Провадження № 22-з/779/22/18
Категорія 23
Головуючий у 1 інстанції Пастернак І.А.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2018 року м. Івано-Франківськ
Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:
судді-доповідача ОСОБА_1,
суддів: Максюти І.О., Фединяка В.Д.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за користування нежитловим приміщенням магазину та за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за користування нежитловим приміщенням магазину, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду
в с т а н о в и в:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 лютого 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 818 077,39 грн заборгованості за договором оренди від 01.11.2007 року за період з 01.03.2009 року по 31.03.2012 року. Цим же рішенням задоволено позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 818 077,30 грн заборгованості за договором оренди від 01.11.2007 року за період з 01.03.2009 року по 31.03.2012 року кожному, а також по 6 890 грн витрат по оплаті судового збору. Крім того, постановлено стягнути з ОСОБА_2 в дохід бюджету 8 180,77 грн судового збору.
Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 травня 2018 року скасовано рішення Івано-Франківського міського суду від 02 лютого 2018 року та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 14 280 доларів США, що за офіційним кусом НБУ на день розгляду справи еквівалентно 372 422 (триста сімдесят дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок заборгованості за договором оренди від 01.11.2007 року за період з 09.09.2010 року по 01.11.2010 року та неустойку за неповернення нежитлового приміщення після припинення цього договору за період з 01.11.2010 року по 31.03.2012 року. Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 8727 доларів США, що за офіційним кусом НБУ на день розгляду справи еквівалентно 227 600 (двісті двадцять сім тисяч шістсот) гривень 16 копійок неустойки за неповернення нежитловим приміщенням після припинення договору оренди від 01.11.2007 року за період з 28.04.2011 року по 31.03.2012 року, а в користь ОСОБА_5 – 8727 доларів США, що за офіційним кусом НБУ на день розгляду справи еквівалентно 227 600 (двісті двадцять сім тисяч шістсот) гривень 16 копійок заборгованості неустойки за неповернення нежитлового приміщення після припинення договору оренди від 01.11.2007 року за період з 28.04.2011 року по 31.03.2012 року. Крім того, постановлено стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 понесені ними витрати по сплаті судового збору при подачі позовної заяви пропорційно до задоволених вимог в сумі по 1916,80 грн кожному.
29 травня 2018 року представник ОСОБА_2 подав заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі в обґрунтування якої вказав, що апеляційним судом не було вирішено питання про розподіл понесених відповідачем судових витрат.
Вислухавши доповідача, перевіривши письмові матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про ухвалення додаткової постанови з наступних підстав.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Із змісту ч. ч. 1, 8, 13 ст. 141 ЦПК України вбачається, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Апеляційним судом встановлено, що згідно квитанції №ПН2182 від 07.03.2018 року та квитанції №3689195 від 30.03.2018 року ОСОБА_2 сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі відповідно 10 335 грн та 22 606,15 грн, що загалом складає 32 941,15 грн ((6 890 + 6 890 + 8 180,77)*1,5) (т.2 а.с.238, т.3 а.с.3).
Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Івано-Франківського міського суду від 02 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, при постановленні якого, судом апеляційної інстанції не здійснено розподіл судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судові витрати, понесені ОСОБА_2 потрібно розподілити пропорційно до задоволених вимог у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
Отже, заява представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.
Із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню понесені нею судові витрати за подання апеляційної скарги пропорційно до задоволених вимог в сумі по 2 875,20 грн (1916,80*1,5) з кожного.
У зв’язку з тим, що ОСОБА_3 звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», понесені ОСОБА_2 судові витрати за подання апеляційної скарги пропорційно до задоволених вимог у розмірі 3 413,84 грн (2 275,89*1,5) підлягають компенсації з спеціального фонду державного бюджету України у відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.141, 270, 381, 382, 383 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Заяву представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за користування нежитловим приміщенням магазину та за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за користування нежитловим приміщенням магазину.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати за подання апеляційної скарги пропорційно до задоволених вимог у розмірі по 2 875,20 грн з кожного.
Стягнути з спеціального фонду державного бюджету України на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати за подання апеляційної скарги пропорційно до задоволених вимог ОСОБА_3 в розмірі 3 413,84 грн.
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Суддя -доповідач: ОСОБА_1
Судді: І.О. Максюта
ОСОБА_6