донецький апеляційний господарський суд
пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.04.2018р. справа №905/570/14
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від ВДВС:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю, не з’явились, ОСОБА_6, за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київ,
на ухвалу господарського суду
Запорізької області
від
25.01.2018, прийняту в приміщенні господарського суду Запорізької області, в залі суду №201 о 12:28, повний текст ухвали складено 30.01.2018
у справі
№905/570/14 (суддя Проскуряков К.В.)
за позовом
Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ,
до
Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м. Краматорськ, Донецька область,
про за участю
стягнення 12 824 188, 26 грн. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ,
ВСТАНОВИВ:
04.12.2017 р. до господарського суду Запорізької області від Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ надійшла скарга від 29.11.2017 за вих. № 31/13-4876 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відповідно до якої заявник просить суд визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у нездійсненні передбачених законом заходів щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області від 05.05.2015 № 905/570/14 та не стягненні грошових коштів на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», а також просить суд зобов’язати старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ вчинити всі виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для повного фактичного виконання наказу господарського суду Запорізької області від 05.05.2015 № 905/570/14, а саме:
- провести перевірку рахунків боржника, відкритих у банківських та інших фінансових установах, в порядку п. 21 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»;
- витребувати інформацію про існування дебіторської заборгованості боржника в порядку ч. 1 ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження»;
- провести огляд приміщень та іншого майна ПАТ «Енергомашспецсталь» в порядку п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»;
- провести розшук транспортних засобів боржника в порядку ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження»;
- скласти акт опису наявності або відсутності майна у боржника в порядку ч. 2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»;
- вжити заходи з перевірки майна за даними балансу в порядку п. 2 розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.01.2018 р. скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ від 29.11.2017 за вих. № 31/13-4876 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які полягають у нездійсненні передбачених законом заходів щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області від 05.05.2015 №905/570/14. Зобов’язано старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути порушення прав заявника - стягувача - Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ у виконавчому провадженні ВП №48544574. В іншій частині скаргу залишено без задоволення.
Ухвала обґрунтована доведеністю вимог, в частині їх задоволення.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить ухвалу по справі скасувати в частині її задоволення та повністю відмовити у задоволенні скарги. Вважає, що судом першої інстанції неправильно було встановлено усі обставини справи. Наполягає, що державним виконавцем, з врахуванням надання розстрочки виконання рішення по справі, було вчинено усі заходи, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.03.2018 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
26.03.2018 р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» електронною поштою та звичайною поштою надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять ухвалу по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважають, що суд першої інстанції прийняв ухвалу з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Наполягають, що заявником апеляційної скарги так і не доведено, що ним було вжито усі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2018 р. розгляд справи призначено на 16.04.2018 р.
В судовому засіданні, представник заявника апеляційної скарги підтримав свої вимоги.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники відповідача в судове засідання не з`явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Явка сторін не визнавалася обов`язковою.
Відповідно до приписів ст.270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей глави 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 269 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь головуючого по справі судді – доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 22.04.2015 по справі № 905/570/14 за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про стягнення 12 824 188,26 грн. частково задоволено позовні вимоги та стягнуто з ПАТ «Енергомашспецсталь» на користь ДК «Газ України» ПАТ «НАК Нафтогаз України» основний борг у розмірі 7 933 339,22 грн., пеню у розмірі 1 573 263,31 грн., 3 % річних у розмірі 1 174 504,38 грн., інфляційні витрати у розмірі 2 113 016,13 грн. та 72 908,67 грн. судового збору.
Зазначене рішення залишено в силі постановами Донецького апеляційного господарського суду від 26.08.2015 та Вищого господарського суду України від 20.01.2016.
05.05.2015 р., на виконання рішення господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, розглянута заява представника стягувача від 15.07.2015 про примусове виконання наказу господарського суду Запорізької області №905/570/14, виданого 05.05.2015 та відкрито виконавче провадження з прийняттям відповідної постанови. ( виконавче провадження ВП № 48544574)
Відповідно до п. 2 постанови про відкриття виконавчого провадження, боржнику необхідно було самостійно виконати рішення суду у семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження .
02.09.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесена постанова ВП № 48544574 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесені запити про обтяження майна ПАТ «Енергомашспецсталь».
25.12.2015 виконавче провадження було зупинено на підставі ухвали Вищого господарського суду України та поновлено 17.02.2016 р.
Судом першої інстанції також встановлено, що в рамках справи №905/570/14 господарським судом Запорізької області 10.05.2016 винесена ухвала, якою розстрочено виконання рішення господарського суду Запорізької області від 22.04.2015 у справі №905/570/14 щодо сплати заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 12 867 031,71 грн. строком на один рік та шість місяців з погашенням відповідачем заборгованості щомісячно наступними частинами: до 30.06.2016 р. 200 000,00 грн., до 31.07.2016 р. 200 000,00 грн., до 31.08.2016 р. 200 000,00 грн., до 30.09.2016 р. 200 000,00 грн., до 31.10.2016 р. 200 000,00 грн., до 30.11.2016 р. 200 000,00 грн., до 31.12.2016 р. 200 000,00 грн., до 31.01.2017 р. 200 000,00 грн., до 28.02.2017 р. 200 000,00 грн., до 31.03.2017 р. 1 229 670,19 грн., до 30.04.2017 р. - 1 229 670,19 грн., до 31.05.2017 р. - 1 229 670,19 грн., 30.06.2017 р. - 1 229 670,19 грн., до 31.07.2017 р. - 1 229 670,19 грн., до 31.08.2017 р. - 1 229 670,19 грн., до 30.09.2017 р. - 1 229 670,19 грн., до 31.10.2017 р. - 1 229 670,19 грн., до 30.11.2017 р. - 1 229 670,19 грн.
25.08.2016 р. державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮУ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 48544574 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 05.05.2015 № 905/570/14, яку направлено боржнику.
Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» на виконання ухвали від 10.05.2016 про розстрочку виконання рішення суду по справі № 905/570/14 перераховано на користь позивача наступні суми: платіжне доручення № 811374 від 24.06.2016 на суму 200 000,00 грн.; № 812400 від 01.08.2016 на суму 200 000,00 грн.; № 1348 від 20.10.2016 на суму 100 000,00 грн.; № 5303 від 20.02.2017 на суму 150 000,00 грн.; № 226 від 22.03.2017 р. на суму 600 000,00 грн.; № 4762 від 23.03.2017 на суму 600 000 ,00 грн.; 17.08.2017 на суму 10 000,00 грн.; 29.08.2017 на суму 1 000 000,00 грн.; № 8627 від 06.09.2017 на суму 5 000 000,00 грн.; № 11360 від 19.12.2017 на суму 73 339,22 грн., № 11359 від 19.12.2017 на суму 676 660,78 грн.; № 65 від 09.01.2018 на суму 497 843,60 грн.; № 66 від 09.01.2018 на суму 732 156,40 грн.
Таким чином, станом на 22.01.2018 боржником перераховано на користь стягувача 9 840 000,00 грн. Залишок заборгованості складає 3 027 031,71 грн.
Судом першої інстанції також встановлено, що в порушення встановленого ухвалою суду графіку розстрочки виконання рішення, у період з квітня по серпень 2017 відповідачем не здійснювалось щомісячне погашення заборгованості. На час розгляду скарги існує заборгованість щодо своєчасного виконання рішення суду.
Зазначені обставини не спростовані сторонами і під час апеляційного провадження.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.( ст.236 Господарського процесуального кодексу України)
Відповідно до абз. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню ( ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»)
При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.( ч.2 ст.19 Конституції України)
Частиною 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов’язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз’яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов’язки.
Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Доказів здійснення державним виконавцем вищезазначених дій, матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 21 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
З матеріалів справи вбачається, що старшим державним виконавцем Мурихіним С.В. 18.09.2017 винесено постанову ВП № 48544574 про арешт грошових коштів боржника, що містяться на всіх рахунках в АТ «КІБ», АТ «Укрексімбанк», ПАТ «МетаБанк», ПАТ «Промінвестбанк», ПАТ «Альфа-Банк», АТ «ОТП Банк», ПАТ «Сбербанк», АТ «Український банк реконструкції та розвитку», ПАТ «Європромбанк», ПАТ «ПУМБ» та направлено відповідні вимоги у банківські установи про надання інформації про залишок грошових коштів на всіх рахунках «ПАТ «Енергомашспецсталь» та повідомлення про наявність інших постанов про арешт коштів боржника.
Проте, в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» старшим державним виконавцем Мурихіним С.В. не вжито заходів щодо повного отримання відповідей з усіх банківських установ та примусового стягнення грошових коштів з рахунків боржника.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт порушення боржником строку погашення заборгованості наступає з наступного дня, після якого не було здійснено платіж відповідно до встановленого ухвалою суду від 10.05.2016 графіку про розстрочку виконання рішення.
Відповідно до ухвали суду від 22.04.2015 про розстрочку, останній день здійснення ПАТ «Енергомашспецсталь» платежу 30.11.2017р. Станом на 04.12.2017 у відповідача існувала заборгованість за три місяці, що свідчить про нездійснення державним виконавцем Мурихіним С.В. заходів щодо примусового виконання рішення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З огляду на викладене, судова колегія також приходить до висновку, що старшим державним виконавцем не в повному обсязі виконувалися покладені на нього обов’язки, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Матеріалами справи підтверджено, що державний виконавець при здійсненні примусового виконання рішення суду, обмежився лише накладенням арештів на грошові кошти та отриманням інформації з банківських установ, та не застосував інші заходи, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Зазначені дії призвели до невиконання судового рішення від 22.04.2015 по справі №905/570/14 з урахуванням ухвали від 10.05.2016 про розстрочку рішення суду, що в свою чергу є порушенням прав стягувача ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» у виконавчому провадженні ВП 48544574.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки дії, які просить зобов’язати вчинити заявник скарги, входить до компетенції самого старшого державного виконавця при здійсненні примусового виконання рішення суду, у суду відсутні підстави щодо винесення ухвали про зобов’язання старшого державного виконавця реалізувати його власні права.
У відповідності до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
З огляду на наведене, скарга позивача на дії державного виконавця є такою, що підлягала задоволенню частково.
Посилання заявника апеляційної скарги, що державним виконавцем було здійснено усі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» не знайшло свого підтвердження як під час розгляду скарги на дії державного виконавця судом першої інстанції, так і під час апеляційного провадження.
Судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права у зв’язку з чим, з огляду на приписи ст.276 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції залишається без змін.
Судові витрати за звернення з апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.01.2018 р. по справі № 905/570/14 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.01.2018 р. по справі №905/570/14 – залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Верховного Суду у касаційному порядку з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 19.04.2018.
Головуючий суддя О. І. Склярук
Судді : Т. Д. Геза
ОСОБА_3
