ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" листопада 2021 р. Справа№ 910/22748/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Коротун О.М.
Суліма В.В.
секретар судового засідання: Вайнер Є.І.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 10.11.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2021
за скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження
у справі № 910/22748/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 69 179 723,28 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст ухвали господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 61625988 від 01.03.2021, винесеної Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/22748/16 від 10.04.2017 про стягнення з АТ "Укрзалізниця" на користь ПАТ "Донбасенерго" 69179723,28 грн боргу та 206700,00 грн судового збору - залишено без розгляду.
Залишаючи скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" без розгляду, суд вказав, що відповідач пропустив встановлений кодексом строк на подання скарги та не заявив клопотання про поновлення строку на її подання.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 та прийняти нове рішення, яким скаргу AT «Укрзалізниця» на постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 61625988 від 01.03.2021, винесеної Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/22748/16 від 10.04.2017 передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.
Скаржник зазначає, що строки звернення зі скаргою до суду після закінчення виконавчого провадження встановлюються статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ця норма є спеціальною при оскарженні постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження по відношенню до норм Господарського процесуального кодексу України.
Узагальнені доводи відзивів Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на апеляційну скаргу
У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" та Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у своїх відзивах, наданих до суду 19.10.2021 та 09.11.2021, зазначають, що ухвала суду прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права, без її порушення, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає та ухвалу слід залишити без змін. Крім того, стягувач та Департамент вказують, що Господарський процесуальний кодекс України регулює порядок оскарження саме до господарського суду дій державного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення зі скаргою і порядок її розгляду та постановления ухвали пов`язані з наявністю ухваленого за правилами Господарського процесуального кодексу України судового рішення та з його примусовим виконанням. В той час, як стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до статей 339-341 Господарського процесуального кодексу України, оскільки застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 29.09.2021 справу №910/22748/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 залишено без руху апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі №910/22748/16.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 поновлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі №910/22748/16, відкрито апеляційне провадження та розгляд справи призначено на 10.11.2021.
Позиції учасників судового процесу
Представник Акціонерного товариства "Українська залізниця" в судовому засіданні апеляційної інстанції 10.11.2021 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу AT «Укрзалізниця» на постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 61625988 від 01.03.2021, винесеної Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/22748/16 від 10.04.2017 передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Представник стягувача у судовому засіданні апеляційної інстанції 10.11.2021 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судовому засіданні апеляційної інстанції 10.11.2021 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
У грудні 2016 ПАТ "Донбасенерго" звернулось з позовом до ПАТ "Українська залізниця" про стягнення 69 179 723, 28 грн заборгованості по оплаті електроенергії, що надійшла в електричні мережі ДП "Донецька залізниця", що розташовані на неконтрольованій території, в період з травня 2015 по квітень 2016.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов`язання щодо оплати вартості електроенергії відповідно до договору купівлі-продажу електроенергії № Д/ЭЭ-15422/НЮ від 20.10.2015, що був укладений між ПАТ "Донбасенерго" та ДП "Донецька залізниця".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 відмовлено у задоволенні позову до ПАТ "Українська залізниця", задоволено позов до ДП "Донецька залізниця". Стягнуто з ДП "Донецька залізниця" на користь ПАТ "Донбасенерго" 69 179 723, 28 грн боргу та 206 700,00 грн судового збору.
10.04.2017 Господарським судом міста Києва виданий наказ на примусове виконання рішення суду щодо стягнення з ДП "Донецька залізниця" на користь ПАТ "Донбасенерго" 69 179 723, 28 грн боргу та 206 700,00 грн судового збору. Строк пред`явлення до виконання наказу до 04.04.2020.
24.03.2020 постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП№61625988.
На підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 10.07.2021 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс постанову від 23.12.2020, відповідно до якої замінив боржника у виконавчому провадженні №61625988 з Державного підприємства "Донецька залізниця" на правонаступника Акціонерне товариство "Українська залізниця".
01.03.2021 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
26.03.2021 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла скарга на постанову про закінчення виконавчого провадження № 61625988 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 61625988 від 01.03.2021, винесеної Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/22748/16 від 10.04.2017 про стягнення з АТ "Укрзалізниця" на користь ПАТ "Донбасенерго" 69179723,28 грн боргу та 206700,00 грн судового збору - залишено без розгляду.
Залишаючи скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" без розгляду, суд вказав, що відповідач пропустив встановлений кодексом строк на подання скарги та не заявив клопотання про поновлення у строку на її подання.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129 1 Конституції України).
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з частиною 1 статті 340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Статтею 341 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 Господарського процесуального кодексу України).
Частинами 1, 4 та 7 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Суд першої інстанції встановив, що боржник отримав постанову державного виконавця від 01.03.2021 про закінчення виконавчого провадження - 12.03.2021, що підтверджується супровідним листом виконавчої служби про направлення постанови від 01.03.2021 з вхідним штампом боржника - 12.03.2021. Скарга на постанову від 12.03.2021 здана скаржником до відділення поштового зв`язку - 23.03.2021.
Отже, приймаючи до уваги, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" отримало постанову про закінчення виконавчого провадження - 12.03.2021, тому 10 денний строк на подання відповідної скарги сплинув 22.03.2021. Відтак, суд першої інстанції вірно встановив, що боржник пропустив встановлений кодексом строк на її подання.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із статтею 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Проте, скаржник не заявив клопотання про поновлення йому строку на подання скарги.
Таким чином, з огляду на те, що скаржник пропустив 10 денний строк на подання скарги та не звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на подання скарги, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без розгляду скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 61625988 від 01.03.2021, винесеної Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/22748/16 від 10.04.2017 про стягнення з АТ "Укрзалізниця" на користь ПАТ "Донбасенерго" 69179723,28 грн боргу та 206700,00 грн судового збору.
Твердження скаржника про те, що строки звернення зі скаргою до суду після закінчення виконавчого провадження встановлюються статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів вважає безпідставним, оскільки Господарський процесуальний кодекс України регулює порядок оскарження саме до господарського суду дій державного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення зі скаргою і порядок її розгляду та постановления ухвали пов`язані з наявністю ухваленого за правилами Господарського процесуального кодексу України судового рішення та з його примусовим виконанням. В той час, як стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до статей 339-341 Господарського процесуального кодексу України, оскільки застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 920/149/18.
Таким чином, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Таким чином, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі №910/22748/16 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі №910/22748/16 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі №910/22748/16 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі №910/22748/16 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця"
4. Матеріали справи №910/22748/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 16.11.2021.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді О.М. Коротун
В.В. Сулім
