Справа № 740/4842/15-ц
Провадження № 2-п/740/3/16
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
25 січня 2018 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., за участі секретаря судового засідання Шадура І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Нова" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
Позивачем СТОВ «Дружба Нова» заявлені вимоги про стягнення із відповідача ОСОБА_1 620803 грн. 62 коп основного боргу, 361428 грн. 16 коп інфляційних втрат, 79769 грн. 01 коп – 10 % річних, 168933 грн. 08 коп процентів за користування позикою. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 29 травня 2014 року ОСОБА_2 було надано ОСОБА_1 в позику 330000 грн., що становило станом на 29 травня 2014 року 27500 доларів США, про що в цей день був укладений відповідний договір позики. Фактичне передання позики відповідачу підтверджується його розпискою. В подальшому право вимоги за вказаним договором позики було відступлено ОСОБА_2 на користь СТОВ "Дружба Нова". Про укладення договору відступлення права вимоги та зміну кредитора у зобов’язанні позивач письмово повідомив відповідача. Згідно з договором грошові кошти мали бути повернуті відповідачем в строк до 14 липня 2014 року. Станом на 26 жовтня 2015 року Національний банк України встановив курс долара США до гривні: 2257,4677 грн. за 100 доларів США, тому сума боргу відповідача еквівалентна 620803 грн. 62 коп (27500 доларів США х 2257,4677 грн.). Згідно ст.625 ЦК України відповідач повинен повернути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення та 10 проценти річних від простроченої суми. Укладений між сторонами договір позики не є безоплатним, а тому відповідач повинен сплатити за користування позикою проценти в розмірі однієї облікової ставки НБУ.
Відповідно до заяви від 24 лютого 2017 року позивач просить стягнути із відповідача 743195 грн. 72 коп боргу за договором позики, 503131 грн. 35 коп інфляційних втрат, 187144 грн. 53 коп – 10 процентів річних, 368521 грн. 21 коп процентів за користування позикою, дана заборгованість визначена позивачем станом на 21 лютого 2017 року.
Згідно заяви від 25 січня 2018 року представник позивача ОСОБА_3 підтримує позов, просить розглянути справу за відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач, представник відповідача-адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з»явились, відповідач та його представник не з’явились в судове засідання без повідомлення причин, останніми не подано відзиву, представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення, що є підставою в порядку ст.ст.280, 281 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Також судом враховується наступне.
Відповідно до ст.130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Статтею 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи; у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться; учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання, у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до п.п.6,7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники процесу зобов»язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов»язки, визначені законом або судом.
Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов»язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України", сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_5 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Судом здійснювались виклики відповідача за адресами згідно його заяви від 11 березня 2016 року (а.с.99), дана адреса зазначена також у договорі про надання правової допомоги (а.с.79), представник відповідача-адвокат ОСОБА_4 безпосередньо приймав участь у судових засіданнях 09 листопада 2016 року, 10 квітня 2017 року, 10 липня 2017 року, останнім заявлені клопотання про відкладення розгляду справи від 24 лютого 2017 року, 15 вересня 2017 року, ним 27 лютого 2017 року отримана заява позивача про збільшення позовних вимог, 25 вересня 2017 року заявлене клопотання про приєднання додаткових матеріалів для проведення експертизи, також судом здійснювалось неодноразово вирішення клопотань експерта по виконанню експертизи, призначеної згідно клопотання відповідача.
Також інформація про розгляд справи розміщена на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади України, яка є загальнодоступною.
Із врахуванням неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу 25 січня 2018 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Враховуючи надані сторонами докази суд приходить до слідуючих висновків.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов’язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Згідно із ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ст.207 ЦК України (у редакції, чинній на час укладення договору позики від 29 травня 2014 року) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
За своєю суттю розписка про отримання в борг коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Відповідно до договору позики, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 29 травня 2014 року, ОСОБА_1 позичив у ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 330000 грн., що станом на день укладання договору становило по курсу НБУ 27500 доларів США, грошові кошти повинні бути повернуті ОСОБА_1 до 14 липня 2014 року.
Згідно договору відступлення права вимоги (цесії) від 01 жовтня 2015 року ОСОБА_2 передав СТОВ "Дружба-Нова" право вимоги, належне йому у зобов’язанні між ним та ОСОБА_1.
Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
За змістом ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За ст.611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Випадки, коли договір позики вважається безоплатним, зазначені в ч.2 ст.1048 ЦК України. Визначене вказаною нормою правило про безоплатність договорів позики є імперативним і не може бути змінене за погодженням сторін.
Таким чином законом передбачено право позикодавця на одержання від позичальника суми позики та винагороди (процентів за користування позикою) у разі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Винагорода для позикодавця встановлюється у формі процентів від суми, що надається у позику, розмір яких визначається сторонами в договорі позики, або, якщо такий розмір процентів не встановлений, він визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 28 листопада 2016 року №9143/9144/16-32 підписи від імені ОСОБА_1 у договорі позики грошей від 29 травня 2014 року виконані ОСОБА_1.
Докази на підтвердження повернення відповідачем ОСОБА_1 грошей на виконання умов договору станом на 25 січня 2018 року відсутні.
Згідно розрахунку позивача заборгованість за договором позики від 29 травня 2014 року станом на 21 лютого 2017 року становить: 743195 грн. 72 коп боргу за договором позики, 503131 грн. 35 коп інфляційних втрат, 187144 грн. 53 коп – 10 процентів річних, 368521 грн. 21 коп процентів за користування позикою. Даний розрахунок відповідачем у встановленому порядку не спростований.
За таких обставин на користь позивача підлягають стягненню 743195 грн. 72 коп боргу за договором позики, 503131 грн. 35 коп інфляційних втрат, 187144 грн. 53 коп – 10 процентів річних, 368521 грн. 21 коп процентів за користування позикою, в порядку ст.141 ЦПК України-22429 грн. 33 коп судового збору.
Як зазначено вище відповідач не надав суду у встановленому порядку відзиву на позов чи заперечення, у зв»язку з чим несе ризик настання наслідків, пов’язаних із невчиненням даних процесуальних дій, в даному випадку,- ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Також судом враховується, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 247, 265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків-2042003517, на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова", місцезнаходження-17600, Чернігівська область, Варвинський район, смт.Варва, вул.Комарова, 59, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-31333767, 743195 грн. 72 коп боргу за договором позики, 503131 грн. 35 коп інфляційних втрат, 187144 грн. 53 коп – 10 процентів річних, 368521 грн. 21 коп процентів за користування позикою, 22429 грн. 33 коп судового збору, а всього стягнути 1824422 (один мільйон вісімсот двадцять чотири тисячі чотириста двадцять дві) грн. 14 коп.
Копії повного рішення надіслати учасникам справи протягом двох днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Суддя В.Олійник
Повне рішення суду складено 13 лютого 2018 року.
