ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2015 року
Справа № 48/340
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Гончарука П.А. (доповідача),
Суддів
Кондратової І.Д.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Всеукраїнського громадського благодійного фонду "Батьківська турбота" на ухвалу господарського суду міста Києва від 17 червня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2015 року у справі №48/340 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Міністерства охорони здоров'я України до приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Всеукраїнського громадського благодійного фонду "Батьківська турбота", благодійної організації "Центр реабілітації соціальнодезадаптованих дітей, підлітків та молоді "Ковчег", треті особи: Федерація професійних спілок України, дочірнє підприємство "Санаторій імені Першого Травня", Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, про визнання права власності, визнання недійсним договору та повернення майна, -
Встановив:
У серпні 2011 року заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Міністерства охорони здоров'я України звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Всеукраїнського громадського благодійного фонду "Батьківська турбота", благодійної організації "Центр реабілітації соціальнодезадаптованих дітей, підлітків та молоді "Ковчег", в якому, враховуючи заяви про зміну позовних вимог, просив:
- визнати право власності держави в особі Фонду державного майна України на нерухоме майно загальною площею 2 732,2 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, 40, а саме: спальний корпус №1 (літера Р), загальною площею 682,50 кв.м., спальний корпус №2 (літера Н), загальною площею 213,80 кв.м., спальний корпус №3 (літера И), загальною площею 248,80 кв.м., спальний корпус (літера К), загальною площею 385,00 кв.м., лікувальний корпус (літера З), загальною площею 225,10 кв.м., клуб-їдальню (літера О), загальною площею 741,20 кв.м., лабораторію (літера Л), загальною площею 105,80 кв.м., бібліотеку (літера М), загальною площею 130,00 кв.м, а також споруди, передавальні пристрої та елементи благоустрою (перелік згідно з актом прийому-передачі від 04.09.2002 року за договором №8000109/2002-24 від 30.08.2002 року.
- витребувати у власність держави в особі Фонду держмайна України з незаконного володіння Всеукраїнського громадського благодійного фонду "Батьківська турбота" нерухоме майно загальною площею 2732,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, 40, а саме: спальний корпус №1 (літера Р), загальною площею 682,50 кв.м., спальний корпус №2 (літера Н), загальною площею 213,80 кв.м., спальний корпус №3 (літера И), загальною площею 248,80 кв.м., спальний корпус (літера К), загальною площею 385,00 кв.м., лікувальний корпус (літера З), загальною площею 225,10 кв.м., клуб-їдальню (літера О), загальною площею 741,20 кв.м., лабораторію (літера Л), загальною площею 105,80 кв.м., бібліотеку (літера М), загальною площею 130,00 кв.м, а також споруди, передавальні пристрої та елементи благоустрою (перелік згідно з актом прийому-передачі від 04.09.2002 року за договором №8000109/2002-24 від 30.08.2002 року).
- визнати недійсним з моменту укладення договір №8000109/2002-24 купівлі-продажу будівель другого відділення дочірнього підприємства "Санаторій імені 1-го Травня" на вул. Гамарника, 40 в м. Києві загальною площею 2732,2 кв. м та вартістю 1 915 200 грн., укладений 30.08.2002 року між Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Всеукраїнським громадським благодійним фондом "Батьківська турбота" та Благодійною організацією "Центр реабілітації соціальнодезадаптованих дітей, підлітків та молоді "Ковчег".
Рішенням господарського суду м. Києва від 19 вересня 2011 року позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 1 квітня 2014 року рішення місцевого господарського суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 24 липня 2014 року у справі №48/340 постанову Київського апеляційного господарського суду від 1 квітня 2014 року скасовано, а рішення господарського суду міста Києва від 19 вересня 2011 року залишено в силі.
13 травня 2015 року Всеукраїнським громадським благодійним фондом "Батьківська турбота" подано заяву про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 19 вересня 2011 року у справі № 48/340 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17 червня 2015 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2015 року, в задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 19 вересня 2011 року у справі №48/340 за нововиявленими обставинами відмовлено, а рішення господарського суду міста Києва залишено без змін.
У касаційній скарзі, прийнятій ухвалою від 30 листопада 2015 року до провадження, Всеукраїнський громадський благодійний фонд "Батьківська турбота" (далі - Фонд), посилаючись на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.
2 грудня 2015 року фонд звернувся до Вищого господарського суду України із заявою про зупинення виконання рішення господарського суду м. Києва від 19 вересня 2011 року в порядку, передбаченому ст. 1211 Господарського процесуального кодексу України.
Ця заява не підлягає задоволенню, оскільки згідно ст. 1211 ГПК України суду касаційної інстанції надано право зупиняти виконання оскаржуваного рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.
В касаційному порядку Фондом оскаржується ухвала господарського суду м. Києва від 17 червня 2015 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2015 року.
Рішення господарського суду м. Києва від 19 вересня 2011 року не є предметом оскарження, а тому його виконання не може бути зупинено.
Заслухавши пояснення представників Фонду, Міністерства охорони здоров'я України, Федерації професійних спілок України, прокурора, який висловився проти доводів касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як на нововиявлені обставини у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами рішення господарського суду м. Києва від 19 вересня 2011 року Фонд посилався на виявлений у квітні 2015 року лист прокуратури м. Києва від 28 квітня 2008 року за вихідним №07/3-407-08, яким підтверджено факт обізнаності позивача про порушення його права у квітні 2008 року; наявність цього листа у справі при прийнятті рішення у 2011 році могла вплинути на правильність застосування судом законів про позовну давність та бути підставою для прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято.
Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви попередні судові інстанції дійшли висновку, що вказані Фондом обставини не відносяться до нововиявлених обставин та не можуть бути підставою для перегляду рішення господарського суду за нововиявленими обставинами.
Ці висновки судів є правильними виходячи з такого.
Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Виходячи з цієї норми процесуального права, не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після ухвалення рішення обставини, а також обставини, на які посилалась особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли б бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи.
Зазначені Фондом у заяві обставини не відносяться до нововиявлених обставин в розумінні ст. 112 ГПК України, а є новим доказом щодо обставин пропуску позовної давності, які з'ясовувались судом під час вирішення справи та могли бути встановлені судом при виконанні вимог ст. 43 ГПК України. До того ж цей доказ не спростовує висновків суду по суті спору.
За таких обставин слід визнати, що оскаржувані судові рішення є законними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Твердження касаційної скарги про те, що попередніми судовими інстанціями не надано жодної оцінки обставині, яка містить ознаки нововиявленої, про те, що при вирішенні спору Фондом державного майна України, в інтересах якого заявлені позовні вимоги, не було заявлено клопотання про поновлення позовної давності, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки при зверненні до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, фонд не заперечував про цю обставину як підставу перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Всеукраїнського громадського благодійного фонду "Батьківська турбота" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 17 червня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2015 року у справі №48/340 - без змін.
Головуючий
П.А. Гончарук
Судді
І.Д. Кондратова
Л.В. Стратієнко
