справа № 755/5301/16-ц головуючий у суді І інстанції Савлук Т.В.
провадження № 22-ц/824/9648/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
04 серпня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Гасюк В.В.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Рапала ВМС Корпорейшн, Дочірнього підприємства «ВМС Вотер Куін Україна» про зобов`язання надати достовірну інформацію про продукцію, вилучення із продажу неякісної продукції, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої порушенням прав споживача, -
В С Т А Н О В И В:
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив зобов`язати Рапала ВМС Корпорейшн (Фінляндія) та ДП ВМС Вотер Куїн Україна (Україна) надати достовірну інформацію про продукцію, а саме риболовні приманки з акустичним пристроєм, у вигляді: протоколів експертиз, дослідницьких звітів та інших офіційних та публічних документів, які на підставі об`єктивних даних, отриманих методами біологічної статистики, підтверджують, що риболовні приманки з акустичним пристроєм приваблюють рибу і, таким чином, дозволяють ловити більшу кількість риби, ніж аналогічні риболовні приманки без такого пристрою; протоколів експертиз, дослідницьких звітів та інших офіційних та публічних документів, які на підставі об`єктивних даних, отриманих методами біологічної статистики, підтверджують, що рівень звукових шумів, які продукуються риболовними приманками з акустичним пристроєм, не перевищує допустимі рівні для риб та інших водних тварин (хребетних та безхребетних); зобов`язати відповідачів надати запитувану інформацію у 2-тижневий термін від дати оголошення відповідного судового рішення, оскільки відповідачі здійснюють виготовлення та продаж продукції, а саме риболовних приманок з акустичним пристроєм, безперервно на протягом багатьох років і, таким чином мають володіти усіма підтверджуючими документами щодо споживчих властивостей цієї продукції та її якості.
У разі ненадання достовірної інформації про риболовні приманки з акустичним пристроєм або відмови від надання такої інформації вчинити наступні дії: зобов`язати відповідачів зняти вказану продукцію з продажу протягом тижня від кінцевої дати надання достовірної інформації або дати відмови від її надання до приведення інформації про продукцію до відповідності (підстава ст. 15, ч. 1, п. 6 Закону України «Про захист прав споживачів»; зобов`язати відповідачів у публічних пропозиціях укласти договір купівлі-продажу, звернених до невизначеного кола осіб (підстава ст. 641, 699-700 ЦК України), замінити недостовірну інформацію про риболовні приманки з акустичним пристроєм на достовірну інформацію про них; доручити центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, зробити відповідні приписи відповідачам, призупинити реалізацію та виробництво продукції, що не відповідає вимогам законодавства (підстава ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», або вчинити більш суворі заходи у відповідності до чинного законодавства; стягнути з Дочірнього підприємства ВМС Вотер Куїн Україна на користь позивача грошові кошти, витрачені ним на купівлю акустичних приманок неналежної якості компанії Рапала на суму 123 грн., сплату за відмову в реалізації прав споживача у сумі 1 230 грн., сплату через ненадання достовірної інформації про продукцію у сумі 85 грн. та витрати на проведення судової експертизи у сумі 3 030 грн., а усього 4 468 грн.; стягнути з відповідачів у рівних частинах на користь позивача грошові кошти на відшкодування завданої моральної шкоди у сумі 1 748 933 грн. 76 коп. (вказана сума має бути відкоригована у відповідності до поточного обмінного курсу НБУ євро щодо гривні на момент винесення судового рішення, а також розмірів мінімальних заробітних плат в країнах Європейського Союзу та Україні, асоціацій з ЄС)».
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 07 липня 2020 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на нерухоме майно компанії Рапала ВМС Корпорейшн та заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо зміни чинного статусу та стану цього майна.
Заява обґрунтована тим, що підставами для забезпечення позову є відверто криміногенна діяльність керівників компанії Рапала та директора Середи із сукупністю вчинених злочинів. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає у тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягнути за собою неможливість виконання судового рішення. Саме по собі накладення арешту на нерухоме майно компанії Рапала не перешкоджає господарській та іншій діяльності компанії, а також не порушує права та інтереси інших осіб, але протидіє відчуженню майна з метою уникнення його конфіскації за кримінальним провадження та майнової відповідальності.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 квітня 2021 рокувідмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
В апеляційних скаргах, одна з яких подана безпосередньо до Київського апеляційного суду, а інша - через суд першої інстанції, та які є ідентичними за своїм змістом, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та вжити заходи забезпечення позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що раніше подана ним апеляційна скарга була направлена судом першої інстанції до апеляційного суду у звичайному паперовому вигляді без протоколів перевірки КЕП, що стало підставою для повернення скарги апеляційним судом. Доводів щодо незаконності оскаржуваної ухвали ОСОБА_1 не наводить. При цьому, позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача Рапала .
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, щозаява про забезпечення позову подана до суду після завершення розгляду справи по суті та ухвалення судом остаточного рішення. У той же час, виходячи з положень ч. 2 ст. 149 ЦПК Українине передбачено підстав для розгляду заяви про забезпечення позову після завершення розгляду справи по суті.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 просить забезпечити позов після ухвалення рішення по суті спору, яке набрало законної сили, та яким позивачу відмовлено у задоволенні позову.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Статтею 152 ЦПК України визначено порядок подання заяви про забезпечення, згідно з якого заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви, або одночасно з пред`явленням позову, або після відкриття провадження у справі. Згідно з ч. 3 ст. 258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Ані чинним Цивільним процесуальним кодексом України, ані іншими нормативно-правовими актами не передбачено подання заява про забезпечення позову та вжиття заходів про забезпечення позову після розгляду справи по суті, в результаті якого позивачу відмовлено в задоволенні його вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не зазначив, які саме порушення норм процесуального права були допущені судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали та в чому саме полягає її незаконність чи необґрунтованість.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив апеляційний суд вжити заходи забезпечення позову та розглянути заяву протягом двох днів після її надходження до суду без повідомлення сторін.
У той же час, позивач не звертався до апеляційного суду з окремою заявою про забезпечення позову, яка б відповідала вимогам ст. 151 ЦПК України. Додана до апеляційної скарги заява про забезпечення позову адресована Дніпровському районному суду міста Києва.
Враховуючи зазначене, при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції дотримано норми процесуального права, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.
