Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
У Х В А Л А
31.01.2025 Справа № 905/830/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М., розглянувши
заяву ОСОБА_1 б/н від 27.01.2025 про відвід судді Фурсової С.М. у справі №905/830/21
за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (ідентифікаційний код 00191075)
та до Компанії «BARLENCO LTD» (Барленко ЛТД) (ідентифікаційний код 00221823)
PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY МЕТINVEST B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ Б.В.») (ідентифікаційний код 02432169)
та співвідповідача гр. ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
про визнання права на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції та встановлення її розміру на рівні подвійного розміру від 54,30 грн із розрахунку на 1 акцію, стягнення солідарно суми компенсації в розмірі 3 946 843,98 грн, суми збитків за неотримані дивіденди в 2017 році на загальну суму 562 909,12 грн та відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 895232,47 грн
без повідомлення учасників справи,
ВСТАНОВИВ:
11.05.2021 до Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Компанії «BARLENCO LTD» (Барленко ЛТД),PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY МЕТINVEST B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ Б.В.») та співвідповідача гр. ОСОБА_2 , в якій позивач просить:
-визнати за ОСОБА_1 право на отримання з 18.05.2018 справедливої вартості за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» та встановити її розмір на рівні подвійного розміру від 54 (п`ятдесят чотири) грн 30 коп із розрахунку на 1 акцію;
- стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Компанії "Barlenco LTD", Компанії "Metinvest B.V.", гр. ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 3946843,98грн; суму збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» 2017 року на загальну суму 562909,12грн; відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 895232,47грн (позовні вимоги викладені з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 04.08.2023).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на факт неправомірного заниження вартості акцій, що належали позивачу та викуплені у процедурі сквіз-ауту в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у порядку, що передбачений ст.65-2 Закону «Про акціонерні товариства», що свідчить про порушення його права на отримання справедливої вартості акцій, яке підлягає захисту у судовому порядку вказаним вище способом.
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2021 для розгляду даної справи визначений суддя Зекунов Е.В.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.09.2023 у справі №905/830/21 позовні вимоги задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право на отримання вартості за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" у розмірі з розрахунку 54,30 грн за одну акцію. Стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", Компанії "BARLENCO LTD " та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ Б.В." на користь ОСОБА_1 суму компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" в розмірі 1 179 000 грн. Стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", Компанії " BARLENCO LTD " та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ Б.В." на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати дивідендів за 2017 рік у розмірі 353 732,78 грн та 205 799,71 грн інфляційних втрат. Стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", Компанії "Barlenko LTD" та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ Б.В." на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у розмірі 23 491,40 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог до гр. ОСОБА_2 на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 у справі №905/830/21 скасовано рішення Господарського суду Донецької області від 04.09.2023 в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 782 582,95 грн, 3% річних у розмірі 184 214,71 грн, нарахованих на суму компенсації за примусово вилучені акції. В цій частині суд апеляційної інстанції ухвалив нове рішення, яким означені позовні вимоги задовольнив, внаслідок чого змінив резолютивну частину рішення та здійснив перерозподіл судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Додатковою постановою від 04.06.2024 у справі №905/830/21 Східний апеляційний господарський заяву ОСОБА_1 від 20.05.2024 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №905/830/21 задовольнив частково, стягнув на користь останнього з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Компанії "Barlenсo LTD", Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ Б.В.» витрати з оплати судового збору за подання апеляційних скарг у даній справі в розмірі 826,49грн з кожного. У задоволенні заяви, у тому числі, в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 58 000,00грн відмовлено у зв`язку з її необґрунтованістю.
Постановою Верховного Суду від 29.08.2024 у справі №905/830/21 касаційні скарги ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на рішення Господарського суду Донецької області від 04.09.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 задоволено частково; касаційна скарга ОСОБА_1 на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 задоволена частково; рішення Господарського суду Донецької області від 04.09.2023, постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі №905/830/21 скасовано; справу №905/830/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2024 справа №905/830/21 передана на розгляд судді Кучерявій О.О.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.10.2024 справу прийнято судом до розгляду у вказаному складі, призначено підготовче засідання на 21.11.2024 об 11:00 год.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.11.2024 підготовче засідання відкладено на 20.12.2024 о 12:30 год.
Підготовче засідання 20.12.2024 не відбулось внаслідок знаходження судді у відпустці, про що сторони у справі повідомлені.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Донецької області №02-01/1 від 20.01.2025 у зв`язку з перебуванням судді Кучерявої О.О у відпустці за вагітністю та пологами, призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/830/21.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2025 для розгляду справи №905/830/21 призначена суддя Фурсова С.М.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.01.2025 справу прийнято до розгляду судом у вказаному складі, призначено підготовче засідання на 25.02.2025 о 12:00 год.
27.01.2025 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи від ОСОБА_1 надійшла б/н про відвід судді Фурсової С.М. у справі №905/830/21. Заява від імені позивача підписана представником останнього Погрібною С.О., повноваження якого підтверджені ордером АР №1047187 від 15.05.2021.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.01.2025 заяву б/н від 27.01.2025 ОСОБА_1 про відвід судді у справі №905/830/21 визнано необґрунтованою, справу №905/830/21 постановлено передати для вирішення питання про відвід судді Фурсової С.М. на автоматичний розподіл для розгляду суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, відповідно до положень ст.32 ГПК України.
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 29.01.2025 для розгляду заяви про відвід визначена суддя Устимова А.М.
За правилами частини сьомої статті 39 ГПК України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Оскільки підготовче засідання у справі призначене на 25.02.2025, суд, приймаючи до уваги наведені вище приписи закону, не вбачає перешкод для розгляду заяви про відвід 31.01.2025.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід (частина восьма статті 39 ГПК України).
Суд не вбачає підстав для вирішення питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Згідно ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
За приписами пп.2 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвалу від 20.01.2025 про прийняття до провадження суддею Фурсовою С.М. справи №905/830/21 позивач отримав 24.01.2025 у електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа, що сформована в програмі «Діловодство спеціалізованого суду».
З заявою про відвід судді позивач звернувся 27.01.2025, тобто в межах строку, що встановлений ч. 3 ст. 38 ГПК України.
Обґрунтовуючи заяву відвід судді Фурсової С.М. позивач вказує, що у нього виникли сумніви в об`єктивності, справедливості й неупередженості цієї судді, оскільки, за наслідком аналізу подібних справ, які розглядались судом у цьому складі, на переконання позивача, мав місце не допуск до правосуддя 10 міноритарних акціонерів у справах: №905/2160/22 (сквіз-аут на ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод») та №905/2201/21 (сквіз-аут на ПрАТ «МК «Азовсталь»). Зокрема, з`ясовано, що позивачі у справах №905/2160/22, №905/2201/21 звернулися з тими ж позовами та доказами до інших суддів (справи №905/691/22, №905/692/22) та їхні позовні заяви були прийняті до провадження без якихось перепон, що може свідчити, що суддя Господарського суду Донецької області Фурсова С.М. створила штучні умови неприйняття позовних заяв, тим самим сприяла затягуванню відновлення порушених прав міноритарних акціонерів у подібних спорах.
Дослідивши та перевіривши викладені у заяві позивачем аргументи і докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді, зважаючи на таке.
Відповідно до приписів частини першої статті 6 «Незалежність судів» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон), здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом (частина перша статті 7 Закону).
Приписами ч.1 ст. 2 ГПК України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи судом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. У господарському процесі відвід судді як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Частиною 2 статті 38 ГПК України унормовано, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Положеннями ч.1 ст. 35 ГПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Підставність вимоги про відвід судді заявником у даному випадку нормативно обґрунтовано посиланням на положення п. 5 ч.1 ст. 35 ГПК України, зокрема, заявник вважає, що мають місце інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак його нормами презюмується, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.Відповідно відвід судді повинен бути вмотивованим та обґрунтованим, а учасник процесу, який його заявляє, має довести фактами та певними конкретними доказами наявність обставин, що викликають у нього сумніви в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді справи.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).
Господарський суд акцентує, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 11 ГПК України, стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
За усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. п.49, 50 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Водночас, як вказано у Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.
Правилами статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доводи заяви про відвід базуються на ствердженні позивача, що суддею Фурсовою С.М. у справах №905/2160/22, №905/2201/21 створені штучні перешкоди для прийняття до провадження позовних заяв, за наслідком чого мав місце не допуск до правосуддя 10 міноритарних акціонерів, що сприяло затягуванню відновлення їх порушених прав у подібних спорах. Позивач зазначає, що ці ж позовні заяви були прийняті судом до розгляду у іншому складі за наявності тих же самих доказів.
Як встановлено судом, за даними програми «Діловодство спеціалізованого суду» справа №905/2160/22 відсутня. Суддя Фурсова С.М. вирішувала питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі №905/2160/21 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Компанії «BARLENCO LTD» та Компанії «METINVEST B.V.» про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення суми компенсації за вилучені акції, збитків за неотримані дивіденди. У даному випадку суд прийшов до висновку, що в цій частині в тексті заяви про відвід має місце очевидна описка. Слід вважати, що позивач мав на увазі справу №905/2160/21.
Ухвалою Господарського суду Донецької області №905/2160/21 від 22.11.2021 відмовлено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в задоволенні клопотань про зменшення розміру судового збору, означена вище позовна заява залишена без руху, встановлено позивачам строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору, доказів звернення до ПАТ «ПУМБ» із заявами про видачу готівки з рахунків ескроу, доказів видачі коштів; протоколу Загальних зборів акціонерів ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» № 25 від 27.04.2018, а також відомостей про результати роботи Товариства у 2018-2020 роках; інших доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; доказів направлення вказаних вище документів на адреси відповідачів.
Ухвалою Господарського суду Донецької області №905/2160/21 від 14.12.2021 вказану позовну заяву повернуто заявникам, оскільки належним чином останніми не усунуто недоліки позовної заяви. Ухвала набрала законної сили, в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Також 23.11.2021 до Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛМА УКРАЇНА» до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ», Компанії «BARLENCO LTD» та Компанії «METINVEST B.V.» про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення суми компенсації за вилучені акції, збитків за неотримані дивіденди, якій присвоєно №905/2201/21. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями для її розгляду обрана суддя Фурсова С.М.
Ухвалою Господарського суду Донецької області №905/2201/21 від 29.11.2021 ОСОБА_10 , ОСОБА_9 відмовлено у задоволенні клопотань про зменшення розміру судового збору, означена вище позовна заява залишена без руху, встановлено позивачам строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору, доказів звернення до ПАТ «ПУМБ» із заявами про видачу готівки з рахунків ескроу, доказів видачі коштів; відомостей про результати роботи Товариства у 2018-2020 роках; інших доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (розділ ІІ позовної заяви «Хронологія подій, які відбувались до списання з рахунків в цінних паперах позивачів акцій ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ»), нотаріально засвідчену копію Меморандуму про пропозицію або витягу з нього з офіційним перекладом з англійської мови на українську мову, доказів направлення вказаних вище документів на адреси відповідачів.
Ухвалою Господарського суду Донецької області №905/2201/21 від 29.12.2021 означену позовну заяву повернуто заявникам, внаслідок того, що останніми належним чином не усунуто недоліки позовної заяви. Ухвала набрала законної сили, в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Відповідно, доводи позивача в заяві про відвід стосуються його незгоди з процесуальними рішеннями судді в інших справах та не стосуються дій судді під час розгляду справи №905/830/21.
В цьому контексті суд вказує, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й випадки, за яких заявлення відводу у будь-якому разі не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Зокрема, такий випадок визначений приписами ч.4 ст.35 ГПК України, за якою незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Вочевидь неспроможним також є посилання заявника на той факт, що ці ж позовні заяви були прийняті до розгляду у іншому складі суду, оскільки прийняття рішення щодо дотримання позивачем приписів ст.ст.162,164 ГПК України, що зумовлює прийняття позовної заяви до розгляду, при зверненні з позовом приймається судом у кожному випадку самостійно на підставі власного волевиявлення та у випадку незгоди з ним може бути оскаржене у встановленому процесуальним законом порядку. Позиція ж заявника базується на суб`єктивному уявленні останнього щодо неправомірності дій судді.
Будь-яких інших доводів, щоб стосувались безпосередньо судді, якій заявлено відвід, у змісті заяви не наведено. Зокрема, до них не можуть бути віднесені ствердження заявника щодо порушення строків розгляду спору у межах його первісного розгляду та оціночні судження останнього, наведенні в обґрунтування потенційного порушення принципу рівності сторін під час нового розгляду спору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявником не наведено переконливих фактів, які б за свою природою та сутністю свідчили про особисту небезсторонність судді (упереджену поведінку судді). На переконання суду, презумпція безсторонності судді заявником не спростована - об`єктивні підстави вважати, що суддя Фурсова С.М. не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи №905/830/21, відсутні. За таких обставин заява про відвід не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.32, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 27.01.2025 про відвід судді Фурсової С.М. у справі №905/830/21 відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підписана 31.01.2025.
Інформацію по справі, що розглядається, учасники справи можуть отримати на сторінці Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя А.М. Устимова
