ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"24" жовтня 2018 р. Справа№ 48/340
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Разіної Т.І.
Тищенко А.І.
розглянувши апеляційну скаргу Фонду Сюзанни Кемпф (Fondation «Susanne Kempf Stiftung») (Клюпфвісштрассе 34, 8165 Обервенінген, кантон Цюріх, Швейцарія)
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2011
у справі №48/340 (суддя Бойко Р.В.)
за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі:
1. Фонду державного майна України
2. Міністерства охорони здоров'я України
до 1. Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів
профспілок України «Укрпрофоздоровниця»
2. Всеукраїнського громадського благодійного фонду «Батьківська турбота»
3. Благодійної організації «Центр реабілітації соціальнодезадаптованих дітей, підлітків та молоді «Ковчег»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1. Федерації професійних спілок України
2. Санаторію імені 1-го травня
3. Фонду соціального страхування України
про визнання права власності, визнання недійсним договору та повернення майна
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2011 року заступник прокурора міста Києва (далі, прокурор) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі, позивач-1) та Міністерства охорони здоров'я України (далі, позивач-2) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі, відповдіач-1), Всеукраїнського громадського благодійного фонду «Батьківська турбота» (далі, відповідач-2) та Благодійної організації «Центр реабілітації соціальнодезадаптованих дітей, підлітків та молоді «Ковчег» (далі, відповідач-2) про визнання права власності, визнання недійсним договору та витребування майна.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 у справі №48/340 позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Міністерства охорони здоров'я України задоволено повністю.
Витребувано у власність держави України в особі Фонду державного майна України з володіння Всеукраїнського громадського благодійного фонду «Батьківська турбота» нерухоме майно загальною площею 2732,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, 40, а саме: спальний корпус №1 (літера Р), загальною площею 682,50 кв.м., спальний корпус №2 (літера Н), загальною площею 213,80 кв.м., спальний корпус №3 (літера И), загальною площею 248,80 кв.м., спальний корпус (літера К), загальною площею 385,00 кв.м., лікувальний корпус (літера 3), загальною площею 225,10 кв.м., клуб-їдальню (літера О), загальною площею 741,20 кв.м., лабораторію (літера Л), загальною площею 105,80 кв.м., бібліотеку (літера М), загальною площею 130,00 кв.м., а також, споруди, передавальні пристрої та елементи благоустрою, що знаходяться за адресою: Україна, Київ, Пуща-Водиця, вул. Гамарника, 40, на земельній ділянці площею 3,8741 га.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу будівель (споруд, приміщень) шляхом викупу №8000109/2002-24, укладений 30.08.2002 між Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», Всеукраїнським громадським благодійним фондом «Батьківська турбота» та Благодійною організацією «Центр реабілітації соціальнодезадаптованих дітей, підлітків та молоді «Ковчег».
Визнано право власності держави України в особі Фонду державного майна України на нерухоме майно загальною площею 2 732,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, 40, а саме: спальний корпус №1 (літера Р), загальною площею 682,50 кв.м., спальний корпус №2 (літера Н), загальною площею 213,80 кв.м., спальний корпус №3 (літера И), загальною площею 248,80 кв.м., спальний корпус (літера К), загальною площею 385,00 кв.м., лікувальний корпус (літера 3), загальною площею 225,10 кв.м., клуб-їдальню (літера О), загальною площею 741,20 кв.м., лабораторію (літера Л), загальною площею 105,80 кв.м., бібліотеку (літера М), загальною площею 130,00 кв.м., а також, споруди, передавальні пристрої та елементи благоустрою, що знаходяться за адресою: Україна, Київ, Пуща-Водиця, вул. Гамарника, 40, на земельній ділянці площею 3,8741 га.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 у справі №48/340 вказане рішення Господарського суду міста Києва скасоване та прийняте нове рішення, яким повністю відмовлено Заступнику прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду держмайна України та Міністерства охорони здоров'я України у задоволенні його позовних вимог.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2014 у справі №48/340 касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 у справі №48/340 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 у даній справі залишено без змін.
07.11.2014 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 у справі №48/340 було видано відповідні накази.
13.05.2015 Всеукраїнським громадським благодійним фондом «Батьківська турбота» було подано заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 у справі №48/340 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2015, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2015, у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 у справі №48/340 за нововиявленими обставинами відмовлено, а рішення Господарського суду міста Києва залишено без змін.
У подальшому Всеукраїнським громадським благодійним фондом «Батьківська турбота» неодноразово подавались до місцевого господарського суду заяви про відстрочку виконання рішення суду, які судом задовольнялись. Зокрема, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2018 відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 у справі №48/340 в частині витребування майна у власність держави України до 30.05.2019.
26.09.2018 до Київського апеляційного господарського суду від Фонду Сюзанни Кемпф (Fondation «Susanne Kempf Stiftung») надійшла апеляційна скарга (вх.№09.1-04.1/5970/18) на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 у справі №48/340, підписана від імені Фонду адвокатом Зіміним Максимом Вікторовичем, повноваження якого підтверджені витягом із договору про надання правової допомоги від 24.05.2018 та ордером серія КВ №711307 від 24.05.2018.
У вказаній апеляційній скарзі представник Фонду Сюзанни Кемпф просив залучити юридичну особу за законодавством Швейцарської конфедерації «Susanne Kempf Stiftung» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2; поновити юридичній особі за законодавством Швейцарської конфедерації «Susanne Kempf Stiftung» пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 у справі №48/340; залучити до участі у справі Службу у справах дітей Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2; зменшити Фонду Сюзанни Кемпф розмір сплати судового збору до фактично сплаченого, а саме до 2 885,55 грн.; прийняти апеляційну скаргу до розгляду, відкривши провадження по ній; рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 у справі №48/340 скасувати, відмовити заступнику прокурора міста Києва у задоволенні позовних вимог повністю; стягнути з позивача на користь юридичної особи за законодавством Швейцарської конфедерації «Susanne Kempf Stiftung» понесені судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2018 апеляційну скаргу Фонду Сюзанни Кемпф передано на розгляд колегії суддів у складі: Агрикова О.В. (головуючий суддя), судді: Чорногуз М.Г., Жук Г.А.
Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.
Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
03.10.2018 в газеті «Голос України» №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.
Частиною 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Актом прийняття-передачі судових справ від 01.10.2018 справу №48/340 передано до Північного апеляційного господарського суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2018 справу №48/340 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І.
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою юридичної особи за законодавством Швейцарської конфедерації Фонду Сюзанни Кемпф (Fondation «Susanne Kempf Stiftung») (далі, Фонд), з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
При цьому, частиною 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Частиною 1 статті 272 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
Стаття 272 Господарського процесуального кодексу України не обмежує коло осіб, на яких розповсюджується його дія, лише учасниками справи.
Відповідно до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Тобто, частиною 254 Господарського процесуального кодексу України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.
Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 254, 272 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржене судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/14369/16.
Так, у апеляційній скарзі представник Фонду Сюзанни Кемпф (Fondation «Susanne Kempf Stiftung») зазначає, що Фонд не повідомлявся про розгляд справи №48/340, його не було залучено до участі у справі, однак суд ухвалив рішення про його права, інтереси та обов'язки, що полягають у неможливості задовольнити свої інтереси за рахунок спірного нерухомого майна, право власності на яке оскарженим судовим рішенням було визнане за державою Україна в особі Фонду державного майна України.
У свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що ні в мотивувальній, ні в резолютивній частинах оскарженого рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 у справі №48/340 не вирішувався спір у правовідносинах, учасником яких є скаржник, оскаржене судове рішення не містить жодних суджень про права, інтереси та (або) обов'язки Фонду Сюзанни Кемпф (Fondation «Susanne Kempf Stiftung»). Скаржник в апеляційній скарзі не зазначає, в якій частині оскарженого ним судового рішення прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Посилання скаржника на те, що згідно Протоколу телефонної конференції Ради Фонду «Susanne Kempf Stiftung» від 19 і 20 серпня 2002 року було прийнято рішення надати матеріальну підтримку Всеукраїнському громадському благодійному фонду «Батьківська турбота» для придбання нерухомого майна у місті Києві платежами на суму: 46 920 доларів США; 35 000 доларів США; 331 280 доларів США та що вказана підтримка була надана на умовах довгострокової безвідсоткової позики, забезпеченням повернення якої виступило придбане згідно Договору купівлі-продажу будівель (споруд, приміщень) шляхом викупу №8000109/2002-24ВГБФ від 30.08.2002 «Батьківська турбота» нерухоме майно, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки, як зазначає сам представник скаржника в апеляційній скарзі, йому лише зараз (разом із укладенням договору про надання правової допомоги у даній справі) надано повноваження укласти в інтересах Фонду договір застави нерухомого майна, яке було придбане за рахунок коштів, наданих відповідачу-2 у справі.
Відтак, скаржником не доведено, що оскарженим судовим рішенням вирішено питання про його права, інтереси та (або) обов'язки, оскільки відсутній очевидний та безумовний зв'язок між вказаними доводами скаржника про наявність його порушеного права та викладеними в оскарженому рішенні суду висновками.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції, зважаючи на вимоги статті 254, частини 2 статті 261, статті 272 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017, та встановивши, що оскаржене судове рішення не стосується безпосередньо прав, інтересів та (або) обов'язків Фонду Сюзанни Кемпф (Fondation «Susanne Kempf Stiftung»), дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою юридичної особи за законодавством Швейцарської конфедерації Фонду Сюзанни Кемпф (Fondation «Susanne Kempf Stiftung»).
З огляду на наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду Сюзанни Кемпф (Fondation «Susanne Kempf Stiftung»), заявлені скаржником у прохальній частині апеляційної скарги клопотання судом не розглядаються.
Керуючись статтями 31, 232, 234, 254, 261, 272 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Фонду Сюзанни Кемпф (Fondation «Susanne Kempf Stiftung») (Клюпфвісштрассе 34, 8165 Обервенінген, кантон Цюріх, Швейцарія) у відкритті апеляційного провадження у справі №48/340.
2. Апеляційну скаргу Фонду Сюзанни Кемпф (Fondation «Susanne Kempf Stiftung») (Клюпфвісштрассе 34, 8165 Обервенінген, кантон Цюріх, Швейцарія) на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 у справі №48/340 з доданими до неї документами повернути апелянту.
3. Дану ухвалу з оригіналом апеляційної скарги та доданими до неї документами направити на адресу представника Фонду Сюзанни Кемпф (Fondation «Susanne Kempf Stiftung») адвоката Зіміна Максима Вікторовича АДРЕСА_1
4. Матеріали справи №48/340 повернути до Господарського суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.Б.Михальська
Судді Т.І. Разіна
А.І. Тищенко
