Провадження 4-с/127/6/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2018 року
м. Вінниця
Суддя
Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця ВПВР управління ДВС ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_2, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 із скаргою на бездіяльність головного державного виконавця ВПВР управління ДВС ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_2.
Згідно з ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в п. 2 – п. 6 ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема: повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.
Судом встановлено, що скарга не відповідає вищевказаним вимогам. У скарзі не зазначено: повне найменування боржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб); усі реквізити виконавчого документа; зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону тощо.
Враховуючи вимоги, викладені у скарзі, суд звертає увагу заявника на те, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Якщо скарга за формою і змістом не відповідає вищевказаним вимогам, то застосовуються положення ст. 185 ЦПК України. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання.
На що також звернув увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Постанові Пленуму № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах».
Відповідно до положень ст. 450 ЦПК України суб'єктом оскарження є державний виконавець або інша посадова особа органу державної виконавчої служби чи приватний виконавець, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Із скарги вбачається, що заявник просить суд визнати бездіяльність головного державного виконавця ВПВР управління ДВС ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_3 чи іншого державного виконавця у якого перебуває на виконанні виконавчий лист № 2-2177, виданий 07.07.2005 року Замостянським районним судом м. Вінниці.
Суд звертає увагу заявника на те, що саме він визначає суб’єкта оскарження.
У скарзі не зазначено у кого саме перебуває на виконанні виконавчий документ. Враховуючи те, що ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 23.04.2012 року було скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 2701885 від 30.12.2011 року та зобов’язано негайно і в примусовому порядку виконати виконавчий документ, як те вбачається з матеріалів скарги, то суду не повідомлено: чи було відновлено виконавче провадження на виконання судового рішення, якщо так, то коли саме; чи перебуває наразі на виконанні виконавчий лист № 2-2177, виданий 07.07.2005 року Замостянським районним судом м. Вінниці; на виконанні у кого перебуває наразі виконавче провадження; які дії вчинені або не вчинені; чия саме вбачається бездіяльність. Належних доказів перебування виконавчого документа на виконанні суду не надано.
Згідно з нормами ЦПК України сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.
На що також звернув увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Постанові Пленуму № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах».
Ненадання суду копії виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, та не зазначення заявником в скарзі найменування боржника та його місцезнаходження, зокрема, унеможливлює вирішення питання про залучення даної особи до участі у справі в якості заінтересованої особи.
Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
У скарзі заявником зазначено, що йому стало відомо 29.01.2018 року про те, що виконавчі дії ДВС не проводяться. У той же час, заявником не зазначено які саме дії не проводяться, яким чином йому дані обставини стали відомі та чим це підтверджується. При цьому судом враховано, що у відповідності до положень ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Судом звернуто увагу на те, що судовими рішеннями, які додані до скарги, зокрема встановлено бездіяльність ДВС в певний період часу, а зі скарги вбачається посилання заявника на бездіяльність з 23.04.2012 року.
Заявником суду не підтверджено належними доказами коли саме він дізнався про порушення його прав.
Отже, суд прийшов до висновку, що зі скарги чітко не вбачається, чи пропущений заявником строк звернення до суду чи ні.
Враховуючи вищезазначене, застосовуючи аналогію закону до скарги на бездіяльність державного виконавця, за наведених вище обставин, суд вважає, що наявні підстави для залишення скарги без руху і застосування наслідків, встановлених ст. 185 ЦПК України.
Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що згідно з ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд вважає за необхідне роз’яснити заявнику про право на подання клопотання про поновлення пропущеного строку в разі подання скарги після закінчення процесуальних строків.
Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 185, 260, 261, 447, 449, 450 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця ВПВР управління ДВС ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_2 залишити без руху та надати заявнику строк протягом двох днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, зокрема, шляхом надання суду належно оформленої скарги, належним чином засвідчених копій письмових доказівта належних доказів про дату, коли заявник дізнався про порушення свого права, в іншому випадку скарга буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: