У х в а л а
16 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 344/7849/15-ц
провадження № 61-16585 ск 20
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за користування нежитловим приміщенням магазину та за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за користування нежитловим приміщенням магазину
В с т а н о в и в:
07 листопада 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надіслали засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від05 жовтня 2020 року. Повний текст рішення суду апеляційної інстанції складений 09 жовтня 2020 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять суду касаційної інстанції скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року, в частині позовних вимог про стягнення боргу в сумі 413 821,70 грн кожному, та ухвалити нове рішення про задоволення даних позовних вимог.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
У порушення вимог частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено чітко та належним чином підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у касаційній скарзі заявники посилаються на певні рішення судів касаційної інстанції, однак не вказано чітко підстави (підставу) касаційного оскарження, визначені в пунктах 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України у взаємозв`язку із відповідними судовими рішеннями.
Як убачається із касаційної скарги, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржують рішення суду апеляційної інстанції, визначене в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України.
У частині другій статті 389 ЦПК України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні; у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу із зазначенням у ній, крім іншого, чітко та належним чином підстави (підставу) касаційного оскарження постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року, визначені в пунктах 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються її копії відповідно до кількості учасників справи.
Належним чином оформлена за змістом касаційна скарга має бути подана до суду із доданими до неї копіями у відповідній кількості для інших учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно залишити без руху з наданням їм можливості усунути вищевказані недоліки.
На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У х в а л и в:
Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від05 жовтня 2020 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 11 грудня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко
