ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2016 року
Справа № 905/570/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),
Владимиренко С.В.,
Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"
на рішення господарського суду Запорізької області
від 22.04.2015 року
та постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 26.08.2015 року
у справі № 905/570/14
господарського суду Запорізької області
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Жигадло І.Б.
відповідача - Харитонової М.І.
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2015 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про стягнення 7 933 339,22 грн. основного боргу, 1 594 113,71 грн. пені, 2 113 016,13 грн. інфляційних витрат та 3 % річних в сумі 1 183 719,20 грн. за неналежне виконання умов договору поставки природного газу № 06/11-526-47/1192 від 30.08.2011 року.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.04.2015 року (суддя Проскуряков К.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.08.2015 року (судді: Колядко Т.М., Ломовцева Н.В., Скакун О.А.), позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 7 933 339,22 грн., пеню в сумі 1 573 263,31 грн., 3 % річних у розмірі 1 174 504,38 грн., інфляційні витрати в сумі 2 113 016,13 грн. та судовий збір у розмірі 72 908,67 грн.; в іншій частині позову відмовлено.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.08.2011 року між сторонами укладено договір поставки природного газу № 06/11-526-47/1192, згідно якого ДК "Газ України" зобов"язалась поставити імпортований природний газ за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2 711 210 000, ввезений на митну територію України в період з 06.08.2011р. по 30.09.2011р. в обсягах, визначених в п. 1.2, а ПАТ "Енергомашспецсталь" - оплатити його з врахуванням вартості транспортування територією України на умовах, передбачених розділом ІV договору.
В пункті 4.1. договору сторонами погоджено строки та порядок оплати вартості спожитого покупцем природного газу, зокрема, остаточний розрахунок здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки відповідачу природного газу у серпні 2011 р. 3 029,789 тис.м.куб. природного газу на загальну суму 10 379 966, 22 грн. та у вересні 2011 р. - 3 501,611 тис.м.куб. природного газу на загальну суму 11 996 414,25 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами передачі-приймання та сторонами не оспорюється.
В пунктах 7.3.1., 9.3. договору передбачено, що у разі порушення покупцем умов щодо оплати природного газу він зобов"язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у три роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
ПАТ "Енергомашспецсталь", в свою чергу, свої зобов"язання з оплати природного газу виконало частково, неоплачена сума боргу покупця склала 7933339,22 грн., в зв"язку з чим позивачем, крім суми основного боргу, заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат, трьох відсотків річних та пені у заявлених розмірах.
Задовольняючи повністю позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, обгрунтовано вказав на порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати вартості газу та можливість притягнення його до відповідальності, передбаченої пунктом 7.3.1. договору і статтею 625 ЦК України, щодо стягнення пені, інфляційних витрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов"язання.
При цьому, судами попередніх інстанцій перевірено правильність нарахування позивачем пені відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, інфляційних витрат і 3 % річних та зменшено належний до стягнення з ПАТ "Енергомашспецсталь" розмір пені, враховуючи помилковість включення до її розрахунку днів оплати.
Дані висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають пункту 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" № 14 від 17.12.2013 року, яким передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.
Також місцевим й апеляційним господарськими судами перевірено правильність нарахування інфляційних витрат, розмір яких обчислено відповідно до закону, та 3 % річних, належну до стягнення суму яких визначено у розмірі 1 174 504,38 грн.
В силу частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статей 525, 526 цього ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, в силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Проте , відповідач не надав доказів на підтвердження вчинення ним дій, спрямованих на здійснення повної оплати газу, отриманого від позивача.
Виходячи з приписів вказаних норм, та з огляду на встановлення судами попередніх інстанцій факту порушення відповідачем обов"язку щодо своєчасної оплати вартості спожитого газу, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого й апеляційного господарських судів, якими правильно застосовані норми ст.ст.525, 526, 530, 617, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України та ст. 217 Господарського кодексу України та задоволено позов ДК "Газ України".
Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення погоджена в пункті 7.3.1. договору.
Приписами статті 625 цього ж Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на наявність прострочки по сплаті вартості спожитого газу, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення визначених судами розмірів боргу, пені, інфляційних витрат та 3 % річних.
Одночасно колегія суддів вважає необґрунтованим посилання у касаційній скарзі на те, що господарським судом першої інстанції порушено процесуальні права ПАТ "Енергомашспецсталь", з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що у судове засідання господарського суду Запорізької області 25.03.2015 р. представник скаржника не з"явився.
Ухвалою цього ж місцевого господарського суду від 25.03.2015 року розгляд справи відкладено на 08.04.2015 року.
Крім того, ухвала господарського суду Запорізької області від 25.03.2015 року про відкладення розгляду справи на 10 год. 00 хв. 08.04.2015 р. надіслана усім сторонам, про що свідчить відмітка на її примірнику, наявному в матеріалах справи (а.с. 103 т. 1).
08.04.2015 року місцевим господарським судом вдруге відкладено розгляд справи на 22.04.2015 року та ухвалу надіслано сторонам, про що також наявна відмітка (а.с.111 т.1.).
22.04.2015 року представник скаржника вкотре не з"явився.
Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Представниками юридичних осіб, крім їх керівників, можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються установчими документами, довіреністю від імені підприємства, організації (чч. 2 - 3 ст. 28 ГПК України), а тому у відповідача не існувало перешкод для направлення з метою участі у розгляді справи іншого повноважного представника та реалізації у зв'язку з цим процесуального права, передбаченого ст. 129 Конституції України та ст. 22 ГПК України на участь у судовому засіданні 22.04.2015 р.
Виходячи зі змісту ст. 77 ГПК України, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідачем не доведено неповноту з'ясування судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, не наведено доказів, які ПАТ "Енергомашспецсталь" з поважних причин не надало суду першої інстанції та подання яких унеможливило розгляд справи судом першої інстанції 22.04.2015 р.
Згідно ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі „Смірнова проти України").
Враховуючи наведене, а також приписи ч. 3 ст. 22 ГПК України, згідно з якою сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, колегія суддів відхиляє посилання ПАТ "Енергомашспецсталь" на позбавлення його права на судовий захист.
Таким чином, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.08.2015 року у справі № 905/570/14 залишити без змін.
Головуючий суддя
Н.І. Мележик
Судді
С.В. Владимиренко
С.С. Самусенко
