ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
У Х В А Л А
20.02.2023 Справа № 905/830/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання (помічника судді за дорученням) Сєврової Н.П., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом ОСОБА_1 (ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 )
до відповідача 1 - Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (ел.пошта: akhz@metinvestholding.com)
відповідача 2 - Компанії "BARLENCO LTD" (Барленко ЛТД) (ел.пошта: barlenco@metinvestholding.com)
відповідача 3 - Компанії "METINVEST B.V." (Метінвест Б.В.) (ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 )
про визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, стягнення збитків,-
Представники сторін:
від позивача: не з`явився
від відповідача 1: не з`явився
від відповідача 2: не з`явився
від відповідача 3: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1 - Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", відповідача 2 - Компанії "BARLENCO LTD" (Барленко ЛТД), відповідача 3 - Компанії "METINVEST B.V." ( Метінвест Б.В. ) про:
-визнання недійсним правочину щодо застосування до ОСОБА_1 процедури примусового викупу належних йому на праві власності 30 000 шт. акцій Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" у відповідності до Публічної безвідкладної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод";
-застосування наслідків недійсності правочину та стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на користь ОСОБА_1 відшкодування за не отримані дивіденди, нараховані за результати роботи Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" за 2017 рік, в розмірі 423 349,68 грн.;
-стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", Компанії "BARLENCO LTD", Компанії "METINVEST B.V." на користь ОСОБА_1 збитків, спричиненні в зв`язку з недотриманням справедливої компенсації за акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" у розмірі 4 707 996,48 грн.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/830/21 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.06.2021 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.06.2021 відкладено підготовче засідання на 27.07.2021 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.07.2021 у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про зупинення провадження у справі відмовлено; заяву ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково; витребувано у Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод": копію Звіту від 02.05.2018 (з додатками) про оцінку вартості 1 акції ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» станом на 26.04.2018, затвердженого директором ТОВ «Оціночний стандарта» Чепенко О.А., та копію рецензії ТО «Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів» від 04.05.2018 на вказаний Звіт та протокол Наглядової ради ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» від 04.05.2018 №211 про затвердження ринкової вартості 1 простої іменної акції у розмірі 13,13 грн; продовжено строк розгляду справи №905/830/21 на стадії підготовчого провадження на тридцять днів до 02.09.2021 року; відкладено підготовче засідання на 01.09.2021 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.09.2021 зупинено провадження у справі №905/830/21 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Донецької області у справі №905/1926/18.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 у справі №905/830/21 скасовано ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.09.2021 про зупинення провадження у справі №905/830/21, справу направлено для подальшого розгляду до Господарського суду Донецької області.
03.01.2023 матеріали справи №905/830/21 повернуті до Господарського суду Донецької області.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.01.2023 призначено судове засідання у справі №905/830/21 на 20.02.2023
Ухвалами Господарського суду Донецької області від 15.02.2023 та від 16.02.2023 було відмовлено представникам позивача та відповідача-1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Судове засідання 20.02.2023 відбулось за відсутності представників сторін. Явка сторін обов`язковою не визнавалась. Сторони про призначення судового засідання повідомлені належним чином ( ОСОБА_1 та ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" ухвала від 17.01.2023 направлена адреси електронної пошти, Компанії "BARLENCO LTD" (Барленко ЛТД) та Компанії "METINVEST B.V." направлено рекомендованим листом).
Станом на дату судового засідання наявні наступні заяви/клопотання:
- заява позивача від 14.08.2021 про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмету спору (вх.№17324/21 від 16.08.2021);
- заява позивача від 14.08.2021 про витребування доказів (вх.№17327/21 від 16.08.2021);
- клопотання позивача від 01.09.2021 про застосування заходів процесуального примусу (вх.№18425/21 від 01.09.2021);
- пояснення позивача від 17.02.2023 на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 17.02.2023 у справі №905/830/21 (вх.№01-35/859 від 17.02.2023, електронна пошта з накладанням ЄЦП);
- клопотання ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» від 19.02.2023 (вх.№07-10/471/23 від 20.02.2023, через «Електронний суд»).
Представник позивача у поясненнях від 17.02.2023 висловив позицію щодо призначення експертизи у даній справи, з якої вбачається, що необхідність проведення експертизи, на його думку, відсутня, оскільки наявна постанова Верховного Суду у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19, якою встановлені преюдиційні факти. Вважає, що при розгляді цієї справи судами мають бути враховані напрацьовані висновки Великої Палати Верховного Суду та Касаційного господарського суду Верховного Суду в питаннях застосування процедури сквіз-ауту, в тому числі і висновки, зроблені в постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19.
ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (Відповідач -1) у клопотанні від 19.02.2023 проти призначення експертизи не заперечує. У разі призначення просить на вирішення судової експертизи поставити таке питання: «Визначити ринкову (справедливу) ціну однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (у складі пакетів загальною вартістю 4,99928% від статутного фонду та у складі пакетів загальною вартістю 100% від статутного фонду) станом на 26.04.2018р.». Проведення судової економічної експертизи доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (61000, м.Харків, вул. Золочівська, 8А)
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.09.2021 зупинено провадження по справі №905/830/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1 - Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", відповідача 2 - Компанії "BARLENCO LTD" (Барленко ЛТД), відповідача 3 - Компанії "METINVEST B.V." (Метінвест Б.В.) про визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, стягнення збитків до набрання законної сили рішенням Господарського суду Донецької області у справі №905/1926/18.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.09.2021 у справі №905/830/21.
Зокрема, у мотивувальній частині цієї Постанови колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що зупиняючи провадження у справі №905/830/21, місцевий господарський суд не обґрунтував неможливість самостійного визначення справедливої (ринкової) вартості однієї простої акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" та визначення розміру збитків саме в межах даної справи №905/830/21.
В матеріалах справи наявні експертні дослідження та звіт про оцінку, якими встановлювалась ринкова вартість акцій Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", а саме:
- висновок експертів ТОВ «Експертна група «ЕС енд ДІ» №1041/35201-к від 28.11.2019;
- звіт ТОВ «Оціночний стандарт» від 02.05.2018 про оцінку вартості 1-єї акції (у складі пакетів загальною кількістю 4,99928% від статутного фонду з метою реалізації права обов`язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій) ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод";
- висновок експертів Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №3914/3915/3945/3946 від 23.10.2020.
Місцевим господарським судом не доведено, що вищевказані документи, а також інші наявні в матеріалах справи докази, не дозволяють встановити справедливу (ринкову) вартість однієї простої акції ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" з урахуванням підходу, визначеного Верховним Судом у п. 5.42 постанови від 17.02.2021 по справі №905/1926/18.
Також, суд першої інстанції в разі необхідності спеціальних знань не був обмежений розглянути питання щодо призначення судової економічної експертизи саме в межах справи №905/830/21.
Дослідивши обставини справи, з`ясувавши доводи позивача та відповідачів з цього приводу, проаналізувавши правові позиції Верховного Суду щодо необхідності проведення судових експертиз у даній категорії спорів, суд дійшов висновку про наявність підстав для проведення експертного дослідження у справі, з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником домінуючого контрольного пакета акцій, протягом наступного робочого дня з дня набуття нею права власності на такий пакет акцій зобов`язана подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і до товариства повідомлення про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій (далі - повідомлення).
Відповідно до ч.4 ст.65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" протягом 90 днів з дня подання повідомлення відповідно до частини другої цієї статті та за умови виконання нею дій, передбачених статтею 65 або 65-1 цього Закону, особа, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, або будь-яка її афілійована особа, або уповноважена особа має право надіслати до товариства публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій товариства. У разі подання до товариства публічної безвідкличної вимоги всі акціонери акціонерного товариства, крім осіб, що діють спільно із такою особою, та її афілійованих осіб, та саме товариство зобов`язані у безумовному порядку продати належні їм акції цього товариства заявнику вимоги. Відповідно до частини дев`ятої статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" заявник вимоги сплачує ціну акцій акціонерам шляхом перерахування грошових сум банківській установі, в якій заявником вимоги відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), бенефіціарами якого є акціонери, у яких придбаваються акції.
Зазначеними нормами Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено примусове відчуження міноритарними акціонерами належних їм акцій на вимогу власників домінуючого контрольного пакета акцій.
Запровадження державою зазначеного законодавчого регулювання зумовлено наявністю інтересів суспільства у сталому функціонуванні та розвитку акціонерних товариств, що забезпечує робочі місяця та сплату податків у державі, зростанні інвестиційної привабливості акціонерних товариств, зменшенні корпоративних конфліктів, рейдерства тощо. Зазначене вимагає належного рівня корпоративного управління та мінімізації пов`язаних із цим витрат, необхідних, зокрема, для підтримання інфраструктури, пов`язаної зі скликанням загальних зборів акціонерного товариства або з реалізацією акціонерами своїх інших прав та повноважень.
Отже, у разі оскарження міноритарними акціонерами процедури примусового відчуження належних їм акцій суд має встановити, зокрема, чи є запропонована міноритарним акціонерам вартість викупу акцій справедливою, та відповідно, чи дотриманий критерій пропорційності втручання у права позивачів.
Перевіряючи доводи позивачів щодо порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції у спірних правовідносинах, суди мають установити, чи містить процедура обов`язкового продажу акцій, передбачена ст.652 Закону України "Про акціонерні товариства", чіткий та прозорий порядок визначення ціни акцій, та чи містять положення Закону України "Про акціонерні товариства" запобіжники проти можливої недобросовісної поведінки власників товариств, які мають можливість занизити вартість акцій під час їх викупу, і, як наслідок, чи здатні встановлені у наведеній нормі умови компенсації, які не повинні створювати непропорційний тягар для міноритарних акціонерів, гарантувати повне відшкодування вартості майна (акцій). Наведене надасть можливість зробити висновок, чи може вважатися визначеною справедливо зазначена у публічній вимозі ціна акцій, за умови, що міноритарний акціонер законом не наділений правом впливати на визначення ціни викупу у нього акцій.
Під час визначення ціни акцій існує ймовірність недобросовісної поведінки особи, яка володіє домінуючим контрольним пакетом акцій, відсутність можливості впливу міноритарним акціонером на визначення ціни акцій при їх відчуженні без його волевиявлення та відсутність спеціального контролю з боку суду або комісії за процедурою такого визначення до позбавлення міноритарного акціонера права власності на акції, тому в спірних правовідносинах суди першої та апеляційної інстанцій мають надавати оцінку тому, чи була ціна, визначена у безвідкличній вимозі, справедливою, та за наслідком цього встановити, чи було дотримано критерій пропорційності втручання у право власності, і залежно від вказаних обставин вирішити спір. У разі виникнення спору щодо оскарження міноритарними акціонерами процедури примусового відчуження акцій судам слід ретельно досліджувати, зокрема, обставини щодо того, чи є справедливою та обґрунтованою запропонована міноритарним акціонерам вартість викупу належних їм акцій з урахуванням дотримання усіх вимог законодавства, спрямованих на гарантування повного відшкодування вартості акцій. Адже умови отримання компенсації за обов`язковий продаж акцій мають істотне значення для висновку про дотримання критерію пропорційності втручання у право власності міноритарних акціонерів.
У постанові у справі №910/2483/18, проаналізувавши норми, закріплені у статтях 651 - 653 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - Закону), КГС ВС зазначив таке.
За змістом ст.ст.651 - 653 Закону у межах кожної процедури має бути визначена своя ціна придбання акцій, а саме:
- у процедурі добровільного викупу акцій відповідно до вимог ст.651 Закону має бути визначена ціна придбання акцій, яка зазначається у публічній безвідкличній пропозиції, тобто ціна, за якою власник контрольного або значного контрольного пакета акцій готовий викупити у міноритарних акціонерів їх акції у разі прийняття його пропозиції (так звана ціна пропозиції);
- у процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту) відповідно до вимог ст.652 Закону має бути визначена ціна обов`язкового продажу акцій, яка зазначається у публічній безвідкличній як ціна придбання акцій, тобто ціна, за якою власник домінуючого контрольного пакета акцій примусово вимагає від міноритарних акціонерів продажу йому їх акцій (так звана ціна вимоги);
- у процедурі викупу акцій за вимогою міноритарного акціонера (сел-ауту) відповідно до вимог ст.653 Закону має бути визначена ціна обов`язкового придбання акцій, яка визначається в порядку, визначеному ст.652 Закону, тобто як для процедури сквіз-ауту.
Порядок визначення ціни придбання акцій у кожній з процедур чітко встановлений законом. Аналіз наведених норм Закону свідчить про те, що встановлений законом порядок визначення ціни придбання акцій для цілей усіх трьох зазначених процедур передбачає обрання найвищого показника з трьох передбачених у цих нормах варіантів. Найвищий показник і є ціною придбання акцій.
Норми ст.652, які визначають порядок проведення процедури сквіз-ауту, передбачають інший порядок визначення ринкової вартості акцій товариства у цій процедурі. Згідно з абз.2 ч.3 ст.652 Закону АТ не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення повинно затвердити ринкову вартість акцій товариства, визначену суб`єктом оціночної діяльності відповідно до ст.8 цього Закону, та повідомити її особі, зазначеній у ч.1 цієї статті. Пункт 3 ч.5 ст.652 Закону також містить посилання на те, що ринкова вартість акцій товариства визначається саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до ст.8 цього Закону.
Системний аналіз положень, закріплених у ст.8, в абз.2 ч.3, п.3 ч.5 ст.652 Закону, свідчить про те, що ринкова вартість акцій товариства у процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту) для цілей визначення ціни обов`язкового продажу акцій (ціни придбання акцій), визначається саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
З огляду на викладене Верховний Суд визнав, що суди дійшли правильного висновку про те, що законодавець у ч.5 ст.652 Закону, на відміну від п.1 ч.3 ст.651 Закону України, чітко визначив, що ринкова вартість акцій товариства визначається саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Тож у разі звернення міноритарного акціонера до суду з позовом до заявника публічних безвідкличних пропозиції/вимоги та/або самого товариства про стягнення ціни придбання акцій, яка на його думку є справедливою, посилаючись при цьому в обґрунтування позову на порушення порядку визначення ринкової вартості акцій товариства та на те, що визначена відповідачами ринкова вартість акцій є несправедливою, суд має дослідити ці доводи позивача та заперечення відповідача/відповідачів на ці доводи. Зокрема, суд має дослідити та встановити дійсний розмір ринкової вартості акцій товариства, що визначається у процедурі добровільного викупу акцій, передбаченій ст.651 Закону, а також розмір ринкової вартості акцій, що визначається у процедурі сквіз-ауту, передбаченій ст.652 Закону, встановити, чи відрізняються ці розміри ринкової вартості акцій між собою та чи є різниця між ними істотною.
Суд також має встановити, за яким/якими підходом/підходами у спірних правовідносинах визначалася ринкова вартість акцій, на підставі якої були визначені ціни придбання акцій у процедурах добровільного та примусового викупу акцій, а також перевірити, чи правильно була визначена ця ринкова вартість акцій. Крім того, у разі наведення позивачем свого розрахунку ринкової вартості акцій суд має перевірити цей розрахунок позивача на предмет його правильності та відповідності вимогам чинного законодавства. Водночас КГС зазначив про те, що при перевірці правильності визначення ринкової вартості акцій за розрахунками як позивача, так і відповідача, суд у разі виникнення необхідності відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України має право призначити експертизу у справі.
Тобто суди мають з`ясувати, чи є визначена кожною із сторін у справі ринкова вартість акцій товариства правильною та справедливою.
За приписами п.1 ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Як вже було зазначено судом, позивачем у даній справі заявлені вимоги, зокрема, про стягнення збитків, для розрахунку яких застосовано розрахунок ринкової вартості акції, наведений Верховним Судом у п.186 постанови від 15.06.2022р. по справі №905/671/19. Зокрема, Верховний Суд дійшов висновку про можливість визначити вартість однієї акції за балансовою вартістю чистих активів ПрАТ "АКХЗ" у розмірі 54,3 грн. за одну акцію на підставі розрахунків, зроблених позивачем за формулою викладеною у розділі 3.6. "Визначення вартості акцій за балансовим методом" Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18, і не спростованих відповідачем у цій справі. В свою чергу, відповідач 1 не погоджується з наведеним розрахунком.
Обґрунтовуючи доводи своїх вимог, позивач зазначив, що Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 24.11.2020 у справі №908/137/18 із посиланням на положення Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зазначила, що при проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, як вимагає Закон «Про акціонерні товариства», а й справедливою (п.п. 7.22, 7.24, 7.28, 7.35, 7.37). Велика Палата Верховного Суду також вказала, що при визначенні ціни акцій існує ймовірність недобросовісної поведінки особи, яка володіє домінуючим контрольним пакетом акцій, а міноритарний акціонер позбавлений можливості впливати на визначення ціни акцій. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу й на відсутність спеціального контролю з боку суду або НКЦПФР за процедурою такого визначення до позбавлення міноритарного акціонера права власності на акції.
Позивач звернув увагу, що питання справедливості визначення ринкової ціни акцій ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» в процедурі примусового викупу акцій вже досліджувалися в господарській справі №905/1926/18 при вирішенню спору у подібних правовідносинах, в якій суд зробив наступні висновки:
« 5.33. Ухвалюючи рішення про затвердження ринкової ціни акцій у 13,13 грн., члени наглядової ради усвідомлювали, що така вартість акцій є несправедливою. Суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином аргументи позивача про явну (очевидну для будь-якої розумної особи) невідповідність затвердженої наглядовою радою ціни акцій їх справедливій (ринковій) вартості.
5.34. Наглядова рада Товариства знала, що відповідно до даних річної фінансової звітності Товариства за 2017 рік (а.с. 22-31, т.1) його власний капітал (чисті активи) складав більше 24 млрд. грн. (що за розрахунком позивача становить 54,97 грн із розрахунку на одну акцію), нерозподілений прибуток - більше 7 млрд. грн. (36,41 грн - на одну акцію). Більш того, ці дані про активи Товариства містилися у Звіті про оцінку, з яким були ознайомлені члени наглядової ради перед затвердженням ринкової вартості акцій Товариства. За твердженням позивача, не спростованим відповідачем 1, лише дивіденди за 2017 рік, які були виплачені у 2018 році через декілька місяців після викупу його акцій, склали 11,79 грн. на акцію…
5.36. Суди посилалися також на те, що при проведенні процедури сквіз-аут покупцем для розрахунків з акціонерами була обрана інша ціна, аніж ринкова вартість акцій, затверджена рішенням наглядової ради (13,13 грн). Так, Компанія «Барленко ЛТД» звернулася до ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» з публічною безвідкличною вимогою про придбання акцій усіх власників акцій акціонерного товариства за ціною 15 грн. за акцію (найвища ціна акції, за якою заявник вимоги та/або його афілійовані особи придбавали акції протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» включно з датою набуття). Але це відбулося саме через те, що наглядова рада знехтувала своїми обов`язками і затвердила вочевидь несправедливу ціну, визначену оцінювачем, як ринкову вартість акцій.
5.41. Як вже зазначалося вище, добросовісність і розумність є загальними засадами цивільного права, закріпленими у ст. 3 та інших статтях ЦК, яким мають відповідати дії будь-якого суб`єкта. Верховний Суд звертає увагу, що затвердження наглядовою радою оцінки акцій не може бути лише формальним процесом в процедурі сквіз-аут, бо фактично від визначення справедливої ціни акцій залежить правомірність процедури. При проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою. Це означає, що така ціна може бути вище ринкової, адже у особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати. Суд звертає увагу, що дослідження наведених обставин має істотне значення для вирішення даного спору, адже наявність певної недобросовісної поведінки з боку власника домінуючого контрольного пакета акцій (зокрема, опосередкованої рішеннями акціонерного товариства) може спричинити покладення на міноритарного акціонера, який не має можливості вплинути на визначення ціни акцій, непропорційного тягаря у зв`язку з примусовим відчуженням належних йому акцій.
5.42. Верховний Суд вважає, що при розрахунку справедливої (ринкової) вартості акцій при сквіз-ауті має бути застосований майновий метод оцінки (як єдиний або поряд з іншими), що випливає з ч. 6 ст. 9 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», національних стандартів оцінки майна (Національний стандарт № 1 та Національний стандарт № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 №1655). При застосовуванні майнового підходу справедлива (ринкова) ціна однієї простої акції Товариства має визначатися у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) за формулою: «ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства».
5.43. Однак, як вбачається з матеріалів справи та обставин, встановлених судами, саме такий метод оцінки і не був застосований оцінювачем при підготовці Звіту».
Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 17.02.2021р. у справі №905/1926/18 вказано, для вирішення цього спору по суті суд має встановити справедливу (ринкову) вартість однієї простої акції Товариства (з урахуванням підходу, визначеного Верховним Судом у п.5.42 цієї постанови), і розрахувати розмір збитків, завданих позивачеві протиправними діями наглядової ради Товариства. Під час нового розгляду справи суду необхідно: встановити справедливу (ринкову) вартість однієї простої акції товариства станом на 26.04.2018р., в тому числі з урахуванням підходу, визначеного у п.5.42 цієї постанови, для чого призначити судову експертизу; визначити розмір збитків, завданих товариством позивачу, що полягають у різниці між ринковою вартістю пакету акцій, належних позивачу, та сумою, фактично отриманою позивачем від покупця акцій - компанії "Барленко ЛТД" в процедурі примусового викупу акцій (525000 грн).
Таким чином, саме Верховним Судом було надано обов?язкову для суду першої інстанції вказівку щодо необхідності проведення експертного дослідження у справі №905/1926/18 з метою визначення справедливої (ринкової) вартості однієї простої акції товариства.
Щодо посилань позивача на розрахунок вартості акції, наведений Верховним Судом у постанові у справі №905/671/19, суд виходить з того, що за своїм змістом дана постанова є обов`язковою до виконання, проте, не є преюдицією. Зокрема, за змістом ст.75 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави звільнення від доказування, зокрема, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин. Проте, здійснення Верховним Судом певного розрахунку в одній справі фактично не є встановленням наявності певних обставин, наявність яких не потребує доведення у іншій справі, склад учасників яких не є тотожнім.
Одночасно, зазначення судом будь-якої інстанції про преюдиційність ухваленого ним судового рішення не робить відповідний документ таким. Більш того, як зазначено самим Верховним Судом у справі №905/671/19 у п.190, Верховний Суд виходив з того, що у цій справі суд визначив не ринкову вартість акцій як таку, а суму справедливої компенсації, у значенні ч.5 ст.41 Конституції України, ч.3 ст.321 ЦК, ст.1 Протоколу 1 Конвенції, яку мав би отримати саме ОСОБА_4 за одну акцію в результаті примусового викупу його акцій відповідно до положень ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства".
При цьому, інший міноритарний акціонер ОСОБА_1 не був учасником справи №905/671/19 Згідно з відомостями ДП "Діловодство спеціалізованого суду" на теперішній час в провадженні господарського суду Донецької області наявні справи №№910/11303/11, 905/1060/21, 905/691/22, 905/1203/21, 905/1086/21, 905/944/21, 905/925/21, 905/918/21, 905/828/21, 905/697/21, 905/1926/18 з вимогами акціонерів до ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод". Предмети позовів у даних справах та, як наслідок обставини, які підлягають доведенню, обсяг необхідних доказів є різними у кожній справі. Тобто, докази, які були надані сторонами по одній справі, не обов`язково є тотожніми доказам у іншій справі. Одночасно, вартість однієї акції також визначено позивачами по-різному.
Верховним Судом у постанові від 14.12.2021р. у справі №905/2291/19 зазначено, що у випадку, коли особа не оспорює законність процедури викупу акцій відповідно до ст. 652 Закону України "Про акціонерні товариства", а лише вказує на несправедливість сум отриманої нею компенсації, така особа не має вимагати визнання недійсним правочину публічної безвідкличної вимоги, права і обов`язки з якого (правочину) виникли у всіх міноритарних акціонерів, в тому числі й тих, які ціну викупу акцій несправедливою не вважали, адже у такому разі реалізація способу захисту, визначеного п.2 ч.2 ст.16 ЦКУ, може порушити права останніх, зокрема внаслідок стягнення отриманої компенсації за продані акції у результаті застосування наслідків недійсності правочину. Належним способом захисту особи на отримання справедливої, на її думку, ціни акцій, який не буде вступати у протиріччя з правами інших осіб, буде позов про стягнення недоотриманої суми компенсації, до предмету доказування у якому входить правомірність/справедливість ціни викупу акцій. Суд також виходив із того, що навіть у разі оспорювання одним (а не усіма) міноритарним акціонером окремого правочину з примусового викупу у нього акцій, з підстав його (правочину) вчинення з порушенням вимог законодавства, це не повинно мати наслідком оспорення / визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги, адже в такому випадку може бути дестабілізований цивільний оборот, порушено права інших міноритарних акціонерів, які або погодилися з отриманою компенсацією та не вважають процедуру примусового викупу акцій неправомірною, або лише оспорюють справедливість визначення ціни акцій, вимагаючи виплати належної компенсації, але при цьому не заперечуючи правомірність викупу. Визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги за позовом не всіх міноритарних акціонерів може завдати шкоди і мажоритарному акціонеру, який здійснює викуп акцій, через порушення принципу юридичної визначеності.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Тобто, безпосередньо Верховний Суд у іншій справі наголосив на необхідності відсутності протиріч з правами інших осіб.
Таким чином, на теперішній час на момент вирішення питання щодо необхідності призначення експертизи у справ, наявні щонайменше три позиції Верховного Суду - обов`язковість проведення експертного дослідження для визначення ринкової/справедливої вартості акції (вказівка надана у цій справі); необхідність доведення правомірності справедливості ціни викупу акцій з обов`язковою умовою відсутності протиріччя з правами інших осіб (постанова Верхового Суду у справі №905/2291/19) й наведений Верховним Судом розрахунок ціни акції у розмірі 54,40 грн. (постанова у справі №905/671/19 за участю одного міноритарного акціонера, якою фактично вирішено питання щодо прав інших осіб, які взагалі не приймали участь у справі як її учасники).
З урахуванням вищевикладеного, суд виконує обов`язкову вказівку Верховного Суду, надану у цій справі щодо необхідності проведення експертного дослідження.
Відповідно до ч.4 ст.99 Господарського процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Згідно ч.1 ст.100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Щодо питань, які підлягатимуть дослідженню, суд виходить з тих обставин, що згідно із ст.69 Господарського процесуального кодексу України експертові надане право ознайомлюватися з матеріалами справи; заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом; викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об`єктів дослідження; для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників справи та свідків; користуватися іншими правами, що надані Законом України "Про судову експертизу". Призначений судом експерт може відмовитися від надання висновку, якщо надані на його запит матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов`язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.
Таким чином, необхідність надання уточнень, поставлення додаткових питань, витребування доказів тощо, буде вирішуватись безпосередньо експертом у разі виникнення в нього такої необхідності під час проведення дослідження.
Враховуючи тривалість проведення експертизи, обмеження процесуальних строків та необхідність направлення матеріалів справи до експертної установи, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження по справі №905/830/21 до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до суду.
Керуючись ст.ст.99, 100, 238, 234, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
У Х В А Л И В:
Призначити у справі №905/830/21 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса".
На вирішення експертизи поставити таке питання:
Визначити ринкову (справедливу) ціну однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (у складі пакетів загальною вартістю 4,99928% від статутного фонду та у складі пакетів загальною вартістю 100% від статутного фонду) станом на 26.04.2018р.
Мета оцінки: визначення ринкової вартості акцій Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" з метою реалізації власником домінуючого контрольного пакета акцій товариства права на придбання акцій у всіх власників акцій товариства на підставі п.2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 23.03.2017р. №1983-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах".
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судову експертизу" попередити експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.
Ухвалу та матеріали справи №905/830/21 надіслати Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса".
Витрати по проведенню судово-економічної експертизи покласти на Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод", м.Авдіївка.
Зобов`язати ОСОБА_1 , Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод", Компанію "BARLENCO LTD", Компанії "METINVEST B.V." при проведенні експертизи не перешкоджати експертам в проведенні судової експертизи; на першу вимогу експертів для проведення перевірки в повному обсязі надавати всі витребуванні документи та вчиняти необхідні дії.
Зобов`язати експертів, які будуть проводити експертизу, направити висновки за результатами проведення даної судової експертизи до господарського суду Донецької області протягом 5 днів з моменту закінчення проведення судової експертизи.
Зупинити провадження у даній справі до отримання висновку судової економічної експертизи.
В судовому засіданні 20.02.2023 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали підписано 24.02.2023
Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Направлення даної ухвали здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Суддя Е.В. Зекунов
