ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"03" серпня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1810/18
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Харченко О.М., розглянувши у судовому засіданні
заяву Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт»
про визнання поточних грошових вимог
у справі
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке спільне підприємство «Шмайсер» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м.Вишневе, вул. Ломоносова, буд.1, ідентифікаційний код 20042911)
Учасники справи у судове засідання не з`явились
УСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду Київської області (далі - суд) від 06.09.2018, зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке спільне підприємство «Шмайсер» (далі ТОВ «УНСП «Шмайсер», боржник).
Постановою суду від 27.07.2020 серед іншого: визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ «УНСП «Шмайсер» арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 486 видане 04.04.2013 Міністерством юстиції України); вирішено здійснити офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
2. 06.07.2023 засобами поштового зв`язку до суду звернулось Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «Спецтехноекспорт» (далі - ДГЗП «Спецтехноекспорт», заявник) із заявою №31.68/1507/5116-23 від 04.07.2023 (вх. №13288/23 від 10.07.2023) про визнання поточних грошових вимог до боржника у розмірі 539 289,00грн та 5 368,00грн - судових витрат.
Заяву обґрунтовує ст.60 Кодексу з процедур банкрутства України (далі - Кодекс), ст.ст.526, 936, 938, 949-950 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та зазначає, що боржнику на підставі договору зберігання передано відповідне майно, яке за вимогою заявника повернуто не було. У зв`язку з чим у нього виникає право на відшкодування збитків за втрачене майно.
3. Ухвалою суду від 17.07.2023, зокрема, вищевказана заява прийнята та призначена до розгляду у судове засідання на 03.08.2023.
Заявник у судове засідання не зявився, проте надіслав суду клопотання від 03.08.2023 про розгляд відповідної заяви без його участі (вх.14903/23), яке суд на підставі ст.42 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) визнав за можливе задовольнити та провести судове засідання без участі останнього.
У судове засідання також не з`явився ліквідатор, про час та місце засідання інформувався належним чином та своєчасно, явка судом обов`язковою не визнавалась, а тому ураховуючи, що учать у судовому засіданні є правом учасника справи, а не його обов`язком, суд вважає за можливе провести судове засідання без його участі.
4. На виконання ч. 1 ст. 61 Кодексу ліквідатор через підсистему «Електроний суд» надав відзив на заяву про визнання грошових вимог від 24.07.2023 (вх.2383/23 від 25.07.2023), в якому про визнання кредиторських вимог у відповідному розмірі не заперечував.
5. Розглянувши заяву та надані до неї докази суд зазначає наступне.
5.1. Так, 26.03.2018 між ТОВ «УНСП «Шмайсер» (зберігач) та ДГЗП «Спецтехноекспорт» (поклажодавець) укладений договір зберігання №STE-1-133-Д-18 (далі - Договір) відповідно до п.1.1 якого, зокрема, зберігач зобов`язується зберігати належне поклажодавцю на праві власності майно, що буде передаватися поклажодавцем на зберігання зберігачу.
Поклажодавець передає на зберігання майно зберігачу, яке належить поклажодавецю на праві власності, по акту приймання-передачі, зразок якого наведений в додатку №1 до цього Договору (п.1.2.).
Майно передається зберігачу на зберігання поклажодавцем і повертається зберігачем поклажодавцю за актом приймання-передачі. Майно вважається переданим/повернутим з моменту підписання сторонами відповідного акту (п.2.1 Договору).
Сторони домовились, що місцем зберігання майна є склад зберігача, який знаходиться за адресою: ТОВ «УНСП «Шмайсер», 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Ломоносова,1 (п.2.4 Договору).
Зберігач повинен повернути майно поклажодавцю в його попередньому стані (п.2.6 Договору).
Відповідно до п.2.8 Договору зберігач повинен надавати можливість поклажодавцю здійснювати огляд свого майна та здійснювати контроль зберігання майна, не втручаючись при цьому у господарську діяльність зберігача. Сторони можуть складати акт звірки наявності майна, що знаходиться на зберіганні, у тому числі, в результаті проведення поклажодавцем виїзних перевірок наявності майна у зберігача.
Ризики випадкового знищення або пошкодження майна поклажодавця несе зберігач (п.2.9 Договору).
Якщо майно, яке підлягає поверненню поклажодавцю, у зберігача з будь-яких причин відсутнє та/або пошкоджене, то зберігач зобов`язаний негайно відшкодувати поклажодавцю завдані матеріальні збитки у розмірі вартості втраченого або пошкодженого майна (п.2.10 Договору).
У п.5.2 Договору визначено, що у разі втрати майна зберігач несе відповідальність у розмірі його вартості, вказаній у акті прийому-передачі майна на зберігання, а у разі пошкодження майна у розмірі суми на яку знизилася його вартість.
Вартість майна, яке передається поклажодавцю згідно умов цього Договору визначається сторонами в акті приймання-передачі (п.2.11 Договору).
Згідно із п.п. 7.1-7.3 Договору останній набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018 року, або до повного виконання зобов`язань між сторонами Договору. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії цього Договору. Якщо за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна сторона письмово не повідомила другу сторону про його припинення, договір пролонгується на такий же строк і на таких же умовах.
На виконання п. 2.1 Договору сторони підписали акт приймання-передачі майна із змісту якого вбачається, що ТОВ «УНСП «Шмайсер» на зберігання було передано відповідне майно загальною вартістю 539 289,00грн.
5.2. 27.07.2022 ДГЗП «Спецтехноекспорт» на адресу розпорядника майна ТОВ «УНСП «Шмайсер» надісланий лист від 26.07.2022 №31.48/1306/3676-22 щодо надання інформації стосовно наявності майна ДГЗП «Спецтехноекспорт».
23.12.2022 представниками інвентаризаційної комісії ДГЗП «Спецтехноекспорт» у присутності представника від ДП «Візар» з метою перевірки стану та фактичної наявності майна, переданого/отриманого на відповідальне зберігання на підставі Договору, складений акт про відсутність ТОВ «УНСП «Шмайсер» за місцезнаходженням (місцем провадження діяльності).
24.05.2023 ДГЗП «Спецтехноекспорт» на адресу ТОВ «УНСП «Шмайсер» надіслана вимога № 31.68/1507/3759-23, в якій, зокрема, вимагалось протягом 7 календарних днів з дня отримання цієї вимоги: повідомити ДГЗП «Спецтехноекспорт» факт наявності, адресу місцезнаходження, обсяг та стан переданого на зберігання майна відповідно до акту приймання-передачі до Договору; повернути ДГЗП «Спецтехноекспорт» майно, що було передано на зберігання відповідно до акту приймання-передачі майна до Договору. Проте, зазначена вимога залишена боржником без задоволення.
6. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст.11 ЦК України та ст.174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором зберігання, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ч.1 ст.942 ЦК України).
Частинами 1 та 2 ст. 949 ЦК України визначено, що зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ч.1 ст.950 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 59 Кодексу з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута. Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.
Як зазначає ліквідатор у своєму відзиві від 31.07.2023: відповідне майно, яке було передано боржнику на зберігання за Договором, колишнім керівником ТОВ «УНСП «Шмайсер» йому не передавалось; товарно-матеріальні цінності під час проведення інвентаризації встановлено не було; документів, які б підтверджували отримання боржником на відповідне зберігання зазначених у вимозі товарно-матеріальних цінностей, колишнім керівником ТОВ «УНСП «Шмайсер» ліквідатору не передавалось.
Крім того, відсутність відповідного майна за його місцем його зберігання підтверджується актом від 23.12.2022 про відсутність ТОВ «УНСП «Шмайсер» за місцезнаходженням (місцем провадження діяльності).
Ураховуючи зазначене та відсутність доказів повернення боржником відповідного майна ДГЗП «Спецтехноекспорт», в останнього на підставі закону та Договору виникає право на відшкодування збитків у розмірі вартості переданого на зберігання майна, а саме у розмірі 539 289,00грн.
7. Відповідно до абз. 11 ст.1 Кодексу кредитор, зокрема - юридична або фізична особа, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника. Водночас, забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суді від 14.06.2023 у справі №904/5743/20).
Згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Як установлено судом, зобов`язання щодо зберігання відповідного майна та його повернення у визначений строк у боржника виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство. Факт втрати майна ДГЗП «Спецтехноекспорт» останнім остаточно встановлено 23.12.2022, тобто, після визнання боржника банкрутом. А тому відшкодування збитків є поточним зобов`язанням боржника.
Відповідно до ч.1 ст. 59 Кодексу з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом; скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Водночас, ч.7 ст.62 Кодексу передбачено, що майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.
Аналізуючи зміст зазначених приписів можна зробити висновок, що: у Кодексі окремо не передбачені наслідки, зокрема, втрати такого майна, а тому для вирішення даного питання підлягають застосуванню загальні норми цивільного законодавства; ст. 59 Кодексу не звільняє боржника від відшкодування збитків, у зв`язку із порушенням цивільних прав кредиторів.
Відповідно до абз. 3 ч.14 ст.39 Кодексу з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 60 Кодексу визначено, зокрема, що заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної ст.64 цього Кодексу.
Ураховуючи зазначене та те, що вимога до боржника у вигляді відшкодування збитків виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство, суд вважає за можливе задовольнити заяву ДГЗП «Спецтехноекспорт» та визнати кредиторські вимоги останнього у заявленому розмірі.
Керуючись ст.ст. 3, 74-79, 86, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 45, 60 Кодексу, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Дочірного підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» від 04.07.2023 №31.68/1507/5116-23 (вх. №13288/23 від 10.07.2023) про визнання поточних грошових вимог - задовольнити.
2. Визнати вимоги Дочірного підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» (ідентифікаційний номер 30019335) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке спільне підприємство «Шмайсер» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м.Вишневе, вул. Ломоносова, буд.1, ідентифікаційний код 20042911) у загальному розмірі 544 657,00грн, з яких 5 368,00грн - судовий збір, 539 289,00грн - збитки.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 31.08.2023 та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північного апеляційного господарського суду у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 31.08.2023.
