ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
13.03.2019
Справа № 910/24323/16
За позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)
до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326)
про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку, втрат від інфляції, відсотків в загальному розмірі 254 422 грн. 26 коп.
В межах справи № 910/24323/16
За заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (ідентифікаційний код 01386326)
про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін:
Позивач не з'явився
Від відповідача Мілованов А.В. - представник
Розпорядник майна Кіцул С.Б.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017.
17.12.2018 до Господарського суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку, втрат від інфляції, відсотків в загальному розмірі 254 422 грн. 26 коп
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.12.2018 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 13.02.2019
16.01.2019 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2019 задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та призначено розгляд справи на 13.02.2019.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.02.2019 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та відкладено розгляд справи на 13.03.2019.
07.03.2019 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності.
У судовому засіданні 13.03.2019 представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви в частині середнього заробітку, втрат від інфляції та відсотків без руху.
Судом встановлено, що у поданій до суду позовній заяві позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 22 736 грн. 69 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку за період 01.03.2015 по 01.12.2018 в розмірі 158 047 грн. 65 коп., компенсацію втрати частини доходів в розмірі 62 098,21 грн. 46 коп., а також 3 % річних в розмірі 11 539 грн. 70 коп.
Судовий збір за звернення до суду з даною позовною заявою позивачем не сплачено в силу приписів п. 1 ч. 1 ст. Закону України "Про судовий збір".
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Водночас статтею 5 Закону України "Про судовий збір" установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Крім того, на підставі статті 2 Закону України "Про оплату праці" структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII "Про державну статистику" та Закону України "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини одинадцятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на встановлені обставини та наведені норми, суд вважає за доцільне залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період 01.03.2015 по 01.12.2018 в розмірі 158 047 грн. 65 коп. а також 3 % річних в розмірі 11 539 грн. 70 коп. та встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом здійснення оплати судового збору у розмірі 2 543 грн. 80 коп. та надання відповідного підтвердження суду.
Крім того, у судовому засіданні 13.03.2019 судом поставлено на обговорення питання щодо можливості закриття підготовчого засідання та призначення розгляду позову по суті в частині стягнення з відповідача заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 22 736 грн. 69 коп. та компенсації втрати частини доходів в розмірі 211 539 грн. 70 коп.
Представник відповідача та розпорядника майна боржника не заперечували щодо закриття підготовчого провадження.
Позивач у судове засідання не з'явився.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
З огляду на те, що у засіданні 13.03.2019 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представник відповідача у даному судовому засіданні зазначив, що повідомлений про наслідки закриття підготовчого провадження, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
Керуючись ст. ст. 12, 121, 174, 176, 177, 178, ст. 185, ст.ст. 195, 196, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період 01.03.2015 по 01.12.2018 в розмірі 158 047 грн. 65 коп., а також 3 % річних в розмірі11 539 грн. 70 коп. залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом здійснення оплати судового збору у розмірі 2 543 грн. 80 коп. та надання відповідного підтвердження суду.
3. Закрити підготовче провадження та призначити позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" в частині стягнення заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 22 736 грн. 69 коп. та компенсації втрати частини доходів в розмірі 62 098 грн. 21 коп. в межах справи № 910/24323/16 до судового розгляду по суті на 10.04.19 о 12:25 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 1 .
4. Викликати для участі у судовому засіданні представників сторін та розпорядника майна боржника.
5. Копію ухвали направити сторонам та розпоряднику майна боржника.
Ухвала набрала законної сили 13.03.2019 та оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Чеберяк
