ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
03 грудня 2018 року
м. Чернігів
Унікальний номер справи № 740/4842/15-ц
Головуючий у першій інстанції - Олійник В.П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/90/18
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого - судді Скрипки А.А.
суддів: Лакізи Г.П., Онищенко О.П.
секретар: Поклад Д.В.
сторони :
позивач сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба - Нова"
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Олійника В.П. від 25 січня 2018 року, місце ухвалення м.Ніжин, дата складання повного тексту рішення 13 лютого 2018 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2015 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" звернулось до суду з даним позовом, в якому, з врахуванням збільшення позовних вимог, просило стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 743 195 грн. 72 коп. - основного боргу, 503 131 грн. 35 коп.- інфляційних втрат, 187 144 грн. 53 коп. - 10% річних, 368 521 грн. 21 коп.- відсотків за користування позикою, а всього 1 801 992 грн.81коп. В обґрунтування вимог заявленого позову сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" зазначало, що згідно договору позики грошей від 29.05.2014 року, ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_3 гроші в сумі 330 000 грн., що, як зазначено у договорі, становило по курсу Національного банку України 27 500 доларів США. Відповідно до п.2 укладеного договору позики грошей від 29.05.2014 року, якщо позичальник своєчасно не поверне позикодавцю суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, тобто несплачену у строк суму основного боргу та десять процентів річних від простроченої суми. Згідно п.3 укладеного договору позики грошей від 29.05.2014 року, грошові кошти повертаються позичальнику до 14.07.2014 року. 01.10.2015 року між ОСОБА_3 та СТОВ ''Дружба-Нова'' було укладено договір відступлення права вимоги (цесії), відповідно до п.1 якого ОСОБА_3 передав СТОВ ''Дружба-Нова'', а позивач набув право вимоги, належне ОСОБА_3, і став кредитором у зобов'язанні між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 за договором позики грошей від 29.05.2014 року. Позивач письмово повідомляв відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні рекомендованим листом від 02.10.2015 року, а також направляв на адресу відповідача рекомендований лист від 05.10.2015 року із вимогою про повернення позики, сплату процентів та інфляційних втрат, проте, грошові кошти відповідачем у добровільному порядку не повернуто, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25.01.2018 року позовні вимоги СТОВ ''Дружба-Нова'' до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задоволено. Судом стягнуто з ОСОБА_2 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" 743 195 грн. 72 коп. боргу за договором позики, 503 131 грн. 35 коп. інфляційних втрат, 187 144 грн. 53 коп.-10 процентів річних, 368 521 грн. 21 коп. процентів за користування позикою, 22 429 грн. 33 коп. судового збору, а всього стягнуто 1 824 422 грн. 14 коп.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18.06.2018 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25.01.2018 року у даній цивільній справі залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції від 25.01.2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог заявленого позову. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції від 25.01.2018 року є необґрунтованим, суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають нормам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги зазначають, що відповідач не укладав договору позики грошей від 29.05.2014 року з ОСОБА_3, грошові кошти у нього у позику не брав, договір позики було сфальсифіковано позивачем з метою тиску на відповідача та захоплення земельної ділянки. ОСОБА_2 у доводах апеляційної скарги стверджує, що є помилковим висновок судової почеркознавчої експертизи у даній справі щодо його підпису у договорі позики та у розписці від 29.05.2014 року. Доводи апеляційної скарги вказують, що відповідач не був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, що не дало йому змоги належним чином захистити свої права. Доводи апеляційної скарги зазначають, що при вирішенні даного спору по суті суд першої інстанції необґрунтовано застосував положення ч.2 статті 533, ч.2 статті 625 ЦК України, оскільки за умови існування договору та надання позики у національній валюті із зазначенням, що вказана сума на день її надання становить в доларах США за курсом НБУ 27 500, позовні вимоги могли бути задоволені, виходячи із розміру основного боргу у сумі 330 000 грн. При цьому доводи апеляційної скарги вказують, що стягнення індексу інфляції є можливим лише при визначенні грошового зобов'язання у національній валюті. Доводи апеляційної скарги стверджують, що за умови, якщо позика дійсно відповідачу надавалась, і якщо це підтверджено належними і допустимими доказами, то на підставі договору позики грошей і розписки від 29.05.2014 року та на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) від 01.10.2015 року на користь позивача суд вправі був би стягнути 330 000 грн. боргу за договором позики, 190 080 грн. інфляційних втрат, 40 052 грн. 06 коп. - 10% річних, 85 813 грн. 20 коп. процентів за користування позикою, а всього 645 945 грн. 26 коп. Доводи апеляційної скарги вказують, що по справі судом першої інстанції була призначена судова технічна експертиза документів, але проведено її не було, оскільки вартість проведення експертизи склала 21 427 грн. 20 коп., і вказана сума коштів є непосильною для ОСОБА_2, також відповідач не був належним чином повідомлений про строки та порядок оплати проведення експертизи, наслідки несплати у встановлений строк, у зв'язку з чим він не реалізував процесуальні права щодо проведення даної експертизи.
У відзиві на апеляційну скаргу сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення у зв'язку з її безпідставністю та залишити без змін обґрунтоване заочне рішення суду першої інстанції від 25.01.2018 року.
В судовому засіданні апеляційного суду представники відповідача адвокат ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_5 підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги на заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25.01.2018 року.
В судовому засіданні апеляційного суду представники позивача адвокат ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_7 просили залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 у зв'язку із її безпідставністю та залишити без змін обґрунтоване заочне рішення суду першої інстанції від 25.01.2018 року.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2, належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду даної справи (а.с.76,77,78, 89,91,93 том 2), не з'явився. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами (а.с.90, том 2), що 29.05.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, а також складено розписку, відповідно до яких ОСОБА_2 взяв у позику та прийняв у ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 330 000 грн., що становить по курсу Національного Банку України 27 500 доларів США. Пунктом 2 договору позики грошей від 29.05.2014 року передбачено, що якщо позичальник своєчасно не поверне позикодавцю суму позики. він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, тобто несплачену у строк суму основного боргу та десять процентів річних від простроченої суми. Згідно пункту 3 договору позики грошей від 29.05.2014 року, грошові кошти повертаються позичальнику до 14.07.2014 року. Відповідно до пункту 5 договору позики грошей від 29.05.2014 року, договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами розписки про передачу - прийняття грошової суми. Вказана розписка від 29.05.2014 року міститься у матеріалах цивільної справи (а.с.90, том 2).
01.10.2015 року між ОСОБА_3 та СТОВ ''Дружба-Нова'' було укладено договір відступлення права вимоги (цесії), відповідно до п.1 якого ОСОБА_3 передав СТОВ ''Дружба-Нова'', а позивач набув право вимоги, належне ОСОБА_3, і став кредитором у зобов'язанні між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 за договором позики грошей від 29.05.2014 року (а.с.16-17, том 1). Згідно п.2 договору відступлення права вимоги (цесії) від 01.10.2015 року, позивач набув право вимагати від відповідача належного виконання наступного зобов'язання: 2.1.повернення основної суми боргу за позикою на підставі договору позики грошей від 29.05.2014 року в повному розмірі такої позики, а саме: 330 000 грн., що становило на дату надання позики 27 500 доларів США згідно курсу Національного Банку України, у порядку, передбаченому ч.2 статті 533 ЦК України; 2.2. сплати 10 процентів річних від простроченої суми позики згідно п.2 договору позики; 2.3. сплати інфляційних витрат згідно ч.2 статті 625 ЦК України; 2.4. сплати процентів за користування позикою в розмірі, що встановлений ч.1 статті 1048 ЦК України; 2.5. сплати інших нарахувань за користування позикою та штрафних санкцій за прострочення повернення позики, які передбачені договором позики та чинним законодавством України. Згідно п.2 акту приймання-передачі прав вимоги за договором відступлення права вимоги (цесії) від 01.10.2015 року (а.с.18, том 1), зазначені в договорі відступлення права вимоги від 01.10.2015 року права вимоги передаються первісним кредитором новому кредитору у обсязі і на умовах, що існували на момент укладення цього договору.
Позивач письмово повідомляв відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні рекомендованим листом від 02.10.2015 року (а.с.19,20, том 1), а також направляв на адресу відповідача рекомендований лист від 05.10.2015 року (а.с.21-22,23, том 1) із вимогою про повернення позики, сплату процентів та інфляційних втрат, проте, грошові кошти відповідачем у добровільному порядку повернуто не було.
Як вбачається із нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_3 від 30.12.2015 року (а.с.62, том 1), ОСОБА_3 повідомляє суд про укладення вищезазначених договорів, а також про те, що ОСОБА_2 отриману позику за договором позики грошей від 29.05.2014 року не повертав.
Згідно довідки сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" від 04.01.2016 року (а.с.66, том 1), платежі на погашення боргу за договором позики від 29.05.2014 року на адресу позивача від ОСОБА_2 не надходили.
Відповідно до висновку експертів КНДІСЕ за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №9143/9144/16-32 від 28.11.2016 року (а.с.159-165, том 1): 1. Два підписи від імені ОСОБА_2, які містяться в графі ''підписи'': на першому бланковому рядку у договорі позики грошей від 29 травня 2014 року, що укладений від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та в графі ''підписи'': на першому бланковому рядку у розписці від 29 травня 2014 року, що складена від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, - виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів. 2. Два підписи від імені ОСОБА_2, які містяться в графі ''підписи'': на першому бланковому рядку у договорі позики грошей від 29 травня 2014 року, що укладений від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та в графі ''підписи'': на першому бланковому рядку у розписці від 29 травня 2014 року, що складена від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, - виконані ОСОБА_2.
Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25.01.2018 року позовні вимоги СТОВ ''Дружба-Нова'' до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задоволено. Судом стягнуто з ОСОБА_2 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" 743 195 грн. 72 коп. боргу за договором позики, 503 131 грн. 35 коп. інфляційних втрат, 187 144 грн. 53 коп.-10 процентів річних, 368 521 грн. 21 коп. процентів за користування позикою, 22 429 грн. 33 коп. судового збору, а всього стягнуто 1 824 422 грн. 14 коп.
Задовольняючи вимоги заявленого позову, суд першої інстанції на підставі встановлених в ході судового розгляду даної справи фактичних обставин справи та досліджених судом доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначають, що ОСОБА_2 не укладав договору позики грошей від 29.05.2014 року з ОСОБА_3, грошові кошти у нього у позику не брав, договір позики було сфальсифіковано позивачем з метою тиску на відповідача та захоплення земельної ділянки. ОСОБА_2 у доводах апеляційної скарги стверджує, що є помилковим висновок судової почеркознавчої експертизи у даній справі щодо його підпису у договорі позики та у розписці від 29.05.2014 року. Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для відмови у задоволенні вимог заявленого позову, оскільки відповідно до приписів ч.1, ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов'язок доказування і подання доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. При цьому необхідно зазначити, що відповідачем не надано суду належних та допустимих у розумінні статей 77,78 ЦПК України доказів на підтвердження вищезазначених доводів апеляційної скарги. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування висновку експертів КНДІСЕ за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №9143/9144/16-32 від 28.11.2016 року (а.с.159-165, том 1).
Доводи апеляційної скарги вказують, що відповідач не був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, що не дало йому змоги належним чином захистити свої права. ОСОБА_2 у доводах апеляційної скарги зазначає, що по справі судом першої інстанції була призначена судова технічна експертиза документів, але проведено її не було, оскільки вартість проведення експертизи склала 21 427 грн. 20 коп., і вказана сума коштів є непосильною для ОСОБА_2, також відповідач не був належним чином повідомлений про строки та порядок оплати проведення експертизи, наслідки несплати у встановлений строк, у зв'язку з чим він не реалізував процесуальні права щодо проведення даної експертизи. На думку апеляційного суду, вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для відмови у задоволенні вимог заявленого позову повністю, виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів даної цивільної справи, ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11.04.2016 року було задоволено заяву ОСОБА_2 та скасовано заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05.01.2016 року у даній цивільній справі, при цьому розгляд справи було призначено на 25.04.2016 року на 16.00 годину (а.с.107-108, том 1). В судовому засіданні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області 25.04.2016 року (а.с.130-131, том 1) представником відповідача адвокатом ОСОБА_5 було заявлено клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи. В подальшому у судовому засіданні суду першої інстанції від 18.05.2016 року за участю представника позивача ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката ОСОБА_5 судом було задоволено клопотання відповідача про призначення по справі комплексної почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, проведення якої ухвалою суду було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с.132-135, том 1). Згідно ухвали суду першої інстанції від 18.05.2016 року (а.с.134-135, том 1), на вирішення експертизи судом було поставлено наступні питання: 1.Чи не виконані підписи на договорі позики грошей від 29.05.2014 року та розписці від 29.05.2014 року від імені ОСОБА_2 з попередньою технічною підготовкою чи за допомогою технічних засобів? 2.Чи виконані підписи на договорі позики грошей від 29.05.2014 року та розписці від 29.05.2014 року від імені ОСОБА_2 ним чи іншою особою? 3.У якій послідовності виконувались реквізити договору позики грошей від 29.05.2014 року та розписки від 29.05.2014 року: друкований текст, підписи від імені ОСОБА_2? 4.Чи виготовлені договір позики грошей від 29.05.2014 року та розписка від 29.05.2014 року у той час, яким вони датовані?
В судовому засіданні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09.11.2016 року за участю представника позивача ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката ОСОБА_5 судом було постановлено ухвалу: не виконувати ухвалу суду першої інстанції від 18.05.2016 року в частині проведення технічної експертизи, при цьому було надано згоду експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на проведення судової комплексної почеркознавчої експертизи у термін, що перевищує 90 календарних днів, в межах технічних можливостей в порядку черговості (а.с.150-153, том 1).
В судовому засіданні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.04.2017 року за участю представника позивача ОСОБА_6, представника відповідача адвоката ОСОБА_5 судом першої інстанції було постановлено ухвалу, якою доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведення технічної експертизи документів, призначеної ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18.05.2016 року у даній цивільній справі, за виключенням питань 1 та 2, які були вирішені під час проведення почеркознавчої експертизи (а.с.186-189, том 1).
В судовому засіданні суду першої інстанції від 10.07.2017 року за участю представника позивача ОСОБА_6, представника відповідача адвоката ОСОБА_5 судом було постановлено ухвалу, якою надано згоду експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на проведення технічної експертизи документів, призначеної ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18.05.2016 року у даній цивільній справі у термін, що перевищує 90 календарних днів, в межах технічних можливостей в порядку черговості (а.с.202-205, том 1).
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.207-211, том 1), Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на адресу ОСОБА_2 було направлено лист від 08.08.2017 року щодо проведення оплати експертизи та рахунок №6271 від 07.08.2017 року на оплату вартості проведення призначеної судом експертизи в сумі 21 427 грн.20 коп. на зазначені в рахунку реквізити. У вказаному листі також було зазначено про наслідки ненадходження протягом 45 календарних днів від платника оплати вартості проведення експертизи.
У письмовому клопотанні від 25.09.2017 року представник відповідача адвокат ОСОБА_5 просив суд приєднати до матеріалів справи для послідуючого надання у розпорядження судового експерта оригінали документів (а.с.217, том 1). Також у вказаному клопотанні зазначено, що оплата вартості експертизи буде проведена у встановленому порядку.
Згідно матеріалів справи (а.с.220-221, том 1), Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз матеріали даної цивільної справи було повернуто до суду першої інстанції без виконання ухвали суду про проведення судової технічної експертизи документів у зв'язку з відсутністю оплати вартості проведення даної експертизи.
Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25.01.2018 року позовні вимоги СТОВ ''Дружба-Нова'' до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задоволено.
Приймаючи до уваги приписи п.3 ч.3 статті 376 ЦПК України, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги відносно того, що справу було розглянуто судом першої інстанції за відсутності відповідача ОСОБА_2, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, не можуть бути підставою для відмови в позові повністю.
Апеляційний суд погоджується з висновком заочного рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25.01.2018 року та вважає за необхідне залишити його без змін в частині задоволення позовних вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" та стягнення з ОСОБА_2 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба- Нова" 743 195 грн. 72 коп. боргу за договором позики, 187 144 грн. 53 коп. - 10 процентів річних відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України, а всього 930 340 (дев'ятсот тридцять тисяч триста сорок ) грн. 25 коп.
Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості висновків суду першої інстанції при вирішенні вимог заявленого позову у вказаній частині не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного заочного рішення суду першої інстанції у вказаній частині, оскільки дані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами (а.с.90, том 2), що 29.05.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, а також складено розписку, відповідно до яких ОСОБА_2 взяв у позику та прийняв у ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 330 000 грн., що становить по курсу Національного Банку України 27 500 доларів США. Пунктом 2 договору позики грошей від 29.05.2014 року передбачено, що якщо позичальник своєчасно не поверне позикодавцю суму позики. він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, тобто несплачену у строк суму основного боргу та десять процентів річних від простроченої суми.
Відповідно до ч.1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Разом з тим ч.2 статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Відповідно до приписів ч.2 статті 533 ЦК України, яка регламентує валюту виконання грошового зобов'язання, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом.
Як вбачається із вимог заявленого позову та наданого позивачем суду розрахунку заборгованості (а.с.178-182, том 1), позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача 743 195 грн. 72 коп. боргу за договором позики, виходячи із розрахунку 27 500 дол. США х 27,025299 (курс НБУ 21.02.2017) = 743 195 грн. 72 коп.
Як вбачається із вимог заявленого позову та наданого позивачем суду розрахунку заборгованості (а.с.112-115,178-182, том 1), позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача 187 144 грн. 53 коп.: (123 005 грн. 72 коп. + 64 138 грн. 81 коп.) - 10% річних відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України за період з 15.07.2014 року по 21.02.2017 року.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги заявленого позову у вказаній частині, погодившись із наданим позивачем розрахунком, оскільки вказаний висновок суду узгоджується із приписами ч.2 статті 533, ч.2 статті 625 ЦК України, які регламентують спірні правовідносини та із фактичними обставинами справи.
Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого стягнення з відповідача на користь позивача 503 131 грн. 35 коп. інфляційних втрат за період з 15.07.2014 року по 21.02.2017 року, 368 521 грн. 21 коп. процентів за користування позикою за період з 15.07.2014 року по 20.02.2017 року (а.с.112-115, 178-182, том 1) .
Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Офіційний індекс інфляції визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти. Таким чином, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.
Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.
Апеляційний суд вважає також необґрунтованим висновок заочного рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 368 521 грн. 21 коп. процентів за користування позикою за період з 15.07.2014 року по 20.02.2017 року (а.с.112-115, 178-182, том 1), тобто, за період після спливу визначеного договором позики грошей від 29.05.2014 року строку позики.
При цьому, відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, апеляційний суд враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12. А саме, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає за необхідне заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 січня 2018 року скасувати в частині задоволення позовних вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" та стягнення з ОСОБА_2 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" 503 131 грн. 35 коп. інфляційних втрат, 368 521 грн. 21 коп. процентів за користування позикою, відмовивши у задоволенні позовних вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" у вказаній частині.
При цьому необхідно зазначити, що як вбачається із матеріалів справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування позикою за період строку дії договору позики грошей від 29.05.2014 року позивачем не заявлялись. Відповідно до ч.1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2, апеляційний суд на підставі приписів статті 141 ЦПК України вважає за необхідне заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25.01.2018 року змінити в частині розподілу судових витрат, зменшивши стягнуту суму з ОСОБА_2 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" в рахунок відшкодування понесених судових витрат до 14 055 (чотирнадцяти тисяч п'ятидесяти п'яти) грн. 54 коп. Розрахунок наступний: 27 029 грн. 89 коп. (а.с.26,116,183, том 1, сума сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви) х 52 % (задоволено судом позовні вимоги) = 14 055 грн. 54 коп.
Апеляційний суд також вважає за необхідне на підставі статті 141 ЦПК України стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" на користь ОСОБА_2 6 343 грн. 20 коп. в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Розрахунок наступний: 13 215 грн. (а.с.21, том 2, сума сплаченого відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги) х 48% (задоволено судом вимоги апеляційної скарги) = 6 343 грн. 20 коп.
Керуючись статтями: 1046 ЦК України, 141, 367, 368, 374; п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 січня 2018 року залишити без змін в частині задоволення позовних вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" та стягнення з ОСОБА_2 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" 743 195 грн. 72 коп. боргу за договором позики, 187 144 грн. 53 коп. - 10 процентів річних відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України, а всього 930 340 (дев'ятсот тридцять тисяч триста сорок ) грн. 25 коп.
Заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 січня 2018 року скасувати в частині задоволення позовних вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба- Нова" та стягнення з ОСОБА_2 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" 503 131 грн. 35 коп. інфляційних втрат, 368 521 грн. 21 коп. процентів за користування позикою, відмовивши у задоволенні позовних вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" у вказаній частині.
Заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 січня 2018 року змінити в частині розподілу судових витрат, зменшивши стягнуту суму з ОСОБА_2 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" в рахунок відшкодування понесених судових витрат до 14 055 (чотирнадцяти тисяч п'ятидесяти п'яти) грн. 54 коп.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" на користь ОСОБА_2 6 343 (шість тисяч триста сорок три) грн. 20 коп. в рахунок часткового відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Дата складення повної постанови - 10.12.2018 року.
Головуючий : Судді:
