УХВАЛА
19 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/15043/21
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясопереробний комплекс Столичний" з доданими до неї матеріалами
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 року
у справі № 910/15043/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
про банкрутство,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Чепурного Віталія Миколайовича у зведеному виконавчому провадженні №66045748.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/15043/21, скасовано. Прийнято нове рішення. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на рішення/дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чепурного Віталія Миколайовича у зведеному виконавчому провадженні №66045748, задоволено частково. Визнано неправомірними дії та бездіяльність приватного виконавця Чепурного Віталія Миколайовича щодо: ненадання матеріалів зведеного виконавчого провадження №66045748; порушення права боржника на укладення мирової угоди щодо порядку виконання судового рішення; права боржника погодити із стягувачем вартість арештованого майна; право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу; порушення часу проведення виконавчих дій; порушення черговості звернення стягнення на майно Боржника; порушення розміру та обсягу звернення стягнення на майно Боржника; порушення порядку повідомлення про результати оцінки та виставлення майна на реалізацію. Скасовано постанови про опис майна та арешт майна (коштів) боржника в межах зведеного виконавчого провадження №66045748 від 01.10.2021 та 02.10.2021. Зобов`язано приватного виконавця Чепурного В.М. повернути майно ТОВ "Комплекс Агромарс", що було описано та арештоване майно постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника в межах зведеного виконавчого провадження №66045748 від 01.10.2021 та 02.10.2021. В решті вимог скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на рішення/дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чепурного Віталія Миколайовича у зведеному виконавчому провадженні № 66045748 відмовлено.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясопереробний комплекс Столичний" з доданими до неї матеріалами (надіслана 04.10.2022 року, що підтверджується конвертом Укрпошта Стандарт) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 року у справі №910/15043/21, в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції; залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року.
Перевіривши касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок визначити у касаційній скарзі конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які визначені наведеними вище положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
Скаржник у касаційній скарзі хоча і зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права проте не вказує підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Касаційна скарга має містити мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
В цілому доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.7 частини другої ст. статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку, та відповідно, зміст резолютивної частини процесуального документа суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року становить 2 270 грн.
Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 2 270 грн.
Проте до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Як вбачається з касаційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясопереробний комплекс Столичний" не надало доказів щодо направлення копії касаційної скарги іншим учасникам у справі.
Неповідомлення інших учасників справи про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України,статті 4,7,8 Закону України "Про судовий збір" Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясопереробний комплекс Столичний" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 року у справі № 910/15043/21 - залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "М`ясопереробний комплекс Столичний" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 270 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати; надати докази надіслання копії касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам у справі №910/15043/21; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
3. Роз`яснити скаржнику справі № 910/15043/21, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду Огороднік К.М.
