22.08.2011 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА 2а-2378/ 2011р.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ копія
18 серпня 2011 року смт.Козельщина
Козельщинський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Науменко Н.Д., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Козельщинського районного суду Полтавської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Козельщинському районі Полтавської області про визнання неправомірними дій і зобов"язання нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії, -
встановив:
Позивач звернувся до Козельщинського районного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Козельщинському районі Полтавської області, в якому прохала суд визнати неправомірними дії відповідача і зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недоплачене щомісячне підвищення до пенсії за період з 03.02.2011 року по 18.06.2011 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що вона належить до соціальної категорії “Дитина війни”та відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”з 01 липня 2007 року має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідач всупереч вимогам закону проводить часткову виплату цього підвищення, чим порушує його права.
Відповідач надав заперечення на позов, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити, оскільки вимоги позивача суперечать чинному законодавству. Вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”правомірними через невизначеність на законодавчому рівні органу на який покладено обов’язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. При цьому, відповідач зазначив про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.
В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
В порядку ст. 183-2 ч 1 КАС України судовий розгляд здійснюється в порядку скороченого провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач має статус “Дитини війни”, що підтверджується довідкою та не заперечується відповідачем. (а. с.-6).
Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України “від 28.12.2007 року № 1207-У1 внесені зміни до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, і текст статті було викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення до пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Проте, рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22.05.2008року визнано неконституційним положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік”, якими було обмежено право на державну соціальну допомогу дітям війни.
Відповідно до ст.150 ч.2 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність
Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов’язок відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року.
У 2011 році дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” не призупинялась, і тому застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення до пенсії за період з 03.02.2011 року по 18.06.2011 року є безпідставним, оскільки Закон України “Про соціальний захист дітей війни” має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.
З матеріалів справи та письмових заперечень відповідача вбачається, що управління перерахунку пенсії позивачу, в частині її підвищення відповідно до положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у 2011 році не здійснювало, а також не проводило виплату.
Доводи відповідача про відсутність коштів для соціальних виплат у відповідності до ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”до уваги судом не приймаються.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо невиконання законодавчо визначеного обов”язку нарахування і виплати підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі встановленому ст. ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”є незаконними за період з 03.02.11 року по 18.06.2011 року.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача за період з 03.02.2011 р. по 18 червня 2011 року.
Відповідно до ст. 94 КАС України з Державного Бюджету України на користь позивача необхідно стягнути 3,4грн в рахунок повернення сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008року № 10-рп/2008, Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік ", ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 183-2, 186, ст. 256 ч.1,2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області в період з 03.02.2011 року по 18.06.2011 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком в розмірі встановленому ч.1ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та провести доплату ОСОБА_1 з 03.02.2011 року по 18.06.2011 року з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з Державного Бюджету України на користь позивача 3,4 грн. в рахунок повернення сплаченого судового збору.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідачем.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Козельщинський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова набуває чинності після спливу строку на подання апеляційної скарги, якщо така скарга не подана.
Головуючий: підпис Н.Д. Науменко
З оригіналом вірно.
Суддя Козельщинського районного суду : Н.Д. Науменко
