Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
09.09.2021Справа № 910/22748/16За скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виставлення платіжних вимог в банківські установи боржника щодо примусового виконання рішення
у справі № 910/22748/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 69 179 723,28 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін:
Від позивача: Горянін А.Л.
Від скаржника (відповідача): Кулініч А.П.
Від державного виконавця: не з`явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" (далі - ПАТ "Донбасенерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 69179723,28 грн. заборгованості по оплаті електроенергії в період з травня 2015 року по квітень 2016 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/22748/16 від 21.03.2017 у задоволенні позову до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовлено. Позов задоволено до державного підприємства "Донецька залізниця". Стягнуто з державного підприємства "Донецька залізниця" (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68; 84400, Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Кірова, 22; ідентифікаційний код: 01074957) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-а; ідентифікаційний код 23343582): 69179723 (шістдесят дев`ять мільйонів сто сімдесят дев`ять тисяч сімсот двадцять три) грн. 28 коп. боргу та 206700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. судового збору.
На виконання вказаного рішення суду 10.04.2017 видано відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 (суддя Мельник В.І.) задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"; замінено сторону у виконавчому провадженні №61625988, відкритому на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 10.04.2017р. у справі №910/22748/16, а саме боржника - з ДП "Донецька залізниця" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815).
Постановою від 12.10.2020 у вищезазначеній справі Північний апеляційний господарський суд скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2020. та прийняв нове судове рішення, виклавши резолютивну частину у наступній редакції: "Задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго". Замінити сторону у виконавчому провадженні №61625988, відкритому на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 у справі №910/22748/16, а саме боржника - з ДП "Донецька залізниця" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815)".
До Господарського суду міста Києва 04.03.2021 надійшла скарга на дії державного виконавця.
На підставі розпорядження Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 № 05-23/295/21, в зв`язку з відпусткою судді Курдельчука І.Д., скаргу розподілено до розгляду судді Усатенко І.В.
Враховуючи, що справу № 910/22748/16 скеровано до Північного апеляційного господарського суду ухвалою суду від 10.03.2021 питання про прийняття до розгляду скарги на дії та рішення державного виконавця відкладено до повернення означеної справи з апеляційної інстанції.
26.03.2021 через канцелярію суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла скарга на постанову про закінчення виконавчого провадження № 61625988 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
На підставі розпорядження Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 № 05-23/419/21, в зв`язку з лікарняним судді Курдельчука І.Д., скаргу розподілено до розгляду судді Усатенко І.В.
Ухвалою суду від 06.04.2021 прийнято до розгляду дві скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії та рішення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виставлення та направлення до банківської установи платіжних вимог про примусове виконання рішення та щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження, розгляд скарг призначено на 22.04.2021.
19.04.2021 через канцелярію суду від виконавчої служби надійшли письмові пояснення з додатками, в яких викладені заперечення проти скарг боржника. Крім того, виконавцем подано клопотання про зупинення провадження з розгляду скарг.
21.04.2021 через канцелярію суду від стягувача надійшли пояснення на скарги боржника.
В судовому засіданні 22.04.2021 оголошено перерву до 13.05.2021.
В судовому засіданні 13.05.2021 виконавчою службою подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, яке було задоволено судом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 суд задовольнив заяву Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та зупинив провадження у справі №910/22748/16 з розгляду двох скарг Акціонерного товариства "Українська залізниця": 1) про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 61625988 від 01.03.202, винесеної Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/22748/16 від 10.04.2017 про стягнення з АТ "Укрзалізниця" на користь ПАТ "Донбасенерго" 69179723,28 грн боргу та 206700,00 грн судового збору; 2) про визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виставлення та направлення в банківські установи боржника платіжних вимог про примусове списання коштів по справі № 91022748/16 в рамках виконавчого провадження № 61625988, до розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 за скаргою Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про визнання бездіяльності заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяни Ігорівни неправомірною та зобов`язання вчинити дії у справі № 910/22748/16.
02.08.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у якому Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" повідомило, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 червня 2021 року у справі № 910/22748/16 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 у справі № 910/22748/16, оскільки її було ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права (положення Закону від 02.10.2019 N 145-ІХ), порушенням норм процесуального права (частина 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України), статті 129-1 Конституції України, а також неправильним застосуванням пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу та практики Європейського суду з прав людини, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Враховуючи викладене, на підставі ст. 230 ГПК України стягувач просить суд поновити провадження у справі №910/22748/16.
Ухвалою суду від 12.08.2021 поновлено провадження у справі, розгляд скарги призначено на 09.09.2021.
06.09.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення на скаргу, в яких зазначено про законність дій виконавця по вчиненню виконавчих дій, зокрема, направлення платіжних вимог до банківської установи боржника.
07.09.2021 через канцелярію суду від скаржника надійшло клопотання про зупинення розгляду скарги до перегляду Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховним Суду ухвали Господарського суду Донецької області від 23.12.2020 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 у справі № 905/2999/17.
Клопотання мотивоване тим, що висновок Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/2999/17 може мати значення для вирішення питань у цій справі (застосування чи не застосування п. 5-1 та 5-2 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23.02.2012 № 4442-VI та мораторію, встановленого названим законом щодо активів АТ "Укрзалізниця" за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщено на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження) та для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики.
В судове засідання представники державного виконавця не з`явились, їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Представник скаржника оголосив в судовому засіданні клопотання про зупинення провадження за скаргою та підтримав його.
Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Суд не вбачає підстав для зупинення провадження по розгляду скарги, в зв`язку з необґрунтованістю клопотання, а оскільки, зупинення провадження, з заявленої скаржником підстави є правом, а не обов`язком суду, суд відмовляє у його задоволенні протокольною ухвалою.
Представник скаржника в судовому засіданні 09.09.2021 підтримав скаргу на дії державного виконавця щодо направлення платіжних вимог до установи банку відповідача під час примусового виконання рішення у даній справі, просив її задовольнити.
Представник позивача підтримав заперечення, викладені в поясненнях.
Суд розглянув скаргу по суті та вважає її необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до частин першої та другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України).
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 2 червня 2016 року N 1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129 -1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Зазначене означає, що конституційним обов`язком для всіх органів державної влади є виконання судових рішень.
Відповідно до юридичних позицій Конституційного Суду України, що є значущими для цієї справи: -зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень полягає у відстроченні виконання судового рішення на певний строк, має відповідати принципу верховенства права та здійснюватися у випадках і на підставі, визначених законом (абзац п`ятий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012); -невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012); -обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (перше речення абзацу восьмого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року N 2-р(II)/2019);-принцип поділу влади (стаття 6 Конституції України) очевидно зазнає порушення, якщо законодавчий орган своїм актом тимчасово зупиняє виконання остаточних судових рішень (абзац сьомий підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 28 серпня 2020 року N 10-р/2020).
Отже, забезпечення виконання остаточного судового рішення є позитивним обов`язком держави, проте пункт 11 частини 1 статті 34; пункт 10-1 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 02.06.2016 N 1404-VIII; пункти 5-1 та 5-2 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 23.02.2012 N 4442-VI унеможливлюють виконання остаточного судового рішення протягом тривалого часу, що очевидно обмежує конституційне право особи на судовий захист та порушує принцип верховенства права, зважаючи на відсутність встановленого законодавцем передбачуваного та ефективного правового регулювання суспільних відносин щодо розумних строків погашення відповідної заборгованості.
З огляду на вищезазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 за скаргою Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про визнання бездіяльності заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяни Ігорівни неправомірною та зобов`язання вчинити дії у справі № 910/22748/16 (провадження з розгляду даної скарги було зупинено до розгляду зазначеної вище скарги) дійшов висновку, що пункт 11 частини 1 статті 34; пункт 10-1 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 02.06.2016 N 1404-VIII; пункти 5-1 та 5-2 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 23.02.2012 N 4442-VI за змістом є такими, що не відповідають Конституції України (суперечить статтям 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129-1 Конституції України), тому суд вирішує справу без застосування цих норм, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії з урахуванням юридичної позиції, викладеної у підпункті 5.1 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року N 10-р/2020, та практики Європейського Суду з прав людини щодо права особи на доступ до суду в аспекті розуміння обов`язку держави щодо забезпечення виконання судового рішення, постановленого проти держави та державних підприємств. Частиною 6 статті 11 ГПК України передбачено, що якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.
Верховний Суд доходить висновку, що з огляду на невиконання рішення проти державного підприємства протягом чотирьох років, неспроможність державної виконавчої служби здійснити необхідні заходи для виконання рішення на користь стягувача внаслідок прямої законодавчої заборони, відсутність ефективного засобу правового захисту, має місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого Протоколу до Конвенції.
Отже, Верховним Судом було встановлено необхідність застосування норм Конституції України, як норм прямої дії щодо судового захисту та виконання судового рішення у даній справі.
24.03.2020 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магдою С.Г. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 61625988.
10.02.2021 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І. була винесена постанова про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 61625988.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 61625988 державним виконавцем 10.02.2021 були направлені платіжні вимоги до банків боржника щодо стягнення коштів на користь ПАТ "Донбасенерго" згідно наказу Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 № 910/22748/16 на суму 76325160,91 грн, які були повернуті банками без виконання.
24.02.2021 державний виконавець звернувся з платіжною вимогою на суму 76325260,91 грн до АТ "Ощадбанк" (платник АТ "Українська залізниця") щодо стягнення коштів на користь ПАТ "Донбасенерго" згідно наказу Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 № 910/22748/16.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.
Отже, Законом України "Про виконавче провадження" передбачено вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення, шляхом направлення платіжних вимог на примусове списання коштів боржника.
Отже, державний виконавець діяв в рамках своїх повноважень та закону, в зв`язку з чим не вбачається підстав для задоволення скарги боржника.
Керуючись ст. 234, ст. 339, ст. 341, ч. 1 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виставлення та направлення в банківські установи боржника платіжних вимог про примусове списання коштів по справі № 910/22748/16 в рамках виконавчого провадження № 61625988.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В.Усатенко
