Справа № 592/881/21
Провадження № 1-кп/591/189/22
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 грудня 2022 року Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 ,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Зарічного районного суду м. Суми на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження №12020170110001155 від 26.07.2020 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст.155, ч.2 ст. 156, ч. 6 ст. 152, ч. 6 ст. 153 КК України.
Від прокурора надійшло клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки судовий розгляд триває, а ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час існують та не зменшилися, а забезпечити їх іншими більш м`якими запобіжними заходами неможливо.
Обвинувачений утримався від реплік щодо клопотання прокурора у зв`язку з недовірою до суду.
Захисник підтримала обвинуваченого, вважала захисників за договором неналежно повідомленими. Щодо клопотання прокурора зазначила про недоведеність ризиків та їх обґрунтування припущеннями прокурора.
Заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до абзацу 5 п.20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк (у період дії карантину) колегією суддів розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути розглянуто головуючим суддею, якщо справа розглядається колегіально.
Насамперед слід зазначити, що клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наразі розглядається одноособово головуючим суддею, оскільки станом на узгоджену заздалегідь з усіма учасниками процесу дату 13.12.2022 суддя колегії суддів ОСОБА_6 перебуває у відпустці та в подальшому на лікарняному (загалом з 12.12.2022 та орієнтовно до 22.12.2022 згідно її повідомлення), визначити іншу дату для розгляду клопотання прокурора неможливо з огляду на те, що строк дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 спливає 16.12.2022, а розгляд клопотання у складі двох професійних суддів КПК не передбачено.
При цьому, клопотання прокурора надійшло до суду 06.12.2022 та судом вживались додаткові заходи для організації судового засідання для розгляду цього клопотання колегією суддів, однак судове засідання 07.12.2022 за клопотанням захисника ОСОБА_7 було відкладено. Визначити дату судового засідання в інший день (фактично лише 08.12.2022, оскільки 09.12.2022 інший суддя колегії ОСОБА_8 перебував у відпустці) не виявилось за можливе з огляду на велике навантаження, яке існує в Зарічному районному суді м. Суми, раніше призначені судові засідання у суддів колегії, в тому числі в інших колегіях, в сукупності з обставиною тривалих відключень електроенергії, графіки яких постійно змінюються, оголошення повітряних тривог, через що відповідно скорочується кількість вільних залів судових засідань для розгляду справ, в яких особи утримуються під вартою.
Необґрунтованими є доводи обвинуваченого щодо порушення його права на захист, оскільки ухвалою суду від 15.12.2022 саме для забезпечення такого права, був залучений захисник на окрему процесуальну дію у зв`язку з неприбуттям обраних обвинуваченим захисників, а також враховуючи невідкладністю розгляду питання, в порядку ст. 331 КПК України, а також завантаженість суду, яка зумовлює неможливість вирішення цього питання в інший час ніж 15 грудня 2022 року, з метою виконання обов`язку суду, визначеного у ч.3 ст. 331 КПК України, та враховуючи обов`язковість участі захисника у даному кримінальному провадженні.
Згідно положень ч.3 ст. 54 КПК України, не приймається відмова від захисника у випадку, коли його участь є обов`язковою, а захисники за договором не прибули в судове засідання та залучати інших захисників обвинувачений не бажає.
До початку судового засідання обвинуваченому та призначеному на одну процесуальну дію захиснику була організована можливість спілкування для узгодження позиції сторони захисту.
Також, захисником повідомлено, що адвокат ОСОБА_9 на її телефонний дзвінок не відповів для узгодження позиції, однак вона мала спілкування з захисником ОСОБА_7 , яка повідомила, що не обізнана про дату судового засідання.
До цього, вважаю за необхідне зазначити, що захисники за договором адвокати ОСОБА_9 та ОСОБА_7 повідомлялись судом про дату судового засідання усіма можливими способами, доступними суду та суд вчинив всі дії для організації судового засідання. Так, безпосередньо захисники повідомлялись шляхом надсилання повісток на електронні засоби зв`язку, які ними повідомлялись суду та з яких вони надсилають суду процесуальні документи; здійснювались телефонні виклики, однак адвокати не відповідали на дзвінки; надсилались смс-сповіщення, які доставлені адресатам. При цьому, суд керувався вимогами КПК та рекомендаціями Ради суддів України (рішення №26 від 05.08.2022), наданими з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів у зв`язку з військовою агресією та запровадженням воєнного стану, щодо першочергового здійснення викликів та повідомлень, обміну процесуальними документами за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання). Сповіщати учасників про дату судового засідання 15.12.2022 засобами традиційного поштового зв`язку в даному випадку не є доцільним з огляду на терміновість вирішення питання доцільності продовження строку тримання під вартою та скорочених строків для організації судового засідання у зв`язку з необхідністю вирішення заявленого 13.12.2022 стороною захисту відводу.
Крім того, захисникам надано доступ до справи в електронному вигляді за допомогою системи Електронний суд, згідно їх заяви, та очевидно, їм відомо про створення судом повісток, телефонограм, процесуальних документів, що стосуються призначення та розгляду справи.
Повертаючись до предмету розгляду, встановлено, що до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого судом продовжувалась, а прокурором в клопотанні та обвинувальному акті наведені достатні відомості, які можуть переконати стороннього спостерігача в тому, що обвинувачений вчинив інкриміновані в провину діяння.
Також, прокурор на думку суду, в достатній мірі довів існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в цей момент, зумовлених триваючими та незмінними обставинами, наведеними нижче.
Так, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Перевіряючи продовження існування ризику переховування від суду, суд оцінює його в світлі обставин цього кримінального провадження та особи обвинуваченого (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).
Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі). Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від суду.
Також судом встановлено та враховано, що обвинувачений є особою молодого віку, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно працевлаштований не був та не мав сталих джерел заробітку, не одружений, дітей та інших осіб на утриманні не має, у справі подані цивільні позови до обвинуваченого на загальну суму 2 млн грн.
При встановленні актуальності ризику впливу на потерпілих та свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин, оскільки допит потерпілих та свідків не проведений судом, тоді як їх показання мають доказову цінність, то ОСОБА_4 , не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з іншими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті, може здійснювати на них вплив з метою спонукання до ненадання показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності.
Враховуючи наведене, суд вважає, що ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків є триваючим та актуальним.
Зважаючи на кількість епізодів, які ставляться у вину ОСОБА_4 , ймовірним є і ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Стороною захисту не спростовано актуальність та тривалість встановлених ризиків та суд не вбачає за можливе запобігти існуючим ризикам із застосуванням іншого більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, адже вони пов`язані з необмеженим спілкуванням в різний спосіб з іншими особами, з потенційним доступом останнього до свідків та потерпілих.
Враховуючи вищевикладені підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, характер обвинувачення, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави.
Керуючись ст.ст. 199, 331 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12 лютого 2023 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з моменту вручення її копії.
Головуючий суддя
