АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
18 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Гаращенка Д.Р.
суддів Пікуль А.А., Левенця Б.Б.
при секретарі Дука В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рапала ВМС Корпорейшн, Дочірнього підприємства «ВМС Вотер Куїн Україна» про надання достовірної інформації про продукцію та відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2017 року у задоволення позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2017 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору було відмовлено, а його апеляційну скаргу було залишено без руху із наданням терміну для сплати судового збору.
16 червня 2017 року ОСОБА_1 було сплачено необхідну суму судового збору, що підтверджується відповідною квитанцією (т.2 а.с.225).
УхвалоюАпеляційного суду міста Києва від 23 червня 2017 року було відкрито провадження по справі.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23 червня 2017 року справу було призначено до розгляду.
За результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 було постановлено ухвалу від 16 серпня 2017 року про відхилення його апеляційної скарги та залишення без змін рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2017 року.
28 серпня 2017 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про повернення йому сплаченого судового збору.
В обґрунтування своєї заяви посилався на те, що спір виник про захист прав споживачів, а тому він не мав сплачувати судового збору.
Вважав, що судовий збір має бути повернутий йому на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, вважав, що судовий збір повинен бути повернутий йому в подвійному розмірі, на підставі ч.2 ст.230 ЦК України.
Справа № 755/5301/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7441/2017 (06.50/75/2017)
Головуючий у суді першої інстанції: Гончарук В.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Гаращенко Д.Р.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду питання, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути вказану заяву за їх відсутності.
Витребувавши та дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання про повернення судового збору, колегія суддів прийшла до наступного.
Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено випадки, у яких сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.
Такими випадками є: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду; закриття провадження у справі.
Обґрунтовуючи своє клопотання, ОСОБА_1 посилається на п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», а саме внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, оскільки положенням Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору.
Проте, з такими доводами погодитися не можна, виходячи з наступного.
Дійсно, згідно положень ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Також пільги по сплаті судового збору для споживачів містилися і в Законі України «Про судовий збір» до 01.09.2015 р.
Проте, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 р. № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015 р., внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI та викладено статтю 5 цього Закону в новій редакції, у якій не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.
Оскільки Закон України «Про судовий збір» є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює порядок сплати та розміру судового збору і був прийнятий пізніше, то суд вважає, що застосуванню підлягає саме цей Закон, а не Закон України «Про захист прав споживачів».
Подібної практики притримується і Верховний Суд України, висновки якого є обов'язковими для всіх судів України, зокрема, в ухвалах від 30 березня 2016 року у справі № 6-758ц16, від 09 лютого 2016 року у справі № 6-36ц16, від 8 квітня 2016 року у справі № 6-758ц16, від 16 січня 2016 року у справі №6-3084ц15, від 07 вересня 2017 року у справах №185/1219/15-ц, № 640/4439/16-ц.
Таким чином, судом правильно було залишено апеляційну скаргу без руху, у зв'язку із несплатою судового збору, а тому посилання заявника, що ним було внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом є безпідставними.
Більш того, варто зазначити, що визначена ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2017 року сума судового збору була добровільно сплачена позивачем. Він не оспорював вказану ухвалу суду, а тільки вже після розгляду справи по суті та ухвалення судового рішення не на його користь, заявив про повернення, на його думку, надмірно сплаченого судового збору, що вказує на недобросовісність його процесуальної поведінки.
Безпідставними є і посилання ОСОБА_1 на положення ст.230 ЦК України, оскільки ними регулюються правові наслідки вчинення правочину під впливом обману, в той час як в даному питанні не мало місця ні правочину, ні обману.
Відтак, заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки вона є безпідставною.
Керуючись ст.7 Закону України «Про судовий збір», колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рапала ВМС Корпорейшн, Дочірнього підприємства «ВМС Вотер Куїн Україна» про надання достовірної інформації про продукцію та відшкодування шкоди, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
