ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
У Х В А Л А
06.01.2025 Справа № 905/830/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,
розглянувши заяву представника позивача Погрібної С.О. від 11.12.2024 про усунення недоліків заяви про збільшення розміру позовних вимог на виконання ухвали суду у справі №905/830/21
за позовом ОСОБА_1
до відповідача 1 - Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»
відповідача 2 - Компанії «BARLENCO LTD» (Барленко ЛТД)
відповідача 3 - PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY МЕТINVEST B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ Б.В.»)
та співвідповідача гр. ОСОБА_2 , м.Київ
про визнання права на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції та встановлення її розміру на рівні подвійного розміру від 54,30 грн із розрахунку на 1 акцію, стягнення солідарно суми компенсації в розмірі 3 946 843,98 грн, суми збитків за неотримані дивіденди в 2017 році на загальну суму 562 909,12 грн та відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 895 232,47 грн.
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Компанії «BARLENCO LTD» (далі - Барленко ЛТД), Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ Б.В.» (Далі - Компанії «METINVEST B.V.», Метінвест Б.В. ) про:
- визнання недійсним правочину щодо застосування до ОСОБА_1 процедури примусового викупу належних йому на праві власності 30 000 шт. акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у відповідності до Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод»;
- застосування наслідків недійсності правочину та стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на користь ОСОБА_1 відшкодування за не отримані дивіденди, нараховані за результати роботи Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» за 2017 рік, в розмірі 423 349,68 грн.;
- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Компанії «BARLENCO LTD», Компанії «METINVEST B.V.» на користь ОСОБА_1 збитків, спричиненні в зв`язку з недотриманням справедливої компенсації за акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 4 707 996,48 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Компанія «BARLENCO LTD» (Республіка Кіпр), яка разом з Компанією «МЕТINVEST B.V.» (Нідерланди) та ПрАТ «Фірма верхнього одягу «Фея» володіла домінуючим контрольним пакетом акцій ПрАТ «АКХЗ», примусово викупила акції цього товариства у міноритарного акціонера ОСОБА_1 . Викуп відбувся відповідно до положень ст.65-2 Закону «Про акціонерні товариства» (процедура сквіз-ауту). В процесі викупу наглядова рада ПрАТ "АКХЗ" визначила ринкову ціну однієї акції у 13,13 грн на підставі даних звіту про оцінку. Водночас викуп було здійснено за ціною 15 грн за одну акцію (найвища ціна, за якою акції викуповувалися покупцем та афілійованими з ним особами на ринку протягом останніх 12 місяців). ОСОБА_1 вважав таку ціну несправедливою, визначеною з порушенням вимог закону на підставі чого звернувся до суду з позовом до ПрАТ «АКХЗ» про визнання за ним права на отримання справедливої вартості за примусово вилучені акції ПрАТ «АКХЗ» та встановлення їх розміру на рівні подвійного розміру від 54,30 грн із розрахунку на 1 акцію; стягнення солідарно з ПрАТ «АКХЗ», Компанії «BARLENCO LTD», Компанії «METINVEST B.V.», ОСОБА_2 компенсації за примусово вилучені акції, збитків за неотримані дивіденди, відсотків за користування чужими грошовими коштами.
Ухвалою суду від 22.10.2024 прийнято справу №905/830/21 до свого провадження. Розгляд справи №905/830/21 вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.11.2024.
20.11.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.
21.11.2024 судом постановлено ухвалу, якою заяву представника позивача Погрібної С.О. про збільшення розміру позовних вимог залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання цієї ухвали суду шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 24 120,44 грн.
02.12.2024 від представника позивача надійшла заява про звільнення ОСОБА_1 від доплати судового збору у розмірі 24 120,44 грн за подання заяви про збільшення позовних вимог у справі №905/830/21.
В обґрунтування заяви про звільнення ОСОБА_1 від доплати судового збору у розмірі 24 120,44 грн за подання заяви про збільшення позовних вимог у справі №905/830/21 представник позивача посилається на відсутність у позивача будь-яких доходів за період з 4 кварталу 2021 року по 3 квартал 2024 року, в докази чого надала відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за вищевказаний період. Окрім того, зазначила, що враховуючи воєнний стан в країні, позивач вимушено залишився проживати на окупованій території в м. Енергодар та загальний судовий збір в розмірі 90 107,13 грн є надто великою сумою, а зобов`язання щодо сплати судового збору у такому розмірі унеможливить доступ до правосуддя з метою захисту порушених прав та інтересів.
Ухвалою від 06.12.2024 судом відмовлено у задоволенні заяви про звільнення позивача від доплати судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог у справі №905/830/21 та продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду доказів доплати судового збору у розмірі 24 120,44 грн. протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали суду.
11.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача Погрібної С.О. надійшла заява про усунення недоліків заяви на виконання ухвали суду, до якої додано, зокрема, довідку Пенсійного фонду України форми ОК-5 за звітні періоди з 1999 року по 2014 рік, довідку Пенсійного фонду України форми ОК-7 за звітні періоди з 2011 року по 2014 рік стосовно ОСОБА_1 , виписку з банківського рахунку з інформацією про банківські операції за 01.01.2024-31.10.2024 та виписку банку по надходженням по картці/рахунку і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00003630626 від 10.04.2014 за період з 01.01.2024 по 08.12.2024. Представник позивача просила звільнити/зменшити/відстрочити сплату судового збору.
13.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача1- Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» надійшли заперечення на заяву позивача про усунення недоліків заяви на виконання ухвали суду та звільнення від сплати судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог. Зазначив, що додані до заяви позивачем довідки не відображають усіх доходів останнього, зокрема щодо можливого отримання дивідендів, доходів з депозитів, майна, яке знаходиться у власності позивача, зокрема земельних ділянок. На думку відповідача1 надані позивачем довідки форми ОК-5 або ОК-7 не підтверджують складний фінансовий стан позивача, та дійсного розміру доходів позивача, зокрема за попередній рік, що може бути підставою для його звільнення від сплати судового збору. Представник відповідача1 посилався на електронну декларацію суб`єкта владних повноважень ОСОБА_1 , яка міститься у публічному доступі, згідно якої позивач є власником трьох об`єктів нерухомості, кількох транспортних засобів та грошових коштів на суму 1748 420 грн, 8000 EUR, 17000 USD. Зазначені позивачем обставини, на думку відповідача1 не є безумовними підставами для звільнення його від сплати судового збору та не підтверджують неможливість сплати ним судового збору у визначеному розмірі за подання заяви про збільшення позовних вимог. Просив відмовити в задоволенні заяви.
Розглянувши заяву представника позивача від 11.12.2024 про усунення недоліків заяви про збільшення розміру позовних вимог, вивчивши наведені підстави, а також долучені документи на підтвердження майнового стану позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, з огляду на таке.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частинами 1,2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, згідно із ст.ст.73,74 ГПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При цьому, судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому, положення Закону України Про судовий збір кореспондуються з положеннями статті 2 ГПК України, якими розкривається зміст однієї із засад (принципів) господарського судочинства, а саме, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.
З урахуванням вищенаведених наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи. Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.
У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, заявник має довести існування фінансових труднощів.
В якості доказів підтвердження фінансового становища позивача, разом із заявами про звільнення позивача від доплати судового збору у розмірі 24 120,44 грн за подання заяви про збільшення позовних вимог в даній справі, представником позивача надано: відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків з 4 кварталу 2021 року по 3 квартал 2024 року (при первинному поданні заяви про звільнення від сплати судового збору); довідку Пенсійного фонду України форми ОК-5 за звітні періоди з 1999 року по 2014 рік, довідку Пенсійного фонду України форми ОК-7 за звітні періоди з 2011 року по 2014 рік стосовно ОСОБА_1 , виписку з банківського рахунку з інформацією про банківські операції за 01.01.2024-31.10.2024 та виписку банку по надходженням по картці/рахунку і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00003630626 від 10.04.2014 за період з 01.01.2024 по 08.12.2024 (після продовження позивачу строку на усунення недоліків заяви).
Суд зазначає, що у порушення вимог ст.ст. 73,74 ГПК України представником позивача не надано належних та допустимих доказів в підтвердження перевищення розміру судового збору 5% розміру річного доходу позивача за попередній 2023 рік, як того вимагають норми ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Окрім того, представником позивача не надано доказів відсутності у позивача відкритих рахунків у інших банках, в підтвердження відсутності у останнього грошових коштів для сплати судового збору.
За таких обставин, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подання ним заяви про збільшення розміру позовних вимог у встановленому законом порядку.
Оскільки обставини, які зазначив представник позивача, відповідно до вказаних статей Закону України «Про судовий збір», не є умовою для з звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору, а сам позивач не надає доказів наявності підстав для його звільнення від сплати судового збору, суд не знаходить правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Суд зазначає, що обов`язок зі сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
З огляду на те, що позивачем не надано до суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в заяві не можуть бути визнані поважними, в зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає.
Згідно із приписами ч.3 ст.163 ГПК України, у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.
Суд встановив, що до заяви про збільшення позовних вимог позивачем не додано доказів доплати судового збору з урахуванням збільшення вимог.
У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді певних заяв, до них мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання.
З огляду на те, що положеннями Господарського процесуального кодексу України не врегульовано питання повернення заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог у зв`язку з не усуненням позивачем недоліків заяви, суд приходить до висновку про застосування ч.4 ст.174 ГПК України.
Так, відповідно до ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи вищевикладене, заява про збільшення розміру позовних вимог підлягає поверненню представнику позивача.
Суд звертає увагу представника позивача на те, що 02.12.2024 останнім подано до суду заяву про звільнення позивача від доплати судового збору у розмірі 24 120,44 грн за подання заяви про збільшення позовних вимог у справі №905/830/21. У той же час, після постановлення ухвали від 06.12.2024 у справі №905/830/21, якою ухвалено відмовити представнику позивача у задоволенні заяви про звільнення позивача від доплати судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог у зв`язку із ненаданням відповідних доказів та продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, представником позивача на виконання вказаної ухвали 11.12.2024 подано заяву про звільнення/зменшення/відстрочення сплати судового збору.
В даному випадку, суд роз`яснює, що позивач не позбавлений права повторного звернення із заявою про збільшення розміру позовних вимог в межах строків, встановлених ст. 46 ГПК України та має право подати клопотання про звільнення, зменшення, відстрочення/розстрочення сплати судового збору. При цьому суд зазначає, що в господарському судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, формування змісту вимог заяви є диспозитивним правом позивача, отже позивач сам визначає вимогу про звільнення або зменшення або відстрочення/розстрочення сплати судового збору, а суд розглядає заяву в межах заявлених вимог і наданих доказів.
Керуючись ст.ст.163,174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Відмовити представнику позивача Погрібній С.О. у задоволенні заяви від 11.12.2024.
2. Заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог з доданими до неї документами повернути.
Повернення заяви про збільшення розміру позовних вимог не позбавляє позивача права повторного звернення до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 06.01.2025 (враховуючи період перебування судді Кучерявої О.О. у відпустці).
Інформацію по справі, що розглядається, можливо отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя О.О. Кучерява
