ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" березня 2023 р. Справа№ 910/15043/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Грека Б.М.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання: Сивак М.С.
у присутності представників сторін:
від ТОВ "Комплекс Агромарс": Герасименко М.В. - на підставі ордера
від приватного виконавця Лановенко Л.О.: Коваль Р.О. - на підставі ордера
від ТОВ "МСС "Тідісі-Дальнобой": Рибчинчук Д.А. - на підставі ордера
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни у виконавчому провадженні №67093447
стягувач-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Неовак",
стягувач-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой"
в межах справи №910/15043/21 (суддя Мандичев Д.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року у справі №910/15043/21 відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Комплекс Агромарс" на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Лановенко Л.О. у виконавчому провадженні №67093447.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Комплекс Агромарс" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року у справі №910/15043/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ТОВ "Комплекс Агромарс" на рішення, дії/бездіяльність приватного виконавця Лановенко Л.О. повністю.
За наслідками розгляду заявлених в апеляційній скарзі вимог постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 року (головуючий суддя Сотніков С.В., судді: Отрюх Б.В., Гарник Л.Л.) апеляційну скаргу ТОВ "Комплекс Агромарс" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року скасовано; прийнято нове рішення, яким скаргу ТОВ "Комплекс Агромарс" на рішення/дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. у виконавчому провадженні №67093447 задоволено частково; визнано неправомірними дії та бездіяльність приватного виконавця Лановенко Л.О. щодо:
- визначення вартості майна та використання звітів про оцінку майна складених за їх результатами за переліком майна:
1.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85.460, рік випуску - 2013, VIN: НОМЕР_1 , ДНЗ: НОМЕР_2 , колір - білий;
2.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85.410, рік випуску - 2012, VIN: НОМЕР_3 , ДНЗ: НОМЕР_4 , колір - білий;
3.напівпричіп SCHMITZ SKO 24, днз НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 , колір - білий, рік випуску - 2007;
4.напівпричіп-рефрижератор SCHMITZ SKO 24, ДНЗ: НОМЕР_7 , VIN: НОМЕР_8 , колір - білий, рік випуску - 2007;
5.напівпричіп-бортовий МАЗ 93802, ДНЗ: НОМЕР_9 , колір - червоний, рік випуску - 1994;
6.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85, рік випуску - 2001, VIN: НОМЕР_10 , ДНЗ: НОМЕР_11 , колір - білий;
7.напівпричіп SCHMITZ, модель SKO 24, державний номер НОМЕР_12 , VIN НОМЕР_13 , колір - білий, рік випуску - 2007;
8.напівпричіп FLIEGL, модель SZS 300, державний номер НОМЕР_14 , VIN НОМЕР_15 , колір - чорний, рік випуску - 2015;
9.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_16 , VIN НОМЕР_17 , колір - білий, рік випуску - 2012;
10.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_18 , VIN НОМЕР_19 , колір - білий, рік випуску - 2012;
11.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_20 , VIN НОМЕР_21 , колір - білий, рік випуску - 2012;
12.автомобіль вантажний DAF FT CF 85.410, ДНЗ: НОМЕР_22 , VIN: НОМЕР_23 , колір - білий, рік випуску - 2012;
13.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_24 , VIN НОМЕР_25 , колір - білий, рік випуску - 2012;
14.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_26 , VIN НОМЕР_27 , колір - білий, рік випуску - 2012;
15.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_28 , VIN НОМЕР_29 , колір - білий, рік випуску - 2012;
16.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_30 , VIN НОМЕР_31 , колір - білий, рік випуску - 2013;
17.напівпричіп SCHMITZ, модель SKO 24L, днз НОМЕР_32 , VIN НОМЕР_33 , колір - білий, рік випуску - 2012;
18.автомобіль вантажний DAF, модель FТХF 105.460Т, державний номер НОМЕР_34 VIN НОМЕР_35 , колір - білий, рік випуску - 2008;
19.напівпричіп SCHMITZ, модель SKO 24, державний номер НОМЕР_36 , VIN НОМЕР_37 , колір - білий, рік випуску - 2012;
20.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85.460, VIN: НОМЕР_38 , ДНЗ: НОМЕР_39 , колір - білий, рік випуску - 2016;
21.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_40 , VIN НОМЕР_41 , колір - білий, рік випуску - 2017;
22.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_42 , VIN НОМЕР_43 , колір - білий, рік випуску - 2017;
23.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_44 , VIN НОМЕР_45 , колір - білий, рік випуску - 2017;
- порушення права боржника на укладення мирової угоди щодо порядку виконання судового рішення, права боржника погодити із стягувачем вартість арештованого майна;
- порушення розміру та обсягу звернення стягнення на майно боржника;
- порушення порядку повідомлення про результати оцінки та виставлення майна на реалізацію.
Скасовано постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2021 в межах виконавчого провадження №67093447.
Зобов`язано приватного виконавця Лановенко Л.О. повернути майно ТОВ "Комплекс Агромарс", що було описане та арештоване за постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2021 в межах виконавчого провадження №67093447, а саме:
1.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85.460, рік випуску - 2013, VIN: НОМЕР_1 , ДНЗ: НОМЕР_2 , колір - білий;
2.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85.410, рік випуску - 2012, VIN: НОМЕР_3 , ДНЗ: НОМЕР_4 , колір - білий;
3.напівпричіп SCHMITZ SKO 24, днз НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 , колір - білий, рік випуску - 2007;
4.напівпричіп-рефрижератор SCHMITZ SKO 24, ДНЗ: НОМЕР_7 , VIN: НОМЕР_8 , колір - білий, рік випуску - 2007;
5.напівпричіп-бортовий МАЗ 93802, ДНЗ: НОМЕР_9 , колір - червоний, рік випуску - 1994;
6.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85, рік випуску - 2001, VIN: НОМЕР_10 , ДНЗ: НОМЕР_11 , колір - білий;
7.напівпричіп SCHMITZ, модель SKO 24, державний номер НОМЕР_12 , VIN НОМЕР_13 , колір - білий, рік випуску - 2007;
8.напівпричіп FLIEGL, модель SZS 300, державний номер НОМЕР_14 , VIN НОМЕР_15 , колір - чорний, рік випуску - 2015;
9.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_16 , VIN НОМЕР_17 , колір - білий, рік випуску - 2012;
10.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_18 , VIN НОМЕР_19 , колір - білий, рік випуску - 2012;
11.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_20 , VIN НОМЕР_21 , колір - білий, рік випуску - 2012;
12.автомобіль вантажний DAF FT CF 85.410, ДНЗ: НОМЕР_22 , VIN: НОМЕР_23 , колір - білий, рік випуску - 2012;
13.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_24 , VIN НОМЕР_25 , колір - білий, рік випуску - 2012;
14.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_26 , VIN НОМЕР_27 , колір - білий, рік випуску - 2012;
15.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_28 , VIN НОМЕР_29 , колір - білий, рік випуску - 2012;
16.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_30 , VIN НОМЕР_31 , колір - білий, рік випуску - 2013;
17.напівпричіп SCHMITZ, модель SKO 24L, днз НОМЕР_32 , VIN НОМЕР_33 , колір - білий, рік випуску - 2012;
18.автомобіль вантажний DAF, модель FТХF 105.460Т, державний номер НОМЕР_34 VIN НОМЕР_35 , колір - білий, рік випуску - 2008;
19.напівпричіп SCHMITZ, модель SKO 24, державний номер НОМЕР_36 , VIN НОМЕР_37 , колір - білий, рік випуску - 2012;
20.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85.460, VIN: НОМЕР_38 , ДНЗ: НОМЕР_39 , колір - білий, рік випуску - 2016;
21.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_40 , VIN НОМЕР_41 , колір - білий, рік випуску - 2017;
22.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_42 , VIN НОМЕР_43 , колір - білий, рік випуску - 2017;
23.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_44 , VIN НОМЕР_45 , колір - білий, рік випуску - 2017;
В решті вимог скарги ТОВ "Комплекс Агромарс" на рішення/дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. в межах виконавчого провадження №67093447 відмовлено.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2022 року касаційні скарги ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-дальнобой" та Приватного виконавця Лановенко Л.О. задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 року у справі №910/15043/21 скасовано, справу №910/15043/21 у скасованій частині передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.01.2023 року вказану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Копитова О.С., Доманська М.Л.
Ухвалою суду від 18.01.2023 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/15043/21 за апеляційною скаргою ТОВ "Комплекс Агромарс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року за скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. у виконавчому провадженні №67093447, запропоновано учасникам провадження у справі надати суду пояснення по суті спору з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.12.2022 року по справі №910/15023/21 та призначено справу до розгляду на 31.01.2023 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Судове засідання, призначене на 31.01.2023 року, не відбулось у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у місті Києві.
Після усунення обставин, що зумовили зняття справи з розгляду, ухвалою суду від 31.01.2023 року розгляд справи призначено на 28.02.2023 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
27.02.2023 року через відділ документального забезпечення суду від представника боржника надійшли письмові пояснення щодо підстав та вимог апеляційної скарги з урахуванням висновків Верховного Суду за результатами касаційного перегляду справи.
У зв`язку з перебуванням суддів Доманської М.Л. та Копитової О.С. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2023 року для розгляду справи №910/15043/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М. судді: Грек Б.М., Пантелієнко В.О.
Ухвалою суду від 28.02.2023 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/15043/21 за апеляційною скаргою ТОВ "Комплекс Агромарс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року за скаргою ТОВ "Комплекс Агромарс" на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. у виконавчому провадженні №67093447.
В судовому засіданні 28.02.2023 року протокольною ухвалою суду оголошено перерву у справі до 16.03.2023 року на підставі ст. 216 ГПК України.
Представник скаржника в судовому засіданні 16.03.2023 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року у справі №910/15043/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ТОВ "Комплекс Агромарс" на рішення, дії/бездіяльність приватного виконавця Лановенко Л.О. повністю.
Представники приватного виконавця Лановенко Л.О. та стягувача ТОВ "МСС "Тідісі-Дальнобой" проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
16.03.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Комплекс Агромарс" підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Разом з тим, 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 року відкрито провадження у справі №910/15043/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" за заявою ТОВ "Буддевелопмент Київ", визнано грошові вимоги кредитора до боржника у розмірі 158 570 465,96 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Комплекс Агромарс" та процедуру розпорядження його майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сердюк М.М.
Після відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" боржник у жовтні 2021 року звернувся до Господарського суду міста Києва з скаргою на дії/бездіяльність приватного виконавця Лановенко Л.О., в якій просив суд:
- визнати неправомірними дії та бездіяльність приватного виконавця Лановенко Л.О. з визначення вартості майна та використання звітів про оцінку майна, складених за результатами за переліком майна, викладеним у скарзі;
- визнати такою, що не відповідає чинному законодавству України оцінку майна (відповідно до переліку);
- заборонити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. використання звітів про оцінку майна (відповідно до переліку);
- зупинити реалізацію майна ТОВ "Комплекс Агромарс" та зобов`язати ДП "СЕТАМ" зупинити проведення електронних торгів (аукціону) за лотами (відповідно до переліку);
- заборонити ДП "СЕТАМ", державним та приватним виконавцям з моменту порушення провадження у справі про банкрутство (з 13.10.2021) виставляти на реалізацію та проводити торги рухомим та нерухомим майном ТОВ "Комплекс Агромарс";
- зобов`язати приватного виконавця Лановенко Л.О. повернути майно ТОВ "Комплекс Агромарс", що було описане та арештоване постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника в межах виконавчого провадження №67093447.
У поданій скарзі ТОВ "Комплекс Агромарс" стверджує, що приватний виконавець систематично вчиняв дії, які суперечать вимогам чинного законодавства та свідчать про упередженість та нерозумність вчинення дій у виконавчому провадженні.
На переконання боржника, у виконавчому провадженні були порушені його права на укладення мирової угоди щодо порядку виконання судового рішення (ч. 2 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження"), право боржника за погодженням із стягувачем передати йому арештоване майно (ч. 8 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження"), право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу (ч. 5 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження"), право визначити вартість майна боржника за взаємною згодою зі сторонами виконавчого провадження (ч. 1 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження").
Не забезпечивши наведені права боржника у виконавчому провадженні, приватний виконавець передав все описане та арештоване майно на реалізацію, про що свідчать публікації оголошень від 13.10.2021 про продаж майна на офіційному вебсайті ДП "СЕТАМ".
За твердженням боржника, приватний виконавець порушив вимоги статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" щодо черговості стягнення на майно боржника, враховуючи, що у власності боржника перебуває достатньо майна на суму, що перевищує 20 млн. грн., яке не задіяне у виробничій діяльності підприємства, та на яке повинно бути першочергово звернуто стягнення.
Крім того, не дотримавшись порядку та строків погодження вартості арештованого майна сторонами виконавчого провадження, що встановлені ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", приватний виконавець самостійно провів оцінку арештованого майна та виставив його на продаж.
Також, боржник зазначив про порушення при складанні звіту про оцінку арештованого майна його права на оскарження проведеної оцінки, що виявилась у подальшій передачі на примусову реалізацію арештованого майна.
За наслідками розгляду заявлених у скарзі вимог, ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року у даній справі відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Комплекс Агромарс" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. у виконавчому провадженні №67093447 з підстав дотримання приватним виконавцем вимог закону при проведені виконавчих дій.
Приймаючи дану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що:
- доводи про неповідомлення боржника про відкриття зведеного виконавчого провадження спростовується матеріалами виконавчого провадження №67093447, з яких слідує, що постанова про відкриття виконавчого провадження, постанова про стягнення з боржника основної винагороди, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанова про арешт коштів боржника, постанова про арешт майна боржника та виклик приватного виконавця направлені на адресу боржника рекомендованим поштовим відправленням №0209425003506, та вручені за довіреністю 12.10.2021 року;
- мирова угода укладається на будь-якій стадії виконання судового рішення, а відтак відкриття виконавчого провадження не позбавляє боржника можливості скористатися відповідним процесуальним правом;
- частина 8 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" не містить положень щодо обов`язковості надання виконавцем боржнику строку на погодження зі стягувачем вартості майна. Відповідним правом боржник може скористатися відразу після накладення арешту, що спростовує доводи про порушене право боржника погодити із стягувачем вартість арештованого майна;
- представник скаржника не скористався правом бути присутнім при проведенні 08.10.2021 приватним виконавцем Лановенко Л.О. опису та арешту майна та запропонувати види майна, які необхідно реалізувати в першу чергу. Норми Закону України "Про виконавче провадження" встановлюють послідовність стягнення заборгованості за виконавчими провадженнями за рахунок різних джерел, а сам по собі арешт майна боржника ще не означає обов`язковості його (майна) вилучення, реалізації або передачі стягувану;
- за відсутності доказів визначення вартості майна боржника за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження, твердження скаржника про порушення його права шляхом призначення суб`єкта оціночної діяльності є безпідставними;
- оскільки в своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним та виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна, у той час як його дії щодо оцінки майна відповідали положенням частин 1-3,5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", вимоги про визнання неправомірними дій та бездіяльності приватного виконавця щодо визначення вартості майна та використання звітів про оцінку майна є безпідставними;
- відхиляючи доводи боржника про порушення приватним виконавцем порядку повідомлення про результати оцінки та виставлення майна на реалізацію вказав, що матеріали зведеного виконавчого провадження №67118999 містять докази направлення скаржнику та стягувачам інформації про визначення вартості описаного майна боржника в день отримання самим приватним виконавцем звітів про оцінку майна та про повідомлення стягувача про недосягнення згоди з боржником щодо вартості описаного майна;
- відхиляючи вимогу про визнання такою, що не відповідає чинному законодавству України оцінку майна, з огляду на її заниження та проведеною за відсутністю всіх необхідних відомостей щодо об`єктів оцінювання, помилкового застосування порівняльного методичного підходу при складанні звіту, замість дохідного підходу, місцевий господарський суд дійшов висновку, що звіти про оцінку майна містять всі необхідні відомості, згідно з пунктом 56 Національного стандарту №1, а належним способом спростування результатів оцінки є рецензування звіту, який не поданий боржником.
Боржник з даною ухвалою не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального права.
Викладені в апеляційній скарзі доводи апеляційної скарги фактично ідентичні доводам поданої суду першої інстанції скарги.
Переглядаючи в апеляційному порядку на новому розгляді законність винесення ухвали суду та враховуючи вказівки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 14.12.2022 року, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вбачає підстави для скасування оскаржуваної ухвали з прийняттям нового рішення про часткове задоволення скарги ТОВ "Комплекс Агромарс" з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Аналогічне право на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця закріплене в статті 339 ГПК України, відповідно до якої сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Отже можливість оскарження до суду дій або бездіяльності державних/ приватних виконавців є гарантією прав сторін виконавчого провадження.
При цьому відповідно до наведених норм закону сторони виконавчого провадження мають право оскаржити до суду як кожне окреме рішення, дію чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення, так і сукупність певних рішень, дій чи бездіяльності виконавця, які на думку скаржника порушують його права, свободи чи інтереси. Заборони на оскарження якихось рішень, дій чи бездіяльності виконавця чинне законодавство не містить.
Завданням господарського судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує господарське судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.
Порядок примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, зокрема врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).
Статтею 1 Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу приписів п.5 ч.1 ст.2 Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності).
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадження
Положеннями статті 18 вказаного Закону визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Таким чином, під час розгляду скарг на дії/бездіяльність, судам необхідно, серед іншого, перевіряти законність вчинення/невчинення останнім відповідних дій, тобто досліджувати діяльність виконавця на предмет її відповідності положенням законодавства.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. перебуває зведене виконавче провадження №67118999, до якого входять:
- виконавче провадження №67093447 з примусового виконання наказу №910/18930/20 від 20.07.2021, виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ТОВ "Неовак" 5655292,69 грн. боргу, 123 898,68 грн. пені, 30 974,67 грн. 3% річних, 56 377,12 грн. інфляційних втрат, 87 998,15 грн. судового збору, 1051,00 грн. судового збору за забезпечення позову;
- виконавче провадження №67118800 з примусового виконання наказу №910/20888/20 від 30.07.2021, виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ТОВ "МСС "Тідісі-Дальнобой" заборгованості у загальному розмірі 1 520 506,00 грн., пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 71 787,82 грн., 3 % річних у загальному розмірі 17946,96 грн., втрати від інфляції у загальному розмірі 42947,68 грн., витрати на сплату судового збору у розмірі 24797,82 грн.;
- виконавче провадження №67136380 з примусового виконання наказу №910/20888/20 від 28.09.2021, виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ТОВ "МСС "Тідісі-Дальнобой" 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу;
- виконавче провадження №67136317 з примусового виконання наказу №910/8777/21 від 08.10.2021, виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ТОВ "МСС "Тідісі-Дальнобой" 18246,07 грн. 3 % річних, 72690,64 грн. інфляційних та 2270,00 грн. судового збору.
Так, 08.10.2021 року приватним виконавцем Лановенко Л.О. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти на всіх відкритих рахунках боржника, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 6 347 392,98 грн.
Крім того, 08.10.2021 приватним виконавцем Лановенко Л.О. винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця - 6 347 392,98 грн.
Згідно відповіді Державної фіскальної служби від 08.10.2021 приватним виконавцем Лановенко Л.О. встановлено наявність у боржника відкритих рахунків у банківських установах, у зв`язку з чим сформовано та скеровано платіжні вимоги щодо безспірного стягнення коштів з рахунку боржника на погашення вимог виконавчого документа до банківських установ, які були повернуті на адресу приватного виконавця без виконання внаслідок наявності вже накладеного арешту постановами інших виконавців або через відсутність коштів на рахунках.
08.10.2021 стягувачем ТОВ "НЕОВАК" надано приватному виконавцю інформацію щодо належного боржнику ТОВ "Комплекс Агромарс" майна - транспортних засобів.
08.10.2021 у межах виконавчого провадження №67093447 приватний виконавець Лановенко Л.О. винесла 22 постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до яких було описано та накладено арешт на транспортні засоби, належні боржнику, із передачею їх на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , в присутності представника стягувача ТОВ "Неовак" Шилова В.В., понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2021 року були описані та арештовані наступні транспортні засоби (далі - Перелік майна):
1.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_36 Найменування: SCHMITZ VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_37 Загальна характеристика: модель: SKO 24 , категорія: НАПІВПРИЧІП, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_37 ;
2.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_34 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_35 Загальна характеристика: модель: FТХF 105.460Т, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2008, номер шасі НОМЕР_35 ;
3.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_16 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_17 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.410, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_17 ;
4.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_18 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_19 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.410, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_19 ;
5.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_42 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_43 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.460, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2017, номер шасі НОМЕР_43 ;
6.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_44 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_45 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.460, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2017, номер шасі НОМЕР_45 ;
7.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_32 Найменування: SCHMITZ VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_33 Загальна характеристика: модель: SKO 24L, категорія: НАПІВПРИЧІП, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_33 ;
8.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_14 Найменування: FLIEGL VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_15 Загальна характеристика: модель: SZS 300, категорія: НАПІВПРИЧІП, колір: ЧОРНИЙ, рік виробництва: 2015, номер шасі НОМЕР_15 ;
9.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_26 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_27 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.410, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_27 ;
10.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_28 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_29 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.410, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_29 ;
11.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_2 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.460, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2013, Номер кузова: НОМЕР_1 ;
12.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_11 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_10 Загальна характеристика: модель: FT CF 85, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2001, номер шасі НОМЕР_10 ;
13.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_24 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_25 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.410, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_25 ;
14.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_22 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_23 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.410, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_23 ;
15.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_40 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_41 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.460, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2017, номер шасі НОМЕР_41 ;
16.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_5 Найменування: SCHMITZ VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 Загальна характеристика: модель: SKO 24, категорія: НАПІВПРИЧІП, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2007, номер шасі НОМЕР_6 ;
17.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_7 Найменування: SCHMITZ VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_8 Загальна характеристика: модель: SKO 24, категорія: НАПІВПРИЧІП, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2007, номер шасі НОМЕР_8 ;
18.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_4 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.410, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_3 ;
19.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_12 Найменування: SCHMITZ VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_13 Загальна характеристика: модель: SKO 24, категорія: НАПІВПРИЧІП, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2007, номер шасі НОМЕР_13 ;
20.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_9 Найменування: МАЗ VIN/Номер шасі (кузова, рами): 144 Загальна характеристика: модель: 93802, категорія: НАПІВПРИЧІП, колір: ЧЕРВОНИЙ, рік виробництва: 1994, номер шасі НОМЕР_46 ;
21.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_20 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_21 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.410, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_21 ;
22.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_39 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_38 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.460, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2016, номер шасі НОМЕР_38 ;
23.Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_30 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_31 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.460, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2013, номер шасі НОМЕР_31 .
11.10.2021 року стягувачем ТОВ "Неовак" надано приватному виконавцю Лановенко Л.О. заяву про недосягнення згоди з боржником щодо вартості описаного майна та призначення суб`єкта оціночної діяльності.
У зв`язку з цим, 11.10.2021 року приватним виконавцем Лановенко Л.О. винесено постанову про призначення ТОВ "Приватна експертна служба" суб`єктом оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Також, 11.10.2021 року ТОВ "Приватна експертна служба" були складені звіти про оцінку майна боржника, які надано приватному виконавцю 12.10.2021.
11.10.2021 року винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень №67093447, №67118800 (стягувач ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой") у зведене виконавче провадження №67118999.
Листом від 12.10.2021 року приватним виконавцем повідомлено боржника та стягувачів про визначення вартості описаного майна боржника.
12.10.2021 приватний виконавець Лановенко Л.О. подала до Державного підприємства "СЕТАМ" заявки на реалізацію майна боржника, що було описане та арештоване на підставі постанов від 08.10.2021.
13.10.2021 приватний виконавець Лановенко Л.О. отримала від боржника повідомлення про відкриття провадження у справі №910/15043/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 13.10.2021.
18.10.2021 приватний виконавець Лановенко Л.О. прийняла постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №67093447 у зв`язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство до закінчення зазначених обставин, окрім вчинення виконавчих дій, пов`язаних із реалізацією майна, яке вже перебуває на стадії продажу та оприлюднена інформація про його продаж, а також дій пов`язаних із розподілом стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), проведення процедури звернення стягнення на майно боржника, що перебуває на примусовій реалізації (Організатор торгів - Державне підприємство "СЕТАМ", на веб-сайті електронних торгів https://setam.net.ua/).
Вважаючи вищенаведені дії приватного виконавця Лановенко Л.О. такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а свої права, як боржника у виконавчому провадженні, порушеними відповідними діями приватного виконавця, ТОВ "Комплекс Агромарс" звернулось до суду першої інстанції у межах справи про банкрутство з даною скаргою.
При цьому, жодних заперечень щодо розгляду судом поданої боржником скарги саме в межах справи про банкрутство сторонами висловлено не було.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Згідно з приписами частини першої статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Метою апеляційного перегляду справи є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи повторно. (Близька за змістом правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №904/3526/20, від 09.02.2022 у справі №17/169-07, від 02.06.2022 у справі №905/1732/20, від 07.06.2022 у справі №922/605/15, від 08.11.2022 у справі №922/2315/16, від 29.11.2022 у справі №15/81, від 31.01.2023 у справі №903/64/22, від 28.02.2023 у справі №914/1661/20).
Отже, оскільки судом було розглянуто скаргу по суті заявлених в ній вимог та зроблено висновки про відмову у її задоволенні, суд апеляційної інстанції, користуючись правами суду першої інстанції, в межах повноважень, наданих апеляційному господарському суду процесуальним законом, з метою здійснення апеляційного перегляду та дотримання принципів справедливості та балансу інтересів, має дослідити всі наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності з наданням їм належної правової оцінки, тобто розглянути справу повторно.
Щодо належного повідомлення боржника про відкриті відносно нього виконавчі провадження та права боржника на ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень
Частиною 1 статті 19 Закону встановлено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Згідно з частиною 1 ст. 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Матеріалами справи підтверджується, що постанову про відкриття виконавчого провадження №67093447 від 08.10.2021 року, постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця від 08.10.2021 року, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 08.10.2021 року постанову про арешт коштів боржника від 08.10.2021 року, постанову про арешт майна боржника від 08.10.2021 року та виклик приватного виконавця від 08.10.2021 року було надіслано приватним виконавцем Лановенко Л.О. боржнику 08.10.2021 року рекомендованим поштовим відправленням №0209425003506 з повідомленням про вручення за вказаною у виконавчому документі адресою боржника та отримано останнім 12.10.2021 року, про що свідчать наявні у справі копії списку згрупованих рекомендованих поштових відправлень від 08.10.2021 року, фіскального чеку відділення поштового зв`язку та витяг з офіційного сайту Укрпошти.
Також, рекомендованими поштовим відправленням від 11.10.2021 року №0209425006548 боржнику направлено постанову про відкриття виконавчого провадження №67118800 від 11.10.2021 року, постанову про об`єднання виконавчих проваджень №67093447 та №67118800 у зведене виконавче провадження №67118999 від 11.10.2021 року, що підтверджується відповідними копіями списку згрупованих рекомендованих поштових відправлень від 11.10.2021 та фіскального чеку відділення поштового зв`язку від 11.10.2021.
Крім того, поштовим відправленням від 12.10.2021 року боржнику направлено постанови про відкриття виконавчих проваджень №67136380 та №67136317 від 12.10.2021 року та постанови про приєднання виконавчих проваджень №67136380 та №67136317 до зведеного виконавчого провадження №67118999, що підтверджується відповідними копіями списку згрупованих рекомендованих поштових відправлень від 12.10.2021 та фіскального чеку відділення поштового зв`язку від 12.10.2021.
Таким чином, доводи скаржника щодо неповідомлення його про відкриті відносно нього виконавчі провадження є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
При цьому, твердження апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів отримання ТОВ "Комплекс Агромарс" поштових відправлень від 11.10.2021 та 12.10.2021, не заслуговують на увагу та судом відхиляються, оскільки саме лише направлення відповідних документів виконавчого провадження на адресу боржника, в силу приписів Закону України "Про виконавче провадження", свідчить про його належне повідомлення про початок примусового виконання рішень, а отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника поштової кореспонденції.
Крім того, судом також враховано, що при описі та арешті частини майна боржника 08.10.2021 року був присутній генеральний директор ТОВ "Комплекс Агромарс" Зазуля І.М., підпис якого міститься в постановах про опис та арешт майна боржника. Наведене додатково підтверджує про обізнаність скаржника про наявність відкритого відносно нього виконавчого провадження.
Таким чином, належним чином повідомлений про відкриття стосовно ТОВ "Комплекс Агромарс" виконавчого провадження боржник, як учасник такого виконавчого провадження, не був позбавлений права ознайомитись з відповідними матеріалами на підставі положень статті 19 Закону.
Жодних доказів як звернення боржника до приватного виконавця з проханням ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, так і відмови виконавця надати йому такі матеріали, апелянтом не надано, у справі відсутні та судом не встановлено.
Отже, колегія суддів не вбачає порушень прав ТОВ "Комплекс Агромарс" в цій частині, а тому скарга боржника з таких мотивів задоволенню не підлягає.
Щодо порушення права боржника на укладення мирової угоди
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
Конструкція вищевказаної норми Закону не містить жодних вимог щодо часу укладення мирової угоди сторонами. Окрім того, мирову угоду у виконавчому провадженні має затвердити суд, який видав виконавчий документ.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами, зокрема боржником, не було вчинено жодних дій спрямованих на укладення мирової угоди, зокрема, відсутні будь-які пропозиції стягувачів та боржника у зведеному виконавчому провадження щодо можливого примирення за зведеним виконавчим провадженням як на стадії судового розгляду справи, так і після відкриття виконавчих проваджень.
Крім того, судова колегія зазначає, що питання укладення мирової угоди в процесі виконання судового рішення регулюється ст. 330 ГПК України, згідно якої мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.
Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала.
Суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 192 цього Кодексу, а у задоволенні заяви про відмову від примусового виконання рішення - з підстав, визначених статтею 191 цього Кодексу.
Таким чином, мирова угода укладається на будь-якій стадії виконання судового рішення, а тому відкриття виконавчого провадження не позбавляє боржника права та можливості скористатись відповідним процесуальним правом.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність порушеного права боржника в цій частині, та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення скарги з наведених мотивів.
Щодо права запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника передбачено статтею 48 Закону і полягає в арешті майна боржника, його вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Згідно з частиною першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом пункту 3 частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов`язується за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Як встановлено судом, постанова приватного виконавця від 08.10.2021 року про відкриття виконавчого провадження №67093447 містила вказівку на обов`язок боржника подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника.
Водночас, з наявних у справі матеріалів виконавчого провадження вбачається невиконання боржником відповідного обов`язку та ненадання виконавцю декларації про його доходи та майно, що в свою чергу, спростовує твердження скаржника про порушення його права запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.
Щодо визначення вартості майна та використання звітів про оцінку майна, складених за їх результатами за переліком майна, права боржника погодити із стягувачем вартість арештованого майна
Правила, за якими має здійснюватися визначення вартості майна боржника та його оцінка, встановлені ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження".
Частини перша та друга цієї статті передбачають, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
Згідно із ч. 3 ст. 57 Закону у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна (ч. 4 ст. 57 Закону).
Аналіз статті 57 Закону дозволяє дійти висновку, що вартість майна боржника визначається за згодою сторін, про досягнення якої вони мають повідомити виконавця у встановленому порядку.
При цьому, у випадку відсутності згоди сторін у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника щодо вартості майна та письмового не повідомлення виконавця про визначену ними вартість майна, для завдань виконавчого провадження вартість майна боржника може бути визначена двома шляхами: 1) виконавець самостійно визначає вартість майна за ринковими цінами, які діють на день визначення; 2) залучення для оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання.
Слід також наголосили, що зміст наведеної норми чітко визначає момент, з якого починається відлік десятиденного строку, протягом якого сторони виконавчого провадження можуть досягти згоди щодо вартості майна боржника. Цим моментом є винесення виконавцем постанови саме про арешт майна боржника.
При цьому, зазначені положення не зобов`язують виконавця самостійно з`ясовувати, чи досягли сторони між собою згоди щодо вартості майна боржника та керуватись для визначення вартості майна боржника лише повідомленням про намір досягнути такої згоди в майбутньому (Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 10.08.2022 року у справі №2-2262/12).
Зі змісту вказаних вище норм вбачається, що державний виконавець після прийняття рішення про визначення результатів оцінки майна має повідомити про таке рішення сторін виконавчого провадження.
В свою чергу, сторони у разі незгоди з оцінкою майна, визначеною державним виконавцем, можуть подати заперечення щодо такої оцінки чи оскаржити вказане рішення суб`єктам владних повноважень до суду.
У відповідності до ч. 5 ст. 57 Закону виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Як вбачається з матеріалів справи, в матеріалах виконавчого провадження міститься лише заява стягувача ТОВ "Ноевак" від 11.10.2021 про недосягнення згоди з боржником щодо вартості описаного майна та призначення суб`єкта оціночної діяльності.
Проте, жодних доказів про звернення стягувача до боржника до вказаної заяви надано не було. Так само як і відсутні у справі заяви (звернення) від боржника про неможливість досягнення згоди щодо вартості описаного майна, а також будь-які пояснення боржника стосовно даного питання.
Отже, за висновками апеляційного суду, сама лише заява стягувача про відсутність наміру досягти згоди з боржником щодо вартості майна за відсутності пояснень/заяви з цього приводу самого боржника не може вважатись недосягненням згоди сторонами виконавчого провадження щодо вартості такого майна у розумінні положень ст. 57 зазначеного Закону та бути підставою для самостійного визначення вартості майна виконавцем.
Враховуючи наявні у справі докази, колегія суддів дійшла висновку про порушення приватним виконавцем встановлених Законом строків для досягнення згоди сторонами виконавчого провадження щодо вартості майна.
До того ж, судом встановлено, що 11.10.2021 року приватний виконавець Лановенко Л.О. винесла постанову про призначення ТОВ "Приватна експертна служба" суб`єктом оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №67093447.
Також, 11.10.2021 року приватний виконавець Лановенко Л.О. винесла постанову про об`єднання виконавчих проваджень №67093447, №67118800 у зведене виконавче провадження №67118999.
Матеріалами справи підтверджується, що 11.10.2021 року приватний виконавець направила боржнику лист з повідомленням про об`єднання виконавчих проваджень.
Звіти про оцінку майна боржника складені ТОВ "Приватна експертна служба" також 11.10.2021 року та вже 12.10.2021 року вказані звіти надані приватному виконавцю (складають 4 томи матеріалів справи), який в той же день на підставі вказаних звітів подав заявки на реалізацію арештованого майна.
При цьому, апеляційним судом враховано, що об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження і призначення суб`єкта оціночної діяльності, авансування відповідних витрат стягувачам, огляд об`єктів рухомого майна, складання звітів про його оцінку (у кількості 22 шт.), надсилання боржнику відомостей про таку оцінку та виставлення нерухомого майна на реалізацію відбулося протягом двох днів 11.10.2021 - 12.10.2021, що вочевидь несумісне із вимогами щодо розумних строків, які дозволяють забезпечити належний баланс між інтересами стягувача і боржника.
Подібної позиції також дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові у справі №922/82/21 від 27.05.2022.
Враховуючи певну тривалість часу, необхідного для проведення незалежної оцінки арештованого майна боржника та складання відповідних звітів, які займають 4 томи матеріалів справи, проведення огляду 23 транспортних засобів, відсутність всіх необхідних характеристик транспортних засобів, зокрема, пробігу, неповідомлення боржника про необхідність надання допуску для проведення оцінки, з урахуванням того, що вказані звіти були направлені боржнику в день скерування заявок на реалізацію майна, а також беручи до уваги порушення приватним виконавцем строків для досягнення згоди сторонами виконавчого провадження щодо вартості майна, колегія суддів приходить до висновку про визнання неправомірними дій приватного виконавця як щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності, так і визначення вартості майна та використання звітів про оцінку майна, складених за їх результатами, а тому скарга в зазначеній частині з наведених мотивів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо порушення розміру та обсягу звернення стягнення на майно боржника
Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Одночасно, частиною 5 статті 48 Закону визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
В силу приписів статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Відповідно до положень ч.ч. 1-2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
В ч. 5 ст. 52 Закону закріплено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
Згідно ч. 6 ст. 52 Закону у разі якщо на зазначене у частині п`ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:
1)майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо);
2)об`єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.
З системного аналізу вищезазначених норм законодавства, вбачається встановлена послідовність стягнення заборгованості в межах виконавчого провадження за рахунок різних джерел, а саме спочатку за рахунок коштів, а лише у разі їх відсутності чи недостатності - за рахунок іншого майна, що належить боржнику. Відтак, законодавчо закріплено пріоритет погашення боргу в межах виконавчих проваджень за рахунок саме коштів, а не майна боржника.
При цьому, судова колегія зауважує, що законом не заборонено накладення виконавцем арешту одночасно на грошові кошти та майно боржника, однак накладення арешту на майно (кошти) боржника (для забезпечення реального виконання рішень) та звернення стягнення на майно є різними виконавчими діями, відповідно такі дії мають різні правові наслідки.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 08.10.2021 в межах виконавчого провадження №67093447 приватним виконавцем Лановенко Л.О. винесено 22 постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до яких було описано та накладено арешт на належні боржнику транспортні засоби.
Іншою постановою від 08.10.2021 року про арешт майна боржника приватним виконавцем накладено арешт на кошти боржника в межах суми стягнення 6 347 392,98 грн.
Згідно відповіді Державної фіскальної служби від 08.10.2021 приватним виконавцем Лановенко Л.О. встановлено наявність у боржника відкритих рахунків у банківських установах, у зв`язку з чим сформовано та скеровано платіжні вимоги щодо безспірного стягнення коштів з рахунку боржника на погашення вимог виконавчого документа до банківських установ.
Також, приватний виконавець здійснив виклик керівника шляхом оформлення Виклику приватного виконавця, у якому зобов`язав керівника ТОВ "Комплекс Агромарс" з`явитись до виконавця 14.10.2021 щодо сплати боргу за виконавчим провадженням №67093447 або надання підтверджуючих документів про сплату, подати відомості про майно боржника тощо.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Отже, накладення арешту на майно (кошти) боржника (для забезпечення реального виконання рішення) та звернення стягнення на майно боржника є різними виконавчими діями, відповідно, такі дії мають різні правові наслідки.
З наданих матеріалів зведеного виконавчого провадження колегією суддів встановлено, що на постанову приватного виконавця про арешт коштів боржника, спрямованих на адресу банківських установ, виконавець отримав наступні відповіді:
- від АТ "Перший український міжнародний банк" (лист від 11.10.2021 отримано приватним виконавцем 23.10.2021) про те, що станом на день прийняття постанови до виконання на арештованих рахунках відсутні кошти для виконання арешту;
- від АТ "Кредтвест Банк" (лист від 11.10.2021 отримано приватним виконавцем 23.10.2021), що залишок коштів на рахунках становить 0,17 грн.;
- від АТ "Ощадбанк" (лист від 13.10.2021 отримано приватним виконавцем 25.10.2021) про те, що станом на день прийняття постанови до виконання на арештованих рахунках відсутні кошти для виконання арешту;
- від АБ "Південний" (лист від 13.10.2021 отримано приватним виконавцем 25.10.2021), що залишок коштів на рахунках становить 0,0 грн.;
- від АТ "Альфа-Банк" (лист від 13.10.2021 отримано приватним виконавцем 26.10.2021) про те, що станом на день прийняття постанови до виконання на арештованих рахунках відсутні кошти для виконання арешту;
- від АБ "Укргазбанк" (лист від 13.10.2021 отримано приватним виконавцем 27.10.2021) про те, що постанова про арешт коштів боржника прийнята банком до виконання 11.10.2021 року та одночасно повідомлено про наявність арештів на кошти боржника ще на підставі 13-ти постанов про арешт коштів боржника.
Відтак, в матеріалах справи наявні докази, що приватному виконавцю стало відомо про відсутність коштів для безспірного списання коштів з рахунків боржника на погашення вимог в межах відкритого виконавчого провадження лише 27.10.2021 року, коли нею було отримано останню з наявних відповідей банків. При цьому, першу відповідь від банку отримано лише 23.10.2021 року.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновків, що лише після встановлення обставин, які свідчать про відсутність грошових коштів у боржника, приватний виконавець має право вчиняти інші дії з примусового виконання виконавчого документа, зокрема, звертати стягнення на інше майно боржника, при цьому з урахуванням черговості згідно з ч. 6 ст. 52 Закону та прав Боржника, передбачених ч. 8 ст. 26 Закону та ч. 5 ст. 48 Закону.
Однак, не дочекавшись як виконання платіжних вимог та відповідей від банків, так і керівника боржника, якого було викликано лише на 14.10.2021 року, про що було зазначено вище, та не отримавши від нього відповідних пояснень щодо належного боржнику майна, тобто за відсутності доказів вважати, що у боржника недостатньо коштів для покриття вимог стягувача, приватний виконавець вже 12.10.2021 виставив рухоме майно на реалізацію шляхом подання відповідних заяв, чим порушив право боржника на передачу стягувачу в рахунок погашення боргу майно або самостійно реалізувати таке майно та передати кошти стягувачам.
Разом з тим, в наявних матеріалах зведеного виконавчого провадження відсутні докази вжиття приватним виконавцем заходів щодо виявлення коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, та іншого майно, на яке згідно з законом звертається стягнення першочергово.
При цьому, доводи приватного виконавця про те, що у разі відсутності грошових коштів на рахунках боржника черговість реалізації виявленого майна боржника визначається приватним виконавцем самостійно, колегією суддів відхиляються, оскільки в даному випадку приватний виконавець розпочав процедуру звернення стягнення на рухоме майно боржника до отримання інформації з банківських установ про неможливість виконання платіжних вимог.
Таким чином, колегія суддів вважає, що дії державного виконавця щодо звернення стягнення на майно, шляхом виставлення на реалізацію рухомого майна боржника до виявлення та звернення стягнення на кошти боржника та іншого майна, на яке згідно з законом звертається стягнення першочергово є неправомірними та такими, що суперечать вимогам закону. (Аналогічних висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 року у справі №917/1000/13).
За встановлених вище обставин, дослідивши обставини недотримання приватним виконавцем права боржника за погодженням із стягувачем передати йому в рахунок погашення боргу майно або реалізувати таке майно та передати кошти стягувачам, за відсутності доказів вжиття приватним виконавцем заходів щодо виявлення коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, та іншого майно, на яке згідно з законом звертається стягнення першочергово, що передбачено статтею 48 Закону, перехід до реалізації транспортних засобів, про опис та арешт яких приватним виконавцем було винесено постанови від 08.10.2021, свідчить про порушення встановленого Законом України "Про виконавче провадження" порядку черговості звернення стягнення на майно боржника.
Більш того, зі змісту заявок від 12.10.2021 на реалізацію 23 транспортних засобів боржника вбачається, що в межах зведеного виконавчого провадження стягненню підлягає 7 633 578,59 грн. (без урахування грошової винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження), в той час як приватним виконавцем Лановенко Л.О. було описано, арештовано та передано на реалізацію майно боржника ринковою вартістю 11 080 340,00 грн., що підтверджується наявними у справі звітами про експертну грошову оцінку, чим, в свою чергу також порушено розмір та обсяг звернення стягнення на майно боржника.
Отже, судом апеляційної інстанції встановлено обґрунтованість скарги ТОВ "Комплекс Агромарс" щодо порушення приватним виконавцем черговості, розміру та обсягу звернення стягнення на майно боржника, а тому така скарга в наведеній частині також підлягає задоволенню.
Щодо порушення порядку повідомлення про результати оцінки та виставлення майна на реалізацію
За частиною 2 статті 57 Закону, у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
Відповідно до частини 3 статті 57 Закону у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Як було зазначено вище, апеляційним судом встановлено порушення приватним виконавцем встановлених Законом строків для досягнення згоди сторонами виконавчого провадження щодо вартості майна та, як наслідок, визнано неправомірними дій приватного виконавця щодо як щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності, так і визначення вартості майна та використання звітів про оцінку майна, складених за їх результатами,
Крім того, відповідно до частини 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Водночас, в абзаці першому пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, що затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 (чинного на дату спірних правовідносин), закріплено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Зі змісту вказаних вище норм вбачається, що державний виконавець після прийняття рішення про визначення результатів оцінки майна має повідомити про таке рішення сторін виконавчого провадження.
В свою чергу, сторони у разі незгоди з оцінкою майна, визначеною державним виконавцем, можуть подати заперечення щодо такої оцінки чи оскаржити вказане рішення суб`єктам владних повноважень до суду.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції з наявних у справі доказів встановлено, що 11.10.2021 року приватним виконавцем прийнято постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; 11.10.2021 року ТОВ "Приватна експертна служба" складено звіти про оцінку майна боржника; листом від 12.10.2021 року приватним виконавцем направлено боржнику та стягувачам звіт про визначення вартості описаного майна боржника; 12.10.2021 року приватним виконавцем подано заявки на реалізацію арештованого майна.
Тобто, як свідчать матеріали справи, перехід до реалізації майна боржника (заявки на продаж майна боржника приватним виконавцем були оформлені 12.10.2021 року), відбувся в день направлення йому копій звітів про оцінку майна (лист від 12.10.2021 року), складених суб`єктом оціночної діяльності 11.10.2021 року.
Колегія суддів зазначає, що хоча виставлення майна на реалізацію за своєю суттю не є складовою процесу визначення вартості чи оцінки майна боржника, а є наступною похідною дією від визначення вартості чи оцінки майна боржника, водночас, враховуючи певну тривалість часу, необхідного для отримання та ознайомлення зі звітами про оцінку майна та надання сторонами заперечень у разі їх наявності, а також беручи до уваги наявність встановлених порушень при визначенні вартості майна боржника та його оцінки, така дія приватного виконавця, за висновками суду, в даному випадку є передчасною, а отже неправомірною.
Отже, скарга ТОВ "Комплекс Агромарс" в наведеній частині також є обґрунтованою та підлягає задоволення.
Щодо зобов`язання приватного виконавця Лановенко Л.О. повернути майно ТОВ "Комплекс Агромарс", що було описане та арештоване постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2021 в межах виконавчого провадження №67093447
Відповідно до приписів частин 1, 2 та 5 статті 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
В даному випадку необхідно враховувати, що за приписами наведеної статті накладення арешту на майно (грошові кошти) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Водночас, слід наголосити, що сам по собі арешт майна боржника ще не означає обов`язковості його (майна) вилучення, реалізації або передачі стягувачу, оскільки у разі достатності для виконання рішення суду коштів боржника, які знаходяться на його рахунках або отримані від реалізації іншого майна, арешти з майна боржника знімаються. (Така правова позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/18299/16).
Накладення арешту на майно (кошти) боржника для забезпечення реального виконання рішення) та звернення стягнення на майно боржника є різними виконавчими діями, відповідно такі дії мають різні правові наслідки.
Відповідно до ч.7 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено вище судом, 08.10.2021 року у межах виконавчого провадження №67093447 приватний виконавець Лановенко Л.О. винесла 22 постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до яких було описано та накладено арешт на 23 транспортні засоби, належні боржнику, із передачею їх на відповідальне зберігання ОСОБА_1 (19 транспортних засобів) та ДП "СЕТАМ" (4 транспортні засоби).
Зазначені постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника 11.10.2021 зареєстровані в Автоматизованій системі виконавчого провадження та 11.10.2021 надіслані боржнику рекомендованим листом №0209425002976.
12.10.2021 року приватним виконавцем подано до ДП "СЕТАМ" заявки на реалізацію майна боржника, що було описане та арештоване на підставі постанов від 08.10.2021, зареєстровані 12.10.2021 за №№9083, 9086, 9087, 9088 (3 заяви), 9092, 9093, 9094, 9096, 9097 (2 заяви), 9099, 9100, 9101 (2 заяви), 9102, 9103, 9104, 9105, 9106, 9107.
Також в наявних матеріалах справи міститься вимога виконавця від 11.10.2021 року за №9090 забезпечити участь представників Київської філії ДП "СЕТАМ" для транспортування рухомого майна у кількості 23 одиниці з села Гаврилівка до міста Київ, вул. Новопирогівська на відповідальне зберігання до Київської філії ДП "СЕТАМ" з метою подальшої примусової реалізації майна.
Крім того, в матеріалах зведеного виконавчого провадження є 3 рахунки на оплату: №8, №11, №12 від 08.10.2021 за послуги вантажного автомобільного перевезення (евакуатор), які були фактично оплачені приватним виконавцем 12.10.2021 згідно платіжних доручень №7610 на суму 10700,00 грн., №7611 на суму 10700,00 грн. та №7612 на суму 13910,00 грн.
Відтак, опис рухомого майна було здійснено 08.10.2021 (п`ятниця), в той же день приватним виконавцем було здійснено замовлення послуг вантажного автомобільного перевезення, 11.10.2021 (понеділок) направлено вимогу на участь представників Київської філії ДП "СЕТАМ", а вже 12.10.2021 (вівторок) вказано рухоме майно було передано на відповідальне зберігання до Київської філії ДП "СЕТАМ", про що свідчить, зокрема, наявність оплати послуг з перевезення та учасниками справи не спростовується.
Отже, у межах виконавчого провадження, за яким оскаржуються дії приватного виконавця Лановенко Л.О., встановлені вище обставини дають підстави для висновку про наявність факту вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації на другий робочий день після накладення арешту, чим порушено передбачений ч. 7 ст. 56 Закону мінімальний п`ятиденний строк.
Враховуючи вищевикладене, доведеними є протиправні дії приватного виконавця щодо вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації у дводенний строк, що є порушенням процедури здійснення стягнення у межах виконавчого провадження та є самостійною підставою для визнання протиправними дій приватного виконавця щодо вилучення та передачі майна на реалізацію, відтак колегія суддів дійшла висновку про задоволення вимоги скарги ТОВ "Комплекс Агромарс" в цій частині та повернення майна, що було описане та арештоване постановами від 08.10.2021.
Щодо зупинення проведення електронних торгів, заборону виставляти на реалізацію та проводити торги рухомим та нерухомим майном боржника
Статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.
Відтак, зупинення передачі на реалізацію спірного майна належить до виключних повноважень виконавця під час виконавчого провадження.
Аналогічний висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №766/6997/18, від 07.04.2021 №753/3055/18.
Крім того, слід зазначити, що у межах розгляду скарги на дії або бездіяльність виконавця суд не має відповідних повноважень на встановлення заборони, зокрема, ДП "СЕТАМ", державним та приватним виконавцям виставляти на реалізацію та проводити торги майна боржника.
Так, згідно ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Відповідно до ч. 3 ст.41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій.
У відповідності до приписів абзацу 4 пункту 1 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).
Отже, 18.10.2021 року приватним виконавцем Лановенко Л.О. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в оспорюваному виконавчому провадженні №67093447 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", окрім проведення процедури звернення стягнення на майно боржника, що перебуває на примусовій реалізації (організатор торгів ДМ "СЕТАМ").
У той же час суд наголошує, що за положеннями статті 343 ГПК України повноваження суду в разі встановлення обґрунтованості скарги реалізовуються шляхом визнання оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності неправомірними і зобов`язанням державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Таким чином, положеннями чинного процесуального законодавства не передбачено в межах розгляду скарги забороняти іншим особам вчиняти певні дії, зокрема, виставляти на реалізацію та проводити торги майна боржника.
Окрім того, колегією суддів також враховано, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду 08.12.2021 року у справі №910/15043/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс", в редакції постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.06.2022 року, вжито заходи забезпечення вимог кредиторів боржника відповідно до ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства та, зокрема, зупинено стягнення на підставі виконавчих документів у виконавчому провадженні №67093447 приватного виконавця Лановенко О.О.
За вказаних вище обставин у їх сукупності, вимоги скарги про зупинення реалізації майна та зобов`язання ДП "СЕТАМ" зупинити проведення електронних торгів, заборону виставляти на реалізацію та проводити торги рухомим та нерухомим майном боржника належить відхилити.
Щодо перебування боржника в процедурі банкрутства та впливу зазначеного на процедуру виконавчого провадження
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 року у справі №910/15043/21 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. Справа перебуває на стадії розпорядження майном боржника.
Відносно боржника діє спеціальний передбачений Кодексом України з процедур банкрутства правовий режим, який в тому числі полягає у збереженні активів боржника задля їх спрямування під час реалізації на погашення конкурсної маси боржника та забезпечення справедливого балансу між інтересами кредиторів і боржника, а також максимального погашення пасиву боржника за рахунок його активів.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.
Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що завданням цих процедур є відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів.
З урахуванням викладеного, процедура розпорядження майном у справі про банкрутство покликана встановити ефективний контроль та управління над майном боржника з метою відновлення його платоспроможності та задоволення вимог кредиторів.
Відтак, виявлені порушення у виконавчому провадженні №67093447 становлять ризик для ефективного збереження майна боржника, його оцінки та подальшого управління ним на стадії розпорядження майном та створює очевидні перешкоди для належного задоволення прав кредиторів за рахунок такого майна на підставі та в порядку, визначеними Кодексом України з процедур банкрутства.
Суд наголошує, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
На переконання суду, з огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, зв`язаний принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства.
Цей принцип полягає, серед іншого, у судовому контролі за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів, а також за збереженням балансу інтересів сторін, у тому числі під час продажу майна банкрута з метою реалізації за найвищу ціну та відповідно до встановленої КУзПБ процедури.
У межах дотримання наведеного принципу з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність боржника, зважаючи на відсутність нормативного врегулювання співвідношення процедур виконавчого провадження та процедур банкрутства, з огляду на мету та цілі КУзПБ, такими, що відповідають положенням чинного законодавства України, можна вважати лише ті дії державного виконавця щодо звернення стягнення на майно боржника, які були дозволені (санкціоновані) судовим рішенням (ухвалою суду) в межах справи про банкрутство.
Тобто, у цій справі правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство (аналогічні висновки відображені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 року у справі №905/1923/15, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 року у справі №914/2350/18 (914/608/20) та у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 року у справі №910/21981/16).
Таким чином, колегія суддів вважає, що розгляд скарги боржника у межах справи про банкрутство на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця Лановенко Л.О. щодо порушень законодавства, яке регулює порядок здійснення виконавчого провадження, в даному випадку спрямоване на забезпечення інтересів як ТОВ "Комплекс Агромарс", так і його кредиторів.
Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, наведених вище фактичних обставин справи, які встановлені судом апеляційної інстанції, не врахував, чим допустив неповне дослідження обставин справи та порушення норм матеріального права, що в свою чергу призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні скарги на дії приватного виконавця.
В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи вищевикладене, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку наявним у справі доказам, обставинам справи і доводам скаржника та встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права під час прийняття оскаржуваної ухвали.
Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
В силу положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За викладених обставин, повно і всебічно дослідивши обставини справи на підставі наявних у справі доказів, належним чином перевіривши законність вчинення/невчинення виконавцем дій з дослідженням діяльності виконавця на предмет її відповідності положенням законодавства, розглянувши заявлені скаржником підстави неправомірних дій виконавця та виконавши вказівки Верховного Суду, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи скаржника частково знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ТОВ "Комплекс Агромарс", скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року у справі №910/15043/21 з прийняттям нового рішення про часткове задоволення скарги боржника на рішення/дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Лановенко Л.О. у виконавчому провадженні №67093447.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року у справі №910/15043/21 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на рішення/дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни у виконавчому провадженні №67093447 задовольнити частково.
4. Визнати неправомірними дії та бездіяльність приватного виконавця Лановенко Л.О. щодо:
- визначення вартості майна та використання звітів про оцінку майна складених за їх результатами за переліком майна, порушення права боржника погодити із стягувачем вартість арештованого майна;
- порушення розміру та обсягу звернення стягнення на майно боржника;
- порушення порядку повідомлення про результати оцінки та виставлення майна на реалізацію.
5. Зобов`язати приватного виконавця Лановенко Л.О. повернути майно ТОВ "Комплекс Агромарс", що було описане та арештоване за постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2021 в межах виконавчого провадження №67093447, а саме:
1.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85.460, рік випуску - 2013, VIN: НОМЕР_1 , ДНЗ: НОМЕР_2 , колір - білий;
2.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85.410, рік випуску - 2012, VIN: НОМЕР_3 , ДНЗ: НОМЕР_4 , колір - білий;
3.напівпричіп SCHMITZ SKO 24, днз НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 , колір - білий, рік випуску - 2007;
4.напівпричіп-рефрижератор SCHMITZ SKO 24, ДНЗ: НОМЕР_7 , VIN: НОМЕР_8 , колір - білий, рік випуску - 2007;
5.напівпричіп-бортовий МАЗ 93802, ДНЗ: НОМЕР_9 , колір - червоний, рік випуску - 1994;
6.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85, рік випуску - 2001, VIN: НОМЕР_10 , ДНЗ: НОМЕР_11 , колір - білий;
7.напівпричіп SCHMITZ, модель SKO 24, державний номер НОМЕР_12 , VIN НОМЕР_13 , колір - білий, рік випуску - 2007;
8.напівпричіп FLIEGL, модель SZS 300, державний номер НОМЕР_14 , VIN НОМЕР_15 , колір - чорний, рік випуску - 2015;
9.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_16 , VIN НОМЕР_17 , колір - білий, рік випуску - 2012;
10.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_18 , VIN НОМЕР_19 , колір - білий, рік випуску - 2012;
11.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_20 , VIN НОМЕР_21 , колір - білий, рік випуску - 2012;
12.автомобіль вантажний DAF FT CF 85.410, ДНЗ: НОМЕР_22 , VIN: НОМЕР_23 , колір - білий, рік випуску - 2012;
13.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_24 , VIN НОМЕР_25 , колір - білий, рік випуску - 2012;
14.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_26 , VIN НОМЕР_27 , колір - білий, рік випуску - 2012;
15.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_28 , VIN НОМЕР_29 , колір - білий, рік випуску - 2012;
16. автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_30 , VIN НОМЕР_31 , колір - білий, рік випуску - 2013;
17. напівпричіп SCHMITZ, модель SKO 24L, днз НОМЕР_32 , VIN НОМЕР_33 , колір - білий, рік випуску - 2012;
18.автомобіль вантажний DAF, модель FТХF 105.460Т, державний номер НОМЕР_34 VIN НОМЕР_35 , колір - білий, рік випуску - 2008;
19.напівпричіп SCHMITZ, модель SKO 24, державний номер НОМЕР_36 , VIN НОМЕР_37 , колір - білий, рік випуску - 2012;
20.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85.460, VIN: НОМЕР_38 , ДНЗ: НОМЕР_39 , колір - білий, рік випуску - 2016;
21.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_40 , VIN НОМЕР_41 , колір - білий, рік випуску - 2017;
22.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_42 , VIN НОМЕР_43 , колір - білий, рік випуску - 2017;
23.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_44 , VIN НОМЕР_45 , колір - білий, рік випуску - 2017;
6. В решті вимог скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на рішення/дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни в межах виконавчого провадження №67093447 відмовити.
7. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
8. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови підписано 03.04.2023 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді Б.М. Грек
В.О. Пантелієнко
