КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" жовтня 2015 р. Справа№ 48/340
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Дідиченко М.А.
при секретарі: Захарчук Н.С.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Греськів І.І. (посвідчення № 002668)
від позивача-1: Зубенко М.О. (довіреність № 298 від 03.08.15)
від позивача 2 : не з'явились
від відповідача-1: Котік О.С. (довіреність № 2506/05 від 25.06.15)
від відповідача-2: Зінченко М.О. (довіреність № 06 від 02.02.15), Зімін М.В. (адвокат),
від відповідача 3: не з'явились
від третьої особи-1: Хоменко А.В. (довіреність № 11/01-42/824 від 23.06.15)
від третьої особи-2: не з'явились
від третьої особи-3: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Всеукраїнського громадського благодійного фонду "Батьківська турбота "
на ухвалу господарського суду міста Києва
від 17.06.2015 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року
у справі № 48/340 (суддя Комарова О.С.)
за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі:
1. Фонду державного майна України;
2. Міністерства охорони здоров'я України
до
1. Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця";
2. Всеукраїнського громадського благодійного фонду "Батьківська турбота";
3. Благодійної організації "Центр реабілітації соціальнодезадаптованих дітей, підлітків та молоді "Ковчег"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
1. Федерація професійних спілок України;
2. Санаторій імені 1-го травня;
3. Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності
про визнання права власності, визнання недійсним договору та повернення майна
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.09.2011 у справі № 48/340 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Міністерства охорони здоров'я України до Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Всеукраїнського громадського благодійного фонду "Батьківська турбота" та Благодійної організації "Центр реабілітації соціальнодезадаптованих дітей, підлітків та молоді "Ковчег" про визнання права власності, визнання недійсним договору та повернення майна позов задоволено повністю: витребувано у власність держави України в особі Фонду державного майна України з володіння Всеукраїнського громадського благодійного фонду "Батьківська турбота" нерухоме майно загальною площею 2732,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, 40, а саме: спальний корпус №1 (літера Р), загальною площею 682,50 кв.м., спальний корпус №2 (літера Н), загальною площею 213,80 кв.м., спальний корпус №3 (літера И), загальною площею 248,80 кв.м., спальний корпус (літера К), загальною площею 385,00 кв.м., лікувальний корпус (літера З), загальною площею 225,10 кв.м., клуб-їдальню (літера О), загальною площею 741,20 кв.м., лабораторію (літера Л), загальною площею 105,80 кв.м., бібліотеку (літера М), загальною площею 130,00 кв.м., а також, споруди, передавальні пристрої та елементи благоустрою, що знаходяться за адресою: Україна, Київ, Пуща-Водиця, вул. Гамарника, 40, на земельній ділянці площею 3,8741 га.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу будівель (споруд, приміщень) шляхом викупу № 8000109/2002-24, укладений 30.08.2002 р. між Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Всеукраїнським громадським благодійним фондом "Батьківська турбота" та Благодійною організацією "Центр реабілітації соціальнодезадаптованих дітей, підлітків та молоді "Ковчег" та визнано право власності держави України в особі Фонду державного майна України на нерухоме майно загальною площею 2 732,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, 40, а саме: спальний корпус №1 (літера Р), загальною площею 682,50 кв.м., спальний корпус №2 (літера Н), загальною площею 213,80 кв.м., спальний корпус №3 (літера И), загальною площею 248,80 кв.м., спальний корпус (літера К), загальною площею 385,00 кв.м., лікувальний корпус (літера З), загальною площею 225,10 кв.м., клуб-їдальню (літера О), загальною площею 741,20 кв.м., лабораторію (літера Л), загальною площею 105,80 кв.м., бібліотеку (літера М), загальною площею 130,00 кв.м., а також, споруди, передавальні пристрої та елементи благоустрою, що знаходяться за адресою: Україна, Київ, Пуща-Водиця, вул. Гамарника, 40, на земельній ділянці площею 3,8741 га.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 1 квітня 2014 року рішення господарського суду скасоване. Прийняте нове рішення, яким повністю відмовлено Заступнику прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Фонду держмайна України, Міністерства охорони здоров'я України в задоволенні його позовних вимог.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2012р. у справі № 48/340 касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва - задоволено: рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року у даній справі залишено без змін, постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року у справі господарського суду міста Києва № 48/340 - скасовано.
Постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 04.02.2015 року у задоволені заяви відповідача -2 про перегляд Постанови Вищого господарського суду України від 24.07.2014 року - відмовлено.
13 травня 2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Всеукраїнського громадського благодійного фонду "Батьківська турбота" надійшла заява б/н від 12.05.2015р. "Про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року у справі № 48/340".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2015 по справі № 48/340 в задоволенні заяви № 48/340 від 12.05.2015р. "Про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року у справі № 48/340 за нововиявленими обставинами" Всеукраїнського громадського благодійного фонду "Батьківська турбота" відмовлено повністю, рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року у справі №48/340 залишено без змін.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач -2- Всеукраїнський громадський благодійний фонд "Батьківська турбота " звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 17.06.2015 у справі № 48/340 скасувати, рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року у справі №48/340 за нововиявленими обставинами скасувати, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що пошук доказів на підтвердження обставин проведення прокуратурою перевірок протягом 2002-2008 років відповідача-2 тривав майже чотири роки. Лише у квітні 2015 року був виявлений лист Прокуратури міста Києва від 28.04.2008 року за вихідним № 07\3-407-08 зі змісту якого вбачається, що ще у квітні 2008 року прокурору стало відомо про обставини укладання договору купівлі-продажу спірного майна. Тобто, прокурор дізнався про порушення свого права у квітні 2008 року, а звернувся з позовом у серпні 2011 року, отже з пропуском строку на звернення до суду.
Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 року в зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, справу № 48/340 передано на повторний автоматичний розподіл та сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу Всеукраїнського громадського благодійного фонду "Батьківська турбота" та призначено справу № 48/340 до розгляду.
В подальшому розгляд справи було відкладено.
В судовому засіданні 21.10.2015 року представник відповідача 2 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суд першої інстанції скасувати.
Представники прокуратури та позивача 1, у судовому засіданні заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.
Представники позивача 2, відповідача 3 та треті особи 2, 3 у судове засіданні не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників позивача 2, відповідача 3 та третіх осіб - 2,- 3, за наявними у справі доказами.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13 травня 2015 року до господарського суду міста Києва від Всеукраїнського громадського благодійного фонду "Батьківська турбота" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року у справі № 48/340".
В обґрунтування нововиявлених обставин заявник посилається на те, що ним було ініційований адвокатський запит до Прокуратури м. Києва з проханням надати інформацію про результати перевірок ВГБФ "Батьківська турбота" протягом 2002-2008 років. Листом № 0847-15 від 14.04.2015 року прокурор повідомив йому, що надання даної інформації є неможливим, у зв'язку із закінченням строку зберігання відповідних документів.
На думку апелянта, даний факт є нововиявленою обставиною і може вплинути на рішення суду, останній зазначає, що ним було проведено збір відомостей про вказані факти, а саме: справжність копії листа прокуратури, в якому зазначається про закінченням строку зберігання документів. За твердженням заявника, обставини, зазначені вище, є новими та такими, що мають істотне значення для вирішення справи, вони раніше не були та не могли бути відомі заявнику, що є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими у розумінні ст. 112 ГПК України та зазначив про відсутність правових підстав для задоволення заяви про перегляд рішення у справі № 48\340 від 12.05.2015 року за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Виходячи з норм ч. 1 ст. 112 ГПК України, нововиявленими обставинами можуть вважатися такі обставини, які в сукупності містяться в собі наступні ознаки: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
З наведених норм вбачається, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи.
Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ст. 112 ГПК України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами встановлених ст. 113 ГПК України.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто, підтверджені належними та допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались господарським судом у процесі розгляду справи. При цьому, необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасниками судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виявлення заявником у квітні 2015 року листа прокуратури міста Києва від 28.04.2008 року за вхідним № 07\3-407-08, зі змісту якого вбачається, що ще у квітні 2008 року прокурору стало відомо про обставини укладання договору купівлі -продажу спірного майна не є нововиявленою обставиною в розумінні ст.112 ГПК України, оскільки процедура проведення перевірки передбачає порядок повідомлення заявника про її проведення, а тому останній не міг не знати про обставини її проведення на час розгляду даної справи. Отже, повинен був повідомити про вищезазначені обставини при вирішенні питання про відновлення строків для звернення з позовом до суду на підставі ст.ст.256, 261, 267 ЦК України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини, на які посилається заявник, не є юридичними фактами, що породжують та змінюють права та обов'язки сторін, а отже не є нововиявленою обставиною у розумінні ст. 112 ГПК України, а тому відсутні правові підстави для задоволення заяви про перегляд рішення у справі № 48/340 від 12.05.2015 року за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується з ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2015 року у справі № 48/340, отже, підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Всеукраїнського громадського благодійного фонду "Батьківська турбота" на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.06.2015 року у справі № 48/340 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 17.06.2015 року у справі № 48/340 залишити без змін.
Матеріали справи № 48/340 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Дідиченко
