КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа : № 2а-2378/11 Головуючий у 1-й інстанції: Яровенко Н.О.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"28" квітня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О., Губської О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом про перерахунок пенсії в порядку, передбаченому ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати за рік, що передує року перерахунку пенсії.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2011 року позов задоволено частково.
Відповідно до ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з таких підстав.
Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення про задоволення вимог позивача щодо зобов`язання УПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії, в порядку передбаченому ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачу, яка є працюючим пенсіонером, був проведений перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»№1058 (далі Закон №1058) відповідно до її заяви. При перерахунку був застосований показник середньої заробітної плати за 2007 рік (1197,91 гривень), з чим позивач не згодна та звернулась до суду за захистом своїх прав.
Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення»від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 9 липня 2003 року.
З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності, закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»не можуть застосовуватись до спірних відносин, відтак правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за попередній, відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
З огляду на зазначене, жодних підстав для задоволення позовних вимог щодо перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»колегія суддів не вбачає.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 202, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2011 року скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії у порядку передбаченому ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України) та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Беспалов О.О.
Губська О.А.
