П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2020 року місто Київ
справа № 755/10786/16
апеляційне провадження № 22-ц/824/9056/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Головачова Я.В.,
суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Коцюрби Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва у складі судді Астахової О.О. від 31 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного підприємства "Творча майстерня "Престиж" про стягнення грошової компенсації, визнання недійсним договору дарування, визнання права власності,
в с т а н о в и в :
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного підприємства "Творча майстерня "Престиж" про стягнення грошової компенсації, визнання недійсним договору дарування, визнання права власності.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаржник зазначає, що суд неправомірно залишив позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, оскільки 24 березня 2020 року представником позивача було направлено клопотання про відкладення розгляду справи, призначене на 31 березня 2020 року, у зв`язки з запровадженням постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року карантинних заходів.
Відзиви на апеляційну скаргу до суд не надходили.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Інші учасники справи в суд апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач та її представники, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, два рази поспіль не з`явилися в судове засідання без поважних причин, заяв про розгляд справи у їх відсутність та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавали.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статі 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 8 квітня 2010 року).
Під правом на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід розуміти право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Установлено, що підставою для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду стали її, а також її представників, неявки в судові засідання призначені на 11 березня 2020 року та на 31 березня 2020 року.
Разом з тим, 24 березня 2020 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_6 на адресу суду було направлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину.
Вказана заява була зареєстрована судом 31 березня 2020 року за вхідним номером 21676 (том 3 а.с. 191).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою
запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин.
Обставини щодо встановлення карантину, обмеження в користуванні громадським транспортом були відомі суду і повинні були бути враховані під час вирішення питання про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Таким чином суд першої інстанції мав вирішити питання про відкладення розгляду справи у зв`язку із карантинними заходами.
Ураховуючи наведене, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 31 березня 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 28 жовтня 2020 року.
Головуючий
Судді:
