Справа №1-104/12
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2012 року Шевченківський районний суд м. Чернівці
у складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Костащук І.І.
з участю:
прокурора Кукурудзяк В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який не працює та не навчається, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 раніше судимого вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07.11.2007 року за ст. 185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі; вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26.01.2010 року ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, 05.08.2011 року умовно-достроково звільнений з Львівської ВК №48 на підставі постанови Сихівського районного суду м. Львова від 29.07.2011 року згідно ст. 81 КК України з місця позбавлення волі з не відбуттям терміном –9 місяців 21 день,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1 - 16.11.2011 року, приблизно в 23-й годині, перебуваючи по вулиці Вербовій, 10, м. Чернівці, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, протиправно, з корисливих мотивів, проник на огорожену територію двору будинку № 10 по вул. Вербовій, в м. Чернівці, де розміщений курник, в якому тимчасово знаходиться птиця, після чого, відчинивши защібку дверцят проник у курник звідки умисно повторно таємно протиправно з корисливих спонукань, викрав майно ОСОБА_2, а саме: індика вартістю 300 грн.; 2-індичок по 200 грн. кожна, на загальну суму 400 грн. та курку вартістю 50 грн., а всього майна на загальну суму 750 грн.
Після цього, ОСОБА_1, з викраденим майном, з місця вчинення злочину втік, викраденим розпорядився на свій власний розсуд, чим своїми умисними діями спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, і пояснив, що дійсно що 16.11.2011 року, приблизно о 23 годині, він проходив вулицею Вербовою, м. Чернівці та дійшовши будинку №10, згадав, що тут живе його знайомий, який вирощує індиків і вирішив їх викрасти. Раніше він працював. Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, переліз через паркан, направився до курника і побачив, що той зачинений на защепку і підпертий палицею. Відчинивши защепку він проник до курника, який освітлювався світлом з вулиці. Побачивши птицю, він витягнув підготовлений мішок і спіймав одного індика, двох індичок та одну курку. Виглянувши з курника та переконавшись, що навколо нікого нема, дістав мішок з викраденим і переліз з ним через паркан та попрямував в бік вулиці Заставнянської, м. Чернівці, до занедбаної дачі в якій тимчасово проживав. В подальшому індиків та курку продав і витратив кошти на покупку продукті харчування. У скоєному щиро розкаюється. Стверджує, що на вчинення злочену його штовхнуло важке матеріальне становище.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні свідчив, що дійсно підсудній колись допомагав йому в господарстві, а також підтвердив, що 16.11.2011 року у нього з курника було викрадено птицю. Разом з тим, потерпілий в судовому засіданні відмовився від заявленого ним на стадії досудового слідства цивільного позову, ствердивши, що він не має до підсудного претензій матеріального та морального характеру.
Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, його вина також доведена і підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом усної заяви про злочин громадянина ОСОБА_2 від 17.11.2011 року. (а.с.6); протоколом явки з повинною ОСОБА_1 від 01.12.2011 року ( а.с.21); протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_1 від 01.12.2011 року (а.с.37); показами потерпілого ОСОБА_2 даними ним в судовому засіданні, іншими письмовими доказами, які у відповідності до ч.3 ст.299 КПК України підсудний визнав та з якими погодився в повному об’ємі.
Проаналізувавши вищенаведені докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю. Дії підсудного за даною статтею кваліфіковані правильно, оскільки підсудний вчинив –таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у інше приміщення.
Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.
Зокрема, суд враховує, що скоєний підсудним злочин відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії тяжких злочинів.
Обставиною що пом’якшує відповідальність підсудного, згідно вимог ст. 66 КК України суд визнає щире каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного, згідно вимог ст. 67 КК України судом не встановлені.
Таким чином, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд, бере до уваги, що останній вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому. Разом з тим, враховуючи що підсудний є особою раніше неодноразово судимою за вчинення корисливих злочинів та вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення від покарання, суд, дійшов висновку, що виправлення і перевиховання підсудного є не можливим без ізоляції його від суспільства, підстав для застосування до нього вимог ст.ст. 75, 76 КК України –немає.
Разом з тим, враховуючи той факт, що підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому та сприяв розкриттю злочину, а також враховуючи той факт, що потерпілий немає до підсудного претензій матеріального та морального характеру, суд вважає, що підсудному слід призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення, перевиховання та недопущення вчинення злочинів у майбутньому, яке буде відповідати тяжкості вчиненого злочину, і тому за наведених обставин, до підсудного ОСОБА_1 доцільно застосовувати вимоги ст.69 КК України та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ст.185 ч.3 КК України.
Що стосується цивільного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 то потерпілий в судовому засіданні відмовився від заявленого цивільного позову.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА _1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та з застосуванням вимог ст. 69 КК України призначити йому покарання за даною статтею у вигляді 2-х років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26.01.2010 року, остаточно призначити до відбуття ОСОБА_1 покарання у вигляді 2-х років та 3-х місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити обрану –утримання під вартою.
Строк відбуття покарання обчислювати з дня затримання 01.12.2011 року.
Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці на протязі 15 діб з моменту проголошення вироку, а засудженим, що отримується під вартою, з моменту отримання копії вироку.
СУДДЯ:
