Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"28" січня 2025 р. Справа№ 910/15043/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Тищенко А.І.
Іоннікової І.А.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 20.03.2023 (повний текст ухвали складено 11.04.2023, суддя Мандичев Д.В.)
у справі № 910/15043/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (код 30160757)
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі № 910/15043/21 визнано кредитором у справі №910/15043/21 по відношенню до боржника, окрім інших,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп фінанс груп" з грошовими вимогами на суму 124 129 857,20 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 98 471 276,40 грн. - вимоги, забезпечені заставою боржника, 25 649 500,80 грн. - вимоги четвертої черги;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер вей капітал" з грошовими вимогами на суму 617 042 831,27 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 158 431 646,45 грн. - вимоги, забезпечені заставою боржника, 335 382 832,58 грн. - вимоги четвертої черги, 123 223 812,24 грн. - вимоги шостої черги;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Петруцалек" з грошовими вимогами на суму 254 060,76 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 239 718,99 грн. - вимоги четвертої черги, 9 801,77 грн. - вимоги шостої черги.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 в частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Петруцалек", Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп фінанс груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер вей капітал".
Також, скаржник просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне провадження та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 з огляду на те, що ОСОБА_1 набула статусу сторони у справі про банкрутство після визнання її грошових вимог до боржника згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2024, а відтак і право на апеляційне оскарження судових рішень у справі.
Колегія суддів встановила, що постановою Верховного Суду від 11.10.2023 залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 у справі № 910/15043/21 в частині визнання кредиторами по відношенню до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп фінанс груп" з грошовими вимогами на суму 124129857,20 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер вей капітал" з грошовими вимогами на суму 235860046,42 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Голден коін" з грошовими вимогами на суму 426894,49 грн.
В частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Петруцалек" ухвала попереднього засідання не оскаржувалась.
Згідно зі ст. 256 ГПК України (в чинній редакції) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Апеляційна скарга подана на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2023, повний текст якого складено 11.04.2023, отже, останній день апеляційного оскарження вказаного рішення - 21.04.2023.
Апеляційна скарга подана кредитором до Північного апеляційного господарського суду 24 грудня 2024 року.
Відтак, кредитор пропустив строк подання апеляційної скарги на ухвалу від 20.03.2023 більше ніж на 1 рік та 8 місяців.
Грошові вимоги ОСОБА_1 визнані ухвалою від 12.12.2024, відтак з цієї дати вона набула статусу сторони у справі про банкрутство.
Разом з тим, відсутні обставини, що передбачені п. 1 ч. 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України, позаяк на дату постановлення ухвали попереднього засідання ОСОБА_1 не була стороною у даній справі, а суд не вирішував про її права, інтереси та (або) обов`язки.
Також, скаржниця не повідомила причини пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (п. 2 ч. 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України), у зв`язку з чим апеляційний суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційну скаргу подано 24 грудня 2024 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту ухвали Господарського суду міста Києва від 20.03.2023.
Колегія суддів зазначає, що приписи ч. 2 ст. 261 ГПК України не визначають можливість поновлення строку на апеляційне оскарження після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, з підстав визнання заявника апеляційної скарги стороною у справі про банкрутство після ухвалення рішення суду, яке оскаржується, позаяк такі обставини не є обставинами непереборної сили та не свідчать про розгляд справи за відсутності особи, яку не було повідомлено про дату і місце засідання суду.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас, як наголошує Європейський суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 37 - 38 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України").
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (пункт 52 рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії", № 52854/39, пункт 46 рішення ЄСПЛ у справі "Устименко проти України" № 32053/13).
Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Як було зазначено вище, постановою Верховного Суду від 11.10.2023 залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 у справі № 910/15043/21 в частині визнання кредиторами по відношенню до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп фінанс груп" з грошовими вимогами на суму 124129857,20 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер вей капітал" з грошовими вимогами на суму 235860046,42 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Голден коін" з грошовими вимогами на суму 426894,49 грн.
Тобто, оскаржувана ухвала вже була переглянута в апеляційному та касаційному порядку та залишена без змін.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що здійснення повторного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, призведе до порушення принципу правової певності як однієї з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд, тому таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.
У зв`язку з відмовою у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 з підстав спливу річного строку після її постановлення, належить залишити без розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 2 ст. 261, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі № 910/15043/21.
2. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений та підписаний 28.01.2025.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді А.І. Тищенко
І.А. Іоннікова
