РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
О К Р Е М А У Х В А Л А
04 грудня 2019 року м. Рівне№817/856/16Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Рівненщини", Товариства з обмеженою відповідальністю "Георесерчінг" доДержавної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненська обласна рада третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна служба України з питань праці про визнання протиправним рішень та дій, вичнених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішенння суду,В С Т А Н О В И В:
29.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Зірка Рівненщини» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Георесерчінг» звернулись в суд із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними рішень та дій, вчинених суб`єктом владних повноважень Державною службою геології та надр України на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №817/856/16.
За правилами частини п`ятої цієї статті, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Суд констатує, що заява відповідає вимогам, зазначеним у частинах другій-четвертій статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України і приходить до висновку про можливість її розгляду в письмовому провадженні без виклику сторін.
Судом встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №817/856/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Рівненщини» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Георесерчінг» до Державної служби геології та надр України задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не розгляду у встановлений законодавством строк заяв ТОВ «Зірка Рівненщини» та ТОВ «Георесерчінг» і зобов`язано Державну службу геології та надр України розглянути заяву ТОВ «Зірка Рівненщини» від 04.03.2016 (вх№4056/13/12-16 від 09.03.2016) на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, а саме з метою геологічного вивчення, в тому числі з дослідно-промислової розробки бурштину ділянки «Вири» в Сарненському районі Рівненської області у відповідності до законодавства, що діяло на момент звернення з вищезазначеною заявою та заяву ТОВ «Георесерчінг» від 06.03.2016 (вх.№4051/13/12-16 від 09.03.2016) на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, а саме з метою геологічного вивчення, в тому числі з дослідно-промислової розробки бурштину ділянки «Чудель» в Сарненському районі Рівненської області у відповідності до законодавства, що діяло на момент звернення з вищезазначеною заявою (http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/81512796).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №817/856/16 залишено без змін (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82936388).
Відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №817/856/16 набрало законної сили 09.07.2019.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, за Кодексом адміністративного судочинства України і невиконання чи неналежне виконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Положення статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до приписів статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для виконання.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі " Hornsby проти Греції" від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, зокрема, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Як свідчать долучені за заяви ТОВ «Зірка Рівненщини» та ТОВ «Георесерчінг» копії наказів Державної служби геології та надр України №328 та №329 (розміщені також офіційному сайті центрального органу виконавчої влади http://www.geo.gov.ua/orders-of-the-state-geonadr/#2019), 05.09.2019 Державна служба геології та надр України відмовила ТОВ «Зірка Рівненщини» у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі з дослідно-промислової розробки бурштину ділянки «Вири» в Сарненському районі Рівненської області без проведення аукціону та ТОВ «Георесерчінг» - у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі з дослідно-промислової розробки бурштину ділянки «Чудель» в Сарненському районі Рівненської області без проведення аукціону.
Мотивувальна частина наказів свідчить, що вони прийняті відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 30.12.2015, пунктів 19, 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011, на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі № 817/856/16, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019, з урахуванням рекомендацій Комісії з питань надрокористування (протокол №9/2019 від 28.08.2019).
Разом з тим, під час вирішення справи №817/856/16 по суті Рівненський окружний адміністративний суд встановив, що Державна служба геології та надр України повертаючи заявникам документи без розгляду та вирішення відповідного питання, не вчинила ті дії, які вона мала вчинити відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011, чим допустила протиправну бездіяльність. При цьому, судом встановлено, що Державна служба геології та надр України за межами відповідного строку повернула заяви з додатками ТОВ «Зірка Рівненщини» і ТОВ «Георесерчінг» не оформивши таку дію відповідним рішенням, і зазначивши таку підставу для повернення заявникам усіх документів, як невідповідність комплектності документів додатку 1 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011. Поміж того, що таке формулювання свідчило про протиправність дій відповідача яка полягала у незастосуванні ним положень пункту 19 Порядку, позаяк некомплектність документів і є їх поданням не в повному обсязі, судом під час розгляду справи по суті було достеменно встановлено, що комплекти документів, які подавалися ТОВ «Георесерчінг» та ТОВ «Зірка Рівненщини» в повній мірі відповідали додатку 1 Порядку. І відповідно, підстави для повернення заявникам документів визнані судом необґрунтованими і надуманими, про що прямо зазначено в судовому рішенні.
Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 09.07.2019 по даній справі вказано, що стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли 09.03.2016 року, а зміни в Порядок №615 внесені 12.04.2016 року, в даному випадку зміни до Порядку 615 звужують права позивачів, тому не можуть бути застосовані в порядку зворотньої дії в часі. Саме тому при повторному розгляді заяв позивачів разом з доданими документами відповідач повинен керуватися положеннями Порядку №615 та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у редакції чинній на момент подання зазначених документів, тобто на березень 2016 року. Додатково суд звернув увагу Державної служби геології та надр України, що відмова у задоволенні заяв позивачів, оскільки така не передбачена Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету міністрів України №615 від 30.05.2011 та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» не допускається.
Замість того, щоб виконати рішення суду у справі №817/856/16 у повній відповідності з наведеною позицією суду Державна служба геології та надр України прийняла накази №328 та №329 від 05.09.2019 про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами, в яких взагалі не зазначила ні правової, ні фактичної підстави для прийняття таких рішень.
Саме по собі покликання у наказі на пункт 19 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету міністрів України №615 від 30.05.2011, не свідчить про сумлінне і належне виконання рішення суду, а навпаки доводить ту обставину, що Державна служба геології та надр України ухиляється від його виконання, позаяк пункт 19 у відповідній редакції містить три підстави для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу, а Державною службою геології та надр України не вказано і не доведено про існування хоча б однієї.
Більше того, як вже зазначалося вище, під час розгляду справи по суті судом вже було встановлено, що ТОВ «Зірка Рівненщини» із заявою від 04.03.2016 (вх№4056/13/12-16 від 09.03.2016) і ТОВ «Георесерчінг» із заявою від 06.03.2016 (вх.№4051/13/12-16 від 09.03.2016) подали документи у повному обсязі, тобто дотримались у відповідній частині вимог пункту 19 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету міністрів України №615 від 30.05.2011 (у відповідній редакції).
За наведеного, накази Державної служби геології та надр України №328 та №329 від 05.09.2019 підлягають скасуванню в порядку судового контролю за правилами частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Враховуючи те, що на час розгляду заяви в суді відповідними доказами підтверджено той факт, що Державною службою геології та надр України не вжито дієвих і належних заходів на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №817/856/16, суд з урахуванням приписів ст.249 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку що відповідачем порушено положення ст.129-1 Конституції України та частини другої статті 14, частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не виконано у повному обсязі і належним чином судове рішення, яке набрало законної сили, що зумовлює необхідність постановлення окремої ухвали і направлення її для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Керуючись статтями 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Рівненщини» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Георесерчінг» про визнання протиправними рішень та дій, вчинених суб`єктом владних повноважень Державною службою геології та надр України на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №817/856/16 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати накази Державної служби геології та надр України №328 від 05 вересня 2019 року «Про прийняте рішення щодо надання спеціального дозволу на користування надрами», яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Георесерчінг» відмовлено у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі з дослідно-промислової розробки бурштину ділянки «Чудель» у Рівненській області без проведення аукціону та №329 від 05 вересня 2019 року «Про прийняте рішення щодо надання спеціального дозволу на користування надрами», яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Зірка Рівненщини» відмовлено у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі з дослідно-промислової розробки бурштину ділянки «Вири» у Рівненській області без проведення аукціону.
Визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Георесерчінг» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Зірка Рівненщини» у наданні спеціальних дозволів на користування надрами за заявами поданими 09 березня 2016 року, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №817/856/16.
Надіслати окрему ухвалу на адресу Державної служби геології та надр України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №817/856/16.
Державній службі геології та надр України направити до Рівненського окружного адміністративного суду у місячний строк з дня набрання цією ухвалою законної сили відповідь про вжиті заходи щодо усунення встановлених порушень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повну ухвалу складено 04.12.2019.
Суддя Друзенко Н.В.