ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2012 р.
Справа № 136854/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.,
суддів Ніколіна В.В., Старунського Д.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Володимир-Волинському районі Волинської області на постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 13.04.2011р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Володимир-Волинському районі Волинської області про проведення перерахунку та виплату соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И Л А:
25.03.2011 р. позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати пенсійний орган здійснити нарахування та виплатити підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період 6 місяців, що передували дню звернення до суду по день ухвалення судового рішення.
Постановою суду від 13.04.2011 р. заявлений позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача. Зобов'язано пенсійний орган провести позивачу перерахунок та виплатити підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 25.09.2010 р. по 13.04.2011 р. Постанову допущено до негайного виконання.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі про відмову в позові.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мав право на отримання підвищення виплачуваної йому пенсії за віком.
Позивач перебуває на обліку у відповідача.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010 рік, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Розміри державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу в передбаченому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розмірі за вказаний період, колегія суддів не вбачає.
Визначення періоду здійснення перерахунку пенсій позивачу не відповідає вимогам чинного законодавства.
У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Володимир-Волинському районі Волинської області, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
Доводи апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплат пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак із помилковим застосуванням норм матеріального права, через що оскаржувану постанову слід змінити в частині допущення постанови до негайного виконання.
Керуючись ст.ст. 160, 195,197, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ст.201, ст. 200, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Володимир-Волинському районі Волинської області залишити без задоволення. Постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської областівід 13.04.2011р. у справі №2а-2378/11 змінити в частині допущення до негайного виконання.
Допустити зазначену постанову до негайного виконання - у межах суми стягнення за один місяць.
В решті постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської областівід 13.04.2011р. у справі №2а-2378/11 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.П.Кушнерик
Судді В.В.Ніколін
Д.М.Старунський
