Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 755/5301/16-ц
провадження № 61-15421св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Рапала ВМС Корпорейшн, Дочірнє підприємство «ВМС Вотер Куін Україна»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року у складі судді Лапчевської О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рапала ВМС Корпорейшн, Дочірнього підприємства «ВМС Вотер Куін Україна» (далі - ДП «ВМС Вотер Куін Україна») про зобов`язання надати достовірну інформацію про продукцію, вилучення із продажу неякісної продукції, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, які в подальшому неодноразово збільшував та уточнював.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07 липня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Рапала ВМС Корпорейшн, ДП «ВМС Вотер Куін Україна» про зобов`язання надати достовірну інформацію про продукцію, вилучення із продажу неякісної продукції, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності та необґрунтованості.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного м. Києва від 07 липня 2020 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявником не виконано вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
21 жовтня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції оскаржувана ухвала постановлена з грубими порушеннями норм цивільного процесуального права.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
04 листопада 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рапала ВМС Корпорейшн, ДП «ВМС Вотер Куін Україна» про зобов`язання надати достовірну інформацію про продукцію, вилучення із продажу неякісної продукції, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07 липня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 05 серпня 2020 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07 липня 2020 року було залишено без руху на підставі статті 185, частини другої статті 357 ЦПК України, оскільки прохальна частина апеляційної скарги містила позовні вимоги, що не були предметом розгляду суду першої інстанції, та запропоновано заявнику усунути недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання апеляційної скарги у новій редакції із викладенням прохальної частини у межах заявлених позовних вимог до суду першої інстанції та надання її копій відповідно до кількості учасників справи.
25 вересня 2020 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій він зазначає, що позовні вимоги, викладені у прохальній частині, заявлялись до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного м. Києва від 07 липня 2020 року визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки, на думку суду апеляційної інстанції, недоліки апеляційної скарги усунуто не було.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Статтею 356 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно частини першої-другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху, апеляційний суд посилався на порушення заявником вимог частини шостої статті 367 ЦПК України, згідно якої, в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, тому ухвалою суду від 14 вересня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано заявнику в десятиденний строк із дня отримання копії цієї ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом надання апеляційної скарги у новій редакції із викладенням прохальної частини у межах заявлених позовних вимог до суду першої інстанції та надання її копій відповідно до кількості учасників справи.
В установлений в ухвалі від 14 вересня 2020 року строк заявник надав до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій зазначив, що позовні вимоги, викладені у прохальній частині скарги, заявлялись до суду першої інстанції, що випливає з матеріалів справи та, зокрема, з вступної частини рішення від 07 липня 2020 року, але судом по суті не розглядались.
Також, до зазначеної заяви заявник долучив витяг з апеляційної скарги із копіями відповідно до кількості учасників справи, з викладеною прохальною частиною, яка повністю ідентична до раніше поданої.
Визнаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07 липня 2020 року неподаною та повертаючи її, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 не усунув недоліки апеляційної скарги.
Проте, погодитися з таким висновком суду неможливо з огляду на таке.
Згідно частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В поданій суду апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив, зокрема, про скасування рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07 липня 2020 року та про задоволення його позовних вимог в повному обсязі (пункт 2, 3 прохальної частини).
Приймаючи ухвалу про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги, апеляційний суд на вказане належної уваги не звернув та не переглянув оскаржуване ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.
При цьому, суд апеляційної інстанції у повній мірі не врахував, що ОСОБА_1 неодноразово змінював та збільшував свої позовні вимоги.
Питання ж щодо позовних вимог, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції (за умови їх наявності), може бути вирішено апеляційним судом при апеляційному перегляді справи з урахуванням викладеного у статті 13 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного процесу та з огляду на приписи частини шостої статті 367 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, з висновками апеляційного суду про повернення апеляційної скарги погодитись неможливо, оскільки визнання неподаною апеляційної скарги фактично позбавило позивача права оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, чим порушено вимоги статті 6 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод щодо доступу до правосуддя.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
З метою забезпечення завдання цивільного судочинства, а саме щодо забезпечення справедливого розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалене у справі судове рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до апеляційного суду.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. С. Жданова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
