ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"19" листопада 2018 р. м.Київ Справа № 911/1810/18
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяви кредиторів Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк»
Приватного підприємства «Маркон»
ОСОБА_2
у справі №911/1810/18
за заявою ОСОБА_3, м.Київ
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке спільне підприємство «Шмайсер» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м.Вишневе, вул. Ломоносова, буд.1, ідентифікаційний код 20042911)
У засіданні суду приймають участь представники:
від ініціюючого кредитора: ОСОБА_3 (особисто, паспорт серії СН675091 виданий 14.01.1998);
від кредиторів (ПП «Маркон» та ОСОБА_2.): ОСОБА_5 (довіреність б/н від 01.10.2018; довіреність №822 від 02.10.2018);
від кредитора ПАТ «Радикал банк»: не з'явився;
від боржника: не з'явився;
розпорядник майна: Данілов А.І. (посвідчення №486 від 04.04.2013)
ВСТАНОВИВ:
14.08.2018 громадянин ОСОБА_3 звернувся (далі - ОСОБА_3, кредитор) до Господарського суду Київської області (далі - суд) у порядку ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке спільне підприємство «Шмайсер» (далі - боржник, ТОВ «УНСП «Шмайсер»), у зв'язку із нездатністю останнього у повному обсязі розрахуватися із ОСОБА_3
На запит суду від 15.08.2018 автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, у справі № 911/1810/18 визначено арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича (свідоцтво №486 від 04.04.2013; адреса: 65045, м.Одеса, вул. Преображенська, 34, оф. 77).
Ухвалою суду від 06.09.2018 за результатами підготовчого засідання господарським судом відкрито провадження у справі про банкрутство боржника, визнано безспірні грошові вимоги ОСОБА_3 у розмірі 1 219 835,34грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Данілова А.І., якого зобов'язано розглянути вимоги кредиторів та скласти реєстр вимог кредиторів, відомості про результат розгляду вимог кредиторів разом з реєстром надати суду у строк до 22.10.2018, призначено дату проведення попереднього засідання суду - 29.10.2018 (т. 1 а.с.269-274).
З метою виявлення усіх кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, суд 07.09.2018 здійснив офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «УНСП «Шмайсер» на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в мережі Інтернет, номер публікації якого 54010 від 07.09.2018 (т.2 а.с.1).
Так, у 30-дений строк до суду звернулись:
05.10.2018 Приватне акціонерне товариство «Радикал Банк» (далі - заявник, ПАТ «Радикал Банк») із заявою №660/18 від 05.10.2018 (вх. №20452/18 від 05.10.2018) про визнання кредиторських вимог до боржника у розмірі 1 275 971,58грн;
05.10.2018 за допомогою засобів поштового зв'язку до суду звернувся ОСОБА_2 із заявою б/н від 05.10.2018 (вх. №20500/18 від 08.10.2018) про визнання кредиторських вимог до боржника у розмірі 147 453,93грн;
05.10.2018 за допомогою засобів поштового зв'язку до суду звернулось Приватне підприємство «Маркон» (далі - ПП «Маркон») із заявою від 05.10.2018 (вх. №20501/18 від 08.10.2018) про визнання кредиторських вимог до боржника у розмірі 610 040,58грн.
Зазначені заяви прийняти судом до розгляду, про що були постановлені відповідні ухвали від 10.10.2018 та 18.10.2018.
Водночас, розпорядником майна було частково виконано ухвалу суду від 06.09.2018 та надано суду повідомлення про результат розгляду вимог кредиторів (т.3 а.с.1-3. 32-37).
У попередньому засіданні оголошувалася перерва до 19.11.2018, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу від 29.10.2018 (протокол судового засідання від 29.10.2018, т. 3 а.с. 120-121).
Відповідно до ст. 2 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Так, у попереднє засідання представник боржника та ПАТ «Радикал Банк» не з'явились, про час та місце засідання повідомлялись належним чином та своєчасно (т. 3 а.с. 209-212, 220), явка судом обов'язковою не визнавалась, відомостей у порядку ч. 7 ст.120 ГПК України щодо зміни своєї адреси суду не подавали, а тому ураховуючи положення ст. 42, 242 ГПК України суд визнав за можливе провести попереднє засідання без участі останніх.
Під час попереднього засідання представник кредиторів ПП «Маркон» та ОСОБА_2 підтримав свої заяви та просив суд їх задовольнити.
Розглянувши у попередньому засіданні заяви кредиторів ПАТ «Радикал Банк», ПП «Маркон» та ОСОБА_2, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2, 4, 8 ст. 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються у національній валюті України.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені у грошових одиницях і заявлені до господарського суду у порядку, встановленому цією статтею.
Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються у шосту чергу в ліквідаційній процедурі, окрім вимог щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.
Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян згідно із заявами таких кредиторів та/або за даними обліку боржника.
Частиною 5 ст.23 Закону про банкрутство визначено, що розпорядник майна з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання або відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані усім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
Так, розглянувши заявлені вимоги усіх кредиторів, які у встановлений Законом строк звернулися до суду та розпорядника майна, суд зазначає наступне.
1) ПАТ «Радикал Банк» звернувся із грошовими вимогами до боржника, які у свою чергу, були визнані розпорядником майна, у загальній сумі 1 275 971,58грн, з яких: 408 900,00грн - прострочена заборгованість за кредитом; 212 019,97грн - прострочена заборгованість по процентам; 296 689,26грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 88 321,95грн - пеня за несвоєчасне погашення процентів; 138 596,40грн - пеня за неподання документів, що підтверджують страхування заставного майна; 127 920,00грн - штраф за неподання фінансово-господарських документів. Зазначену заяву обґрунтовує в частині кредиторських вимог у розмірі 605 261,19грн рішенням Господарського суду Київської області від 22.06.2016 у справі №911/733/16, а також здійснює самостійне донарахування відсотків та штрафних санкцій у розмірі 670 710,39грн.
Проте, із зазначеним розміром кредиторських вимог, які були донараховані кредитором після винесення рішення суду у справі №911/733/16, суд не може погодитись із наступних підстав.
Так, підставою виникнення зобов'язань боржника перед кредитором є кредитний договір №2592/2-980 (далі - Кредитний договір, т. 2 а.с. 20-24), укладений 14.01.2015 між ПАТ «Радикал Банк» (кредитодавець) та ТОВ «УНСП «Шмайсер» (позичальник), згідно п. 1.1 якого відповідно до умов цього договору кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпечення повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором, а також додатковими договорами (угодами) до нього, що складають невід'ємну частину договору.
Кредит надається в сумі 492 000,00грн (п. 1.1.1 Кредитного договору).
Термін остаточного повернення кредиту 14.01.2017 включно, якщо такий термін (строк) не наступить раніше з підстав, що передбачені умовами цього договору або законодавством (п. 1.1.2 Кредитного договору).
Пунктом 1.1.3 Кредитного договору встановлено, що процентна ставка за користування кредитом 27% річних.
Позичальник здійснює повернення кредиту платіжними дорученнями на відкритий йому позичковий рахунок у строки (терміни), визначені графіком погашення, що наведений у Додатку №1 (п. 2.3 Кредитного договору).
Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 7.9 Кредитного договору).
У забезпечення зобов'язань боржником за Кредитним договором, 14.01.2015 між ПАТ «Радикал Банк» (заставодержатель) та ТОВ «УНСП «Шмайсер» (заставодавець) укладено договір застави рухомого майна (далі - Договір застави, т. 2 а.с. 25-29), згідно п. 1.1 якого, заставою за цим договором забезпечується виконання ТОВ «УНСП «Шмайсер» зобов'язань за Кредитним договором.
Предметом застави є транспортний засіб марки Toyota, моделі Camry, типу легковий седан-В, номер шасі (кузова, рами) VIN JTNBE40K503184574, чорного кольору, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (п. 1.2 Договору застави).
Пунктом 1.4 Договору застави встановлено, що сторони цього договору оцінюють предмет застави у 186 286,00грн.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками юридичних осіб, а також нотаріального посвідчення цього договору. Цей договір діє повного виконання зобов'язань, забезпечених заставою за цим договором. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за Кредитним договором (шляхом укладення додаткових догорів до нього) застава передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань (п. 6.2 Договору застави).
Відомості про зазначене обтяження було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується відповідним витягом із зазначеного реєстру (т. 2 а.с. 149).
Разом з цим, у забезпечення виконання зобов'язань боржником за Кредитним договором, 14.01.2015 між ПАТ «Радикал Банк» (заставодержатель) та ТОВ «УНСП «Шмайсер» (заставодавець) укладено договір застави рухомого майна №О3 2592/2-980 (далі - Договір №О3 2592/2-980, т. 2 а.с. 30-35), згідно п. 1.1 якого, заставою за цим договором забезпечується виконання ТОВ «УНСП «Шмайсер» зобов'язань за Кредитним договором.
Предметом застави є: необоротні активи (оргтехніка, обладнання), перелік яких викладений у додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною (п. 1.2 Договору №О3 2592/2-980).
Сторони цього договору оцінюють предмет застави у 460 430,00грн (п. 1.4 Договору №О3 2592/2-980).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками юридичних осіб, а також нотаріального посвідчення цього договору. Цей договір діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених заставою за цим договором. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за Кредитним договором (шляхом укладення додаткових догорів до нього) застава передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань (п. 6.2 Договору №О3 2592/2-980).
Відомості про зазначене обтяження було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується відповідним витягом із зазначеного реєстру (т. 2 а.с. 147-148).
Разом з цим, у забезпечення виконання зобов'язань боржником за Кредитним договором, 14.01.2015 між ПАТ «Радикал Банк» (заставодержатель) та ТОВ «УНСП «Шмайсер» (заставодавець) укладено договір застави рухомого майна №ТО 2592/2-980 (далі - Договір №ТО 2592/2-980, т. 2 а.с. 36-43), згідно п. 1.1 якого, заставою за цим договором забезпечується виконання ТОВ «УНСП «Шмайсер» зобов'язань за Кредитним договором.
Предметом застави є: товарно-матеріальні цінності (комплектуючі для зброї) товари на складі (зброя, боєприпаси), перелік яких викладений у додатку №1 та додатку №2 до цього договору, що є його невід'ємними частинами (п. 1.2 Договору №ТО 2592/2-980).
Сторони цього договору оцінюють предмет застави у 1 500 020,00грн (п. 1.4 Договору №ТО 2592/2-980).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками юридичних осіб, а також нотаріального посвідчення цього договору. Цей договір діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених заставою за цим договором. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за Кредитним договором (шляхом укладення додаткових догорів до нього) застава передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань (п. 6.2 Договору №ТО 2592/2-980).
Відомості про зазначене обтяження було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується відповідним витягом із зазначеного реєстру (т. 2 а.с. 149-150).
Так, у зв'язку із неналежним виконанням ТОВ «УНСП «Шмайсер» умов Кредитного договору в частини повернення наданих ПАТ «Радикал Банк» кредитних коштів та відсотків за користування останніми, кредитор звернувся із відповідним позовом до суду.
Рішенням суду від 22.06.2016 у справі №911/733/16 позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ «УНСП «Шмайсер» на користь ПАТ «Радикал Банк» заборгованість, яка складається з: 408 900,00грн - основної заборгованості по кредиту; 62 295,38грн - основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 28 875,67грн - пені за несвоєчасне повернення кредиту (за період з 03.02.2015 по 22.01.2016); 6 455,39грн - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом (за період з 23.03.2015 по 22.01.2016); 70 110,00грн - пені за відсутність документів, що підтверджують страхування заставного майна (порушення п. 4.5 Кредитного договору, за період з 05.102014 по 22.01.2016); 19 680,00грн - штрафу за відсутність документів, що передбачених пунктом 3.3.13. договору (порушення п. 4.3 Кредитного договору); 8 944,75грн - судових витрат (т. 2 а.с. 51-56).
Водночас, зазначеним рішенням суду встановлено, що на виконання умов Кредитного договору ПАТ «Радикал Банк» 14.01.2015 надано ТОВ «УНСП «Шмайсер» кредит та перераховано грошові кошти у розмірі 492 000, 00грн, та за період дії договору та на його виконання боржником було лише частково виконано свій обов'язок по поверненню кредиту та перераховано ПАТ «Радикал Банк» грошові кошти у розмірі 83100,00грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, положення вищевказаної статті визначають, що преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у боржника наявна, зокрема, основна заборгованість по кредиту у розмірі 408 900,00грн, розмір якої підтверджений відповідним рішенням суду, та у свою чергу підлягає визнанню.
Щодо заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 212 019,97грн, то суд зазначає наступне.
Як зазначалось вище, рішенням суду від 22.06.2016 у справі №911/733/16 стягнуто з боржника на користь ПАТ «Радикал Банк» основну заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами у розмірі 62 295,38грн.
Водночас, кредитором після ухвалення вищевказаного рішення були донараховані боржнику відсотки у розмірі 149 724,59грн за період з 14.01.2015 по 07.09.2018. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №444/9519/12 від 28.03.2018).
Так, рішенням суду від 22.06.2016 у справі №911/733/16 встановлено, що ПАТ «Радикал Банк» 02.12.2015 направляв на адресу ТОВ «УНСП «Шмайсер» вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.
Зазначені обставини встановлені рішенням суду у справі №911/733/16, а тому ураховуючи положення ч. 4 ст. 75 ГПК України, повторному доказуванню не підлягають.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що після пред'явлення зазначеної вимоги до боржника у ПАТ «Альфа-Банк» відсутня правова підстава для донарахування відсотків.
За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати кредиторські вимоги по заборгованості зі сплати відсотків саме у розмірі 62 295,38грн.
Щодо заборгованості зі сплаті пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 296,689,26грн та пені за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 88 321,95грн нараховані за період з 12.02.2016 по 07.09.2018, то суд зазначає наступне.
У силу ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Так, пунктом 4.2 Кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню у розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3 цього договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення виконання, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України за реквізитами та у день, вказаним кредитодавцем.
Водночас, у п. 4.9 Кредитного договору стани домовились, що керуючись ч. 1 ст. 259 ЦК України строк позовної давності, який застосовується до стягнення штрафних санкцій (неустойки, пені, штрафу) за цим договором складає 3 роки. Сторони дійшли згоди, що штрафні санкції за цим договором нараховуються без обмеження шестимісячним строком, встановленим ч. 6 ст. 232 ГК України, та підлягають стягненню у межах строку, встановленого абз. першим даного пункту договору.
Згідно ч. 3 ст. 251 ЦК України, строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
За таких обставин, суд вважає, що нарахування штрафних санкцій здійснюється у строк, який передбачений п. 4.9 Кредитного договору.
Отже, як зазначалось вище, рішенням суду у справі №911/733/16 стягнуто з боржника на користь ПАТ «Радикал Банк» основну заборгованість по кредиту у розмірі 408 900,00грн, а відтак у кредитора наявне право нарахування пені на загальну суму заборгованості, яка встановлена відповідним рішенням суду.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту, суд вважає його неправильним, оскільки позивачем нарахована пеня на залишок заборгованості, який різниться від розміру, який установлений відповідним рішенням суду. Так, у перерахунку, зазначена сума становить значно більший розмір, ніж заявляє кредитор. Оскільки суд не може виходити за межі заявлених вимог, то суд вважає за можливе визнати кредиторські вимоги зі сплаті пені за несвоєчасне погашення кредиту саме у розмірі 296,689,26грн (з урахуванням стягнутої пені рішенням суду у справі №911/733/16 у розмірі 28 875,67грн).
Щодо нарахованої пені за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 88 321,95грн нараховані за період з 12.02.2016 по 07.09.2018 суд зазначає наступне.
Як зазначалось вище, рішенням суду у справі №911/733/16 стягнуто з боржника на користь ПАТ «Радикал Банк» 62 295,38грн - основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом.
Судом встановлено, що у зв'язку із направленням відповідної вимоги ПАТ «Радикал Банк» до боржника нарахування процентів за користування кредитними коштами припинилось.
За таких обставин, у кредитора наявне право нараховувати пеню за несвоєчасне повернення погашення процентів на розмір процентів установлених судом, а саме, у розмірі 62 295,38грн.
Перевіривши розрахунок пені за період з 12.02.2016 по 07.09.2018, наданий ПАТ «Радикал Банк» суд дійшов висновку, що останній є арифметично неправильним, оскільки кредитором здійснено розрахунок не на суму заборгованості по відсоткам у розмірі 62 295,38грн, а на суми донарахованих відсотків.
Розрахунок пені здійснюється за формулою: Сума пені = С х 2 х ОС НБУ : 100 х Д : 365/366, де С - сума заборгованості, ОС НБУ - облікова ставка НБУ за період прострочення, Д - кількість днів прострочення.
Отже, правильним розрахунком пені на заборгованість по процентам у розмірі 62 295,38грн є:
1) з 12.02.2016 по 03.03.2016
62 295,38 х 2 х 22,0% : 100 х 21 : 366 = 1 572,70;
2) з 04.03.2016 по 21.04.2016
62 295,38 х 2 х 22,0% : 100 х 49 : 366 = 3 669,64;
3) з 22.04.2016 по 26.05.2016
62 295,38 х 2 х 19,0% : 100 х 35 : 366 = 2 263,74;
4) з 27.05.2016 по 23.06.2016
62 295,38 х 2 х 18,0% : 100 х 28 : 366 = 1 715,68
5) з 24.06.2016 по 28.07.2016
62 295,38 х 2 х 16,5% : 100 х 35 : 366 = 1 965,88;
6) з 29.07.2016 по 15.09.2016
62 295,38 х 2 х 15,5% : 100 х 49 : 366 = 2 585,43;
7) з 16.09.2016 по 27.10.2016
62 295,38 х 2 х 15,0% : 100 х 42 : 366 = 2 144,60;
8) з 28.10.2016 по 08.12.2016
62 295,38 х 2 х 14,0% : 100 х 42 : 366 = 2 001,62;
9) з 09.12.2016 по 26.01.2017
62 295,38 х 2 х 14,0% : 100 х 49 : 365 = 2 335,23;
10) з 27.01.2017 по 02.03.2017
62 295,38 х 2 х 14,0% : 100 х 35 : 365 = 1 672,59;
11) з 03.03.2017 по 13.04.2017
62 295,38 х 2 х 14,0% : 100 х 42 : 365 = 2 007,11;
12) з 14.04.2017 по 25.05.2017
62 295,38 х 2 х 13,0% : 100 х 42 : 365 = 1 863,74;
13) з 26.05.2017 по 06.07.2017
62 295,38 х 2 х 12,5% : 100 х 42 : 365 = 1 795,06;
14) з 07.07.2017 по 03.08.2017
62 295,38 х 2 х 12,5% : 100 х 28 : 365 = 1 194,71;
15) з 04.08.2017 по 14.09.2017
62 295,38 х 2 х 12,5% : 100 х 42 : 365 = 1 795,06;
16) з 15.09.2017 по 26.10.2017
62 295,38 х 2 х 12,5% : 100 х 42 : 365 = 1 795,06;
17) з 27.10.2017 по 14.12.2017
62 295,38 х 2 х 13,5% : 100 х 49 : 365 = 2 257,99;
18) з 15.12.2017 по 25.01.2018
62 295,38 х 2 х 14,5% : 100 х 42 : 365 = 2 078,79;
19) з 26.01.2018 по 01.03.2018
62 295,38 х 2 х 16,0% : 100 х 35 : 365 = 2 409,34;
20) з 02.03.2018 по 12.04.2018
62 295,38 х 2 х 17,0% : 100 х 42 : 365 = 2 437,20;
21) з 13.04.2018 по 24.05.2018
62 295,38 х 2 х 17,0% : 100 х 42 : 365 = 2 437,20;
22) з 25.05.2018 по 12.07.2018
62 295,38 х 2 х 17,0% : 100 х 49 : 365 = 3 843,40;
23) з 13.07.2018 по 07.09.2018
62 295,38 х 2 х 17,5% : 100 х 57 : 365 = 3 404,91;
ВСЬОГО: 51 237,66.
Підсумовуючи зазначене, загальна сума пені яка є обґрунтованою складає 57 693,65грн (51 237,66+6 455,99грн (сума пені яка стягнута рішенням суду у справі №911/733/16).
За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати кредиторські вимоги по заборгованості зі сплати пені, яка нарахована на заборгованість по процентам, у розмірі 57 693,65грн.
Щодо нарахованої пені за неподання документів, що підтверджують страхування заставного майна у розмірі 138 596,40грн суд зазначає наступне.
Пунктом 4.5 Кредитного договору визначено, у разі порушення позичальником умов, зазначених п. 3.3.19 цього договору позичальник сплачує кредитодавцю пеню у розмірі 0,03% від суми визначеної у п. 1.1.1 цього договору, за кожен день відсутності у кредитодавця документів, що підтверджують страхування заставного майна.
Ураховуючи п. 4.5 та п. 7.9 Кредитного договору, зважаючи на відсутність доказів виконання боржником відповідного зобов'язання, суд приходить до висновку, що кредитором правомірно нарахована ТОВ «УНСП «Шмайсер» пеня за відповідне порушення.
Отже, перевіривши наданий кредитором розрахунок пені у розмірі 138 596,40грн (з урахуванням стягнутих рішенням суду у справі №911/733/16 у розмірі 70 110,00грн), суд вважає його правильним та обґрунтованим.
За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати кредиторські вимоги по заборгованості зі сплати пені, яка нарахована у зв'язку із неподанням боржником до ПАТ «Радикал Банк» відповідних документів, у розмірі 138 596,40грн.
Щодо застосованого до боржника штрафу за неподання фінансово-господарських документів у розмірі 127 920,00грн суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно п. 4.3 Кредитного договору визначено, що у разі порушення позичальником вимог п.п.3.3.2-3.3.15, 3.3.17-3.3.18 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 2% від суми кредиту, визначеної у п. 1.1.1 цього договору за кожний випадок порушення за реквізитами та у день, вказаний кредитодавцем.
Так, із змісту наданого кредитором розрахунку вбачається, що останнім нарахований у період з 01.07.2015 до 01.07.2018 (поквартально) боржнику штраф у розмірі 127 920,00грн.
Проте, ані умовами Кредитного договору, ані чинним законодавством не встановлений порядок нарахування штрафу саме таким чином. Крім того, кредитором ані при здійсненні відповідного розрахунку, ані у самій заяві не було зазначено за які саме порушення, визначені п. 4.3 Кредитного договору, до боржника застосовується штраф.
Крім того, як зазначалось вище, рішенням суду у справі №911/733/16 стягнуто з ТОВ «УНСП «Шмайсер» на користь ПАТ «Радикал Банк» штраф у розмірі 19 680,00грн штрафу за відсутність документів, що передбачені п. 3.3.13 Кредитного договору.
Водночас, згідно з положеннями ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Ураховуючи зазначене, суд вважає за необхідне визнати кредиторські вимоги зі сплати штрафу саме у розмірі 19 680,00грн (визнані рішенням суду у справі №911/733/16).
2) ПП «Маркон» звернувся із грошовими вимогами до боржника, які у свою чергу, були визнані розпорядником майна, у загальній сумі 610 040,58грн. Зазначену заяву обґрунтовує рішеннями суду від 30.06.2017 у справі №911/1503/17, від 04.10.2017 у справі №911/2590/17; рішенням Києво-Святошиснького районного суду Київської області від 17.03.2016 у справі №369/7486/15-ц; ухвалою Києво-Святошиснького районного суду Київської області від 19.02.2018 у справі №369/7486/15-ц.
Так, підставою виникнення зобов'язань боржника перед кредитором є договір безвідсоткової поворотної позики №24/12 (далі - Договір №24/12, т. 2 а.с. 78-79), укладений 24.12.2015 між ПП «Маркон» (позикодавець) та ТОВ «УНСП «Шмайсер» (позичальник), згідно п. 1.1 якого позикодавець зобов'язується надати позичальнику строкову безвідсоткову позику, а останній зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк.
Сума позики за цим договором складає 1 100 000,00грн, що є еквіваленто 48 000,00 доларів США (п. 2.1 Договору №24/12).
Позика має бути повністю повернена позикодавцю у строк не пізніше ніж 24.12.2016 (п. 5.1 Договору №24/12).
Даний договір набирає чинності з моменту отримання позичальником позики і є дійсним до моменту її повернення (п. 7.1 Договору).
Так, у зв'язку із неналежним виконанням ТОВ «УНСП «Шмайсер» умов Договору №24/12 в частини повернення наданих ПП «Маркон» грошових коштів, кредитор звернувся із відповідним позовом до суду.
Рішенням суду від 30.06.2017 у справі №911/1503/17 позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ «УНСП «Шмайсер» на користь ПП «Маркон» заборгованість, яка складається з: 1 080 000,00грн - боргу; 114 363,36грн - пені; 12 438,82грн -3% річних; 18 102,03грн - судового збору. Припинено провадження в частині стягнення боргу в сумі 10 000,00грн (т. 2 а.с. 80-82).
На примусове виконання зазначеного рішення судом було видано наказ від 02.08.2017 №911/1503/17, на підставі якого, постановою Києво-Святошиснького РВДВС ГТУЮ у Київської області від 29.08.2017 ВП №54592778 відкрито виконавче провадження (т. 2 а.с. 83-84).
Крім того, у межах зазначеного виконавчого провадження були винесені постанови Києво-Святошиснького РВДВС ГТУЮ у Київської області про арешт майна боржника від 29.08.2017 та про арешт коштів боржника від 29.08.2017 (т. 2 а.с. 85-86).
У подальшому, у зв'язку із невиконанням боржником рішення суду у справі №911/1503/17, ПП «Маркон» звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з боржника інфляційних збитків 84 826,51грн, яка рішенням суду від 04.10.2017 у справі №911/2590/17 була задоволена повністю. На примусове виконання зазначеного рішення судом було видано наказ від 29.11.2017 №911/2590/17 (т. 2 а.с. 87- 92).
Крім того, 20.06.2012 між ТОВ «УНСП «Шмайсер» (позичальник) та ОСОБА_8 (позикодавець) укладено два договори позики (т. 2 а.с. 93-94), згідно п. 1 яких:
позикодавець надав безвідсоткову позику, а позичальник отримав 160 000,00грн, що еквівалентно 20 000,00 доларів США по поточному комерційному курсу на день укладення даного договору (Договір від 20.06.2012).
позикодавець надав безвідсоткову позику, а позичальник отримав 50 000,00грн, що еквівалентно 6 250,00 доларів США по поточному комерційному курсу на день укладення даного договору (Договір від 20.07.2012).
Пунктом 2 Договорів встановлено:
що позичальник зобов'язується повернути грошову суму в гривнях по поточному комерційному курсу, еквівалентну 20 000,00 доларів США протягом 30 днів з дня пред'явлення позикодавцем вимоги. Конкретний строк такої вимоги позикодавця не встановлюється і визначається моментом вимоги з урахуванням певних умов, які установлені в п. 5 даного договору (Договір від 20.06.2012);
що позичальник зобов'язується повернути грошову суму в гривнях по поточному комерційному курсу, еквівалентну 6 250,00 доларів США протягом 30 днів з дня пред'явлення позикодавцем вимоги. Конкретний строк такої вимоги позикодавця не встановлюється і визначається моментом вимоги з урахуванням певних умов, які установлені в п. 5 даного договору (Договір від 20.07.2012).
Дані договори укладені з урахуванням таких умов, зокрема, у випадку смерті позикодавця, та/або визнання позикодавця безвісті відсутнім, та/або особою з обмеженою дієздатністю всі зобов'язання останнього по даному договору не припиняються, а переходять до третіх осіб та/або юридичним особам у відповідності з діючим статутом підприємства, законодавства та даним договором (п. 5 Договорів).
Дані договори укладені у простій письмові формі та вступає в дію у момент фактичної передачі позики (п. 6 Договорів).
Так, у зв'язку із неналежним виконанням ТОВ «УНСП «Шмайсер» умов вищевказаних договорів в частині повернення наданих ОСОБА_8 грошових коштів, ОСОБА_9 звернулась із відповідним позовом до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.03.2016 у справі №36/7486/15-ц, яке залишено в силі ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12.07.2016, позов задоволено повністю, та стягнуто з ТОВ «УНСП «Шмайсер» на користь ОСОБА_9 заборгованості у розмірі 558 075,00грн, що складає еквівалент 26 250,00 доларів США (т. 2 а.с. 96-102).
Водночас, зазначеним рішенням суду встановлено, що 11.04.2013 позикодавець за відповідними договорами - ОСОБА_10 помер, у зв'язку із чим ОСОБА_9, як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину у встановленому законом порядку.
У подальшому, 29.12.2017 між ОСОБА_9 (цедент) та ПП «Маркон» (цесіонарій) укладено договір цесії №01/29-12/2017 (далі - Договір цесії, т. 2 а.с. 104-105), згідно п. 1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, цемент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цементові, і стає кредитором за: договором позики від 20.06.2012 (п. 1.1) та договором позики від 20.07.2012 (п.1.2).
Згідно п. 2 Договору цесії, право вимоги цедента до боржника за договорами, вказаними в пп. 1.1, 1.2 п. 1 даного договору вставленого рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.03.2016 у справі №369/7486/15-ц, яке набрало законної сили, і складає суму коштів в розмірі 558 075,00грн, що становить еквівалент 26 250,00 дол США.
Цедент зобов'язується в семиденний строк з дати переходу права вимоги за цим договором звернутись до суду в порядку ст. 442 ЦК України із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні (п. 11 Договору цесії).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п. 17 Договору цесії).
На виконання умов зазначеного договору ПП «Маркон» звернулось із відповідною заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі №369/7486/15-ц, яка ухвалою Києво-Святошиснького районного суду Київської області від 19.02.2018 була задоволена (т. 2 а.с. 106-108), та замінено стягувача ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) у виконавчому провадженні № 51065612 із примусового виконання виконавчого листа № 369/7486/15-ц від 28.03.2016 року на ПП «Маркон» (ідентифікаційний код 31747476).
Так, із змісту листів Києво-Святошинського РВДВС ГТУЮ у Київській області від 31.08.2018 та від 31.10.2018 (т. 2 а.с. 109, т.3 а.с. 144) вбачається, що на примусовому виконанні у останнього перебувають виконавче провадження виконавчий лист №369/7486/15-ц від 12.04.2016 Києво-Святошиснького районного суду Київської області про стягнення з ТОВ «УНСП «Шмайсер» на користь ПП «Маркон» борг у розмірі 558 075,00грн, що складає еквівалент 26 250,00 дол. США та судовий збір у розмір 3 683,23грн; наказ суду №911/1503/17 від 02.08.2018 про стягнення з ТОВ «КНСП «Шмайсер» на користь ПП «Маркон» 1 080 000,00грн боргу, 114 363,36грн пені, 12 438,82грн 3% річних, 18 102,03 судового збору ВП №54592778; наказ суду №911/2590/17 від 29.11.2017 про стягнення з боржника на користь ПП «Маркон» 84 826,51 інфляційних втрат та судові витрати 1 600,00грн ВП №55298250. Зазначені виконавчі провадження перебувають у складі зведеного виконавчого провадження №55305285.
На примусове виконання вищевказаних виконавчих документів боржником було здійснено часткове погашення заборгованості перед ПП «Маркон», що підтверджується платіжними дорученнями №730 від 05.10.2017 на суму 225 000,00грн; №738 від 23.10.2017 на суму 83 000,00грн; №842 від 27.11.2017 на суму 833 048,37грн; №310 від 13.03.2018 на суму 122 000,00грн (т. 2 а.с. 140-143).
За таких обставин, у ТОВ «УНСП «Шмайсер» наявна загальна заборгованість у розмірі 610 040,58грн, що також підтверджується листом .
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що заявником доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76-77 ГПК України факт наявності у боржника заборгованості у розмірі 610 040,58грн, з яких: 83 855,84грн пені (із примусового виконання наказу суду від 02.08.2017 №911/1503/17) та основної заборгованості у розмірі 526 184,74грн.
Ураховуючи зазначене, суд вважає за можливе визнати кредиторські вимоги ПП «Маркон» у розмірі 610 040,58грн.
3) ОСОБА_2 звернувся із грошовими вимогами до боржника, які у свою чергу, були не визнані розпорядником майна, у загальній сумі 147 453,93грн, з яких: 111 110,00грн - основна заборгованість, 10 277,68грн - неустойка, 4 410,91грн - 3% річних, 21 655,34грн - інфляційні втрати. Зазначену заяву обґрунтовує договором №29/02 від 29.02.2016 та зазначає, що боржник своїй договірні зобов'язання в частині повернення коштів не виконав, у зв'язку із чим йому були нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати.
Проте, із зазначеним розміром кредиторських вимог суд не може погодитись із наступних підстав.
Так, підставою виникнення зобов'язань боржника, як зазначає ОСОБА_2, перед кредитором є договір безвідсоткової поворотної позики №29/02 (далі - Договір №29/02, т. 2 а.с. 168-169), укладений 29.02.2016 між ОСОБА_2 (позикодавець) та ТОВ «УНСП «Шмайсер» (позичальник), згідно п. 1.1 якого, позикодавець зобов'язується надати позичальнику строкову безвідсоткову позику, а останній зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк.
Сума позики за цим договором складає 111 110,00грн (п. 2.1 Договору №29/02).
Метою надання позики є поповнення оборотних засобів позичальника для розвитку його господарської діяльності (п. 3.1 Договору №29/02).
Пунктом 5.1 Договору №29/02 встановлено, що позика має бути повністю повернена позикодавцю у строк не пізніше ніж 29.03.2016.
Даний договір набуває чинності з моменту отримання позичальником позики і є дійсним до моменту її повернення (п. 7.1 Договору №29/02).
Так, ОСОБА_2 було надано ТОВ «УНСП «Шмайсер» грошові кошти у розмірі 111 110,00грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру, із змісту якої вбачається, що підставою є: «расходи на видрядження» (т. 2 а.с. 170).
У зв'язку із неналежним виконанням ТОВ «УНСП «Шмайсер» умов Договору №29/12 в частині повернення наданих ОСОБА_2 грошових коштів, останній звернувся із відповідним позовом до Києво-Святошинського районного суду Київської області про стягнення з боржника суму заборгованості - 111 110,00грн; неустойку - 10 277,68грн; 3% річних - 4 410,91грн; інфляційні втрати - 21 655,34грн.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.12.2017 у справі №369/8162/17, яке залишено в силі постановою Апеляційного суду Київської області від 24.05.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Так, зазначеним рішенням суду встановлено, що позивачем не доведено факту, що між ним та відповідачем виникли зобов'язальні відносини, передбачені Договором позики №29/02.
Як зазначалось вище, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, положення вищевказаної статті визначають, що преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.
Ураховуючи зазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання кредиторських вимог ОСОБА_2 до ТОВ «УНСП «Шмайсер» у розмірі 147 453,93грн, у зв'язку із чим останні відхиляються.
Інших вимог від кредиторів до суду та розпорядника майна не надходило.
У попередньому засіданні господарський суд розглядає усі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження (ч. 2 ст.25 Закону про банкрутство).
Керуючись ст.ст.73-80, 232-235 ГПК України, ст.8, 23-27, 45 Закону про банкрутство, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Визнати грошові вимоги кредитора ПАТ «Радикал Банк» (ідентифікаційний код 36964568):
3 524,00грн - 1 черга задоволення;
у загальній сумі 987 378,29грн, які підлягають окремому внесенню до реєстру вимог кредиторів, як такі, що забезпечені заставою майна ТОВ «УНСП «Шмайсер» (ідентифікаційний код 20042911);
288 593,29грн - відхилити.
2. Визнати грошові вимоги кредитора ПП «Маркон» (ідентифікаційний код 31747476): 3 524,00грн - 1 черга задоволення; 526 184,74грн - 4 черга задоволення; 83 855,84грн - 6 черга задоволення.
3. Кредиторські вимоги ОСОБА_2 у розмірі 147 453,93грн - відхилити.
4. Зобов'язати розпорядника майна включити зазначені вимоги до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке спільне підприємство «Шмайсер» (ідентифікаційний код 20042911) та надати відповідний реєстр на затвердження суду.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 1 ст. 235 ГПК України негайно з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.ст. 255-257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 23.11.2018.
