Справа № 740/4842/15-ц
Провадження № 2/740/52/16
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 січня 2016 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого судді Кобилецького І.Ф.,
при секретарі Кубрак Н.М.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Нова" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики ,-
В С Т А Н О В И В :
СТОВ "Дружба-Нова" звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить стягнути з відповідача на його користь 620 803,62 гривень основного боргу, 361 428,16 гривень інфляційних втрат, 79 769,01 гривень – 10 % річних, 168 933,08 гривень процентів за користування позикою, а всього 1 230 933,87 гривень, а також стягнути витрати по сплаті судового збору.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29 травня 2014 року ОСОБА_3 було надано ОСОБА_2 в позику 330 000 гривень, що становило станом на 29.05.2014 року по курсу НБУ 27 500 доларів США, про що між сторонами в цей день був укладений відповідний договір позики грошей. Фактичне передання позики відповідачу підтверджується його розпискою.
В подальшому право вимоги за вказаним договором позики, було відступлено ОСОБА_3 на користь СТОВ "Дружба Нова". Про укладення договору відступлення права вимоги та зміну кредитора у зобов’язанні позивач письмово повідомив відповідача.
Згідно з договором грошові кошти мали бути повернуті відповідачем в строк до 14 липня 2014 року, проте свого зобов’язання він не виконав.
Станом на 26 жовтня 2015 року Національний банк України встановив курс долара США до гривні: 2257,4677 грн. за 100 доларів США, тому сума боргу відповідача еквівалентна 620 803,62 грн. ( 27 500 доларів США х 2257,4677 грн.).
Також у відповідності до ст. 625 ЦК України відповідач повинен повернути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення та 10 проценти річних від простроченої суми.
Крім того, укладений між сторонами договір позики не є безоплатним, а тому відповідач повинен сплатити за користування позикою проценти в розмірі однієї облікової ставки НБУ.
Таким чином, розмір боргу відповідача станом на дату подачі позову складає 1 230 933,87 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 за викликом у судове засідання не з"явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Тому суд, з урахуванням думки представника позивача у справі, ухвалив розглянути справу по суті заочно, у відсутність відповідача у справі, на підставі наявних у справі доказів, оскільки це відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення представника позивача у справі, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача з наступних підстав.
Відповідно до ч.1ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
В матеріалах справи є копія договору позики укладеного між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 29 травня 2014 року, відповідно до якого ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 330 000 грн., що станом на день укладання договору становило по курсу НБУ 27 500 доларів США, і за яким грошові кошти повинні бути повернуті відповідачем до 14 липня 2014 року ( а.с. 15 ).
Також в матеріалах справи є копія договору відступлення права вимоги (цесії) від 01 жовтня 2015 року (а.с. 16-17), згідно з яким ОСОБА_3 передав СТОВ "Дружба-Нова" право вимоги, належне йому у зобов’язанні між ним та ОСОБА_2
Відповідно до ч.1ст.1049 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно з п. 3 договору позики грошові кошти мали бути повернуті відповідачем в строк до 14 липня 2014 року.
В матеріалах справи міститься копія вимоги про повернення позики, сплату процентів та інфляційних втрат від 05.10.2015 року, яка була надіслана позивачем відповідачу цінним листом (а.с. 21- 23).
Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ст. 99 Конституції України і Указу Президента України від 25 серпня 1996 року №762/96 “Про грошову реформу в Україні” грошовою одиницею і єдиним законним засобом платежу на території України є гривня, тому з відповідача на користь позивача стягненню підлягає сума еквівалентна 27500 доларам США за курсом Національного банку України.
Станом на 26 жовтня 2015 року офіційний курс долара США до гривні, встановлений Національним банком України, становив 2257,4677 грн. за 100 доларів США ( а.с. 24 ).
Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 620 803,62 гривень в рахунок повернення боргу за договором позики ( 27500 дол. США х 2257,4677 грн. ).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 2 договору позики передбачено, що в разі якщо позичальник не поверне позикодавцю суму позики, він зобов’язаний сплатити 10% річних від простроченої суми.
З 15 липня 2014 року по 26 жовтня 2015 року відповідач прострочив виконання грошового зобов"язання на 469 днів, а тому з нього на користь позивача слід стягнути десять процентів річних від простроченої суми, що становить 79 769 гривень 01 коп.
Сума інфляційних втрат позивача від неповернення позики відповідачем складає 361 428,16 грн.
Сума інфляційних втрат позивача від неповернення позика та 10% річних від прострочення виконання грошового зобов’язання підтверджується розрахунком від позивача ( а.с. 24 ).
Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Випадки, коли договір позики вважається безоплатним, зазначені в частині другій статті 1048 ЦК України. Визначене вказаною нормою правило про безоплатність договорів позики є імперативним і не може бути змінене за погодженням сторін.
Таким чином, законом передбачено право позикодавця на одержання від позичальника суми позики та винагороди (процентів за користування позикою) у разі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Винагорода для позикодавця встановлюється у формі процентів від суми, що надається у позику, розмір яких визначається сторонами в договорі позики, або, якщо такий розмір процентів не встановлений, він визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Вказаний правовий висновок міститься у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 02.07.2014 року справа № 6-36цс14.
Оскільки договір позики, укладений між сторонами не є безоплатним, то відповідач повинен сплатити за користування позикою проценти в розмірі 1 облікової ставки НБУ, що згідно наданого позивачем розрахунку становить 168 933,08 грн.
З урахуванням того, що при подачі позовної заяви до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 18 464 гривні 01 коп., тому ці витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. 526, 533, 625, 1046, 1048, 1049 ЦК України ,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" 620 803 гривні 62 коп. боргу за договором позики, 361 428 гривень 16 коп. інфляційних втрат, 79 769 гривень 01 коп. – 10 процентів річних, 168 933 гривні 08 коп. процентів за користування позикою, 18 464 гривні 01 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору, а всього стягнути 1 249 397 ( один мільйон двісті сорок дев"ять тисяч триста дев"яносто сім ) гривень 88 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя : Кобилецький І.Ф.
