Справа
№ 152/2419/13-ц Провадження № 22-ц/772/1577/2015
Головуючий в суді першої інстанції Строгий І. Л.
Категорія 27
Доповідач Береговий О. Ю.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" травня 2015 р.
м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Берегового О.Ю.,
суддів: Рибчинського В.П., Панасюка О.С.,
за участю секретаря: Торбасюк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 03 квітня 2015 року за заявою ОСОБА_2 про встановлення способу і порядку виконання заочного рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення позики ,
встановила:
У березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаною вище заявою, у якій просить змінити спосіб та подальший порядок виконання рішень Шаргородського районного суду Вінницької області.
Заява мотивована тим, що на примусовому виконанні у ВДВС Вінницького РУЮ знаходяться виконавчі провадження з виконання: виконавчих листві про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 грошового боргу.
Актом державного виконавця описано та арештовано майно боржника, яке складається з нежитлових будівель та земельних ділянок, які в цілому, чи у частці належать боржнику.
Призначеним у виконавчому провадженні експертом Байдою Т.А. визначено ринкову вартість арештованого майна боржника. Оцінка майна доведена до відома сторін виконавчого провадження, які її не оскаржували.
Заявник звернувся до ВДВС Вінницького РУЮ з проханням підготовки пакету документів для організації проведення аукціону арештованого майна, належного боржнику, проте листом від 16.02.2015 заявнику було відмовлено у його проханні, з посиланням на те, що згідно з Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна, шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Мінюсту України від 16.04.2014 № 656/5, реалізація арештованого майна (крім земельних ділянок) здійснюється шляхом проведення електронних торгів. Окрім того, ВДВС Вінницького РУЮ посилається на лист ГУ юстиції у Вінницькій області від 29.07.2014, згідно з яким реалізація земельних ділянок та нерухомого майна разом з земельними ділянками здійснюється відповідно Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мінюсту України від 15.07.1999 № 42/5 та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Мінюсту України від 27.10.1999 №685/5. Проте Державною виконавчою службою України неодноразово відкладається затвердження протоколу про результати проведення тендера, відповідно до якого визначається перелік спеціалізованих організацій, які можуть здійснювати реалізацію арештованого державними виконавцями майна.
Зважаючи на викладене, з урахуванням уточнення заявленого клопотання, просив змінити спосіб та порядок виконання Шаргородського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення позики шляхом зобов'язання Відділу ДВС Вінницького районного управління юстиції передати для організації аукціону з реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_5 за ціною, не нижчою від визначеної оцінювачем Байлою Т.А. згідно звіту про оцінку майна № 04/15 від 2.02.2015 до Вінницької товарної універсальної біржі, яка є провідним спеціалізованим підприємством з реалізації будь-якого майна, у тому числі державного та має усі необхідні ліцензії.
Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 03 квітня 2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення способу і порядку виконання рішення відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою подану ним заяву задовольнити.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що заочним рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2014 року у справі № 152/2419/13-ц позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, стягнуто на його користь 251 390 грн згідно розписки від 2.06.2012 року та 2513,90 грн судового збору з ОСОБА_5 Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 24.06.2014 зазначене рішення залишено без змін (т. І а.с. 132-134, 234, 235).
7 липня 2014 року на виконання рішення суду було видано виконавчий лист (т. ІІ а.с.57, 188).
Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Остачинської І.А. від 9.07.2014 було відкрито виконавче провадження №43935447 з виконання виконавчого листа №152/2419/13-ц, виданого 7.07.2014 Шаргородським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 251 390 грн згідно розписки від 2.06.2012 та 2513,90 грн судового збору (т. ІІ а.с. 194).
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Собчука В.В. від 7.10.2014 виконавче провадження № 43935447 щодо стягнення коштів на користь ОСОБА_2 об'єднано з іншими виконавчими провадженнями у зведене виконавче провадження № 45629945 (т. ІІ а.с.246).
Актом опису й арешту майна від 30.05.2014, складеного державним виконавцем Собчуком В.В. описано та арештовано майно ОСОБА_5 , що складається з нежитлових будівель та земельних ділянок, які в цілому, чи у частці належать боржнику (т. ІІ а.с.208, 209).
Із витягу з Звіту № 04/15 вбачається, що експертом Байдою Т.А. визначено ринкову вартість арештованого майна боржника, яка як вбачається із повідомлення державного виконавця від 03.02.2015 № 1860/02-25/16 доведена до відома учасників зведеного виконавчого провадження (т. ІІ а.с. 210, 211).
16 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернувся до начальника ВДВС Вінницького РУЮ Голубєва С.В. з заявою про підготовку пакету документів для подальшої реалізації арештованого майна ОСОБА_5 (т. ІІ а.с. 212).
Проте листом від 16.02.2015 № 2817/02-25/16 начальник ВДВС Вінницького РУЮ Голубєв С.В. повідомив заявника про неможливість передачі майна боржника на реалізацію, посилаючись на те, що згідно з Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна, шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Мінюсту України від 16.04.2014 №656/5, реалізація арештованого майна (крім земельних ділянок) здійснюється шляхом проведення електронних торгів. Окрім того, ВДВС Вінницького РУЮ посилається на лист ГУ юстиції у Вінницькій області від 29.07.2014, згідно з яким реалізація земельних ділянок та нерухомого майна разом з земельними ділянками здійснюється відповідно Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мінюсту України від 15.07.1999 № 42/5 та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Мінюсту України від 27.10.1999 №685/5. Проте Державною виконавчою службою України неодноразово відкладається затвердження протоколу про результати проведення тендера, відповідно до якого визначається перелік спеціалізованих організацій, які можуть здійснювати реалізацію арештованого державними виконавцями майна (т. ІІ а.с. 213).
На теперішній час рішення суду не виконано, що вбачається із оглянутих у судовому засідання матеріалів зведеного виконавчого провадження № 45629945, а також підтверджено поясненнями заявника, його представника та державного виконавця.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2 виходив з того, що заявником не доведено наявність виняткових обставин, що утруднюють чи роблять неможливим виконання рішення суду, разом з тим, судом першої інстанції не взято до уваги наступне.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець повинен здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.
Відповідно до ст. 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили, воно є обов'язковими до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.
Згідно із ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Таким чином, системне тлумачення положень ст. 373 ЦПК України, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядок і спосіб раніше встановлений.
В оспорюваній ухвалі суд першої інстанції не конкретизував мотивів відхилення доводів заявника з приводу відкладення Державною виконавчою службою України затвердження протоколу про результати проведення тендера, відповідно до якого визначається перелік спеціалізованих організацій, які можуть здійснювати реалізацію арештованого державними виконавцями майна, які перешкоджають передачі майна боржника на реалізацію, і які на переконання останнього є винятковим випадком.
Разом з тим, пунктом 1 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року роз'яснено, що відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Однак, судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали вказані норми не були взяті до уваги.
Крім того, всупереч вимог ст.313 ЦПК України питання встановлення способу і порядку виконання рішення суду було вирішено за відсутності сторони у справі ОСОБА_6, без наявності відомостей про те, що він був належним чином сповіщений про слухання справи, чи суд першої інстанції намагався його викликати в судове засідання, що призвело до порушення змагальності судового процесу
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 03 квітня 2015 року слід скасувати, справу направити в суд першої інстанції на новий розгляд заяви ОСОБА_2 про встановлення способу і порядку виконання заочного рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2014 року.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 03 квітня 2015 року скасувати.
Матеріали справи передати в суд першої інстанції на новий розгляд заяви ОСОБА_2 про встановлення способу і порядку виконання заочного рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2014 року
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підпис/ /підпис/
З оригіналом вірно: О.Ю. Береговий
