Справа № 589/3741/19
Провадження № 1-кп/589/284/23
УХВАЛА
м. Шостка
16 лютого 2023 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області
у складі судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Шостка питання обрання запобіжного заходу в межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
ВСТАНОВИВ:
23 серпня 2022 року до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12019200110001132 від 03.08.2019 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке обгрунтовується наявністю ризиків переховування обвинувачених від суду, знищення або спотворення будь-яких із речей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків.
Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання заперечили та просили застосувати до обвинувачених запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Так, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. На підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей, наявність повідомлення особі про підозру.
З урахуванням даних про осіб обвинувачених, які судимості не мають, не є підозрюваним або обвинуваченим в інших кримінальних провадженням, яким не надано негативної характеристики та які мають постійне місце проживання, суд вважає, що прокурором не було надано тих доказів, які б вказували на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність достатніх ризиків, які б вказували на необхідність застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. До матеріалів клопотання було додано лише ухвали суду про застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а відповідно до ч. 2 даної статті домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням досліджених обставин, передбачених ст. 178 КПК України та оцінивши мету та підстави застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу суд вважає, що підстав застосувати до нього запобіжний захід в виді тримання під вартою недостатньо, однак, є підстави застосувати до них запобіжний захід в виді домашнього арешту.
Керуючись ст.176,177,181,194,316,370,372КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк 60 діб, заборонивши йому залишати житло - квартиру АДРЕСА_1 цілодобово та покласти на нього такі обов`язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з вищевказаного місця проживання без дозволу суду,
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
4) носити електронний засіб контролю,
5) повідомляти суд про зміну свого місця проживання,
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти в залі суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали з дня її оголошення та по 24 годину 16 квітня 2023 року.
Копію ухвали направити для виконання до Кролевецького ВП Конотопського РУП ГУНП в Сумській області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1