КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
13 березня 2020 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 755/5301/16-ц
провадження номер: 22-з/824/243/2020
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Верланова С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 12 лютого 2020 року про повернення надмірно сплаченого судового збору, у справі за позовом ОСОБА_1 до Рапала ВМС Корпорейшн, дочірнього підприємства «ВМС Вотер Куїн Україна» про надання достовірної інформації про продукцію та відшкодування шкоди,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Рапала ВМС Корпорейшн, дочірнього підприємства «ВМС-Вотер Куїн Україна» про надання достовірної інформації про продукцію та відшкодування шкоди.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 13 травня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (а.с.131-134, т.2).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Також до апеляційної скарги ОСОБА_1 додав клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2017 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та йому надано п`ятиденний строк для усунення недоліків, а саме, сплатити судовий збір у розмірі 9 504 грн 00 коп. і надати апеляційному суду копії апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
16 червня 2017 року, тобто, у строк, встановлений ухвалою суду від 06 червня 2017 року, ОСОБА_1 направив поштою на адресу апеляційного суду міста Києва заяву про усунення недоліків, до якої долучив оригінал квитанції про сплату судового збору №965з3 від 16 червня 2017 року на суму 9 504 грн 00 коп. та надав примірник апеляційної скарги (а.с. 225-229, т.2).
Ухвалами апеляційного суду міста Києва від 23 червня 2017 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 16 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 травня 2017 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.62-64, т.3).
28 серпня 2017 року, 03 жовтня 2017 року та 11 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звертався до апеляційного суду міста Києва із заявами про повернення йому судового збору, сплаченого ним за подання апеляційної скарги на рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 13 травня 2017 року (а.с.66-77, 84-91, 92-99, т.3).
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду міста Києва від 18 жовтня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору відмовлено (а.с.101-102, т.3).
09 листопада 2017 року, 24 травня 2018 року, 19 липня 2018 року, 10 грудня 2018 року та 21 червня 2019 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшли заяви ОСОБА_1 про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмір 9 504 грн 00 коп. за подання апеляційної скарги на рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 13 травня 2017 року (а.с. 66-85, 109-125, 133-145, т.4).
Ухвалою Київського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 26 грудня 2019 року заяви ОСОБА_1 від 09 листопада 2017 року, від 24 травня 2018 року, від 19 липня 2018 року, від 10 грудня 2018 року, від 21 червня 2019 року про повернення судового збору - повернуто заявнику (а.с.190-194, т.3).
12 лютого 2020 року ОСОБА_1 поштою направив на адресу Київського апеляційного суду заяву, у якій просить Київський апеляційний суд ухвалити рішення про повернення йому надмірно сплаченого судового збору у сумі 9 504 грн 00 коп. на підставі ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Заява мотивована тим, що, повертаючи ОСОБА_1 заяву про повернення надмірно сплаченого судового збору, Київський апеляційний суд всвоїй ухвалі від 26 грудня 2019 року не врахував висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №14-57цс18 та помилково зазначив в ухвалі про те, що вона може бути оскаржена в касаційному порядку, що суперечить ст. 389 ЦПК України.
04 березня 2020 року на запит Київського апеляційного судувід суду першої інстанції надійшли матеріали даної цивільної справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 від 12 лютого 2020 року про повернення надмірно сплаченого судового збору, апеляційний суд приходить до висновку, що вказана заява підлягає поверненню заявнику з таких підстав.
Відповідно до вимог п.6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Системний аналіз вказаних норм процесуального закону свідчить про те, що питання щодо розподілу судових витрат, у томі числі судового збору, вирішується судом за результатами розгляду справи під час ухвалення судового рішення по суті позовних вимог, яким закінчується розгляд справи.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Верховного Суду від 02 жовтня 2020 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 16 серпня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.34-38, т.4).
На даний час цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Рапала ВМС Корпорейшн, дочірнього підприємства «ВМС-Вотер Куїн Україна» про надання достовірної інформації про продукцію та відшкодування шкоди перебуває на розгляді у Дніпровському районному суді міста Києва та судом першої інстанції не прийняте остаточне судове рішення по суті позовних вимог ОСОБА_1 у даній справі та, відповідно, не вирішено питання про розподіл судових витрат.
За таких обставин у Київського апеляційного суду відсутні правові підстави для вирішення заяви ОСОБА_1 від 12 лютого 2020 року про повернення надмірно сплаченого судового збору відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір», оскільки такі вимоги ОСОБА_1 , адресовані до Київського апеляційного суду, є передчасними. Тому вказана заява ОСОБА_1 підлягає поверненню заявнику.
Доводи заяви ОСОБА_1 про неврахування Київським апеляційним судом в ухвалі від 26 грудня 2019 року висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №14-57цс18 та помилкове зазначення судом апеляційної інстанції в ухвалі про те, що вона може бути оскаржена в касаційному порядку, апеляційним судом не приймаються до уваги з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п.8 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.
Правовий аналіз вказаних норм процесуального закону свідчить про те, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою особи, яка її подала, та не наділений повноваженнями перевіряти законність та обґрунтованість ухвали суду апеляційної інстанції за заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст.10, 133, 182, 260, 381 ЦПК України,Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ,
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 від 12 лютого 2020 року про повернення надмірно сплаченого судового збору повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М. Верланов
