ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/15043/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,
за участю представників:
приватного виконавця Чепурного В.М. - Нелюби С.А.,
ТОВ "Ветсинтез-Віп" - Кіншова Д.С.,
ТОВ "Комплекс Агромарс" - Герасименка М.В.,
ТОВ "М`ясопереробний комплекс Столичний" - Колосюка В.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Віп" та приватного виконавця Чепурного Віталія Миколайовича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022
у справі № 910/15043/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
про банкрутство.
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/15043/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (далі - "Комплекс Агромарс", боржник).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс". Визнано грошові вимоги ТОВ "Буддевелопмент Київ" до ТОВ "Комплекс Агромарс" у розмірі 158 570 465,96 грн (152 182 344,84 грн - основна заборгованість, 6 388 121,12 грн. - штрафні санкції). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Комплекс Агромарс". Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" за номером 67392 від 13.10.2021. Призначено розпорядником майна ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражну керуючу Сердюк Марину Миколаївну).
ТОВ "Комплекс Агромарс" звернулося до Господарського суду міста Києва із скаргами (вх. № 01-20/105196/21 та вх. № 01-20/10570/2) на дії/бездіяльність приватного виконавця Чепурного В. М. у зведеному виконавчому провадженні №66045748, які ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 об`єднані в одне провадження.
У поданих скаргах боржник просив:
1. Визнати неправомірними дії та бездіяльність приватного виконавця Чепурного В.М. щодо:
- не надання матеріалів справи зведеного виконавчого провадження № 66045748;
- порушення права боржника на укладення мирової угоди щодо порядку виконання судового рішення, права боржника погодити із стягувачем вартість арештованого майна, право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу;
- порушення часу проведення виконавчих дій;
- порушення черговості звернення стягнення на майно боржника;
- порушення розміру та обсягу звернення стягнення на майно боржника;
- порушення порядку повідомлення про результати оцінки та виставлення майна на реалізацію;
- порушення при складенні звіту про оцінку;
- щодо неповноти та недостовірності заявок та Інформаційних повідомлень про електронні торги.
2. Скасувати постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника в межах зведеного виконавчого провадження №66045748 від 01.10.2021 та 02.10.2021.
3. Зобов`язати приватного виконавця Чепурного В.М. повернути майно ТОВ "Комплекс Агромарс", що було описане та арештоване постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника в межах зведеного виконавчого провадження №66045748 від 01.10.2021 та 02.10.2021.
4. Визнати неправомірними дії та бездіяльність приватного виконавця Чепурного В.М. щодо визначення вартості майна та використання Звітів про оцінку майна від 01.10.2021 та 04.10.2021, складених за його результатами за переліком (вказаного у скарзі).
5. Визнати такою, що не підлягає чинному законодавству України оцінку майна (відповідно до переліку).
6. Зупинити реалізацію майна ТОВ "Комплекс Агромарс" та зобов`язати ДП "Сетам" зупинити проведення електронних торгів (аукціону) за лотами (відповідно до переліку).
8. Заборонити ДП "Сетам", державним та приватним виконавцям з моменту порушення провадження у справі про банкрутство (з 13.10.2021) виставляти на реалізацію та проводити торги рухомим та нерухомим майном ТОВ "Комплекс Агромарс".
9. Визнати неправомірними дії приватного виконавця Чепурного В.М., які були вчинені в межах зведеного виконавчого провадження № 66045748, у частині передачі на реалізацію на електронних торгах належного ТОВ "Комплекс Агромарс" рухомого та нерухомого майна за переліком (вказаного у скарзі).
У відзиві на скаргу приватний виконавець стверджував про дотримання ним вимог закону при проведені виконавчих дій, відсутності у скаржника права оскаржувати процесуальні дії виконавця щодо оцінки майна, ухилення його від виконання рішень суду, а також зазначав, що під час перебування арештованого майна на стадії примусової реалізації дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не розповсюджується.
Обставини встановлені судами попередніх інстанцій
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника.
Разом з тим, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №910/18913/20 видано наказ від 10.06.2021 про стягнення з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ТОВ "Ветсинтез-Віп" основного боргу у сумі 8284422,68 грн, пені у сумі 414221,13 грн, інфляційних втрат у сумі 57493,89 грн, 3 % річних у сумі 115344,01 грн, витрат по сплаті судового збору в сумі 134123,23 грн.
На підставі наказу № 910/18913/20 приватним виконавцем Чепурним В.М. 05.07.2021 відкрито виконавче провадження № 65978126.
На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі №910/19115/20 видано наказ від 11.06.2021 про стягнення з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ТОВ "Торговий Дім "Константа Холдинг" борг у розмірі 8700905,40 грн, 3% річних у розмірі 19735,99 грн, пеню у розмірі 78943,98 грн та судовий збір у розмірі 131993,79 грн.
08.07.2021 приватним виконавцем Чепурний В.М. на підставі наказу №910/19115/20 відкрито виконавче провадження № 66045510.
01.03.2021 прийнято додаткове рішення у справі № 910/19115/20, на виконання якого видано наказ від 11.06.2021 про стягнення з ТОВ «Комплекс Агромарс» на користь ТОВ «Торговий Дім «Константа Холдинг» витрат на професійну правничу допомогу розмірі 27 488,89 грн.
Приватний виконавець на підставі зазначеного наказу 08.07.2021 відкрив виконавче провадження № 66045606.
На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі №910/15958/20 видано наказ від 16.06.2021 про стягнення з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ТОВ «Ветфактор ЛТД» заборгованості з оплати поставленого товару в розмірі 370334,23 грн, 3% річних у розмірі 5499,47 грн, втрат від інфляції у розмірі 844,80 грн, пені у розмірі 18516,70 грн та 5927,93 грн судового збору.
Приватний виконавець на підставі наказу № 910/15958/20 відкрив 28.09.2021 виконавче провадження № 66974981.
На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2021 у справі №910/18837/20 було видано наказ про стягнення з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ТОВ "М`ясопереробний комплекс Столичний" 96000,00 грн боргу, 2102,00 грн судового збору.
Приватний виконавець на підставі наказу № 910/18837/20 відкрив 05.10.2021 виконавче провадження № 67049097.
На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/18818/20 видано наказ від 10.09.2021 про стягнення з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ТОВ «Агроспектр Україна» 3286843,20 грн основного боргу, 34278,16 грн 3% річних, 37717,29 грн інфляційних втрат та 50382,58 грн судового збору.
На підставі даного наказу приватним виконавцем Чепурним В.М. відкрито виконавче провадження № 67048776 від 05.10.2021.
Вказані виконавчі провадження №65978126, №66045510, №66045606, №67049097, № 67048776 об`єднано в одне зведене виконавче провадження № 66045748.
Суд першої інстанції встановив, що 30.09.2021 у межах зведеного виконавчого провадження № 66045748 приватним виконавцем Чепурним В.М. винесено постанови про опис та арешт майна боржника, серед яких:
- транспортний засіб ГАЗ 31023 рік випуску:1998, тип: ЛЕГКОВИЙ, колір БІЛИЙ, номер кузова: НОМЕР_1 , ДНЗ: НОМЕР_2 ;
- транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.460, 2017 р.в. VIN: НОМЕР_3 , Номерний знак: НОМЕР_4 ;
- напівпричіп-цистерна-Е FELDBINDER EUT 38.3, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_5 , ДНЗ НОМЕР_6 ;
- напівпричіп-цистерна-Е FELDBINDER EUT 38.3, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_7 , ДНЗ НОМЕР_8 ;
- напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24L, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_9 , ДНЗ НОМЕР_10 ;
- напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24L, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_11 , ДНЗ НОМЕР_12 ;
- напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24L, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_13 , ДНЗ НОМЕР_14 ;
- напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_15 , ДНЗ НОМЕР_16 ;
- напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24L, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_17 , ДНЗ НОМЕР_18 ;
- напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_19 , ДНЗ НОМЕР_20 ;
- транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.410, 2012 р.в. VIN: НОМЕР_21 , ДНЗ НОМЕР_22 ;
- транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.410, 2012 р.в. VIN: НОМЕР_23 , Номерний знак: НОМЕР_24 ;
- транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.410, 2012 р.в. VIN: НОМЕР_25 , ДНЗ НОМЕР_26 ;
- транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.410, 2012 р.в. VIN: НОМЕР_27 , Номерний знак: НОМЕР_28 ;
- транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.410, 2012 р.в. VIN: НОМЕР_29 , Номерний знак: НОМЕР_30 ;
- транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.410, 2012 р.в. VIN: НОМЕР_31 , Номерний знак: НОМЕР_32 ;
- напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24, 2007 р.в., VIN: НОМЕР_33 , ДНЗ НОМЕР_34 ;
- транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85, 2007 р.в. VIN: НОМЕР_35 , ДНЗ НОМЕР_36 ;
- транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85, 2007 р.в. VIN: НОМЕР_37 , Номерний знак: НОМЕР_38 ;
- транспортний засіб, легковий SKODA ОСТАVІА ТОUR 1.6І, 2007 р.в. VIN: НОМЕР_39 , Номерний знак: НОМЕР_40 ;
- транспортний засіб, легковий SKODA ОСТАVІА ТОUR 2.0І, 2005 р.в. VIN: НОМЕР_41 , Номерний знак: НОМЕР_42 ) ;
- транспортний засіб, легковий SKODA ОСТАVІА ТОUR 1.6І, 2005 р.в. VIN: НОМЕР_43 , Номерний знак: НОМЕР_44 ;
- транспортний засіб, легковий CHEVROLET NІVА 212300, 2008 р.в. VIN: НОМЕР_45 , Номерний знак: НОМЕР_46 ;
- транспортний засіб, легковий DAEWOO LANOS TF69Y, 2007 р.в. VIN: НОМЕР_47 , Номерний знак: НОМЕР_48 ;
- транспортний засіб, вантажний ГАЗ 33021, 2000 р.в. НОМЕР_49 - 45 280.00 грн. (Звіт про оцінку майна від 01.10.2021 року);
- вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85.460, рік випуску - 2013, VIN: НОМЕР_50 , ДНЗ: НОМЕР_51 , колір - білий ;
- Бройлерна ферма № 1, що розташована на земельній ділянці (кадастровий номер: 3221882000:06:008:0001) площею 119,5880 га, за адресою: Київська обл., Вишгородський р., с. Гаврилівка, Квартал, 1. Що складається: санпропускник, А, 263 кв.м, матеріали стін: цегла; будівля трансформаторної підстанції, Б; гараж , В, 207.4 кв.м, матеріали стін: цегла; пташник, Г, 1094,7 кв.м, матеріали стін: метал; пташник, Д 1094.4 кв.м, матеріали стін: метал; пташник, Є, 1094 кв.м, матеріали стін: метал; пташник, Ж, 1094.3 кв.м, матеріали стін: метал; пташник, З, 1094.4 кв.м, матеріали стін: метал; пташник, І, 1096.5 кв.м, матеріали стін: метал; пташник, К, 1096.2 кв.м, матеріали стін: метал; пташник, Л, 1099.4 кв.м, матеріали стін: метал; пташник, М, 1096.2 кв.м, матеріали стін: метал; пташник, Н, 1096.6 кв.м, матеріали стін: метал; пташник, О, 1097.1 кв.м, матеріали стін: метал; пташник, П, 1096.6 кв.м, матеріали стін: метал; склад, Р, 14.1 кв.м, матеріали стін: цегла; навіс, С; альтанка, Т, матеріали стін: дошка; огорожа , 1-3; кормові бункера , І-ХІІ; доріжки , ХІІІ; під`їздні майданчики , ХІV; септики , ХV - ХVІ; дезбар`єри , ХVІІ - ХVІІІ.
01.10.2021 та 04.10.2021 приватним виконавцем Чепурним В.М. винесено постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
04.10.2021 та 05.10.2021 ТОВ «Приватна експертна служба» складені звіти про оцінку майна боржника.
Листом від 05.10.2021 № 830 вказані звіти в копіях направлені приватним виконавцем Чепурним В.М. боржнику та стягувачам.
05.10.2021 та 06.10.2021 на офіційному веб-сайті ДП «СЕТАМ» опубліковані оголошення про продаж майна боржника.
18.10.2021 приватним виконавцем Чепурним В.М. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 65978126 на підставі пункту 4 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», окрім проведення процедури звернення стягнення на майно боржника, що перебуває на примусовій реалізації (організатор торгів ДМ «Сетам»).
25.10.2021 торги рухомого майна боржника, окрім лоту № 496501, не відбулися через несплату гарантійних внесків. Торги нерухомого майна - бройлерної ферми, призначено на 05.11.2021.
У подальшому, як зазначив представник скаржника в судовому засіданні 08.12.2021, призначені повторні торги по 23 лотам щодо рухомого майна на 16.12.2021, та по нерухомому майну - на 09.12.2021.
Водночас, апеляційний суд встановив, що постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника від 01.10.2021 та 02.10.2021 описане та арештоване рухоме та нерухоме майно боржника, серед якого:
1.Напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24L, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_9 , ДНЗ НОМЕР_10 ;
2. Напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24L, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_11 , ДНЗ НОМЕР_12 ;
3. Напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24L, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_13 , ДНЗ НОМЕР_14 ;
4. Напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_15 , ДНЗ НОМЕР_16 ;
5. Напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24L, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_17 , ДНЗ НОМЕР_18 ;
6. Напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_19 , ДНЗ НОМЕР_20 ;
7. Напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24, 2007 р.в., VIN: НОМЕР_33 , ДНЗ НОМЕР_34 ;
8. Напівпричіп-цистерна-Е FELDBINDER EUT 38.3, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_5 , ДНЗ НОМЕР_6 ;
9. Напівпричіп-цистерна-Е FELDBINDER EUT 38.3, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_7 , ДНЗ НОМЕР_8 ;
10. Транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.410, 2012 р.в. VIN: НОМЕР_27 , Номерний знак: НОМЕР_28 ;
11. Транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.410, 2012 р.в. VIN: НОМЕР_29 , Номерний знак: НОМЕР_30 ;
12. Транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.410, 2012 р.в. VIN: НОМЕР_31 , Номерний знак: НОМЕР_32 ;
13. Транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.460, 2017 р.в. VIN: НОМЕР_3 , Номерний знак: НОМЕР_4 ;
14. Транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85, 2007 р.в. VIN: НОМЕР_37 , Номерний знак: НОМЕР_38 ;
15. Транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.410, 2012 р.в. VIN: НОМЕР_23 , Номерний знак: НОМЕР_24 ;
16. Транспортний засіб, вантажний ГАЗ 33021, 2000 р.в., НОМЕР_52 , ДНЗ НОМЕР_53 ;
17. Транспортний засіб, легковий CHEVROLET NІVА 212300, 2008 р.в., VIN: НОМЕР_45 , Номерний знак: НОМЕР_46 ;
18. Транспортний засіб, легковий DAEWOO LANOS TF69Y, 2007 р.в. VIN: НОМЕР_47 , Номерний знак: НОМЕР_48 ;
19. Транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.410, 2012 р.в. VIN: НОМЕР_21 , ДНЗ НОМЕР_22 ;
20. Транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.410, 2012 р.в. VIN: НОМЕР_25 , ДНЗ НОМЕР_26 ;
21. Транспортний засіб, легковий SKODA ОСТАVІА ТОUR 2.0І, 2005 р.в., VIN: НОМЕР_41 , Номерний знак: НОМЕР_42 ;
22. Транспортний засіб, легковий SKODA ОСТАVІА ТОUR 1.6І, 2005 р.в., VIN: НОМЕР_43 , Номерний знак: НОМЕР_44 ;
23. Транспортний засіб, легковий SKODA ОСТАVІА ТОUR 1.6І, 2007 р.в., VIN: НОМЕР_39 , Номерний знак: НОМЕР_40 ;
24. Транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85, 2007 р.в. VIN: НОМЕР_35 , ДНЗ НОМЕР_36 ;
25. Бройлерна ферма № 1, що розташована на земельній ділянці (кадастровий номер: 3221882000:06:008:0001) площею 119,5880 га, за адресою: Київська обл., Вишгородський р., с. Гаврилівка, Квартал, 1.
У зв`язку з надходженням заяв стягувачів про відсутність наміру дійти згоди з боржником щодо визначення вартості майна, приватний виконавець залучив суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкт господарювання ТОВ "Приватна експертна служба", для проведення оцінки (постанови від 01.10.2021, від 04.10.2021).
01.10.2021 та 04.10.2021 ТОВ "Приватна експертна служба" були складені звіти про оцінку майна боржника та 04 - 05 жовтня 2021 року звіти надані приватному виконавцю.
Листом від 05.10.2021 приватний виконавець повідомив боржника та стягувачів про визначення вартості описаного майна боржника.
04 та 05 жовтня 2021 року приватний виконавець подав до Державного підприємства "СЕТАМ" заявки на реалізацію майна боржника, що було описане та арештоване на підставі постанов приватного виконавця.
13.10.2021 приватний виконавець отримав від боржника повідомлення про відкриття провадження у справі № 910/15043/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 13.10.2021.
18.10.2021 приватний виконавець прийняв постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях у зв`язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство до закінчення зазначених обставин, окрім проведення процедури звернення стягнення на майно боржника, що перебуває на примусовій реалізації (Організатор торгів - Державне підприємство "СЕТАМ", на веб-сайті електронних торгів https://setam.net.ua/).
ТОВ «Комплекс Агромарс» звертаючись з скаргою на дії/бездіяльність приватного виконавця Чепурного В.М. стверджувало, що у виконавчому провадженні були порушені його права: на укладення мирової угоди щодо порядку виконання судового рішення (частина 2 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження"), за погодженням із стягувачем передати йому арештоване майно (частина 8 статті 26 Закону), запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу (частина 5 статті 48 Закону), визначити вартість майна боржника за взаємною згодою зі сторонами виконавчого провадження (частина 1 статті 57 Закону).
Не забезпечивши наведені права боржника у виконавчому провадженні, приватний виконавець передав все описане та арештоване майно на реалізацію, про що свідчать публікації оголошень про продаж майна на офіційному вебсайті ДП "СЕТАМ".
За твердженням боржника, приватний виконавець також порушив вимоги статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" щодо черговості звернення стягнення на майно боржника, вказуючи, що у власності боржника перебуває достатньо майна на суму що перевищує 20 млн грн, яке не задіяне у виробничій діяльності підприємства, та на яке повинно бути першочергово звернуто стягнення.
Боржник також вказував на порушення положень частини 6 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" щодо звернення стягнення на майно боржника в розмірі, необхідному для виконання за виконавчим документом. Так, у провадженні приватного виконавця перебувало зведене виконавче провадження на суму 9664890,72 грн, в той час як вартість описаного та виставленого на реалізацію майна становить більше 126 млн грн.
Крім того, приватний виконавець не дотримавшись порядку та строків погодження вартості арештованого майна сторонами виконавчого провадження, що встановлений статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження", самостійно провів оцінку арештованого майна та виставив його на продаж.
Також, боржник зазначав про порушення при складанні звіту про оцінку арештованого майна та порушення його права на оскарження проведеної оцінки, що виявилась у подальшій передачі на примусову реалізацію арештованого майна.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі № 910/15043/21 відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Комплекс Агромарс" на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чепурного Віталія Миколайовича у зведеному виконавчому провадженні №66045748.
Відмовляючи у задоволенні скарги в межах заявлених вимог, місцевий господарський суд, дійшов висновку, що:
- матеріали справи не містять доказів ухилення приватного виконавця Чепурного В.М. від надання матеріалів зведеного виконавчого провадження № 66045748 на ознайомлення скаржнику;
- норми ГПК України (стаття 330) та Закону України «Про виконавче провадження» (стаття 19) не містить положень щодо обов`язковості надання виконавцем боржнику строку на погодження зі стягувачем вартості майна. Відповідним правом боржник може скористатися відразу після накладення арешту. Як слідує з матеріалів справи, між боржником та стягувачами згоди як щодо укладення мирової угоди, так і щодо погодження зі стягувачами вартості майна не було досягнуто;
- за наявними матеріалами зведеного виконавчого провадження № 66045748 встановлено, що жодні виконавчі дії приватний виконавець Чепурний В.М. у неробочі дні не проводив;
- в матеріалах зведеного виконавчого провадження містяться листи стягувачів про недосягнення згоди з боржником щодо вартості описаного майна та призначення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні,
- за відсутності доказів визначення вартості майна боржника за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження, твердження скаржника про порушення його права на узгодження вартості майна із стягувачами є недоведеними та безпідставними;
- накладення арешту на майно одночасно з накладенням арешту на кошти не суперечить приписам Закону України "Про виконавче провадження";
- щодо тверджень скаржника про порушення приватним виконавцем порядку повідомлення про результати оцінки та виставлення майна на реалізацію, вказав на матеріали зведеного виконавчого провадження, які містять докази направлення повідомлення в день їх отримання самим виконавцем;
- вимога боржника про визнання такою, що не підлягає чинному законодавству України оцінку майна, з огляду на її заниження та проведеною за відсутністю всіх необхідних відомостей щодо об`єктів оцінювання, помилкового застосування порівняльного методичного підходу при складанні звіту, замість дохідного підходу, відхилено зважаючи на те, що звіти про оцінку майна містять всі необхідні відомості, згідно з пунктом 56 Національного стандарту № 1, а належним способом спростування результатів оцінки є рецензування звіту, який не поданий боржником;
- за відсутності заборони накладення арешту одночасно на грошові кошти на інше майно боржника, вимоги скаржника про скасування постанов про опис та арешт майна (коштів) боржника в межах зведеного виконавчого провадження №66045748 та про зобов`язання приватного виконавця Чепурного В.М. повернути майно боржника, що було описане та арештоване за вказаними постановами, не підлягають задоволенню;
- вимоги скарги про зупинення реалізації майна та зобов`язання ДП "Сетам" зупинити проведення електронних торгів, заборону виставляти на реалізацію та проводити торги рухомим та нерухомим майном боржника відхилено, оскільки такі дії були вже були заборонені ухвалою Північного апеляційного господарського суду 08.12.2021 шляхом вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів відповідно до ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, та які мають окремий порядок оскарження.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням боржник подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 та прийняти нове рішення про задоволення скарги ТОВ "Комплекс Агромарс" на рішення, дії/бездіяльність приватного виконавця Чепурного Віталія Миколайовича повністю.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Комплекс Агромарс" задоволено.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/15043/21 скасовано.
Прийнято нове рішення.
«Скаргу ТОВ "Комплекс Агромарс" на рішення/дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чепурного В.М. у зведеному виконавчому провадженні № 66045748 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії та бездіяльність приватного виконавця Чепурного В.М. щодо:
- ненадання матеріалів зведеного виконавчого провадження №66045748;
- порушення права боржника на укладення мирової угоди щодо порядку виконання судового рішення;
- права боржника погодити із стягувачем вартість арештованого майна;
- право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу;
- порушення часу проведення виконавчих дій;
- порушення черговості звернення стягнення на майно Боржника;
- порушення розміру та обсягу звернення стягнення на майно Боржника;
- порушення порядку повідомлення про результати оцінки та виставлення майна на реалізацію.
Скасувати постанови про опис майна та арешт майна (коштів) боржника в межах зведеного виконавчого провадження №66045748 від 01.10.2021 та 02.10.2021.
Зобов`язати приватного виконавця Чепурного В.М. повернути майно ТОВ "Комплекс Агромарс", що було описано та арештоване майно постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника в межах зведеного виконавчого провадження №66045748 від 01.10.2021 та 02.10.2021, а саме:
1.Напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24L, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_9 , ДНЗ НОМЕР_10 ;
2. Напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24L, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_11 , ДНЗ НОМЕР_12 ;
3. Напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24L, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_13 , ДНЗ НОМЕР_14 ;
4. Напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_15 , ДНЗ НОМЕР_16 ;
5. Напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24L, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_17 , ДНЗ НОМЕР_18 ;
6. Напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_19 , ДНЗ НОМЕР_20 ;
7. Напівпричіп-рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24, 2007 р.в., VIN: НОМЕР_33 , ДНЗ НОМЕР_34 ;
8. Напівпричіп-цистерна-Е FELDBINDER EUT 38.3, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_5 , ДНЗ НОМЕР_6 ;
9. Напівпричіп-цистерна-Е FELDBINDER EUT 38.3, 2012 р.в., VIN: НОМЕР_7 , ДНЗ НОМЕР_8 ;
10. Транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.410, 2012 р.в. VIN: НОМЕР_27 , Номерний знак: НОМЕР_28 ;
11. Транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.410, 2012 р.в. VIN: НОМЕР_29 , Номерний знак: НОМЕР_30 ;
12. Транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.410, 2012 р.в. VIN: НОМЕР_31 , Номерний знак: НОМЕР_32 ;
13. Транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.460, 2017 р.в. VIN: НОМЕР_3 , Номерний знак: НОМЕР_4 ;
14. Транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85, 2007 р.в. VIN: НОМЕР_37 , Номерний знак: НОМЕР_38 ;
15. Транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.410, 2012 р.в. VIN: НОМЕР_23 , Номерний знак: НОМЕР_24 ;
16. Транспортний засіб, вантажний ГАЗ 33021, 2000 р.в., НОМЕР_52 , ДНЗ НОМЕР_53 ;
17. Транспортний засіб, легковий CHEVROLET NІVА 212300, 2008 р.в., VIN: НОМЕР_45 , Номерний знак: НОМЕР_46 ;
18. Транспортний засіб, легковий DAEWOO LANOS TF69Y, 2007 р.в. VIN: НОМЕР_47 , Номерний знак: НОМЕР_48 ;
19. Транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.410, 2012 р.в. VIN: НОМЕР_21 , ДНЗ НОМЕР_22 ;
20. Транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85.410, 2012 р.в. VIN: НОМЕР_25 , ДНЗ НОМЕР_26 ;
21. Транспортний засіб, легковий SKODA ОСТАVІА ТОUR 2.0І, 2005 р.в., VIN: НОМЕР_41 , Номерний знак: НОМЕР_42 ;
22. Транспортний засіб, легковий SKODA ОСТАVІА ТОUR 1.6І, 2005 р.в., VIN: НОМЕР_43 , Номерний знак: НОМЕР_44 ;
23. Транспортний засіб, легковий SKODA ОСТАVІА ТОUR 1.6І, 2007 р.в.,VIN: НОМЕР_39 , Номерний знак: НОМЕР_40 ;
24. Транспортний засіб, вантажний сідловий тягач, DAF, Модель ТЗ: FT CF 85, 2007 р.в. VIN: НОМЕР_35 , ДНЗ НОМЕР_36 ;
25. Бройлерна ферма № 1, що розташована на земельній ділянці (кадастровий номер: 3221882000:06:008:0001) площею 119,5880 га, за адресою: Київська обл., Вишгородський р., с. Гаврилівка, Квартал, 1.
В решті вимог скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на рішення/дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чепурного Віталія Миколайовича у зведеному виконавчому провадженні № 66045748 відмовити».
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що місцевий господарський суд безпідставно не встановив, не дослідив та не надав правової оцінки обставинам справи, обмежившись лише посиланням на норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні скарги на дії приватного виконавця. Не з`ясування обставин, що мають значення для справи у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 277 ГПК України є беззаперечною підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Установивши, що постановами від 01.10.2021 та 02.10.2021 описано та накладено арешт на 24 одиниці транспортних засобів та нерухоме майно (бройлерну ферму №1), що є основними засобами у виробничій діяльності, а вже 04.10.2021 та 05.10.2021 таке майно виставлено на реалізацію, та за відсутності докази вжиття приватним виконавцем заходів щодо виявлення та звернення стягнення на кошти боржника та іншого майна, на яке згідно з законом звертається стягнення першочергово, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення порядку черговості звернення стягнення на майно боржника згідно з частиною 6 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження".
Апеляційний суд зауважив, що порушення приватним виконавцем у рамках виконавчого провадження № 67093447 встановленого Законом України "Про виконавче провадження" порядку реалізації арештованого майна свідчить про передчасність дій державного виконавця щодо виставлення на реалізацію рухомого майна боржника.
З посиланням на положення статті 74 Закону, якими передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом, апеляційний суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту прав боржника у виконавчому провадженні буде не лише визнання неправомірними дій приватного виконавця, а й скасування його рішення у формі постанови про опис і арешт майна боржника.
Також апеляційний суд визнав помилковим висновок суду першої інстанції в частині доведення факту недосягнення згоди сторін щодо вартості майна з огляду лише на повідомлення стягувача про недосягнення такої згоди, з посиланням на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів звернення або стягувача до боржника або божника до стягнувача з пропозицією погодження відповідної оцінки.
Установивши, що приватний виконавець розпочав виконавчі дії з визначення оцінки описаного та арештованого майна 01 та 04 жовтня 2021 року шляхом винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, тобто протягом триденного строку з дня винесення постанови про арешт майна боржника за умов відсутності доказів про погодження сторонами оцінки майна, суд дійшов висновку про порушення встановленого частиною 2 статті 57 Закону 10-денного строку з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника, у зв`язку з чим дії з визначення вартості майна та використання звітів про оцінку майна складених за їх результатами визнані неправомірними.
Короткий зміст касаційних скарг
До Верховного Суду надійшли касаційні скарги ТОВ "Ветсинтез-Віп" (скаржник 1) та приватного виконавця Чепурного Віталія Миколайовича (скаржник 2), в яких скаржники просять постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі № 910/15043/21 - скасувати повністю; ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 про відмову у задоволенні скарги ТОВ «Комплекс Агромарс» - залишити в силі.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження ТОВ "Ветсинтез-Віп" зазначає обставини, визначені пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України - неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права»; доводить що колегія суддів Північного апеляційного господарського суду при ухваленні постанови від 30.08.2022 у справі №910/15043/21 повного мірою не встановивши об`єктивні обставини справи, не приймаючи до уваги доводи стягувача та без урахування правових позицій, висловлених Верховним Судом у своїх постановах, неправильно застосувала норми матеріального права та частково скасувала законну ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 з огляду на що, така постанова підлягаю скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
Скаржник 1 зазначає, що:
- припис апеляційного суду про зобов`язання повернути описане та арештоване постановами від 01.10.2021 та 02.10.2021 майно не співвідноситься із загальними приписами чинного законодавства України в сфері регламентування процедури виконавчого провадження, ухвалений всупереч норм матеріального законодавства України, відповідно до яких суд мав зобов`язати приватного виконавця Чепурного В.М. скасувати постанову про опис та арешт відповідного майна;
- висновок суду апеляційної інстанції щодо порушення черговості опису та арешту майна (коштів) боржника є передчасним, адже приватним виконавцем Чепурним В.М. у виконавчому провадженні не було порушено приписів Закону України «Про виконавче провадження», зазначених боржником у скаргах, зважаючи на законодавчо закріплену можливість самостійного визначення черговості стягнення та відсутності порушення в діях, характер яких описаний Північним апеляційним господарським судом;
- належним чином повідомлення сторін виконавчого провадження про результати здійснення оцінки професійним суб`єктом господарської діяльності свідчить про відсутність порушення строків, що встановлені Законом України «Про виконавче провадження»;
- висновки суду апеляційної інстанції про порушення приватним виконавцем порядку ознайомлення боржника із результатами оцінки майна, не надання боржнику можливості вчинити необхідні для нього дії, базуються лише на словах боржника, що не може слугувати виключним аргументом з огляду відсутність мотивованого підкріплення даних фактів належними, допустимими та достатніми доказами;
- апеляційним судом не обґрунтовано всі зазначені в скарзі та резолютивній частині постанови підстави неправомірних дій приватного виконавця.
Крім того, ТОВ "Ветсинтез-Віп" подано клопотання про зобов`язання вчинення дії, в якому просить зобов`язати ТОВ "Комплекс Агромарс" повернути майно на місце його зберігання в рамках виконавчого провадження (наведено перелік).
Приватним виконавцем Черпурним В.М. (скаржник 2) касаційну скаргу подано з підстав неправильного застосування норм матеріального права в аспекті об`єктивного тлумачення процедури стягнення та реалізації майна боржника у виконавчому провадженні й прав та обов`язків, що покладаються на сторін виконавчого провадження та, зокрема, але не виключно, на приватного виконавця.
Скаржник 2 зауважує, що у мотивувальній частині постанови апеляційний суд жодним чином не мотивував з посилання на відповідні докази задоволення вимог боржника: про ненадання приватним виконавцем матеріалів зведеного виконавчого провадження № 66045748; про порушення права боржника на укладення мирової угоди щодо порядку виконання судового рішення; щодо проведення опису та арешту майна всупереч приписів частини 1 статті 29 Закону України «Про виконавче провадження» (виконавчі дії проводились у неробочий час).
Висновки апеляційного суду щодо порушення черговості звернення стягнення на майно Боржника та порушення розміру та обсягу звернення стягнення на майно Боржника суперечать приписам Закону України «Про виконавче провадження», якими на законодавчо закріплену можливість виконавця самостійно визначати черговість стягнення. Крім того вказує, що чинне законодавство не містить заборони накладення виконавцем арешту одночасно на грошові кошти на інше майно боржника з метою забезпечення примусового виконання судового рішення.
Висновки апеляційного суду про порушення порядку повідомлення про результати оцінки та виставлення майна на реалізацію, ненадання у можливості боржникові вчинити необхідні для нього дії скаржник 2 вважає необґрунтованими, такими, шо суперечать матеріалам справи, адже направлення боржнику звіту про результати здійснення оцінки професійним суб`єктом господарської діяльності свідчить про відсутність порушення строків, що встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
На думку скаржника, оскільки вимоги про визнання неправомірними дій та бездіяльності слід залишити без задоволення з підстав їх необґрунтованості, у задоволенні вимог про скасування постанов про опис майна та арешт майна (коштів) боржника в межах зведеного виконавчого провадження №66045748 від 01.10.2021 та 02.10.2021, зобов`язання повернути майно ТОВ "Комплекс Агромарс", що було описано та арештоване майно вказаними постановами, які є похідними від вищеозначених вимог, також слід відмовити.
При цьому додатково звертає увагу на те, що апеляційний господарський суд, повною мірою не дослідив матеріали справи, адже скасувавши постанови про опис та арешт майна в межах зведеного виконавчого провадження №66045748 від 01.10.2021 та 02.10.2021, суд апеляційної інстанції зобов`язав приватного виконавця Чепурного В.М. повернути майно ТОВ "Комплекс Агромарс", що було описано та арештоване постановами від 29.09.2021.
Узагальнений виклад позиції учасників у справі
ТОВ «Комплекс Агромарс» подало відзив на касаційні скарги, в якому заперечує проти викладених в них підстав та вимог, просить касаційні скарги ТОВ «Вертсинтез-Віп» та приватного виконавця Чепурного В.М. залишити без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 залишити без змін.
У додаткових поясненнях з посилання на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.06.2022 у справі № 420/8811/20, боржник зазначає про обґрунтованість висновку апеляційного суду щодо недотримання приватним виконавцем порядку визначення ціни майна, на яке було звернуто стягнення, а також порядку реалізації такого майна.
ТОВ "М`ясопереробний комплекс Столичний" (стягувач) подало письмові пояснення, в яких підтримує вимоги касаційних скарг ТОВ «Вертсинтез-Віп» та приватного виконавця Чепурного В.М., вважає, що суд апеляційної інстанції повного мірою не дослідив об`єктивні обставини справи, не звернув жодної уваги на докази, що наявні в матеріалах справи, та прийняв незаконне рішення, скасувавши законну та обґрунтовану ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Частиною 1 статті 300 ГПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції в оскарженій постанові норм матеріального та процесуального права в межах вимог та доводів касаційних скарг, колегія суддів касаційної інстанції зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Отже можливість оскарження до суду дій або бездіяльності державних / приватних виконавців є гарантією прав сторін виконавчого провадження.
При цьому відповідно до наведених норм закону сторони виконавчого провадження мають право оскаржити до суду як кожне окреме рішення, дію чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення, так і сукупність певних рішень, дій чи бездіяльності виконавця, які на думку скаржника порушують його права, свободи чи інтереси. Заборони на оскарження якихось рішень, дій чи бездіяльності виконавця чинне законодавство не містить.
Завданням господарського судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує господарське судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.
ТОВ «Комплекс Агромар» звернувся до суду з скаргою на дії/бездіяльність приватного виконавця за захистом своїх прав та інтересів, стверджуючи, що не забезпечивши передбачені Законом України «Про виконавче провадження» права боржника у виконавчому провадженні, приватний виконавець передав все описане та арештоване майно на реалізацію, про що свідчать публікації оголошень про продаж майна на офіційному вебсайті ДП "СЕТАМ".
Порядок примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, зокрема врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
Статтею 1 Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 5 частини 1 статті 2 Закону передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності.
Відповідно до статті 3 Закону України ?Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів? завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадження
Положеннями статті 18 вказаного Закону визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Таким чином, під час розгляду скарг на дії/бездіяльність, судам необхідно, серед іншого, перевіряти законність вчинення/невчинення останнім відповідних дій, тобто досліджувати діяльність виконавця на предмет її відповідності положенням законодавства.
Предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій є скарга боржника - ТОВ «Комплекс Агромарс» на дії та бездіяльність приватного виконавця Чепурного В.М. у зведеному виконавчому провадженні № 66045748.
Оскаржуваною в касаційному порядку постановою від 31.08.2022 суд апеляційної інстанції визнав неправомірними дії та бездіяльність приватного виконавця Чепурного Віталія Миколайовича щодо:
- ненадання матеріалів зведеного виконавчого провадження №66045748;
- порушення права боржника на укладення мирової угоди щодо порядку виконання судового рішення;
- права боржника погодити із стягувачем вартість арештованого майна;
- права запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу;
- порушення часу проведення виконавчих дій;
- порушення черговості звернення стягнення на майно Боржника;
- порушення розміру та обсягу звернення стягнення на майно Боржника; порушення порядку повідомлення про результати оцінки та виставлення майна на реалізацію.
Переглядаючи в касаційному порядку оскаржувану постанову апеляційного суду щодо встановлених порушень, які слугували підставою для висновку про неправомірні дії та бездіяльність приватного виконавця, у тій послідовності, в якій вони викладені у резолютивній частині постанови, суд касаційної інстанції зазначає про таке.
Щодо ненадання матеріалів зведеного виконавчого провадження № 6045748.
Частиною 1 статті 19 Закону встановлено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини 9 статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Апеляційний суд, визнавши в резолютивній частині неправомірними дії та бездіяльність приватного виконавця щодо ненадання матеріалів зведеного виконавчого провадження № 66045748, у мотивувальній частині оскаржуваної постанови жодним чином не мотивував задоволення цієї вимоги боржника з посиланням на докази, надані боржником на підтвердження своїх вимог про порушене право в наведеній частині.
Натомість, як стверджує скаржник 2, додані до скарги ТОВ «Комплекс Агромарс» копії документів, які містяться у матеріалах виконавчого провадження №66045748, прямо свідчать про обізнаність боржника із матеріалами зведеного виконавчого провадження.
Щодо порушення права боржника на укладення мирової угоди щодо порядку виконання судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
Конструкція вищевказаної норми Закону не містить жодних вимог щодо часу укладення мирової угоди сторонами. Окрім того, мирову угоду у виконавчому провадженні має затвердити суд, який видав виконавчий документ.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, судом апеляційної інстанції не досліджувались обставини справи, позиції стягувачів та боржника у зведеному виконавчому провадженні щодо можливого примирення за зведеним виконавчим провадженням як на стадії судового розгляду справи, так і після відкриття виконавчих проваджень. В оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції жодним чином не мотивує задоволення цієї вимоги боржника, не посилається на жодні докази на підтвердження порушеного права боржника в цій частині.
Щодо порушення права боржника погодити із стягувачем вартість арештованого майна та права запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу
Правила, за якими має здійснюватися визначення вартості майна боржника та його оцінка, встановлені статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Частини перша та друга цієї статті передбачають, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
Згідно із частиною 3 статті 57 Закону у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна (частина 4 статті 57 Закону).
Аналіз статті 57 Закону дозволяє дійти висновку, що для завдань виконавчого провадження вартість майна боржника може бути визначена двома шляхами: 1) за згодою сторін, про досягнення якої вони мають повідомити виконавця у встановленому порядку; 2) у разі недосягнення такої згоди виконавець самостійно визначає вартість майна за ринковими цінами, які діють на день визначення; 3) залучення для оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання.
При цьому, зміст наведеної норми чітко визначає момент, з якого починається відлік десятиденного строку, протягом якого сторони виконавчого провадження можуть досягти згоди щодо вартості майна боржника. Цим моментом є винесення виконавцем постанови саме про арешт майна боржника.
При цьому, зазначені положення не зобов`язують виконавця самостійно з`ясовувати, чи досягли сторони між собою згоди щодо вартості майна боржника, та керуватись для визначення вартості майна повідомленням боржника про намір досягнути такої згоди. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.08.2022 у справі № 2-2262/12).
Водночас, розглянувши вимогу про недотримання строку для досягнення згоди сторонам виконавчого провадження щодо вартості майна відповідно до частини 2 статті 57 Закону, апеляційний суд не дослідив обставини щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності для надання звіту про оцінку майна боржника постановами від 01.10.2021 та від 04.10.2021 в день винесення постанов про накладення арешту на майно боржника, та чи може вважатися недосягненням згоди щодо вартості майна наявна в матеріалах справи лише заява стягувача про відсутність наміру досягти згоди з боржником щодо вартості майна за відсутності пояснень/заяви з цього приводу самого боржника.
При цьому, обставини справи щодо дотримання сторонами виконавчого провадження процесуальних дій з реалізації права боржника за погодженням із стягувачем передати йому в рахунок погашення боргу майно або реалізувати таке майно та передати кошти стягувачам (частина 8 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження») або запропонувати ті види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу (частина 5 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження») також залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції.
Встановлення наведених обставин з урахування визначеного вказаною вище нормою Закону строку, протягом якого сторони виконавчого провадження можуть досягти згоди щодо вартості майна боржника, прямо впливають на висновки суду щодо дотримання строку, визначеного статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» при винесенні постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності.
Порушення часу проведення виконавчих дій.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії проводяться виконавцем у робочі дні, не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години, якщо інше не передбачено цією статтею. Конкретний час проведення виконавчих дій визначається виконавцем.
Виконавчі дії в неробочі та святкові дні, встановлені законом, проводяться у час, передбачений частиною першою цієї статті, у разі якщо зволікання неможливе або якщо такі дії не можуть бути проведені в інші дні з вини боржника.
Проведення виконавчих дій в інший час, ніж передбачено частиною першою цієї статті, допускається, якщо невиконання рішення створює загрозу життю чи здоров`ю громадян або якщо виконавчі дії, розпочаті до двадцять другої години, необхідно продовжити.
Апеляційний суд, визнавши в резолютивній частині постанови неправомірними дії та бездіяльність приватного виконавця щодо порушення часу проведення виконавчих дій, у мотивувальній частині оскаржуваної постанови від 31.08.2022 жодним чином не мотивує задоволення цієї вимоги боржника з посиланням на докази, що підтверджують порушене право боржника в наведеній частині.
Водночас, без належної оцінки апеляційного суду залишились заперечення виконавця про встановлення в офісі приватного виконавця Чепурного Віталія Миколайовича 6-денного робочого тижня.
Щодо порушення черговості звернення стягнення на майно боржника та порушення розміру та обсягу звернення стягнення на майно боржника
Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Одночасно, частиною 5 статті 48 Закону визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
За положеннями статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Відповідно до приписів частин 1 - 2 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження» виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
В частині 5 статті 52 Закону закріплено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
Частиною 6 статті 52 Закону встановлено, що у разі якщо на зазначене у частині п`ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:
1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо);
2) об`єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.
Зазначені норми Закону України "Про виконавче провадження" встановлюють послідовність стягнення заборгованості за виконавчими провадженнями за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх відсутності чи недостатності - за рахунок іншого майна, що належить боржнику. Тобто, законом закріплено пріоритет погашення боргу по виконавчих документах за рахунок коштів, а не майна боржника.
Не заперечуючи доводи касаційних скарг щодо відсутності заборони накладення виконавцем арешту одночасно на грошові кошти та майно боржника, колегія суддів зауважує, що накладення арешту на майно (кошти) боржника (для забезпечення реального виконання рішень) та звернення стягнення на майно є різними виконавчими діями, відповідно такі дії мають різні правові наслідки.
У справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.10.2021 та 02.10.2021 приватний виконавець виніс низку постанов про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до яких було описано та накладено арешт на транспортні засоби та нерухоме майно, належні боржнику.
При цьому, матеріали справи не містять доказів вжиття приватним виконавцем заходів щодо виявлення та звернення стягнення на кошти боржника, відтак є передчасним вважати, що у боржника недостатньо коштів для покриття вимог стягувача.
За таких обставин, не дослідження, відсутність аналізу доказів вжиття приватним виконавцем заходів щодо виявлення та звернення стягнення на кошти боржника та інше майно, на яке згідно з законом звертається стягнення першочергово, перехід до реалізації транспортних засобів та нерухомого майна (Бройлерну ферму № 1), про опис та арешт яких приватним виконавцем було винесено постанови від 01.10.2021 та 02.10.2021, свідчить про передчасність висновків порушення встановленого Законом України "Про виконавче провадження" порядку черговості звернення стягнення на майно боржника.
Щодо порушення порядку повідомлення про результати оцінки та виставлення майна на реалізацію.
Задовольняючи вимогу боржника про визнання неправомірними дій та бездіяльності приватного виконавця Чепурного В.М. щодо порушення порядку повідомлення про результати оцінки та виставлення майна на реалізацію суд апеляційної інстанції з посиланням на положення частини 2 статті 57 Закону зазначив, що приватний виконавець має право розпочати вчиняти дії з самостійного визначення вартості майна боржника лише після спливу 10-денного строку з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника за відсутності повідомлення від сторін, або раніше за наявності доказів, які підтверджували відсутність згоди сторін про оцінку.
За частиною 2 статті 57 Закону, у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
Відповідно до частини 3 статті 57 Закону у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Однак, як було зазначено вище, апеляційний суд не розглянув дотримання строку відповідно до частині 2 статті 57 Закону для досягнення згоди сторонам виконавчого провадження щодо вартості майна, адже не були досліджені обставини щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності для надання звіту про оцінку майна боржника постановою від 01.10.2021 в день винесення постанови про опис та арешт майна боржника
Крім того, відповідно до частини 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.10.2021 та 04.10.2021 ТОВ "Приватна експертна служба" були складені звіти про оцінку майна боржника та 04 - 05 жовтня 2021 звіти надані приватному виконавцю; матеріали зведеного виконавчого провадження № 66045748 містять докази направлення скаржнику звітів про оцінку майна в день їх отримання самим приватним виконавцем (лист від 05.10.2021).
Водночас, в абзаці першому пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, що затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (чинного на дату спірних правовідносин), закріплено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Зі змісту вказаних вище норм вбачається, що державний виконавець після прийняття рішення про визначення результатів оцінки майна має повідомити про таке рішення сторін виконавчого провадження.
В свою чергу, сторони у разі незгоди з оцінкою майна, визначеною державним виконавцем, можуть подати заперечення щодо такої оцінки чи оскаржити вказане рішення суб`єктам владних повноважень до суду.
Верховний Суд зазначає, що хоча така дія виконавця як виставлення майна на реалізацію за своєю суттю не є складовою процесу визначення вартості чи оцінки майна боржника, а є наступною похідною дією від визначення вартості чи оцінки майна боржника, водночас, за наявності встановлених порушень при визначенні вартості майна боржника та його оцінки, може свідчити про передчасність виставлення такого майна на реалізацію.
Наведе свідчить, що розглядаючи скаргу на дії виконавця, зокрема про передчасну передачу на реалізацію арештованого майна боржника на підставі звітів про оцінку від 04.10.2021 та 05.10.2021, суд апеляційної інстанції, мав дати належну оцінку діям приватного виконавця щодо дотримання порядку реалізації арештованого майна, встановивши з достовірністю обставини правомірності чи неправомірності таких дій з урахуванням вказаних положень Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна.
Адже, як свідчать матеріали справи, заявки на продаж майна боржника приватним виконавцем оформлені 04.10.2021 та 05.10.2021 в день направлення копій звітів про оцінку майна боржнику складених 04.10.2021 та 05.10.2021 (лист від 05.10.2021 № 830), оголошення про продаж майна боржника опубліковані на офіційному веб-сайті ДП «Сетам» відбулася 05.10.2021 та 06.10.2021 відповідно.
Відтак, розглянувши скаргу ТОВ «Комплекс Агромарс» на дії та бездіяльність приватного виконавця Чепурного В.М. апеляційний суд належним чином не перевірив законність вчинення/невчинення виконавцем дій з дослідженням діяльності виконавця на предмет її відповідності положенням законодавства, не дослідив чи мали місце обставини, на які посилаються сторони у справі та які були встановлені судом першої інстанції.
Крім того, скасувавши ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги на дії приватного виконавця з прийняттям нового рішення про її задоволення, зазначивши у резолютивній частині постанови підстави щодо неправомірних дій та бездіяльності виконавця (вісім), в мотивувальній частині обґрунтував лише частину з них. Аналізу та висновків щодо інших підстав наведено не було, чим порушено норми процесуального права в аспекті обґрунтованості судового рішення.
З огляду на викладене колегія суддів вважає передчасним висновок апеляційного господарського суду про наявність підстав для задоволення скарги на рішення/дїї/бездіяльність приватного виконавця Чепурного В.М.
Окрім встановлення неправомірності дій та бездіяльності приватного виконавця, суд апеляційної інстанції оскаржуваною постановою від 31.08.2022 скасував постанови про опис майна та арешт майна (коштів) боржника в межах зведеного виконавчого провадження № 66045748 від 01.10.2021 та 02.10.2021 та зобов`язав приватного виконавця Чепурного В.М. повернути майно ТОВ "Комплекс Агромарс", що було описано та арештоване майно постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника в межах зведеного виконавчого провадження №66045748 від 01.10.2021 та 02.10.2021.
Відповідно до приписів частин 1, 2 та 5 статті 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Колегія суддів зауважує на необхідність в даному випадку враховувати, що за приписами наведеної статті накладення арешту на майно (грошові кошти) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення).
Водночас, сам по собі арешт майна боржника ще не означає обов`язковості його (майна) вилучення, реалізації або передачі стягувачу, оскільки у разі достатності для виконання рішення суду коштів боржника, які знаходяться на його рахунках або отримані від реалізації іншого майна, арешти з майна боржника знімаються (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/18299/16).
До того, накладення арешту на майно (кошти) боржника для забезпечення реального виконання рішення) та звернення стягнення на майно боржника є різними виконавчими діями, відповідно такі дії мають різні правові наслідки.
Задовольняючи вимогу про повернення майна, що було описане та арештоване постановами від 01.10.2021 та від 02.10.2021, апеляційний господарський суд не з`ясував, на якій підставі воно було вилучено у боржника, чи факт вилучення мав місце, адже, як було зазначено вище, сам по собі арешт майна боржника ще не означає обов`язковості його (майна) вилучення.
При цьому, зазначивши в резолютивній частині постанови від 31.08.2022 про зобов`язання приватного виконавця Чепурного В.М. повернути майно боржника із зазначенням його конкретного переліку (зокрема 23 транспортні засоби та бройлерну ферму), суд з достовірністю не з`ясував наявність саме цього майна в переліку, описаного та арештованого постановами від 01.10.2022 та від 02.10.2022.
За таких обставин, зважаючи на наведе вище, колегія суддів дійшла висновку, що зміст прийнятої апеляційним господарським судом постанови свідчить, що в порушення вимог статей 269, 270 ГПК України апеляційним господарським судом не повною мірою здійснено повторний розгляд справи.
Водночас, положеннями статей 86, 236, 269 ГПК України законодавець зобов`язав суд апеляційної інстанції приймати рішення за наслідком апеляційного перегляду справи за умов дослідження та оцінки усіх доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу.
Користуючись правами в межах повноважень, наданих апеляційному господарському суду процесуальним законом, суд апеляційної інстанції, з метою здійснення апеляційного перегляду та дотримання принципів справедливості та балансу інтересів, мав би перевірити доводи скарги на рішення/дїї/бездіяльність приватного виконавця Чепурного В.М. шляхом дослідження всіх підстав, зазначених в скарзі та доказів, наданих на їх підтвердження, з наданням їм належної правової оцінки та з обґрунтуванням мотивів за результатами їх розгляду.
Адже, відповідно до положень статті 343 ГПК України залежно від встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність виконавця неправомірними, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому, належне з`ясування обґрунтованості вимог скарги щодо неправомірних дій приватного виконавця у зведеному виконавчому провадженні № 66045748 має бути здійснено з урахуванням відкритого ухвалою від 13.10.2021 провадження у справі про його банкрутство, оскільки з цього моменту він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Потребують детального дослідження доводи ТОВ «Комплекс Агромарс» про перебування товариства в процедурі банкрутства та впливу зазначеного на процедуру виконавчого провадження, ураховуючи правові стандарти, визначені статтею 6 Конвенції та статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про право мирного володіння своїм майном та можливості його обмеження не інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами права.
Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи викладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідає.
Постанова апеляційного господарського суду також не відповідає положенням статті 282 ГПК України, відповідно до яких, висновки апеляційного суду по суті вимог апеляційної скарги зазначені в резолютивній частині постанови повинні відповідати викладеним у мотивувальній частині цієї постанови доводам, за яким суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з цим висновком суду першої інстанції, та в цілому тим висновкам за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
Допущені апеляційним судом процесуальні порушення є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи. Рішення судів, прийняті з порушенням норм процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про право на справедливий суд.
В силу обмежень, визначених статтею 300 ГПК України, суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно усунути допущені судом апеляційної інстанції процесуальні порушення, оскільки оцінка доказів та достовірне з`ясування усіх фактичних обставин виходять за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених вказаною статтею процесуального закону.
Таким чином, за результатом касаційного перегляду справи Верховний Суд вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з такими доводами скаржників, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно з пунктом 1 частини 3 та частиною 4 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційних скарг, скасування постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
Враховуючи скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022, суд не вирішує питання про поновлення виконання вказаної постанови, зупинене ухвалою Верховного Суду від 17.10.2020.
Клопотання ТОВ «Ветсинтез-віп» про зобов`язання вчинити дії, а саме, зобов`язати ТОВ «Комплекс Агромарс» повернути майно (транспортні засоби згідно переліку) на місце його зберігання в рамках виконавчого провадження, судом не розглядається з урахуванням визначених статтею 300 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції з огляду на скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022.
Під час нового розгляду, господарському апеляційному суду належить врахувати вищевикладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, всім доводам скарги на дії/бездіяльність приватного виконавця та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне і обґрунтоване рішення.
Судові витрати
Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Віп" та приватного виконавця Чепурного Віталія Миколайовича задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі №910/15043/21 скасувати.
3. Справу № 910/15043/21 в скасованій частині передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Ткаченко Н.Г.
