Справа № 2-121/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2010 рік
Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого судді Мамаєвій О.В.,
при секретарі Гевак С.М.,
з участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Красноперекопського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя,
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя, вказуючи, що 30.12.2005р. вона уклала шлюб із відповідачем. Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Протягом останнього року спільного проживання сімейні стосунки з відповідачем погіршились, вони перестали розуміти одне одного, на даний час шлюбні відносини з відповідачем припинені, вони разом не проживають. Дитина знаходиться на утриманні позивачки, відповідач допомоги на утримання дитини не надає. Вони вирішили розірвати шлюб та поділити майно, придбане під час спільного проживання.
Вказала, що під час спільного проживання вони придбали: куточок «Лего» за 3400 грн., стiнку АS за 1470 грн., журнальний стiл МДФ за 320 грн., пральну машину за 2400 грн., спальню «Кiм» за 1960 грн., дверi за 840 грн., пуф за 85 грн., велосипед за 310 грн.,DVD програвач за 400 грн., холодильник за 1550 грн., мобільний телефон за 720 грн., бичка 1,2 мiсяці за 2000 грн., 2 телят 2 мiсяці за 350 грн., четверо козенят за 80 грн. Всього на суму 15885 грн.
Пiсля припинення шлюбних вiдносин угоди про подiл спiльного майна сторони не досягли.
Згiдно iз ст. 60, ч. 1 ст. 70 Сiмейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на правi спiльної сумiсної власностi i у разi його подiлу частки дружини та чоловiка є рiвними.
Виходячи з цього, позивач запропонувала вiдповiдачу добровiльно подiлити спільне майно, видiливши їй куточок «Лего», пральну машину, спальню «Кiм», бичка, а відповідачу всi iншi речi. Однак вiдповідач вiдмовився вирішити спір у добровільному порядку. Тому вона просить подiлити майно, набуте сторонами за час шлюбу, видiливши їй: куточок «Лего» вартiстю 3400 грн., пральну машину вартiстю 2400 грн., спальню «Кiм» вартiстю 1960 грн., бичка вартiстю 2000 гривень всього на суму 9760 грн.; а відповідачу: стiнку АS за 1470 гривень, журнальний стiл МДФ за 320 грн., дверi за 840 грн.; пуф за 85 грн.; велосипед за 310 грн.; DVD програвач за 400 грн.; холодильник за 1550 грн.; мобiльний телефон за 720 грн.; теля 2 мiсяці за 350 грн.; 4 козенят за 80 грн. - на загальну суму 6125 грн.
Відповідач заявив зустрічний позов про розподіл майна, вказуючи, що окрім зазначеного позивачкою майна, за час спільного проживання ними було придбано наступне майно: пилесос вартістю 450 грн., мобільний телефон вартістю 600 грн., прасувальна дошка вартістю 150 грн., віконні тюлі вартістю 360 грн., покривала 2 шт. по 375 грн. вартістю 750 грн., міксер вартістю 150 грн., чайний та кавовий сервізи по 300 грн. всього на 600 грн., які позивачка забрала з собою при переїзді до батьків 07.07.2009р. Окрім того, для придбання куточка «Лего» та пральної машинки він брав кредит у «Правекс-Банку», а на день розпаду сім'ї 07.07.2009р. сума невиплачено кредиту склала 3891,88 грн. Він самостійно провів погашення кредиту 18.09.2009р. та 25.09.2009р. на суму 2906,22 грн. Таким чином вважає, що вартість куточка «Лего» -3400 грн. та пральної машини 2400 грн. сплачена ним самостійно, тому не може вважатись, як придбана за спільні кошти.
Тому просить провести розподіл майна наступним чином: виділити йому - куточок «Лего» за 3400 грн., стiнку АS за 1470 грн., пральну машину за 2400 грн., дверi за 840 грн., велосипед за 310 грн., DVD програвач за 400 грн., холодильник за 1550 грн., мобільний телефон за 720 грн., 2 телят 2 мiсяці за 350 грн., четверо козенят за 80 грн., всього на суму 11520 грн. із розрахунку оплати кредиту 3891 грн; позивачці виділити: журнальний стiл МДФ за 320 грн., спальню «Кiм» за 1960 грн., пуф за 85 грн., бичок 1,2 мiсяці за 2000 грн., пилесос вартістю 450 грн., мобільний телефон вартістю 600 грн., прасувальна дошка вартістю 150 грн., віконні тюлі вартістю 360 грн., покривала 2 шт. по 375 грн. вартістю 750 грн., міксер вартістю 150 грн., чайний та кавовий сервізи по 300 грн. всього на 600 грн. всього на суму 7455 грн.
У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги, зазначили, що майно було придбано за кошти отримані при народженні дитини, кошти, що наддавались батьками позивачки. Отримані відповідачем кредити він тратив на свої особисті потреби.
Із зустрічним позовом не згодні, оскільки вказані відповідачем речі у період спільного проживання не придбавались, і відповідно позивачка їх не забирала до свого нового місця проживання.
Відповідач та представник відповідача вказали, що згодні із переліком майна та його вартістю, вказаною позивачкою. Однак просять провести розподіл майна відповідно до заявленого зустрічного позову.
Суд, вислухавши позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов та зустрічний позов задовольнити частково.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30.12.2005 р. /а.с. 5/. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_5 /а.с. 6/.
Як встановлено із пояснень сторін, шлюбні відносини між ними припинені з 9 липня 2009р., сторони з цього часу проживають окремо, дитина знаходиться із матірю позивачкою по справі.
У період шлюбу подружжя придбали куточок «Лего» за 3400 грн., стiнку АS за 1470 грн., журнальний стiл МДФ за 320 грн., пральну машину за 2400 грн., спальню «Кiм» за 1960 грн., дверi за 840 грн., пуф за 85 грн., велосипед за 310 грн.,DVD програвач за 400 грн., холодильник за 1550 грн., мобільний телефон за 720 грн., бичок 1,2 мiсяці за 2000 грн., 2 телят 2 мiсяці за 350 грн., четверо козенят за 80 грн. Всього на суму 15885 грн. Що підтверджується позивачем, відповідачем, поясненнями свідків.
При цьому пральна машина була придбана 28.07.2007р. /а.с. 8/, куточок «Лего» - 11.12.2007р., а спальня «Кім» - 10.06.2006р. /а.с.7/.
Позивач вказала, що отримане майно придбане за кошти, отримані як допомога при народженні дитини, та за кошти, які надавали їй її батьки.
Відповідач зазначає, що майно було придбане за рахунок отриманих ним кредитів, у Публічному акціонерному товаристві «Правекс-Банк» у розмірі 5000 грн., та «ПриватБанку» 24.05.2008р. у розмірі 2000 грн. та кошти, що надавали їм їх батьки.
Позивачка не погоджуючись із доводами відповідача, вказала, що отримані кредитні кошти відповідач витрачав на власні потреби, а не на потреби сім'ї. Однак, доказів на підтвердження цього не було надано, та спростовуються і поясненнями позивачки про те, що частину кредитів (близько половини суми боргу) погашала вона та її батьки, що підтверджується наданими позивачкою квитанціями на суму 3221,2 грн. /а.с. 85-102/, сплачені за період з 2007 по червень 2009р.
Не знайшло свого підтвердження у суді і доводи відповідача щодо придбання у період шлюбу наступного майна : віконні тюлі вартістю 360 грн., покривала 2 шт. по 375 грн. вартістю 750 грн., міксера вартістю 150 грн., чайного та кавового сервізів по 300 грн. всього на 600 грн.
Таким чином, крім вказаного позивачкою майна, придбаного за час шлюбу, судом встановлено, що ще було придбано: пилесос вартістю 450 грн., мобільний телефон вартістю 600 грн., прасувальна дошка вартістю 150 грн., всього на суму 1200 грн., які позивачка забрала із собою при виїзді із будинку чоловіка у липні 2009р., що підтвердив у суді свідок ОСОБА_6- батько позивачки.
Та судом встановлено, що на час спільного проживання на рахунку позивачки, відкритому на її імя у банку ПАТ «Укрексімбанк» знаходились кошти у розмірі 5106 грн., які, як пояснила позивачка були покладені на її імя її батьками, доказів на підтвердження цих доводів суду не надала. При цьому відповідач вказує на те, що вказані кошти їх спільні кошти. Тому в даному випадку суд виходить із презумпції права спільної сумісної власності майна, набутого під час шлюбу.
Таким чином, за час спільного проживання подружжям було придбано майна на суму 22191 грн.(15885грн.+1200грн. +5106грн.).
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, квитанціями про придбання пральної машинки, куточка “Лего”, спальні “Кім”.
Позивач та її представник просять відступити від рівності часток сторін у спільному майні, оскільки на утриманні позивачки знаходиться малолітня дитина син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. З відповідача у судовому порядку стягненні аліменти на утримання дитини, однак, останній від сплати аліментів ухиляється, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 25.02.2010р. у розмірі 2412,01 грн., тобто, з дня припинення сімейно-шлюбних відносин з 07.07.2009р. відповідач не надавав допомоги на утримання дитини.
Частково задовольняючи позовні вимоги та зустрічний позов суд виходив із наступного.
Згідно ст. 60 СК України, ст. 368 ч.3 ЦК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ст. 70 ч.1 СК України, ст. 372 ч.2 ЦК України, у разі поділу майна подружжя, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.
Ч.3. ст.70 СК України встановлено, що за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Таким чином, збільшення частки майна на користь того з подружжя, з ким проживає дитина, можливе при наявності певної умови - якщо розмір аліментів, які така особа одержує, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини та її лікування. За змістом ст. ст. 181, 182, 183, 184, 189 СК аліменти - кошти на утримання дитини, розмір яких визначається за домовленістю між батьками чи за рішенням суду.
Судом встановлено, що з відповідача були стягненні аліменти на утримання малолітньої дитини, станом на 25.02.2010р. заборгованість за аліментами складає 2412,01грн., що підтверджується довідкою з ВДВС Армянського міського управління юстиції /а.с. 113а/.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст. 70 СК в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч. 1 ст. 60 СК). Інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дочки, сина або другого з подружжя, що заслуговують на увагу, можуть враховуватися судом при визначенні способу поділу спільного майна в натурі й у тому разі, коли суд не відступив від засади рівності часток.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе відступити від рівності часток подружжя, в звязку із чим не бере до уваги витрати понесені відповідачем по оплаті кредиту, після припинення шлюбних відносин, розподіливши майно наступним чином: виділити ОСОБА_1: куточок “Лего” вартістю 3400 грн.; пральну машину вартістю 2400 грн.; пилесос вартістю 450 грн., прасувальну дошку вартістю 150 грн., грошові кошти, що знаходились станом на 10.07.2009р. на рахунку позивачки у розмірі 5139 грн., телефон вартістю 600 грн. Всього на суму 12139 грн.
Виділити ОСОБА_3 : стінку AS вартістю 1470 грн., журнальний стіл МДФ вартістю 320 грн., спальню “Кім” вартістю 1960 грн.; двері за 840 грн., пуф вартістю 85 грн., велосипед вартістю 310 грн., DVD вартістю 400 грн., холодильник вартістю 1550 грн., мобільний телефон вартістю 720 грн., теля вартістю 350 грн., 4 козенят вартістю 80 грн., бичка вартістю 2000 грн. Всього на суму 10085 грн.
Судові витрати, понесені позивачем, та відповідачем віднести на їх рахунок.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 30, 60, 88, 174, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 68, 69, 70,71 СК України, ст.355, 368, 372 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя задовольнити частково.
Розподілити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наступним чином:
Виділити ОСОБА_1:
-куточок “Лего” вартістю 3400 грн.;
-пральну машину вартістю 2400 грн.;
-пилесос вартістю 450 грн.
-прасувальну дошку вартістю 150 грн.
-грошові кошти, що знаходились станом на 10.07.2009р. на рахунку позивачки у розмірі 5139 грн.
-телефон вартістю 600 грн.
Всього на суму 12139 грн.
Виділити ОСОБА_3 :
-стінку AS вартістю 1470 грн.,
-журнальний стіл МДФ вартістю 320 грн.,
-спальню “Кім” вартістю 1960 грн.;
-двері за 840 грн.,
-пуф вартістю 85 грн.,
-велосипед вартістю 310 грн.,
-DVD вартістю 400 грн.,
-холодильник вартістю 1550 грн.,
-мобільний телефон вартістю 720 грн.,
-теля вартістю 350 грн.,
-4 козенят вартістю 80 грн.
-бичка вартістю 2000 грн.
Всього на суму 10085 грн.
В задоволенні іншої частини позову та зустрічного позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красноперекопський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
СУДДЯ :
