ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
13.03.2019
Справа № 910/24323/16
За позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"
про стягнення заборгованості по заробітній платі, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у з'язку з порушенням термінів їх виплати, індексації заробітної плати в загальному розмірі 137 074 грн. 54 коп.
В межах справи № 910/24323/16
За заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (ідентифікаційний код 01386326)
про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін:
Позивач не з'явився
Від відповідача Мілованов А.В. - представник
Розпорядник майна Кіцул С.Б.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017.
12.10.2018 до Господарського суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 із заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у з'язку з порушенням термінів їх виплати, індексації заробітної плати в загальному розмірі 137 074 грн. 54 коп.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.10.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" стягнення заборгованості по заробітній платі, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у з'язку з порушенням термінів їх виплати, індексації заробітної плати в загальному розмірі 137 074 грн. 54 коп. прийнято до розгляду в межах справи № 910/24323/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" та призначено підготовче засідання на 26.11.2018.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.11.2018 відкладено розгляд справи на 14.01.2019.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд заяви по суті на 13.02.2019.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.02.2019 задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та призначено розгляд справи на 13.02.1019.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.02.2019 відкладено розгляд справи на 13.02.2019.
У судовому засіданні 13.03.2019 представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та індексації заробітної плати без руху.
Судом встановлено, що у поданій до суду позовній заяві позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 16 501 грн. 18 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 87 288 грн. 88 коп., компенсацію втрати частини доходів в розмірі 17 029 грн. 66 коп., а також індексації заробітної плати в розмірі 16 254 грн. 82 коп.
Судовий збір за звернення до суду з даною позовною заявою позивачем не сплачено в силу приписів п. 1 ч. 1 ст. Закону України «Про судовий збір».
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Водночас статтею 5 Закону України «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Крім того, на підставі статті 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини одинадцятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на встановлені обставини та наведені норми, суд вважає за доцільне залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 87 288 грн. 88 коп., а також індексації заробітної плати в розмірі 16 254 грн. 82 коп. та встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом здійснення оплати судового збору у розмірі 1 921 грн. 00 коп. та надання відповідного підтвердження суду.
Відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи,у випадках встановлених частиною другою статті 202 Кодексу.
Частиною 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або в ухвалі.
Відповідно до частини 3 статті 216 про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засіданні або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутні в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому засіданні, повідомляються про судове засідання ухвалами.
Згідно п.1 ч.2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи.
Керуючись ст.ст. 164, 174, 176, 202, 216 Господарського процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 87 288 грн. 88 коп., а також індексації заробітної плати в розмірі 16 254 грн. 82 коп. залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом здійснення оплати судового збору у розмірі 1 921грн. 00 коп. та надання відповідного підтвердження суду.
3. Відкласти розгляд справи на 10.04.19 о 11:40 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 1 .
2. Викликати для участі у судовому засіданні представників сторін та розпорядника майна боржника.
3. Ухвалу направити сторонам та розпоряднику майна боржника.
Ухвала набрала законної сили 13.03.2019 та оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Чеберяк
