Ухвала
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 127/2-2177/2005
провадження № 61-38328св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Магда Світлана Григорівна, Печерський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Вінницької області від 18 травня 2018 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Копаничук С. Г., Рибчинського В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві) Магди С. Г.
Скарга мотивована тим, що рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 04 липня 2005 року зобов`язано Державну виконавчу службу у Печерському районі м. Києва негайно вчинити виконавчі дії щодо виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року. Постановою державного виконавця від 09 вересня 2005 року № 512/2 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-2177, виданого 07 липня 2005 року Замостянським районним судом м. Вінниці. Надалі виконавче провадження неодноразово зупинялось, закінчувалось і відновлювалось державним виконавцем. Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 23 квітня 2012 року скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 30 грудня 2011 року та зобов`язано негайно і в примусовому порядку вчинити дії. Як стало відомо заявнику 29 січня 2018 року, постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі ухвали суду від 23 квітня 2012 року немає.
29 січня 2018 року заявнику стало відомо від Головного територіального управління юстиції у м. Києві, що виконавчі дії не проводяться, тому вважає бездіяльність головного державного виконавця ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Магди С. Г. з невжиття негайних і примусових виконавчих дій для виконання рішення суду протиправними, які порушують його права та законні інтереси захищені судовим рішенням. Виконання цього рішення напряму стосується виконання рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 17 липня 2014 року, де ОСОБА_1 є одним із заявників і суд зобов`язав державу виконати рішення ЄСПЛ протягом трьох місяців. Таким чином, саме протиправна бездіяльність державного виконавця стала результатом того, що рішення суду не виконується близько дванадцяти років, п`ять разів місцевими судами м. Вінниці визнавалась протиправною бездіяльність або незаконними дії державного виконавця.
Із урахуванням наведених обставин, заявник просив визнати бездіяльність головного державного виконавця ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Магди С. Г. щодо виконання виконавчого листа № 2-2177, виданого 07 липня 2005 року Замостянським районним судом м. Вінниці, протиправною та зобов`язати її усунути порушення його прав і негайно вчинити виконавчі дії з виконання цього виконавчого листа, в десятиденний строк повідомивши суд і його про виконання. Також заявник просив постановити окрему ухвалу для Міністерства юстиції України про тяганину і неналежне виконання рішень Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року, від 04 липня 2005 року, як складової і невід`ємної частини рішення ЄСПЛ від 17 жовтня 2014 року, що нанесло і продовжує наносити збитки бюджету держави у вигляді пред`явлених ним законних вимог при порушенні трудових прав щодо відшкодування за затримку видачі трудової книжки і повного розрахунку для виконання рішення ЄСПЛ.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 березня 2018 року скаргу задоволено частково.Визнано бездіяльність головного державного виконавця ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Магди С. Г. з виконання виконавчого листа № 2-2177, виданого 07 липня 2005 року Замостянським районним судом м. Вінниці, неправомірною. У задоволенні скарги у частині зобов`язання головного державного виконавця ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Магди С. Г. негайно вчинити виконавчі дії з виконання виконавчого листа № 2-2177, виданого 07 липня 2005 року Замостянським районним судом м. Вінниці, відмовлено.
Окремою ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 березня 2018 року повідомлено Міністерство юстиції України про виявлені судом порушення головним державним виконавцем ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Магдою С. Г. та начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, під час розгляду цивільної справи № 127/2-2177/2005 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Магди С. Г., для вжиття відповідних заходів реагування.
Задовольняючи скаргу частково, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець не здійснив необхідних заходів щодо примусового виконання судового рішення, станом на день розгляду цієї скарги судове рішення не виконано, при цьому нездійснення посадовою особою та/або виконавцем своїх обов`язків, покладених на нього законом, не повинно будь-яким чином призводити до порушення чи обмеження прав суб`єктів права на оскарження його незаконних дій.
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 18 травня 2018 року апеляційні скарги заступника начальника ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Магди С. Г. задоволено частково. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 березня 2018 року та окрему ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 березня 2018 року скасовано.Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Магди С. Г. залишено без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця із пропуском встановленого законом десятиденного строку і підстави для його поновлення відсутні, що відповідно до вимог статті 126 ЦПК України є підставою для залишення скарги без розгляду.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Вінницької області від 18 травня 2018 року, в якій, посилаючись неправильне застосування апеляційний судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу та окрему ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не надав правової оцінки доказам заявника, помилково зазначив про те, що заявник уточнив вимоги скарги. Заявнику не було відомо про факт знищення матеріалів виконавчого провадження, у зв`язку із чим апеляційний суд безпідставно залишив скаргу без розгляду через пропуск строку на оскарження.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Позиція Верховного Суду
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Вінницького області від 18 травня 2018 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 23 жовтня 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик
