ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_______________________________________________
_______________________________________________________________________________
Головуючий у 1-й інстанції: Феха Т.С.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
УХВАЛА
іменем України
"26" червня 2012 р. Справа № 2а-2378/11
Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді Охрімчук І.Г.
суддів: Бондарчука І.Ф.
ОСОБА_2,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від "20" травня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 20.05.2011 року позовні вимоги задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Рокитнівської райдержадміністрації, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову. Апелянт зазначив, що суд не дослідив та не проаналізував Закони України про Державний бюджет на відповідний рік щодо розміру видатків для реалізації виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також не врахував, що кошти виплачувалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №936.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії осіб, та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення. Позивач отримує виплати згідно зі ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.
Відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28.02.91р. громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:
- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Дія вказаної норми була зупинена Законом України “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України“, який набрав чинності з 01.01.2008 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними положення щодо зупинення дії ч. 1 ст. 37, ч. 2 ст. 39 вищевказаного Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, а отже з вказаного часу, позивач має право на отримання коштів передбачених ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ .
У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а тому посилання апелянта на ст. 70 Закону України "Про державний бюджет на 2010 рік" є безпідставними.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст.ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв’язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
На підставі викладено, постанова суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195,197,200,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від "20" травня 2011 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Г. Охрімчук
судді :
ОСОБА_5
ОСОБА_2
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 вул. 8 Березня 15,смт. Рокитне,Рокитнівський район, Рівненська область,34200
3- відповідачу ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації вул. Кірова,10,Рокитне,Рокитнівський район, Рівненська область,34200
