затримання та видати його ліквідатору ТОВ "УНСП "Шмайсер" у встановленому законом порядку.
Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судом касаційної інстанції, що Національною поліцією України оскаржується у касаційному порядку ухвала суду першої інстанції від 12.10.2020 як в частині, яка ним оскаржувалась в апеляційному порядку (п. 3 резолютивної частини ухвали суду першої інстанції) та переглядалась Північним апеляційним господарським судом, так і у частині, що не була оскаржена в апеляційному порядку, а саме про зобов`язання Головного управління національної поліції в Одеській області оголосити в розшук транспортний засіб, що належить банкруту (п. 2 резолютивної частини ухвали) і не була предметом апеляційного перегляду.
Зазначене підтвердив і присутній у судовому засіданні представник Національної поліції України.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на ухвали та постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Наведена норма виключає можливість касаційного оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 12.10.2020 у справі № 911/1810/18 у тій частині, що не переглядалась в апеляційному порядку.
Крім того, згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ).
Порядок оскарження судових рішень у процедурі банкрутства визначений у ст. 9 КУзПБ).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 9 КУзПБ передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Наведений в ч. 3 ст. 9 КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
Враховуючи, що ухвала Господарського суду Київської області від 12.10.2020 у справі № 911/1810/18 в частині зобов`язання Головного управління національної поліції в Одеській області оголосити в розшук транспортний засіб, що належить банкруту (п. 2 резолютивної частини ухвали) не переглядалась в апеляційному порядку, а в частині зобов`язання Національної поліції України, територіальних органів Національної поліції у випадку затримання оголошеного в розшук транспортного засобу повідомити ліквідатора банкрута про фактичне місце затримання та місце зберігання затриманого транспортного засобу протягом трьох календарних днів з дня затримання, та видати його ліквідатору ТОВ "УНСП "Шмайсер" у встановленому законом порядку (п. 3 резолютивної частини ухвали) не підлягає касаційному оскарженню відповідно до ч. 3 ст. 9 КУзПБ, колегія суддів дійшла висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Національної поліції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 12.10.2020 у справі № 911/1810/18.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 240, п. 4 ст. 287 ГПК України, ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Суд -
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження за касаційною скаргою Національної поліції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 12.10.2020 у справі № 911/1810/18 - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Ткаченко Н. Г.
Судді Банасько О. О.
Огороднік К. М.
