ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" червня 2021 р. Справа № 910/22748/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Пашкіної С.А.
Андрієнка В.В.
секретар Місюк О.П.
за участю
представників: позивача - Горянін А.О.
відповідача - Кулініч А.П.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 (повний текст складено 14.04.2021)
у справі №910/22748/16 (суддя - Курдельчук І.Д.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення заборгованості у розмірі 69179723,28 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі №910/22748/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення заборгованості відмовлено у задоволенні позову до Акціонерного товариства "Українська залізниця". Натомість, позов задоволено до Державного підприємства "Донецька залізниця" та стягнуто з останнього на користь позивача 69179723,28 грн боргу і 206700,00 грн судового збору.
На виконання вказаного рішення суду 10.04.2017 Господарським судом міста Києва видано наказ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 у справі №910/22748/16 замінено сторону у виконавчому провадженні №61625988, відкритому на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 10.04.2017, а саме боржника - Державне підприємство "Донецька залізниця" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Українська залізниця".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про визнання неправомірною бездіяльності заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяни Ігорівни, визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця в частині невжиття заходів примусового виконання рішення від 10.04.2017 та зобов`язано поновити порушене право заявника шляхом забезпечення виконання рішення і невідкладно вжити всі необхідні заходи примусового виконання.
25.02.2021 виконано платіжну вимогу державного виконавця на суму 76325260,91 грн та перераховано вказані кошти стягувачу.
01.03.2021 постановою ДВС закінчено виконавче провадження у даній справі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 у справі №910/22748/16 та відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про визнання неправомірною бездіяльності заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяни Ігорівни.
06.04.2021 до Господарського суду міста Києва відповідачем подано заяву про поворот виконання рішення суду від 21.03.2017 у справі №910/22748/16.
Заява мотивована тим, що в результаті постановлення судом ухвали від 04.02.2021, яку в подальшому скасовано судом апеляційної інстанції, неправомірно здійснено примусове виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 заяву про поворот виконання рішення від 21.03.2017 у справі №910/22748/16 призначено до розгляду на 13.04.2021.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 (повний текст складено 14.04.2021) у справі №910/22748/16 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" про поворот виконання рішення від 21.03.2017.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Акціонерне товариство "Українська залізниця" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити заяву про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі №910/22748/16.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали неправильно застосовано приписи матеріального права, порушено норми процесуального права а також неповно з`ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідач зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 про задоволення скарги на дії державного виконавця є виконавчим документом, оскільки судом зобов`язано виконавця вчинити певні виконавчі дії. При цьому, скаржник вважає, що зазначена ухвала є судовим рішенням, яким внесено зміни в рішення Господарського суду міста Києва 21.03.2017, а тому у суду є підстави здійснити поворот виконання такого рішення.
Ще одним аргументом Акціонерного товариства "Українська залізниця" є те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 у справі №910/22748/16 була використана заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяною Ігорівною як підстава для вчинення виконавчих дій по виконанню рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2017, а саме списання грошових коштів з рахунку боржника. Проте, після скасування вказаної ухвали апеляційним судом підстава для проведення виконавчих дій та виконання рішення суду відпала.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2021 апеляційну скаргу у справі №910/22748/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/22748/16, призначено її до розгляду на 01.06.2021, а також встановлено Публічному акціонерному товариству "Донбасенерго" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали.
До суду 21.05.2021 Публічним акціонерним товариством "Донбасенерго" подано відзив на апеляційну скаргу, у якому останнє просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Цього ж дня Акціонерним товариством "Українська залізниця" подано заяву про зупинення апеляційного провадження у справі до розгляду Верховним судом касаційних скарг Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 у справі №910/22748/16 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
У призначене засідання суду з`явилися представники сторін. Судом поставлено на обговорення подану відповідачем заяву про зупинення апеляційного провадження у справі. Присутній представник відповідача підтримав подану заяву та просив її задовольнити, представник позивача, у свою чергу, заперечив стосовно задоволення заяви та просив відмовити у її задоволенні.
Апеляційний суд, заслухавши позиції сторін та проаналізувавши приписи чинного процесуального законодавства, приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про зупинення апеляційного провадження з огляду на наступне.
Обґрунтовуючи подану заяву, відповідач зазначає, що апеляційний суд у постанові від 16.03.2021 у справі №910/22748/16 вказав про наявність мораторію на виконання зобов`язань Акціонерного товариства "Українська залізниця" за боргами Державного підприємства "Донецька залізниця", що унеможливлює примусове виконання рішення за наказом Господарського суду міста Києва від 10.04.2017. Відтак, на переконання заявника, є підстави для зупинення даного апеляційного провадження до розгляду Верховним судом касаційних скарг на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021, оскільки при розгляді скарг буде вирішуватися питання наявності мораторію на виконання зобов`язань Державного підприємства "Донецька залізниця" у виконавчому провадженні №61625988.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
На переконання колегії суддів, зупинення апеляційного провадження з вищевказаної підстави можливе за існування двох умов: наявність іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, а також об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи.
При цьому, неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи іншим судом полягає у тому, що обставини, які встановлюються іншим судом, жодним чином не можуть бути встановлені господарським судом у даній справі з незалежних від нього (суду) законодавчо зумовлених причин.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Натомість, відповідач просить зупинити дане апеляційне провадження до закінчення розгляду Верховним Судом касаційних скарг на інший процесуальний документ (постанову апеляційного суду), проте у цій самій справі №910/22748/16, а не в іншій, що виключає можливість застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
При цьому, перевірка апеляційним судом правильності застосування місцевим господарським судом приписів законодавства під час постановлення ухвали про відмову у задоволенні заяви про поворот виконання рішення лежить виключно у площині дослідження наявності/відсутності підстав для застосування положень ст. 333 ГПК України та наведених заявником доводів і поданих доказів. Тому також відсутня і така ознака як об`єктивна неможливість розгляду справи, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2021.
Після розгляду судом заяви відповідача представниками учасників справи у судовому засіданні надано пояснення по суті поданої апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 333 ГПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:
1) закриває провадження у справі;
2) залишає позов без розгляду;
3) відмовляє в позові повністю;
4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він:
1) закриває провадження у справі;
2) залишає позов без розгляду;
3) відмовляє в позові повністю;
4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:
1) закриває провадження у справі;
2) залишає позов без розгляду;
3) відмовляє в позові повністю;
4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі (ч. 3 ст. 333 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 6 та 9 ст. 333 ГПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої-третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Таким чином, законодавець визначив виключний перелік підстав, у випадку наявності яких судом вирішується питання про поворот виконання рішення.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №61625988, відкрите на підставі наказу від 10.04.2017 у справі №910/22748/16.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 визнано неправомірною бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяни Ігорівни в частині невжиття заходів примусового виконання рішення за наказом Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 у справі №910/22748/16 та зобов`язано державного виконавця поновити порушене право заявника шляхом забезпечення виконання рішення і невідкладно вжити всі необхідні заходи примусового виконання.
25.02.2021 Акціонерним товариством «Ощадбанк» виконано платіжну вимогу на суму 76325260,91 грн, а стягнуті виконавцем грошові кошти було перераховано на користь стягувача.
У зв`язку з цим, 01.03.2021 постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва за №910/22748/16 від 10.04.2017.
У подальшому, постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 у справі №910/22748/16 та відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про визнання неправомірною бездіяльності заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяни Ігорівни.
У заяві про поворот виконання Акціонерне товариство "Українська залізниця" просить допустити поворот виконання рішення Господарського суду м. Києва від 21.03.2017 у справі №910/22748/16, а саме повернення сторін виконавчого провадження №61625988 у становище, що існувало до постановлення ухвали Господарського суду міста Києва від 04.02.2021, шляхом стягнення з Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" на користь боржника грошових коштів у сумі 69386423,28 грн. На переконання заявника скасування судом апеляційної інстанції ухвали Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 є підставою для повороту виконання рішення, оскільки підставою для вчинення виконавчих дій та стягнення грошових коштів слугувала саме наявність ухвали суду від 04.02.2021.
Як правомірно зазначено місцевим господарським судом, наказ про поворот виконання рішення видається у разі скасування (зміни у певній частині) рішення, на підставі якого було видано первісний наказ, за результатами перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку або за нововиявленими обставинами.
Натомість, рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 р. у справі №910/22748/16 є чинним, не скасованим і не зміненим.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012).
З огляду на наведене, поворот виконання рішення у справі №910/22748/16 є неможливим, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 є чинним. Апеляційною інстанцією не було скасовано чи змінено рішення суду про стягнення коштів з боржника, а лише відмовлено стягувачу в задоволені скарги про визнання неправомірною бездіяльності виконавця.
Суд першої інстанції також слушно наголосив на тому, що ухвала Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 у справі №910/22748/16:
- не є виконавчим документом, який виконувався державним виконавцем;
- не є судовим рішенням, яким внесено зміни в рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2017;
- не є судовим рішенням, яким внесено зміни в порядок виконавчого провадження №61625988;
- не є підставою для вчинення не передбачених Законом України «Про виконавче провадження» дій та не слугувала підставою для проведення незаконних виконавчих дій, наслідком яких вважалось би неправомірним стягнення грошових коштів, і які підлягали поверненню.
Отже, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для здійснення повороту виконання рішення Господарського суду м. Києва від 21.03.2017 у справі №910/22748/16.
У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 про задоволення скарги на дії державного виконавця є виконавчим документом, оскільки судом зобов`язано виконавця вчинити певні виконавчі дії. Скаржник вважає, що зазначена ухвала є судовим рішенням, яким внесено зміни в рішення Господарського суду міста Києва 21.03.2017, а тому у суду є підстави здійснити поворот виконання такого рішення.
Проте, колегія суддів вказує на те, що виконавчим документом, який виконано державним виконавцем у виконавчому провадженні №61625988, був наказ Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 у справі №910/22748/16, відповідно до якого підлягала стягненню з боржника на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" сума заборгованості у розмірі 69386423,28 грн. Зазначений наказ не було скасовано або змінено ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2021. Таким чином, правова підстава для стягнення заборгованості не відпала, оскільки у виконавчому документі, який виконувався, не було змінено ні розмір, ні будь-які інші відомості.
З огляду на викладене, наведені аргументи апеляційним судом відхиляються.
Ще одним аргументом апеляційної скарги є те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 у справі №910/22748/16 була використана заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяною Ігорівною як підстава для вчинення виконавчих дій по виконанню рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2017, а саме списання грошових коштів з рахунку боржника. Після скасування вказаної ухвали апеляційним судом підстава для проведення виконавчих дій та виконання рішення суду відпала.
Апеляційний суд зазначає, що наслідком прийняття постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 у справі №910/22748/16 є скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 та відмова у задоволені скарги про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця. При цьому, скасована ухвала Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 року у справі №910/22748/16 не виконувалася і звіт про її виконання відповідно до ст. 345 ГПК України у десятиденний строк до суду і заявника не направлявся. Доказів протилежного відповідачем не надано.
Також слід зазначити, що відповідно до ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим кодексом. Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Отже ухвала Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 була чинною до прийняття апеляційною інстанцією постанови, якою така ухвала була скасована. При цьому, рішення суду у даній справі фактично виконано 25.02.2021, тобто, до скасування зазначеної ухвали.
З огляду на викладене, наведені доводи Акціонерного товариства "Українська залізниця" у їх сукупності не спростовують обставин щодо правомірного застосування судом першої інстанції приписів матеріального та процесуального законодавства, а тому відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 у справі №910/22748/16.
У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про поворот виконання чи відмову у повороті виконання.
Разом з цим, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Оскільки ухвала суду першої інстанції про відмову у повороті виконання до зазначеного переліку не відноситься, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 у справі №910/22748/16 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови складено 02.06.2021
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді С.А. Пашкіна
В.В.Андрієнко
