ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/15043/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників:
відповідно до протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023
(в частині визнання кредитором по відношенню до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» з грошовими вимогами на суму 4 771 898,96 грн)
у справі №910/15043/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
1. У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" звернулося до суду з заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 30160757). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" (01103, м. Київ, вул. М. Бойчука,17, поверх2, офіс 8, ідентифікаційний номер 42248258) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 30160757) у розмірі 158 570 465,96 грн. (152 182 344,84 грн. - основна заборгованість, 6 388 121,12 грн. - штрафні санкції). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 30160757). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 30160757) за номером 67392 від 13.10.2021р. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 30160757) арбітражну керуючу Сердюк Марину Миколаївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1744 від 10.11.2015). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 06.12.2021р.
3. Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» 25.11.2022, до суду першої інстанції надійшла заява з кредиторськими вимогами до боржника на суму 5 141 530,80грн., тобто поза межами строку, встановленого ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
4. Оскаржується ухвала попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 в частині визнання кредитором по відношенню до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» з грошовими вимогами на суму 4 771 898,96 грн.
5. Також оскаржується постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 в частині залишення в силі ухвали засідання Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 щодо визнання кредитором по відношенню до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» з грошовими вимогами на суму 4 771 898,96 грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
6. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 в частині визнання кредитором по відношенню до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» з грошовими вимогами на суму 4 771 898,96 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити ТОВ «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» у визнанні конкурсним кредитором у справі № 910/15043/21 по відношенню до боржника.
7. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник вказує про те, що судами першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішень було порушено такі норми процесуального та матеріального права:
1) частина 1 статті 73, статті 76-79, частини 1-3 статті 86 ГПК України. В порушення вказаних норм судами попередніх інстанцій не надано мотивованої правової оцінки кожному вагомому аргументу сторін, не здійснено належним чином дослідження обставин справи (щодо існування між боржником та ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор» фактичних договірних відносин та віднесення вимог останнього до поточних) та оцінки усіх наявних у справі доказів за своїм внутрішнім переконанням, а саме оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
Зазначене порушення судами попередніх інстанцій відбулося у зв`язку із застосуванням зазначених норм права без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.06.2021 у справі № 903/645/20, від 06.09.2018 у справі № 903/984/16.
2) Судами неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: частина перша статті 628 ЦК України, частина перша статті 638 ЦК України, частини 1,3 статті 180 ГК України, частина 8 статті 181 ГК України, пункт 1 частина друга статті 11, частина перша статті 177, частина перша статті 202, частини перша статті 1212 ЦК України, стаття 13 ЦК України.
Зазначене порушення судами попередніх інстанцій відбулося у зв`язку із застосуванням зазначених норм права без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, у постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18, від 15.05.2019 у справі №917/803/18, від 09.07.2019 у справі №918/926/17, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 21.02.2020 у справі № 910/660/19, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19.
Відзиви
8. Від ТОВ «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» надійшов відзив у якому наводяться аргументи проти задоволення касаційної скарги
Інші заяви та клопотання
9. Відсутні
Позиція Верховного Суду
10. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
11. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
12. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
12.1. З матеріалів справи вбачається, що заява ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" на суму 5 141 530,80грн. була подана до місцевого суду 25.11.2022р., тобто поза межами строку, встановленого ст.45 КУзПБ.
12.2. У заяві кредитора зазначено, що 01.04.2021р., на підставі помилкового платежу за платіжним дорученням №203, кредитор перерахував на рахунок боржника грошові кошти в сумі 4 542 417,11 грн. із призначенням платежу "надання зворотної фінансової допомоги згідно договору №21-005 від 31.03.2021р. без ПДВ".
12.3. З огляду на те, що відповідний договір між сторонами не укладався та послуги фактично не надавалися, кредитор звернувся до боржника з листом від 22.06.2021р. №22/06 щодо повернення помилково перерахованих коштів в сумі 4 542 417,11 грн. у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.
12.4. Оскільки боржник грошові кошти на вимогу ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" не повернув, останній у заяві кредитора до боржника просив визнати 4 542 417,11 грн. - безпідставно набутих коштів, 151 716,73 грн. - інфляційних втрат, 72 803,12 грн. - трьох процентів річних та 374 593,84 грн. - пені.
12.5. У запереченнях на подану заяву боржник наголосив, що між сторонами існували договірні відносини за декількома договорами поворотної фінансової допомоги. У боржника наявний примірник підписаного ним договору поворотної фінансової допомоги від 06.04.2021р. №21-005-02, який водночас не можна вважати неукладеним. Так, за вказаним договором поворотної фінансової допомоги від 06.04.2021р. №21-005-02 строк повернення фінансової допомоги становив до 05.04.2022р., у зв`язку з чим відповідний строк через однотипність договорів установлений і для повернення позики за договором №21-005 від 31.03.2021р. З огляду на наведене, вимоги кредитора за вказаним договором є поточними та задоволенню не підлягають.
12.6. У повідомленні про результати розгляду вимог кредитора арбітражний керуючий визнав вимоги кредитора в повному обсязі.
12.7. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження укладення між сторонами договору зворотної фінансової допомоги згідно договору №21-005 від 31.03.2021р., що вказаний кредитором у призначенні платежу в платіжному дорученні від 01.04.2021р. №203 на суму 4 542 417,11 грн.
12.8. Заперечуючи проти вимог кредитора, боржник наголошував на необхідності визначення умов договору №21-005 від 31.03.2021р., виходячи з умов однотипного договору поворотної фінансової допомоги від 06.04.2021р. №21-005-02. Даний договір, за поясненнями боржника, підписаний лише з його сторони, утім такий договір не можна вважати неукладеним.
12.9. У межах даної справи жодною стороною не надано самого примірника договору зворотної фінансової допомоги згідно договору №21-005 від 31.03.2021р., який значиться в призначенні спірного платежу на користь боржника.
12.10. На виконання вимог ухвали місцевого суду від 30.01.2023р. у справі №910/15043/21, АТ "Таскомбанк" листом від 08.02.2023р. повідомило, що ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" подавало в Банк платіжну інструкцію від 01.04.2021р. №203 із призначенням платежу "надання зворотної фінансової допомоги згідно договору №21-005 від 31.03.2021р. без ПДВ" та лист до ТОВ «Комплекс Агромарс» щодо помилково перерахованих коштів. Разом із цим, договір фінансової допомоги від 31.03.2021р. №21-005 до Банку не подавався.
13. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
14. Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
15. Згідно зі ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
16. За змістом ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
17. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).
18. За змістом ст.180, ст.181 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.
19. Скаржник у касаційній скарзі наголошує, що у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 по справі № 910/660/19 здійснено посилання на доктрину venire contra factum proprium де закріплено принцип добросовісності. У статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
20. У вказаній постанові Верховного Суду зазначено, що на переконання колегії суддів, пояснення позивача про помилковість здійснення ним шістнадцяти платежів, в яких чітко зазначено реквізити десяти договорів, за одночасної наявності доводів відповідача про ухилення позивача від їх підписання, суперечить вищевказаним принципам, і не є достатнім для підтвердження обставини безпідставного отримання спірних коштів відповідачем.
21. Колегія суддів суду касаційної інстанції наголошує, що суд розглядаючи заяву з кредиторськими вимогами до боржника не розглядає позов по суті, а перевіряє таку заяву на відповідність вимогам законодавства і встановлює обставини щодо обґрунтованості чи не обґрунтованості заявлених кредитором вимог до боржника.
22. Разом з тим, покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог.
23. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/9428/21).
24. З урахуванням тих обставин, що матеріали справи доказів укладення між сторонами договору зворотної фінансової допомоги згідно договору № 21-005 від 31.03.2021 не містять, а також беручи до уваги, що ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" довело обставину того, що вказане Товариство подавало в Банк платіжну інструкцію від 01.04.2021р. №203 із призначенням платежу "надання зворотної фінансової допомоги згідно договору №21-005 від 31.03.2021р. без ПДВ" та лист до ТОВ «Комплекс Агромарс» щодо помилково перерахованих коштів, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що слід визнати кредиторські вимоги останнього на суму 4 771 898,96 грн до якої входять також і інфляційні втрати в розмірі 151 716,73 грн. та 72 803,12 грн. трьох процентів річних за період з 01.04.2021р. по 12.10.2021.
25. Посилання Скаржника на постанову Верховного Суду від 21.02.2020 по справі № 910/660/19 не є релевантним, оскільки у вказаній постанові Верховного Суду предметом касаційного розгляду була касаційна скарга подана на судові рішення у яких розглядався позов по суті про стягнення коштів.
26. Як було зазначено, суд розглядаючи заяву з кредиторськими вимогами до боржника не розглядає позов по суті, а перевіряє таку заяву на відповідність вимогам законодавства і встановлює обставини щодо обґрунтованості чи не обґрунтованості заявлених кредитором вимог до боржника.
27. Відповідно до частини першої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. До заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника (частина третя статті 45 КУзПБ).
28. Згідно приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
29. З урахуванням того, що суди попередніх інстанцій встановивши, що ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" довело обставину того, що вказане Товариство подавало в Банк платіжну інструкцію від 01.04.2021р. №203, за умови того, що матеріали справи доказів укладення між сторонами договору зворотної фінансової допомоги згідно договору № 21-005 від 31.03.2021 не містять, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про правильне застосування судами попередніх інстанцій положень ст. 45 КУзПБ при ухваленні рішення щодо визнання кредитором по відношенню до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» з грошовими вимогами на суму 4 771 898,96 грн.
30. На підставі того, що суди попередніх інстанцій правильно застосували положення ст. 45 КУзПБ, колегія суддів суду касаційної інстанції керуючись приписами ст. 309 ГПК України, дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та про залишення без змін ухвали Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 у справі № 910/15043/21 в частині визнання кредитором по відношенню до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» з грошовими вимогами на суму 4 771 898,96 грн.
Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 у справі № 910/15043/21 в частині визнання кредитором по відношенню до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» з грошовими вимогами на суму 4 771 898,96 грн залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді К.М. Огороднік
В.Г. Пєсков
