ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
01.04.2021Справа № 910/22748/16
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про відвід судді Курдельчука І.Д. від розгляду скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та зобов`язання вчинити дії
у справі № 910/22748/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та Державного підприємства "Донецька залізниця"
про стягнення 69 179 723,28 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні господарського суду міста Києва (суддя Курдельчук І.Д.) перебувала справа № 910/22748/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та Державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення 69 179 723,28 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2017 року в справі № 910/22748/16 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовлено; позов до державного підприємства "Донецька залізниця" задоволено, стягнуто з державного підприємства "Донецька залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" 69 179 723,28 грн. боргу та 206 700,00 грн. судового збору.
На виконання вказаного рішення 10.04.2017 року господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2020 року (суддя Мельник В.І.) задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"; замінено сторону у виконавчому провадженні № 61625988, відкритому на підставі наказу господарського суду міста Києва від 10.04.2017 року в даній справі, а саме замінено боржника - Державне підприємство "Донецька залізниця" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Українська залізниця".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 року в цій справі ухвалу господарського суду міста Києва від 10.07.2020 року скасовано та прийнято нове судове рішення із викладенням резолютивної частини у наступній редакції: "Задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго". Замінити сторону у виконавчому провадженні № 61625988, відкритому на підставі наказу господарського суду міста Києва від 10.04.2017 у справі № 910/22748/16, а саме боржника - з ДП "Донецька залізниця" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815)".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2021 року в справі № 910/22748/16 скаргу Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про визнання бездіяльності заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Заєць Тетяни Ігорівни неправомірною та зобов`язання вчинити дії задоволено; визнано неправомірною бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяни Ігорівни в частині невжиття заходів в примусовому виконанні рішення за наказом господарського суду міста Києва від 10.04.2017 року в справі № 910/22748/16, а також зобов`язано означену посадову особу поновити порушене право заявника шляхом забезпечення виконання рішення та невідкладно вжити всі необхідні заходи примусового виконання рішення господарського суду міста Києва за наказом від 10.04.2017 року у справі № 910/22748/16, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" в тому числі звертати стягнення на грошові кошти боржника у національній і іноземній валютах та на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 04.02.2021 року в справі № 910/22748/16 та постановити нове рішення про відмову в задоволенні скарги ПАТ "Донбасенерго".
У той же час 05.02.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва Акціонерним товариством "Українська залізниця" подано скаргу на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2021 року вказану скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" прийнято до провадження та призначено її розгляд на 16.02.2021 року.
15.02.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду, в якій суд апеляційної інстанції витребував у місцевого господарського суду матеріали справи № 910/22748/16.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2021 року (суддя Курдельчук І.Д.) провадження у справі № 910/22748/16 з розгляду скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та зобов`язання вчинити дії зупинено до повернення матеріалів вказаної справи до господарського суду міста Києва, матеріали справи направлено до Північного апеляційного господарського суду.
Крім того, 15.02.2021 року на електронну пошту господарського суду міста Києва надійшла заява представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відвід судді Курдельчука І.Д. від розгляду скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та зобов`язання вчинити дії у справі № 910/22748/16.
Зазначену заяву про відвід передано судді 16.02.2021 року, того ж дня матеріали справи № 910/22748/16 скеровано до Північного апеляційного господарського суду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 року ухвалу господарського суду міста Києва від 04.02.2021 року в справі № 910/22748/16 скасовано та прийнято постанову, якою відмовлено в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про визнання бездіяльності заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Заєць Тетяни Ігорівни неправомірною та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2021 року поновлено провадження у справі з розгляду скарги, у зв`язку з поверненням матеріалів справи № 9410/22748/16 до місцевого господарського суду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2021 року заявлений Акціонерним товариством "Українська залізниця" у справі 910/22748/16 відвід судді Курдельчука І.Д. визнано необґрунтованим та передано матеріали справи № 910/22748/16 на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2021 року заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відвід судді Курдельчука І.Д. від розгляду справи № 910/22748/16 передано на розгляд судді Ломаці В.С.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відвід судді Курдельчука І.Д., всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
В обґрунтування поданої заяви про відвід судді Акціонерне товариство "Українська залізниця" посилалося на порушенням порядку визначення судді, оскільки суддя Курдельчук І.Д. розглядав скаргу Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" на бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Заєць Тетяни Ігорівни у справі № 910/22748/16 та ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2021 року таку скаргу задовольнив.
З урахуванням наведеного, Акціонерне товариство "Українська залізниця" посилалося на те, що передача скарги для розгляду судді Курдельчуку І.Д., як раніше визначеному судді відповідно до пункту 21 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, свідчить про те, що розгляд скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" вказаним складом суду матиме формальний і наперед відомий результат. Крім того, Акціонерне товариство "Українська залізниця" вказувало, що подана скарга є новою та підлягає авторозподілу на загальних підставах, а її розгляд суддею Курдельчуком І.Д. свідчить його про можливу пряму чи опосередковану заінтересованість у розгляді скарги з метою підтримання правової позиції, викладеної в ухвалі від 04.02.2021 року в справі № 910/22748/16.
Суд зазначає, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях статей 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв`язку з чим, було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено у статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (частина 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України).
Однак, за висновками суду, обставини, на які посилається Акціонерне товариство "Українська залізниця" у поданій заяві про відвід, у розумінні приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України, не є підставою для відводу судді Курдельчука І.Д. від розгляду справи № 910/22748/16 (скарги Акціонерного товариства на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та зобов`язання вчинити дії).
Так, частиною 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Відповідно до пункту 9 розділу V Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 року № 30 (далі - Положення), персональну відповідальність за забезпечення належної організації функціонування АСДС та інших підсистем в суді та ОСП несе керівник апарату суду, а за забезпечення її належного технічного функціонування - технічний адміністратор.
Згідно із розділом VІІІ Положення розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. При цьому, законодавець передбачив заміну судді, який з поважних причин не може брати участі у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), із залученням інших суддів цього суду, виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.
Відповідно до п. п. 8, п. 22 Положення передача судової справи (матеріалів кримінального провадження) раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо: заяв та клопотань з процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, подані до суду, що розглядав справу.
Водночас зборами суддів господарського суду міста Києва затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду міста Києва (із змінами, внесеними рішеннями зборів суддів від 01.02.2018 року № 3; від 20.11.2018 року № 10, від 08.10.2020 року № 6), у пункті 4.2.2 розділу IV яких встановлено, що раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються також заяви (скарги, клопотання) з процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, у тому числі заяви про забезпечення виконання рішення.
З урахуванням зазначеного, судом не виявлено будь-яких порушень при проведенні автоматизованого розподілу і передачі судової справи раніше визначеному складу суду - судді Курдельчуку І.Д., який розглядав спір у справі № 910/22748/16 по суті та раніше подану скаргу Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" на бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Заєць Тетяни Ігорівни неправомірною та зобов`язання вчинити дії.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Згідно з Європейською Хартією "Про закон "Про статус суддів" судді при виконанні своїх обов`язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.
Відповідно до пункту 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Одночасно, стаття 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23 від 19.05.2006 року, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Окрім того, в рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 року зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993 року, Series A № 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення від 10.06.1996 року в справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III).
У рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 року зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Водночас згідно із частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Однак, доводи заявника про упередженість судді та його необ`єктивність під час розгляду справи не підтверджені жодними доказами що, у свою чергу, суперечить приписам статті 74 Господарського процесуального кодексу України, за якими на кожного учасника судового процесу покладений обов`язок доведення тих обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Разом із тим, наведені представником Акціонерного товариства "Українська залізниця" доводи щодо сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді Курдельчука І.Д., мають суб`єктивний характер, оскільки жодного прикладу чи факту вчинення дій, які б свідчили про його упередженість чи ставили б під сумнів безсторонність судді, не наведено.
Крім того, з доводів заявника не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість чи необ`єктивність судді, якому заявлено відвід.
Отже, сама по собі незгода Акціонерного товариства "Українська залізниця" із позицією судді Курдельчука І.Д., що викладена в ухвалі від 04.02.2021 року в справі № 910/22748/16, не є підставою для відводу згідно з вищезазначеними нормами Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на вищевикладене, судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість судді Курдельчука І.Д. під час розгляду заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та зобов`язання вчинити дії у справі № 910/22748/16, чи про його необ`єктивне ставлення до учасників справи, внаслідок чого відсутні правові підстави для відводу судді.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відвід судді Курдельчука І.Д. від участі у розгляді скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та зобов`язання вчинити дії.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 35, 39, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відвід судді Курдельчука І.Д. від розгляду скарги на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та зобов`язання вчинити дії відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В.С. Ломака