Ухвала
15 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 755/10786/16-ц
провадження № 61-44154сво18
Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Крата В. І., Стрільчука В. А., Червинської М. Є.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного підприємства «Творча майстерня «Престиж», третя особа - Прокуратура м. Києва, про стягнення грошової компенсації, визнання недійсним договору дарування, визнання права власності, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шутого Дмитра Сергійовича, на постанову Апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Прокопчук Н. О., Саліхова В .В., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного підприємства «Творча майстерня «Престиж» (далі - ПП «Творча майстерня «Престиж»), третя особа - Прокуратура м. Києва, про стягнення грошової компенсації, визнання недійсним договору дарування, визнання права власності, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти за неналежне виконання умов договору про надання юридичних послуг у сумі 2 000 грн, визнати недійсним договір дарування корпоративних прав ПП «Творча майстерня «Престиж», укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 20 грудня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденко В. О. та зареєстрованого у реєстрі за № 5119 з моменту його вчинення, а також визнати за нею право власності на 50% статутного (складеного) капіталу ПП «Творча майстерня «Престиж», загальною вартістю 31 000 000 грн.
У червні 2018 року представник ОСОБА_1 - Шутий С. М. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом: заборони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як учасникам ПП «Творча майстерня «Престиж» вчиняти дії (видавати довіреності, розпорядження та інші дії) щодо продажу/дарування (або укладання будь-якого іншого правочину) майна та/або корпоративних прав ПП «Творча майстерня «Престиж» на користь третіх осіб, а також заборонити вчиняти дії щодо закладання майна та/або корпоративних прав в заставу або будь?який інший вид забезпечення; накладення арешту на частку в статутному капіталі ПП «Творча майстерня «Престиж» в розмірі 70%, що зареєстрована за ОСОБА_4 ; накладення арешту на все нерухоме майно ПП «Творча майстерня «Престиж», посилаючись на те, що вжиття заходів забезпечення позову зумовить охорону матеріально-правових інтересів позивача від недобросовісних дій з боку відповідачів щодо відчуження спірних майнових прав навіть під час наявної заборони, та є гарантією реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 червня 2018 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як учасникам ПП «Творча майстерня «Престиж» вчиняти дії (видавати довіреності, розпорядження та інші дії) щодо продажу/дарування або укладення будь-якого іншого правочину щодо майна та/або корпоративних прав ПП «Творча майстерня «Престиж» на користь третіх осіб, а також заборонено вчиняти дії щодо закладання майна та/або корпоративних прав у заставу або будь-який інший вид забезпечення. Накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності ПП «Творча майстерня «Престиж».
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року апеляційну скаргу ПП «Творча майстерня «Престиж» задоволено, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 червня 2018 року скасовано, у задоволенні заяви представника позивача Шутого С. М. про забезпечення позову відмовлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду, Шутий Д. С. , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить постанову Апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року скасувати, а ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2018 року залишити без змін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що такий арешт жодним чином не перешкоджає господарській діяльності підприємства з огляду на те, що видом діяльності підприємства є надання в оренду майна, не зупиняє та не обмежує інші права учасників підприємства, зокрема, ОСОБА_3 , у тому числі й право на участь в управлінні останнім, на одержання інформації про його діяльність і дивідендів. У випадку задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на 50 % статутного капіталу ПП «Творча майстерня «Престиж», корпоративні права можуть не існувати. Суд апеляційної інстанції фактично розглядав справу по суті і не взяв до уваги жодного доказу, наданого представником позивача.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2018 року Загура В. П. , як представник ПП «Творча майстерня «Престиж», подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому проти задоволення касаційної скарги заперечує, вважає судове рішення апеляційної інстанції законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін. Зазначає, що звернення із заявою про забезпечення позову про накладення арешту на нерухоме майно ПП «Творча майстерня «Престиж» свідчить про намагання позивача нашкодити господарській діяльності підприємства.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верхового Суду від 21 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 755/10786/16-ц з Дніпровського районного суду м. Києва.
Ухвалою від 03 квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважала, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Верховного Суду, виходячи з наступного.
Відповідно до положень пункту вісім статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Такий підхід до оскарження судових рішень застосований з огляду на те, що судове рішення, яке набрало чинності, зокрема після перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не повинно бути переглянуто та повинно бути виконано сторонами або відповідними органами в установленому законодавством порядку.
Закон України «Про судоустрій та статус суддів» визначає основні завдання діяльності Верховного Суду як найвищого органу у системі судоустрою України, а саме: забезпечення сталості та єдності судової практики, а Цивільний процесуальний кодекс України визначає основними засадами судочинства , зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення лише у випадках встановлених законом (статті 2 та 17 ЦПК України).
Одним з видів судових рішень крім рішення суду є постанова і перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови (частини перша та четверта статті 258 ЦПК України) і постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.
Порядок та підстави касаційного оскарження судових рішень урегульовано зокрема у главі 2 розділу V ЦПК України.
Особливість касаційного провадження полягає перш за все у специфічних об`єктах оскарження та обмежене право на оскарження судових рішень.
Право касаційного скарження судових рішень та його зміст та об`єм визначаються зокрема положеннями статті 389 ЦПК України, яка передбачає як право оскарження рішення суду першої інстанції після перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції; ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку за переліком визначеним пунктом 2 цієї статті та статтею 353 ЦПК України і ухвали суду апеляційної інстанції за переліком визначеним у пункті 3 статті 389.
Відтак, ця норма процесуального кодексу передбачає право на оскарження остаточних рішень у справі: рішення суду першої інстанції, яке залишено в силі після перегляду в апеляційній інстанції та постанову апеляційної інстанції, якою рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення по суті (пункт 1статті 389 ЦПК ); право на оскарження ухвал суду першої інстанції, постановлених у порядку ЦПК України за переліком пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, які залишені в силі після перегляду апеляційним судом (пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України); та ухвал суду апеляційної інстанції, постановленим у порядку ЦПК України за переліком, визначеним у пункті 3 частини першої статті 389 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Ухвали суду щодо скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову можуть бути оскаржені в апеляційному порядку відповідно до положення закріпленого пункт 4 частини першої статті 353 ЦПК України, який не міститься у переліку пункту другого частини першої статті 389 ЦПК України.
За системним змістом цих норм процесуального права постанова апеляційного суду про скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову та відмову у забезпеченні позову не підлягає оскарженню в касаційному порядку, що у свою чергу не позбавляє особу права на повторне звернення з відповідним клопотанням.
Разом з тим, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів іншої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року в справі №756/14633/17 (провадження №61-14590св18), ухваленою за результатами розгляду касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції про скасування ухвали про забезпечення позову та відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову касаційну скаргу задоволено та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Таким чином, касаційна скарга розглянута по суті та ухвалено за наслідками її розгляду процесуальне рішення.
Проте, ухвалою від 17 січня 2019 року в справі №756/8861/18 (провадження №61-44258св18) з аналогічними вимогами касаційне провадження за скаргою на постанову суду апеляційної інстанції закрито з тих підстав, що оскарження ухвал суду апеляційної інстанції про відмову в забезпеченні позову у статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.
Колегія судів другої палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала, що є підстави для відходу від висновків щодо застосування положень пунктів першого та другого частини першої статті 389 ЦПК України у раніше ухваленому судовому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншої палати.
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
З огляду на викладене, касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Шутого Д. С., на постанову Апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Об`єднаною Палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного підприємства «Творча майстерня «Престиж», третя особа - Прокуратура м. Києва, про стягнення грошової компенсації, визнання недійсним договору дарування, визнання права власності, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шутого Дмитра Сергійовича, на постанову Апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Прокопчук Н. О., Саліхова В .В., Семенюк Т. А..
Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько В. І. Крат В. А. Стрільчук М. Є. Червинська
