Справа № 2-561/2009 року
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2009 року місто Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань – Клименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з холодного водопостачання, централізованого опалення та квартирної плати, -
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача звернувся до суду 11 лютого 2009 року з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за послуги з холодного водопостачання, централізованого опалення та квартирної плати, посилаючись на те, що відповідачі є мешканцями квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 і одночасно є абонентами ОСОБА_1 . У відповідності з чинним законодавством наймач зобов’язаний вчасно робити оплату за комунальні послуги. Відповідачі регулярно користувалися послугами з водопостачанняё теплопостачання та з утримання будинків та прибудинкової території, у повному обсязі, проте оплату провадили частково, субсидією не користувалися. У зв’язку з чим за період з 01.08.1997 року по 01.02.2009 рік заборгованість по водопостачанню та водовідведенню склала 2956 грн. 23 коп., за теплопостачання борг за період з 01.06.1996 року по 01.02.2009 рік склав 4096,21 грн., заборгованість по квартирній платі за період з 01.01.2001 року по 01.02.2009 рік становить 898,63 грн. Відповідачам було спрямовано та вручено особисто в руки попередження, в якому запропоновано укласти договір на погашення заборгованості за комунальні послуги, проте до цього часу документів на складання договору так і не було подано, борг продовжує рости. В зв’язку з викладеним представник позивача звернувся до суду і просить задовольнити позов.
21 травня 2009 року, позивачем не забезпечено явку свого представника, тоді як про день, час та місце слухання справи судом, повідомлено своєчасно та належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки. Однак, у 23 квітня 2009 року, представник позивача вказала, що згодна на заочний розгляд по цивільній справі та отримала текст оголошення про виклик відповідача у судове засідання. 21 травня 2009 року до суду від імені позивача було передано газету «Слобідський Край» №55 (21244) від 16 травня 2009 року, про виклик відповідача у судове засідання.
Відповідачі у жодне судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, тоді як про час та місце слухання справи, повідомлені своєчасно та належним чином - через засіб масової інформації, а саме: через газету «Слобідський край» №55 від 16 травня 2009 року, що відповідає вимогам положення ст.74 ЦПК України.
Відповідачі викликалися у судове засідання у порядку, передбаченому відповідно до діючого цивільно-процесуального законодавства, але на адресу суду повертаються судові повістки як такі що не вручені з відміткою поштової установи про причини невручення « за закінченням що не отримані відповідачами з зазначенням поштовою установою причини не вручення: «за закінченням терміну зберігання». Тому, у зв»язку з відсутністю відомостей про місце фактичного проживання відповідача та на підставі ч.9 ст. 74 ЦПК України, а саме: відповідач місце проживання (перебування) або місцезнаходження якого позивачеві не відоме, викликається до суду через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. Відповідачі були викликані у судове зсідання через засіб масової інформації, про що свідчить наявне в матеріалах справи оголошення в газеті «Слобідський Край» від 16 травня 2009 року, однак, не повідомили про причини своєї неявки і не подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, не було ними подано і заперечень на позовну заяву.
Згідно до положення ч.2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Виходячи з викладеного, зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
У судовому засіданні встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ксерокопії Довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ОСОБА_1 (а.с.№19), включено до ЄДРПОУ.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до довідки ОСОБА_1 (а.с.№12) та особового рахунку (а.с.№13), відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачам, у відповідності до рішення Лозівської міської ради Харківської області № 93 від 21 серпня 2006 року “про затвердження встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення” (а.с.№ 16), позивачем надаються послуги з водопостачання та водовідведення та нараховується за це плата по затвердженим тарифам.
Відповідачам у відповідності до рішення Лозівської міської ради Харківської області № 259 від 11 лютого 2003 року “про затвердження тарифів на послуги водопостачання та водовідведення” (а.с.№ 15), позивачем надаються послуги водопостачання та нараховується за це плата по затвердженим тарифам.
У відповідності до розпорядження голови обласної державної адміністрації №19 від 18 січня 2002 року «про тарифи для населення на центральне опалення та підігрів холодної води» (а.с.№17), відповідачам надаються послуги з централізованого опалення.
Відповідачі користуються житловою площею та послугами ОСОБА_1 , що підтверджено довідкою про місце реєстрації (а.с.№12), а також розрахунками заборгованості (а.с.№4-11).
Плату за послуги з холодного водопостачання, централізованого опалення та квартирної плати, відповідачі вносять не регулярно, внаслідок чого утворилася заборгованість по водопостачанню та водовідведенню за період з 01.08.1997 року по 01.02.09 року склав 2956 грн. 23 коп. Так як оплата за теплопостачання проводилась відповідачем частково, заборгованість за період з 01.06.1996 року по 01.02.2009 року, склала 4096 грн. 21 коп. А заборгованість по квартирній платі з 01.01.2001 року по 01.02.2009 року становить 898 грн. 63 коп., що підтверджується довідками про розрахунок заборгованості (а.с.№ 4-11).
З метою погашення відповідачами всієї наявної суми заборгованості були спрямовані попередження про те, що за ним числиться заборгованість по водоспоживанню, теплопостачанню та квартирної плати, та вручено особисто в руки. У вищенаведених попередженнях вказано, що у випадку якщо в квартиронаймача недостатньо засобів для погашення заборгованості він має право укласти договір на погашення заборгованості за комунальні послуги. Попередження отримали, але від підпису відмовились, та до тепер документів на складання договору так і не подали (а.с.№14).
Представник позивача у судовому засіданні вказала, що на теперішній час, договору на погашення заборгованості в розстрочку, відповідачами не укладено.
Згідно статті 162 Житлового Кодексу України плата за користування житловим приміщенням в будинку(квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначається угодою сторін. Наймач зобов”язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст.68 ЖК України наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартплату та плату за комунальні послуги.
Згідно статті 162 Житлового Кодексу України плата за користування житловим приміщенням в будинку(квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
У своїй позовні вимоги позивачем заявлено про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості.
Згідно ст. 160 Житлового Кодексу України, члени сім”ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов”язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім”ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов”язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості по квартирній платі.
Згідно ст. 541 Цивільного Кодексу України, солідарний обов”язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов”язань. У разі солідарного обов”язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов”язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, що відповідає вимогам ст. 543 Цивільного Кодексу України.
Згідно ст. 64 Житлового Кодексу України, члени сім”ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов”язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім”ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов”язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Виходячи з викладеного, суд знаходить позовну заяву позивача в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості.
Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи.
У позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення на його користь солідарно з відповідачів витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у судах на суму в 30 грн. 00 коп.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при звернені до суду було понесено судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у судах на суму в 30 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 523 від 11 лютого 2009 року (а.с.№ 1).
Оскільки ОСОБА_1 на підставі рішення Лозівської міської ради Харківської області № 914 від 22 січня 2009 року (а.с.№22) звільнено від сплати державного мита на 2009 рік, то з відповідача підлягає стягненню державне мито (судовий бір) на користь держави.
Виходячи з вищевикладеного, суд стягує з відповідачів солідарно на користь держави судовий збір в сумі 80 гривень 00 коп.
Відносно витрат, які було понесено позивачем за розміщення в пресі тексту оголошення про виклик відповідачів у судове засідання, то суд дану суму не стягує з відповідачів на користь позивача, оскільки останнім не подано доказів про суму витрат, які він в зв»язку з цим поніс, не дивлячись на те, що представнику позивача було роз»яснино права та обов»язки сторони.
Суд, відповідно до положень ст.11 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб в межах заявленими ними вимог та доказів, поданих сторонами та особами. Які приймають участь у справі. Крім того, відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинен на довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Керуючись ст.ст.10, 11, 38, 44, 57, 60, 74, ч.2 ст.77, 79, ч.1 ст.88, ч.4 ст.169, 209, 212-214, 215, 217, 218, 223, 224-226 ЦПК України; ст.ст.64, 68, 160, 162 Житлового Кодексу України; ст.541 ЦК України; Частини 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з холодного водопостачання, централізованого опалення та квартирної плати – задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 (р/р 26003007091 у РБ “Аваль” код 33733910, МФО 350589) заборгованість за послуги з холодного водопостачання, централізованого опалення та квартирної плати, в розмірі 7951 гривень 07 копійок ( сім тисяч дев’ятсот п’ятдесят одна гривня сім копійок), витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 гривень 00 копійок (тридцять гривень).
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь держави витрати по сплаті судового збору (державного мита) в сумі 89 (вісімдесят дев»ять) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому цим Кодексом
Головуючий
у судовому засіданні
Суддя: Н.М. Жмуд
