У х в а л а
16 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 755/5301/16-ц
провадження № 61-5129ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвали Київського апеляційного суду від 15 та 17 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рапала ВМС Корпорейшн, дочірнього підприємства «ВМС Вотер Куін Україна» про зобов`язання надати достовірну інформацію про продукцію, вилучення із продажу неякісної продукції, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої порушенням прав споживачів,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним вище позовом.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07 липня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
03 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду з заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 березня 2021 року у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
03 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду з заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 березня 2021 року у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
29 та 30 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких заявник просить скасувати ухвали Київського апеляційного суду від 15 та 17 березня 2021 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким його вимоги задовольнити шляхом накладення арешту на корпоративні права та визнання правочину недійсним.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом.
Частиною першою статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:
1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;
2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
У пункті 18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зроблено правовий висновок про те, що за змістом зазначеного припису ухвалою щодо забезпечення позову є ухвала про таке забезпечення, а ухвалою щодо відмови у забезпеченні позову - ухвала про відмову у такому забезпеченні. Аналогічно згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України у касаційному порядку можливо оскаржити, зокрема, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову, тобто про таке забезпечення, і неможливо оскаржити ухвалу суду апеляційної інстанції щодо відмови у забезпеченні позову, тобто про таку відмову. Іншими словами, у касаційному порядку можна оскаржити ухвалу суду апеляційної інстанції, яка передбачає вжиття заходів забезпечення позову. Тоді як ухвала, згідно з якою апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, касаційному оскарженню не підлягає.
Це обмеження права на оскарження не шкодить суті права особи, зацікавленої у забезпеченні позову, оскільки вона може повторно звернутися із заявою про таке забезпечення до суду апеляційної інстанції за наявності для цього підстав.
Отже, ухвали суду апеляційної інстанції щодо відмови у забезпеченні позову не можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 подав касаційні скарги на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Керуючись статтею 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвали Київського апеляційного суду від 15 та 17 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рапала ВМС Корпорейшн, дочірнього підприємства «ВМС Вотер Куін Україна» про зобов`язання надати достовірну інформацію про продукцію, вилучення із продажу неякісної продукції, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої порушенням прав споживачів відмовити.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара
