Справа № 565/1354/19
Провадження № 1-кп/565/40/20
У Х В А Л А
14 лютого 2020 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області колегіально в складі:
- головуючого - судді ОСОБА_1 ,
- судді - ОСОБА_2 ,
- судді - ОСОБА_3 ,
з участю:
- секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
- прокурорів - ОСОБА_5 ,
- потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
- представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8 ,
- обвинувачених: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
- захисників обвинувачених: адвокатів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
здійснивши в залі судового засідання у відкритому судовому засіданні розгляд заяв захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_14 та обвинуваченого ОСОБА_12 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12019180190000069, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2019 року, про обвинувачення: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Старе Село Рокитнівського району Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Великі Цепцевичі Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Великі Цепцевичі Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Великі Цепцевичі Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
У Кузнецовському міському суді Рівненської області на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження №12019180190000069, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2019 року, про обвинувачення: ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України.
Під час судового розгляду даного кримінального провадження захисник обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_14 та обвинувачений ОСОБА_12 14 лютого 2020 року подали заяви про відвід головуючого судді ОСОБА_1 з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України. Згідно з доводами вказаних заяв, головуючим суддею створено умови для безпідставного надання переваги стороні обвинувачення при дослідженні доказів, оскільки у судовому засіданні 08 січня 2020 року (за даними захисника ОСОБА_14 ) 24 січня 2020 року (за даними обвинуваченого ОСОБА_12 ) при дослідженні протоколу огляду місця події від 08 лютого 2019 року суд задоволив клопотання сторони захисту про виклик для допиту понятих і для повторного допиту свідка ОСОБА_17 , проте в подальшому в судовому засіданні 04 лютого 2020 року головуючий суддя оголосила, що допит вказаних свідків як доказів сторони захисту буде проведено відповідно до визначеного порядку при дослідженні доказів сторони захисту після повного дослідження доказів сторони обвинувачення, що свідчить про непослідовність колегії суду при прийнятті своїх рішень. На думку адвоката ОСОБА_14 відмова головуючого судді в проведенні допиту понятих та особи учасника слідчої дії на даній стадії судового розгляду позбавляє сторону захисту можливості заявити клопотання про визнання доказу очевидно недопустимим, що дозволяє в такому випадку стороні обвинувачення без прийняття рішення судом про очевидну недопустимість доказу з підстав істотного порушення прав і свобод людини, використовувати в подальшому речові докази, одержані за результатами проведення вказаних слідчих (розшукових) дій, законність та правомірність яких ще не вирішена судом відповідно до ст.87 КПК України, а саме: автоматні гільзи, зламану бейсбольну біту із залишками біологічної речовини на ній при дослідженні інших доказів сторони обвинувачення (висновків експертиз, протоколів огляду речових доказів, інше) та створює обґрунтовані перешкоди стороні захисту про визнання доказів недопустимими за правилом «плодів отруєного дерева» при досліджені інших письмових доказів сторони обвинувачення, у яких використано для проведення дослідження предмети, вилучені з місця скоєння злочину за результатами вищевказаних слідчих (розшукових) дій. Захисник ОСОБА_10 вважає, що аналогічна ситуація головуючим суддею створена і під час заявлення стороною захисту (захисниками ОСОБА_15 і ОСОБА_14 ) клопотань 07 лютого 2020 року щодо очевидної недопустимості доказу сторони обвинувачення внаслідок істотного порушення прав людини і основоположних свобод, а саме: протоколу проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_17 (т.1 а.с.169-172), так як відповідно до вимог ч.2 ст.87 КПК України суд зобов`язаний вирішити очевидну недопустимість доказу на стадії дослідження самого доказу, а не на стадії нарадчої кімнати після проведення дебатів та надання обвинуваченому останнього слова. При цьому адвокат ОСОБА_14 вказав також про те, що при дослідженні зазначеного доказу при його виступі про те, що могло бути здійснено дві автоматні черги, з двох та трьох патронів відповідно, з різних місць та в протилежних напрямках, з певним проміжком часу, що не виключає можливості здійснення автоматних черг двома різними особами та не відповідає показанням обвинувачених, на які посилається прокурор при поданні доказів (протоколи слідчих експериментів з підозрюваними), головуючим суддею було зроблено зауваження. Вказані заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_14 та обвинуваченого ОСОБА_12 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 обгрунтовуються тим, що судом задовольняються клопотання, які заявляються стороною обвинувачення, багато з яких є безпідставними або поданими з порушенням норм кримінального процесуального законодавства. в той час коли клопотання сторони захисту відхиляються. Зокрема, захисник обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_14 у своїй заяві про відвід головуючому судді вказує про те, що 22 січня 2020 року при продовженні міри запобіжного заходу обвинуваченим тримання під вартою прокурором на підтвердження обгрунтованої підозри було надано копію протоколу огляду місця події від 08 лютого 2019 року, оригіналу якого немає в матеріалах кримінального провадження, він не надавався стороні захисту на ознайомлення при виконанні вимог ст.290 КПК України, а в матеріалах кримінального провадження міститься протокол огляду місця події за вказаним місцем проведення та аналогічною датою іншого змісту, що на думку адвоката ОСОБА_14 свідчить про фальсифікацію стороною обвинувачення одного із вказаних протоколів, однак суд не надав належної правової оцінки даному факту, не досліджено на час продовження міри запобіжного заходу протокол, що міститься в наданих прокурором суду матеріалах кримінального провадження (т.1 а.с.65-87), не проведено перегляд відеозапису слідчої дії, де наявні фрагменти протоколу, копію якого надав прокурор в обґрунтування підозри при продовженні міри запобіжного заходу. В обґрунтування заявленого відводу головуючому судді захисник обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_14 та обвинувачений ОСОБА_12 зазначили про безпідставну зміну порядку дослідження доказів без винесення відповідної ухвали, хоча згідно з доводами обвинуваченого ОСОБА_12 за встановленим порядком дослідження доказів допит свідків передував дослідженню письмових доказів, проте він постійно змінюється без винесення відповідної ухвали та відповідного обґрунтування, а згідно з доводами адвоката ОСОБА_14 не закінчено дослідження протоколу огляду місця події, складеного за результатом огляду господарства покійного Пишняка (т.1 ас.65-87) і при дослідженні письмових доказів у судовому засіданні перегляд відеозапису слідчої дії головуючим перенесено на невизначений час і суд продовжив дослідження інших письмових доказів сторони обвинувачення, позбавивши можливості стороні захисту висловити свою думку щодо допустимості доказу. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_12 вважає, що головуючий судя проводить судові засідання упереджено і з обвинувальним ухилом, головуючим суддею надається можливість стороні обвинувачення (прокурору) переробити або донести до суду документи, які надані ним в якості письмових доказів та містять різні технічні помилки. Відвід головуючому судді ОСОБА_1 обвинувачений ОСОБА_12 обгрунтовує тим, що обов`язок суду невідкладно і першочергово здійснити розгляд даного кримінального провадження головуючий судя ОСОБА_1 хоче перекласти на сторону захисту, пред`являючи претензії до обвинувачених та їх захисників з приводу затягування ними розгляду справи шляхом подання заяв про проведення відеоконференцій, подачі заяв про відкладення розгляду справи, ухилення обвинувачених від етапування до суду. Згідно з доводами обвинуваченого ОСОБА_12 , викладеними у заяві про відвід, головуючий суддя ОСОБА_1 обмежує його права, як обвинуваченого, зокрема 07 лютого 2020 року на його клопотання про пред`явлення фотокарток працівників поліції Рокитнівського відділу поліції для визначення хто саме з них вчиняв відносно нього насильство головуючий суддя скерувала його до своїх захисників. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_12 стверджує, що головуючий суддя неодноразово схиляла обвинувачених до заміни захисників, що на думку ОСОБА_12 є порушенням права обвинувачених на захист. Заявлений відвід головуючому судді обвинувачений ОСОБА_12 також мотивує розглядом даного кримінального провадження в обідню перерву та в позаробочий час, що порушує його конституційне право на харчування та відпочинок, та в невеликій залі судового засідання без відповідного провітрювання, що призводить до підвищення тиску, поганого самочуття, у присутності багатьох вільних слухачів, які підтримують сторону обвинувачення, порушують порядок в залі судового засідання, погрожують обвинуваченим і провокують їх. На думку обвинуваченого ОСОБА_12 головуючий суддя ОСОБА_1 порушує право захисту на оскарження судового рішення, оскільки апеляційна скарга його захисника на ухвалу суду про продовження строків тримання під вартою, яка подана 04 грудня 2019 року, надіслана до суду апеляційної інстанції тільки 27 грудня 2019 року, що призвело до того, що вона до цих пір не розглянута в суді апеляційної інстанції, а винесена нова ухвала про продовження строку тримання під вартою.
У судовому засіданні обвинувачені: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 і їх захисники адвокати: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 відповідно підтримали зазначені заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_14 та обвинуваченого ОСОБА_12 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 .
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заяв захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_14 та обвинуваченого ОСОБА_12 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 , зазначивши про їх необґрунтованість і безпідставність. Згідно з доводами прокурора ці заяви свідчать про затягування стороною захисту судового розгляду кримінального провадження та зловживання правом на відвід судді, так як всі матеріали кримінального провадження надано суду для розгляду, всі копії документів робились виключно із матеріалів кримінального провадження і надавались обвинуваченим і їх захисникам, обсяг доказів і порядок їх дослідження визначено судом під час судового розгляду даного кримінального провадження та повідомлено про неможливість дослідження доданих відео- матеріалів через відсутність спеціаліста.
Представник потерпілих адвокат ОСОБА_8 просила відмовити в задоволенні заяв захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_14 та обвинуваченого ОСОБА_12 про відвід головуючого судді через їх безпідставність, зазначивши про те, що порушень процесу судом ними не зафіксовано, фактів фальсифікації кримінального провадження та насильства над обвинуваченими доказами не підтверджено і не встановлено.
Потерпілі: ОСОБА_6 і ОСОБА_7 підтримали думку прокурора і свого представника.
З`ясувавши доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_14 і обвинуваченого ОСОБА_12 , зазначені ними в заявах про відвід головуючого судді, та заслухавши думки інших учасників судового провадження, суд прийшов до висновку про те, що вказані заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_14 і обвинуваченого ОСОБА_12 про відвід головуючому судді ОСОБА_1 є безпідставними і необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
Згідно з п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Статтею 80КПК Українипередбачено,що занаявності підстав,передбачених ст.ст.75-79цього Кодексу,слідчий суддя,суддя,присяжний,прокурор,слідчий,захисник,представник,експерт,представник персоналуоргану пробації,спеціаліст,перекладач,секретар судовогозасідання зобов`язанізаявити самовідвід.За цимиж підставамиїм можебути заявленовідвід особами,які берутьучасть укримінальному провадженні.Заяви провідвід можутьбути заявленіяк підчас досудовогорозслідування,так іпід чассудового провадження.Заяви провідвід підчас досудовогорозслідування подаютьсяодразу післявстановлення підставдля такоговідводу.Заяви провідвід підчас судовогопровадження подаютьсядо початкусудового розгляду.Подання заявипро відвідпісля початкусудового розглядудопускається лишеу випадках,якщо підставадля відводустала відомапісля початкусудового розгляду.Відвід повиненбути вмотивованим.
У даному випадку обставин, які б вказували на будь-яку заінтересованість головуючого судді ОСОБА_1 в результатах даного кримінального провадження та упередженість головуючого судді ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, не встановлено.
Дані, наведені захисником обвинуваченого ОСОБА_10 адвокатом ОСОБА_14 і обвинуваченим ОСОБА_12 у поданих ними заявах про відвід головуючого судді, спростовуються матеріалами справи №565/1354/19, в тому числі матеріалами кримінального провадження №12019180190000069, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2019 року, журналами судових засідань та записами судових засідань, вчинених за допомогою технічного засобу.
Безпідставними є доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_14 та обвинуваченого ОСОБА_12 про упередженість головуючого судді ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні. Кримінальне провадження судом здійснюється на основі змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд, в тому числі головуючий суддя, зберігає об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Свідок ОСОБА_17 був допитаний судом у судовому засіданні 18 листопада 2019 року. Обвинуваченим та їх захисникам, як і іншим учасникам судового провадження, головуючим суддею ОСОБА_1 була надана можливість поставити цьому свідку всі можливі запитання. У судовому засіданні 08 січня 2020 року судом задоволені клопотання, що були заявлені стороною захисту, а саме: захисником обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_14 про виклик для допиту свідків: ОСОБА_18 і ОСОБА_19 , що вказані понятими в протоколі огляду місця події від 08 лютого 2019 року (т.1 а.п.59-64) та захисником обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_13 про виклик для повторного допиту свідка ОСОБА_17 стосовно обставин, зазначених у цьому протоколі огляду місця події від 08 лютого 2019 року (т.1 а.п.59-64), відповідно до ч.14 ст.352 КПК України. Оскільки допит цих свідків, заявлений стороною захисту, то їх допит буде здійснено судом відповідно до ч.1 ст.349 КПК України у другу чергу після дослідження доказів зі сторони обвинувачення, про що було повідомлено всіх учасників судового провадження. Станом на теперішній час дослідження доказів, заявлених і поданих прокурором, ще не завершено у зв`язку із їх значним обсягом. За таких обставин, умови для переходу суду до дослідження доказів, заявлених стороною захисту, станом на теперішній час ще не настали. Наведені обставини свідчать, що суд, в тому числі головуючий суддя, послідовний у своїх рішеннях і діях та дотримується вимог процесуального закону.
Відповідно до ч.1 ст.349 КПК України докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, зі сторони захисту у другу. Згідно з ч.2 ст.349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
На виконання вказаних вимог процесуального закону ухвалою суду визначено обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження. Зміна порядку дослідження доказів (замість продовження допиту свідків дослідження письмових доказів) здійснена у відповідності до ст.349 КПК України в межах доказів першої черги (доказів зі сторони обвинувачення) та зумовлена об`єктивною необхідністю вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження і дотримання розумних строків (неявкою свідків, виклик яких для допиту заявлено стороною обвинувачення,), із наведенням вказаних обґрунтувань у відповідних ухвалах суду, постановлених колегією суддів без виходу до нарадчої кімнати, які проголошені прилюдно головуючим суддею і занесені секретарем судового засідання в журнал судового засідання.
Прокурор, який представляє сторону обвинувачення, як і сторона захисту, згідно з ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів і інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Ці права сторони кримінального провадження можуть реалізувати в подальшому протягом судового розгляду. Так, слідуючи положенням ст.363, ч.5 ст.364, ч.4 ст.365 КПК України, зазначене право на подання до суду клопотань, доказів (доповнень судового розгляду) за загальним правилом учасники судового провадження мають до постановлення судом ухвали про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами і переходу до судових дебатів. Навіть, якщо підчас судовихдебатів виникнепотреба податинові докази,суд відновлюєз`ясування обставин,встановлених підчас кримінальногопровадження,та перевіркиїх доказами,після закінченняякого зновувідкриває судовідебати зприводу додатководосліджених обставин. А якщо обвинувачений в останньому слові повідомить про нові обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, то суд за своєю ініціативою або за клопотанням учасників судового провадження відновлює з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами, після завершення яких відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово обвинуваченому.
Отже, сторона захисту не обмежена судом, в тому числі головуючим суддею, у праві на збирання та подання до суду речей, документів і інших доказів, клопотань, скарг, на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Суд, в тому числі головуючий суддя, не позбавляли сторону захисту вказаного права.
10 грудня 2019 року прокурором ОСОБА_20 надано Кузнецовському міському суду Рівненської області матеріали кримінального провадження №12019180190000069, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2019 року, у 6 (шести) томах. Стороною обвинувачення у судовому засіданні були названі конкретні докази, які наявні у наданих суду матеріалах кримінального провадження, на яких ґрунтується обвинувачення і які підлягають дослідженню. Інших документів станом на теперішній час прокурор суду не надавав і не заявляв, хоча має таке законне право. Доводи обвинуваченого ОСОБА_12 про те, що головуючим суддею надається прокурору можливість переробити документи, які надані ним в якості письмових доказів та містять різні технічні помилки, не відповідають дійсності.
Кримінальне провадження в суді здійснюється відкрито.Під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судових засідань за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Дослідження всіх заявлених доказів, в тому числі документів, здійснюється судом відповідно до вимог, передбачених КПК України. Документи оголошуються в судовому засіданні та пред`являються для ознайомлення учасникам судового провадження. Учасникам судового провадження надається право висловлювати зауваження щодо достовірності документів, наявних у матеріалах кримінального провадження і наданих суду для дослідження, та право просити суд виключити їх з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів, як визначено в ст.358 КПК України. Учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені і їх захисники, не позбавлені права ставити запитання щодо досліджених документів свідкам, експертам, спеціалістам та матимуть змогу реалізувати вказане право під час допиту вказаних осіб відповідно до обсягу та порядку дослідження доказів, визначеними колегіально судом, згідно з встановленою ч.1 ст.349 КПК України черговістю.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв`язку з наведеним здійснення дослідження доказів відповідно до встановленої ч.1 ст.349 КПК України черговості (в першу чергу докази зі сторони обвинувачення, у другу чергу докази зі сторони захисту) та згідно з обсягом і порядком, визначеними колегією суддів відповідними ухвалами, постановленими без виходу до нарадчої кімнати, занесеними секретарем судового засідання в журнал судового засідання, не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Всі клопотання сторони захисту про недопустимість доказів, наданих стороною обвинувачення, прийняті судом до розгляду. Вирішення питання допустимості доказів відповідно до ч.1 ст.89 КПК України буде вирішено судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. До такого висновку прийшла колегія суддів, а не одноособово головуючий суддя, про що були постановлені відповідні ухвали без виходу до нарадчої кімнати із занесенням їх секретарем судового засідання в журнал судового засідання.
Встановлення очевидної недопустимості доказів під час судового розгляду і визнання такого доказу недопустимим у даному кримінальному провадженні можливе також виключно шляхом прийняття відповідного рішення колегіально судом, а не одноособово головуючим суддею, оскільки дане кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів.
Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
До клопотань про продовження строку тримання під вартою прокурором додавалась незасвідчена копія протоколу огляду місця події і вона наявна у матеріалах справи в тому вигляді, в якому була надана. Судом досліджено протокол огляду місця події від 08 лютого 2019 року (т.1 а.с.65-87). Судом прийняті до уваги і розгляду зауваження та клопотання сторони захисту, в тому числі захисника обвинуваченого ОСОБА_14 , щодо та недопустимості цього доказу та сумнівів у його достовірності.
Неможливість відтворення та демонстрація відеозаписів (матеріальних носіїв, доданих до відповідних протоколів слідчих дій, наявних у матеріалах кримінального провадження,) була зумовлена об`єктивною неможливістю дослідження цих доказів після проголошення письмової частини відповідного документу, оскільки 10 грудня 2019 року зафіксована поломка технічного засобу фіксування судового засідання, і залучений судом для надання безпосередньої технічної допомоги спеціаліст штатний працівник Кузнецовського міського суду Рівненської області, який займає посаду головного спеціаліста з інформаційних технологій та володіє відповідними спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів, був відсутній у судових засіданнях 04 лютого 2020 року і 07 лютого 2020 року через його тимчасову непрацездатність у період часу з 03 лютого 2020 року до 07 лютого 2020 року включно.
Зауваження головуючого судді, висловлене захиснику обвинуваченого ОСОБА_10 адвокату ОСОБА_14 під час його виступу є справедливим, адже головуючим суддею було наголошено на неприпустимості висловлювання захисником припущень і необхідності зазначення ним обставин із покликанням на відповідні докази, на яких ґрунтується висловлена думка. Будь-яке клопотання чи думка мають бути обґрунтованими. Судове рішення не може грунтуватися на припущеннях і домислах.
До повноважень суду не входить збирання доказів.
Згідно з ч.5 ст.22 КПК України захист здійснюєтьсяпідозрюваним абообвинуваченим,його захисникомабо законнимпредставником.
Відповідно доч.6ст.22КПК Українисуд,зберігаючи об`єктивністьта неупередженість,створює необхідніумови дляреалізації сторонамиїхніх процесуальнихправ тавиконання процесуальнихобов`язків.
Частинами 1,3ст.26КПК Українивизначено,що стороникримінального провадженняє вільнимиу використаннісвоїх праву межахта успосіб,передбачених цимКодексом. Суду кримінальномупровадженні вирішуєлише тіпитання,що винесеніна йогорозгляд сторонамита віднесенідо йогоповноважень цимКодексом.
Частиною 1 ст.47 КПК України передбачено, що захисник зобов`язанийвикористовувати засобизахисту,передбачені цимКодексом таіншими законамиУкраїни,з метоюзабезпечення дотриманняправ,свобод ізаконних інтересівпідозрюваного,обвинуваченого таз`ясування обставин,які спростовуютьпідозру чиобвинувачення,пом`якшують чивиключають кримінальнувідповідальність підозрюваного,обвинуваченого.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_12 про надання йому фотокарток працівників Рокитнівського відділу поліції для подальшого їх впізнання і визначення особи (осіб), що зі слів обвинуваченого вчиняли відносно нього насильство, є безпідставним, адже у матеріалах справи, наданих суду, відсутні фотокартки працівників Рокитнівського відділу поліції, що в свою чергу позбавляє можливості їх пред`явлення обвинуваченому ОСОБА_12 чи іншим учасникам судового провадження для впізнання. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_12 особисто чи через свого захисника може звернутися до уповноваженого органу із відповідною заявою про вчинення, на їх думку, працівниками поліції злочину, що стане підставою для проведення відповідного досудового розслідування.
Виходячи із засад змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також диспозитивності, суд досліджує лише ті докази, що заявлені сторонами кримінального провадження і наявні у матеріалах кримінального провадження, і не може збирати докази та виходити за рамки кримінального провадження, що перебуває в нього на розгляді.
Відповідно до ч.4 ст.28 КПК України кримінальне провадженнящодо особи,яка тримаєтьсяпід вартою,неповнолітньої особимає бутиздійснено невідкладноі розглянутов судіпершочергово.
Згідно з ч.1 ст.52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.
Частиною 1ст.324КПК Українипередбачено,що якщов судовезасідання неприбув заповідомленням захиснику кримінальномупровадженні,де участьзахисника єобов`язковою,суд відкладаєсудовий розгляд,визначає дату,час тамісце проведеннянового засіданняі вживаєзаходів доприбуття йогодо суду.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_12 щодо невиконання судом своїх обов`язків щодо першочерговості розгляду справи є необгрунтованими. Суд вживає усіх необхідних заходів для невідкладного здійснення даного кримінального провадження і його першочергового судового розгляду. Суд забезпечує проведення судових засідань. З цією метою суд призначає судові засідання заздалегідь, дати і час судових засідань попередньо узгоджує із представником потерпілих і захисниками обвинувачених. Незважаючи на це, захисники обвинувачених, участь яких у кримінальному провадженні є обов`язковою, не з`являлися за викликом суду, у зв`язку з чим судові засідання були відкладені.
Головуючим суддею неодноразово надсилались листи, адресовані захисникам обвинуваченим з проханням виконати свій обов`язок і прибути у судове засідання (вих.№565/1354/19/405/2020 від 29 січня 2020 року, вих.№565/1354/19/448/2020 від 31 січня 2020 року, вих.№565/1354/19/458/2020 від 03 лютого 2020 року). Окрім цього, суд неодноразово з`ясовував причини невчасного конвоювання обвинувачених у судові засідання, з приводу чого начальнику ДУ «Рівненський СІЗО» ОСОБА_21 та командиру роти конвойної служби ГУНП в Рівненській області ОСОБА_22 адресувались відповідні листи (вих.№565/1354/19/4419/2019 від 11 грудня 2019 року, вих.№565/1354/19 від 27 грудня 2019 року). Вказані обставини спростовують доводи обвинуваченого ОСОБА_12 про перекладення судом на захисників свого обов`язку щодо невідкладного і першочергового розгляду даного кримінального провадження.
Відповідно до ч.3 ст.46 КПК Україниодночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п`яти захисників одного обвинуваченого.
Головуючим суддею роз`яснювалось обвинуваченим їх право на заміну захисника, або ж залучення додаткових захисників для забезпечення розгляду даного кримінального провадження та уникнення затягування розгляду справи шляхом відкладення судових засідань у зв`язку із неявкою обраних обвинуваченими захисників через їх зайнятість в інших судових процесах.
Надуманими також є доводи обвинуваченого ОСОБА_12 про порушення судом його конституційного права на харчування (сніданок та обід) і відпочинок. Розгляд даного кримінального провадження здійснюється в спеціально обладнаному приміщенні Кузнецовського міського суду Рівненської області залі судових засідань. Зал судових засідань провітрюється. Судові засідання не є тривалими та починаються з врахуванням прибуття учасників судового провадження, в тому числі здійснення конвоювання обвинувачених, зазвичай у післяобідній період доби. У судовому засіданні оголошуються перерви. Фактів підвищення тиску чи поганого самопочуття, викликаних умовами проведення судових засідань, у осіб, присутніх під час судового розгляду кримінального провадження, в тому числі в обвинувачених, не зафіксовано. Окрім обвинувачених, інші особи, присутні у залі судового засідання, не порушують порядок у залі судового засідання.
Апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_16 на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим від 27 листопада 2019 року, подана 05 грудня 2019 року, судом першої інстанції була надіслана Рівненському апеляційному суду відповідним листом 27 грудня 2019 року.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 30 січня 2020 року дане кримінальне провадження з апеляційними скаргами захисників ОСОБА_13 та ОСОБА_16 на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 27 листопада 2019 року направлено до Волинського апеляційного суду через неможливість автоматизованого розподілу судової справи між суддями Рівненського апеляційного суду.
Частиною 1 ст.397 КПК України передбачено, що суд першої інстанції через три дні після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
Недотримання судом першої інстанції вказаного триденного строку надіслання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції саме по собі не є підставою для відводу судді.
Недотримання судом першої інстанції цього строку для надіслання апеляційних скарг разом із матеріалами кримінального провадження зумовлено необхідністю виготовлення копій матеріалів даного кримінального провадження, обсяг яких є значним. Зазначені обставини не вказують на упередженість головуючого судді ОСОБА_1 та не є обставинами, які виключають її участь в даному кримінальному провадженні.
Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України»від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій). Саме за цим алгоритмом і повинні готуватися заяви про відвід судді.
У цьому випадку суд констатує, що доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_14 та обвинуваченого ОСОБА_12 , викладені у заявах про відвід головуючого судді ОСОБА_1 , є необґрунтовані. Вказані заяви про відвід головуючому судді є безпідставними.
З наведених підстав суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяв захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_14 та обвинуваченого ОСОБА_12 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 , які подані після початку судового розгляду вказаного кримінального провадження, необхідно відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.75, 80, 81, 369-372, 376, 392 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяв захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_14 та обвинуваченого ОСОБА_12 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 відмовити у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.
Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Повний текст ухвали оголосити о 16 годині 30 хвилин 18 лютого 2020 року.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3
