Постанова
Іменем України
19 червня 2019 року
м. Київ
справа № 2-438/12
провадження № 61-19588св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»,
розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2016 року у складі судді Діденко Т. І. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 14 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Бабенка В. М., Нерушак Л. В.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі - ПрАТ «СК «Провідна») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позов обґрунтований тим, що 09 вересня 2011 року на території Монастирищенського району Черкаської області на автодорозі Орадівка - Мошни відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю належного позивачу на праві власності автомобіля Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під його керуванням, та автомобіля ГАЗ 33023, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2
ДТП відбулась з вини ОСОБА_2 , якого постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2011 року притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.
Внаслідок ДТП автомобілю, що належить позивачу спричинено значні механічні ушкодження на загальну суму 62 299,15 грн, що підтверджується звітом про оцінку автомобіля № 30/11/11.
Крім того, внаслідок ДТП позивачу також заподіяно моральну шкоду у зв`язку із знаходженням його автомобіля в не придатному для користування стані, що, в свою чергу, негативно вплинуло на його психологічний стан та відобразилось на нормальному ритмі життя. Розмір моральної шкоди позивач оцінив у 5 000 грн.
Виходячи з договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № АП /0016287/1021/11 та умов полісу № АА/2674040, укладеного між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Провідна» 25 лютого 2011 року, власник автомобіля застрахував свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами на випадок настання дорожньо-транспортної пригоди.
ОСОБА_1 зазначав, що ПрАТ «СК «Провідна» також повинна сплатити йому пеню у розмірі 4 378 грн у зв`язку з умисним ухиленням від виконання свого зобов`язання з відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь 118 721,54 грн (з них: 113 721,54 грн матеріальної шкоди з урахуванням інфляції та 3% річних; 5000 грн моральної шкоди; та судові витрати у справі в розмірі 4 731 грн; всього солідарно з відповідачів стягнути на його користь 123 452,54 грн. Також стягнути із ПрАТ «СК «Провідна» на його користь 4 378 грн пені за ухилення від виконання зобов`язання. Згідно з поданою заявою від 05 серпня 2016 року позивач просив не застосовувати принцип солідарної відповідальності до відповідачів, не зазначаючи при цьому підстав для пред`явлення позову до ОСОБА_2
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Справа переглядалась судами неодноразово.
Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 14 лютого 2017 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_1 120 495,14 грн, в тому числі: матеріальні збитки з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за період з жовтня 2012 року до серпня 2015 року включно в сумі 108 089,02 грн; 3% річних від простроченої суми за 1 100 днів за період з 25 вересня 2012 року до 30 вересня 2015 року в сумі 5 632,52 грн; пеню за період з 03 квітня 2012 року до 21 вересня 2012 року в сумі 4 378 грн; моральну шкоду в розмірі 1 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване невиконанням відповідачем ПрАТ «СК «Провідна» обов`язку щодо відшкодування шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП, що покладений на нього Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Таким чином, з ПрАТ «СК «Провідна» підлягає стягненню завдана ОСОБА_1 внаслідок пошкодження його автомобіля матеріальна шкода, розмір якої підтверджується звітом про оцінку автомобіля Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із врахуванням індексу інфляції, 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, а також пеня. Відшкодуванню підлягає моральна шкода.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПрАТ «СК «Провідна», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки» у цій справі призначено повторний автоматизований розподіл.
03 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
На підставі ухвали Верховного Суду від 10 червня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована помилковістю посилань судів попередніх інстанцій на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2011 року. На переконання заявника, цією постановою лише встановлено факт порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху, однак не встановлено, які саме пошкодження отримав належний позивачу автомобіль, а також те, що саме ці пошкодження було завдано автомобілю за вказаних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обставин.
Заявник як на належні та допустимі докази посилається на висновок від 14 березня 2012 року № 09-03/2012 транспортно-трасологічного дослідження механізму утворення пошкоджень та висновок експертів від 25 квітня 2014 року № 737/14-52 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи у цивільній справі № 22-ц/793/2969/2013.
ПрАТ «СК «Провідна» також зазначає, що, визначаючи розмір майнової шкоди, що підлягає стягненню з нього, суди не з`ясували питання щодо реального розміру шкоди, завданої позивачу пошкодженням його транспортного засобу, оскільки стягнута з ПрАТ «СК «Провідна» грошова сума фактично становить вартість цілого автомобіля.
Заперечуючи проти наявності підстав для стягнення моральної шкоди, ПрАТ «СК «Провідна» вказує на покладення законом обов`язку щодо такого відшкодування на особу, визнану винною у скоєнні ДТП.
Крім цього, ПрАТ «СК «Провідна» також посилається на те, що до спірних правовідносин норми статті 625 ЦК України не застосовуються.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , в якому він зазначає про необґрунтованість її доводів, у зв`язку з чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
09 вересня 2011 року на автодорозі Орадівка - Мошни 56 км + 150 м відбулась ДТП за участю належного ОСОБА_1 на праві власності автомобіля Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під його керуванням, та автомобіля ГАЗ 33023, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобіль Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження.
Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 122 КУпАП.
Відповідно до договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів за умовами «Автоцивілка плюс» № АП/0016287/1021/11 від 24 лютого 2011 року цивільна відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна». Строк дії договору визначено з 25 лютого 2011 року до 24 лютого 2012 року включно, і відповідно до пункту 3.2 договору ліміт відповідальності страховика становить 100 000 грн.
Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА /2674040 від 25 лютого 2011 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна». Строк дії полісу з 25 лютого 2011 року до 24 лютого 2012 року включно. Згідно з цим полісом ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000 грн, франшиза - 0 грн.
ПрАТ «СК «Провідна» листом від 02 квітня 2012 року відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на подання страховиком свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 22.1 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Страховий випадок відповідно до статті 6 зазначеного Закону у вказаній редакції - це подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку.
Згідно зі звітом від 25 листопада 2011 року № 30/11/11 про оцінку автомобіля Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеним на замовлення ОСОБА_1 експертом-автотоварознавцем, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП становить 62 299,15 грн.
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження з питання збитків, спричинених власнику колісно-транспортного засобу від 29 вересня 2011 року № 366/11, складеного на замовлення ПрАТ «СК «Провідна», матеріальний збиток, завданий власникові транспортного засобу Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті ДТП становить 63 891,93 грн.
Надаючи оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, а саме: висновку від 14 березня 2012 року № 09-03/2012 транспортно-трасологічного дослідження механізму утворення пошкоджень та висновку експертів від 25 квітня 2014 року № 737/14-52 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи у цивільній справі № 22-ц/793/2969/2013, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що оскільки їх проведено на підставі фотоматеріалів в електронному форматі без безпосереднього дослідження автомобілів, вони не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
З урахуванням наведеного доводи касаційної скарги щодо належності та допустимості вказаних експертних висновків є необґрунтованими.
Належним чином оцінивши наявні у справі докази та встановивши дійсні обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки ДТП, яка сталась 29 травня 2011 року, є страховим випадком, скоєна з вини ОСОБА_2 , що встановлено постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2011 року, дії якого спричинили цивільно-правові наслідки у вигляді заподіяння шкоди майну позивача.
Доводи касаційної скарги про те, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення частини другої статті 625 ЦК України, колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Правовідношення, в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.
Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.
При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов`язаний здійснити страхове відшкодування.
З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами у справі на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, є грошовим зобов`язанням.
Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 6-927цс16.
Щодо стягнутої з ПрАТ «СК «Провідна» на користь позивача моральної шкоди колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 22.3 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) потерпілий може отримати від страхувальника відшкодування моральної шкоди, передбаченої пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України.
Так, пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України визначено моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
Водночас, заявляючи про необхідність відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_1 обґрунтовував її спричинення пошкодженням належного йому автомобіля внаслідок ДТП, тобто обставиною, передбаченою пунктом 3 частини другої статті 23 ЦК України.
Стягуючи з ПрАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000 грн, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, не звернув уваги на вищенаведені норми закону та безпідставно стягнув зі страховика моральну шкоду, завдану позивачу внаслідок пошкодження автомобіля.
Колегія суддів не вдається до дослідження підстав для стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю у позовній заяві, з урахуванням її уточнення, відповідного обґрунтування та неоскарження ОСОБА_1 у вказаній частині рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з ПрАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 1 000 грн.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» задовольнити частково.
Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 14 лютого 2017 року в частині стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди скасувати.
У задоволенні позову в частині відшкодування з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 14 лютого 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:В. С. Висоцька А. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська
